बुद्ध धर्म, buddha dharma IAST; палі बुद्ध धम्म, buddha dhamma, «вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення (дхарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, який надалі отримав ім'я Будда Шак'ямуні.

Головним у буддизмі є культ Будди. У пантеоні буддизму їх чимало.

Згідно з легендою, Сіддхартха Гаутама був сином правителя народу сак'я, котрий проживав на кордоні сучасних Непалу та Індії. При народженні принца провидцями було передбачено, що він стане або великим монархом світового масштабу або Учителем, просвітленим вищим знанням.

Бу́дда (санскр. बुद्ध, трансліт. buddha, дