Акт-допуск на виконання робіт зразок і порядок заповнення, хто його оформляє

Акт представляє з себе документ, в основних положеннях якого прописані умови, на яких співробітники підрядника будуть здійснювати роботи на об’єкті замовника. а також вказані заходи безпеки, прийняті замовником для забезпечення безпеки праці виконують роботи людей.

Документ необхідний для складання повного переліку дій, які будуть відбуватися підрядником, а також для визначення відповідальності обох сторін у разі порушень договору.

Хто і коли його оформляє?

Акт повинен бути заповнений обома сторонами. За взаємною згодою обох сторін текст документа може бути підготовлений однією стороною, а інша вивчить всі положення і поставить свій підпис.

За усталеною практикою, папір підписується такими особами:

• З боку компанії-замовника – начальник відділу капітального будівництва або іншого інженерно-технічний працівник, на якого згідно з його посадової інструкції покладено обов’язок стежити за виконанням будівельно-монтажних робіт.
• З боку підрядника – начальник організації або керівник бригади, яка прибула на місце для проведення робіт, передбачених угодою.

Якщо вас цікавить, як заповнюється довідка про вартість виконаних робіт і витрат. прочитайте цю статтю.

Інструкція щодо заповнення

Щоб зробити акт задовольняє вимогам усіх нормативних документів, укладач повинен вказати в тексті наступну інформацію:

• Відомості про сторони угоди. Перший пункт будь-якого подібного документа повинен містити в собі відомості про представників організацій (прізвища, імена, по батькові та посади), що є за договором підряду зацікавленими сторонами.
• Область виробництва робіт. Щоб уникнути розбіжностей щодо місця, де повинні проводитися роботи, замовник до початку їх виконання повинен вказати, на якій площі можуть бути здійснені всі дії. Місце обмежується координатами, якщо в організації є креслення необхідної місцевості, він прикладається до акту із занесенням в нього додаткової позначки.
• Список виробничих робіт. Третій пункт – перелік дій, які повинні бути здійснені співробітниками підрядної організації, і результатів, необхідних для здійснення задуманих планів. Як правило, в цьому ж розділі вказуються і дані відповідального за своєчасне і якісне вчинення робіт.
• Тимчасові рамки. Якщо замовник відчуває необхідність у швидкому отриманні результату, він повинен вказати в акті точний час початку робіт і крайню часову межу здачі результатів праці, при перевищенні якої він зможе пред’явити претензії до керівника процесу.
• Заходи щодо забезпечення безпеки. Якщо роботи за договором підряду будуть проводитися в небезпечних умовах, в документі обов’язково повинен бути приведений список заходів, покликаних звести до мінімуму можливі негативні наслідки (інструктажі, тренування і т. Д.). Всі особи, так чи інакше беруть участь у виробничому процесі, повинні бути ознайомлені з цим пунктом під розпис, а керівник робіт і замовник повинні засвідчити проведення всіх перерахованих заходів особистими підписами.
• Підписи сторін.

Тут ви можете безкоштовно скачати бланк і зразок заповнення даного паперу

Варто відзначити, що Вищенаведена форма документа є зразковою: в законодавстві не наведено єдиний зразок форми подібного типу, тому організації мають право складати власні шаблони актів, орієнтуючись на свої потреби.

Залишилися питання? Дізнайтеся, як вирішити саме Вашу проблему – зателефонуйте прямо зараз:

Схожі статті

Акт відмови при податковій перевірці: правила складання

Відмова у допуску до податкової перевірки без поважної причини є порушенням і тягне за собою відповідальність. Тому платнику податків важливо знати, яку причину недопуску зазначили податківці у акті. Це цікавить і суди, які вимагають з’ясовувати реальні причини і зазначати їх в акті докладно і точно

Порядок (не)допуску до перевірки

Відповідно до п. 81.1. ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки у разі виконання одночасно двох умов:

1) підстав для їх проведення, визначених ПКУ;

2) пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів як:

• направлення на проведення перевірки,
• копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення, ненадіслання або пред’явлення цих документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ПКУ, є передбаченою законодавством підставою для недопущення посадових осіб до перевірки. За це платник податків жодної відповідальності не несе.

Водночас платник податків має право відмовитись від підпису на направленні на перевірку або допуску перевіряючих до перевірки (докладно про це далі). В обох цих випадках складається акт відмови.

Як відрізнити ці дві відмови?

Отже, відмова має бути висловлена діями платника податків. ПКУ дозволяє відмовити у допуску до перевірки двома способами.

Перший спосіб – відмова від підпису на направленні.

Цей спосіб вказує на отримання копії наказу, проте відмови від підпису лише на направленні. З практичної точки зору, відмова від підпису на направленні не має жодних наслідків в частині перешкоди у проведенні перевірки. В такому випадку складається акт відмови від підпису у направленні на перевірку, який є підставою для її початку.

Другий спосіб – відмова від допуску перевіряючих до проведення перевірки.

Цей спосіб передбачає, що у разі відмови платника податків у допуску перевіряючих до перевірки, платник податків отримує копію наказу, проте не отримує направлення на перевірку. В результаті складається акт відмови від допуску перевіряючих до перевірки, які після цього не мають права приступати до її проведення.

Водночас, ПКУ дає право фіскалам захищати своє право на проведення перевірки шляхом застосування адмінарешту майна за рішенням керівника ДПІ та через суд вимагати арешт коштів на рахунках такого платника податків. А платнику податків, своєю чергою, надається право оскаржити дії податківців на проведення перевірки, звернувшись до суду з позовом про визнання наказу на проведення перевірки протиправним та вимагати його скасування.

Хто складає акти про відмову

Як не дивно, але норми п. 81.1 та 81.2 ПКУ не говорять, кому саме належить складати акти відмови від підпису на направленні та від допуску перевіряючих до перевірки.

На практиці, такі акти складаються одночасно:

• перевіряючі – акт відмови від підпису на направленні,
• платник податків – акт відмови від допуску із зазначенням причин (наприклад, відсутні підстави для перевірки — згідно п. 78.1.1 ПКУ платник податків надав повну відповідь на запит, а контролюючий орган прийняв рішення про проведення виїзної позапланової перевірки).

Вважалось, що оскільки платник податків не допускає до перевірки, то й акт має складати саме він.

При цьому суди вважають факт складення одночасно цих двох актів відмови недоречним і що наявність одразу двох таких актів за однією перевіркою не висловлює істинне бажання платника податків.

Так, ВАСУ в ухвалі від 24.03.2016 р. №К/800/66537/13 зазначив, що відмова платника податків від підпису у направленні на перевірку та складення посадовими особами акту, який засвідчує факт такої відмови, не є тотожним акту, який має складатись посадовими особами у разі відмови платника податку у допуску посадових (службових) осіб Державної податкової служби до проведення перевірки.

Таким чином, ВАСУ чітко розрізняє такі два акти відмови, які не можуть складатись одночасно, адже мають різні наслідки.

Також варто звернути увагу на те, що, на думку ВАСУ, обидва акти відмови мають складатись саме посадовими особами органу ДФС, а не платником податків.

Крім цього, ВАСУ наголошує, що ПКУ не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної планової виїзної перевірки в приміщенні ДПІ у разі відмови платника податку від допуску посадових осіб до проведення перевірки чи відмови від підпису у направленні на перевірку.

Порада платнику податків

Із зазначеного зрозуміло, що платнику податків слід чітко та детально висловлювати свою позицію з приводу того, від чого він відмовляється і причин такої відмови.

У разі прийняття платником податків рішення не допустити перевіряючих до перевірки, посадові особи органу ДФС мають скласти акт відмови від допуску до перевірки. Лише цей документ зупиняє проведення перевірки. Хоча, звісно, не захищає від інших «каральних» заходів з боку податківців.

Якщо перевіряючі складають інші документи, крім акту відмови від перевірки, але не починають перевірку, то на нашу думку, це означатиме добровільну відмову перевіряючих від перевірки. А це не може мати жодних наслідків для платника податків — ні адмінарешту майна, ні арешту коштів на рахунках, ні проведення іншого виду перевірки з цих же підстав.

Водночас, п. 79.5 ПКУ та пп. 1.4.2 Методрекомендацій №22 передбачено: якщо під час організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до ДФС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику органу ДФС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.

Про результати розгляду письмового звернення платнику податків надсилається (вручається) письмова відповідь у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. При цьому, у разі зміни виду документальної перевірки (з невиїзної на виїзну) доцільно забезпечити скасування або внесення змін до раніше прийнятого рішення про проведення документальної невиїзної перевірки, а також дотримання порядку організації та умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, встановлених статтями 77, 78 та 81 ПКУ. Зокрема, оформлення та надання (пред’явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.

Автор: Канарьова Наталія

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Судова практика»

Визнаючи дату узгодження ППР, суд здійснив аналіз приписів податкового законодавства з метою встановлення ознак визнання податкового боргу безнадійним з урахуванням всіх обставин

Факт видачі нерезидентом довіреності фізичній особі є звичайним вибором представника, а не призначенням повіреного або провадженням діяльності постійного представництва

Оновлення електронного суду дасть змогу громадянам подавати позови, отримувати документи та розглядати справи онлайн у зручний час. А суддям – не друкувати купу паперів, проводити засідання у форматі відеоконференцій та економити час

Якщо позивач склав ПН у період з 14.02.2022 по 15.08.2022, але зареєстрував в ЄРПН у період з 03.08.2022 по 02.09.2022 (тобто пізніше 15 липня 2022 року), то штрафи ДПС є правомірними

ВС підтримано позицію контролюючого органу про дотримання вимог щодо правильності вручення копії наказу про проведення перевірки та повідомлення ФОПу через неповідомлення ДПС про зміну адреси

Про вимоги до оформлення наряду-допуску на виконання робіт на висоті

Нагадуємо про основні вимоги до оформлення наряду-допуску на виконання зазначених видів робіт.

1. На кожному підприємстві залежно від місцевих умов і особливостей виробництва роботодавець затверджує наказом перелік робіт на висоті, які виконуються за нарядами-допусками (далі – наряд).

Роботи, не передбачені цим переліком, виконуються за розпорядженнями осіб, яким надано право видачі нарядів (розпоряджень).

Роботи на висоті виконуються за іншими нарядами, передбаченими чинним законодавством, якщо до них уключені вимоги безпеки під час виконання відповідних робіт на висоті згідно з цими Правилами.

До нарядів додаються проекти виконання робіт чи технологічні карти за рішенням осіб, які мають право видачі нарядів.

1. Наряд виписується у двох примірниках, один з яких залишається у працівника, який його видав, другий передається відповідальному керівнику робіт.

Наряд виписується розбірливим почерком або за допомогою засобів друкування. Не допускається виписувати наряд олівцем, виправляти і закреслювати написаний текст.

Наряд видається на строк, необхідний для виконання заданого обсягу робіт, але не більше 15 календарних днів від дня початку роботи.

Наряд може бути продовжений один раз на термін не більше 15 календарних днів від дня продовження. Продовжити наряд може працівник, який його видав, а у разі його відсутності – інший працівник , який має право видавання нарядів для виконання робіт на висоті.

При зміні складу бригади більше ніж наполовину кількості членів бригади, які розпочинали роботу, видається новий наряд.

У разі виникнення у процесі роботи небезпечних та/або шкідливих виробничих факторів, зазначених у ГОСТ 12.0.003-74, не передбачених нарядом, роботи припиняються і можуть бути продовжені тільки після усунення зазначених факторів.

1. Під час цільового інструктажу, який проводиться за нарядом або розпорядженням, роз’яснюються наступні питання:

• способи безпечного виконання робіт;
• порядок підходу до робочого місця та виходу з нього;
• стан робочого місця;
• порядок користування засобами страхування;
• порядок і місце установки вантажопідіймальних засобів;
• способи безпечного переходу з одного робочого місця на інше;
• методи установки або знімання елементів конструкції, будівлі тощо;
• забезпечення необхідними умовами праці на робочому місці (освітленість, температура, вологість повітря, шум, вібрація тощо);
• стан риштувань, площадок, драбин, огороджень, опорних та страхувальних канатів тощо;
• необхідність застосування засобів індивідуального захисту (касок, запобіжних поясів, тощо);
• порядок застосування верхолазного спорядження та страхувальних засобів під час виконання робіт у безопорному просторі.

Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від видів робіт, що виконуються.

1. Підготовка робочих місць здійснюється працівниками, які мають право виконання робіт на висоті.

Працівники, які організовують та готують робочі місця, виконують заходи:

• спорудження риштувань, помостів або інших пристосувань для безпечного виконання робіт на висоті;
• перевірку справності та наявності документів (записів), що підтверджують своєчасне проведення технічних оглядів, випробувань машин, механізмів, пристосувань і засобів захисту, що використовуються у роботі;
• створення необхідних умов праці (встановлення освітлювальних приладів, засобів захисту від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, заземлення металевих риштувань, наявність і міцність огороджень тощо);
• перевірки наявності та стану засобів індивідуального та колективного захисту;
• виконання інших заходів безпеки, що визначаються конкретними умовами роботи.

Обсяг роботи та призначення осіб, які будуть підготовлювати робочі місця, визначає працівник, який має право видачі нарядів (розпоряджень).

Наряди і розпорядження на виконання підготовки робочих місць видаються та реєструються у такому ж порядку, як і на безпосереднє виконання робіт на висоті – у Журналі обліку робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями (додаток 3 до цих Правил).

Ведення Журналу покладається на працівника, який видає наряди (розпорядження) або на іншого працівника, якому доручається ведення цього Журналу.

Джерело: прес-центр Управління Держпраці у Луганській області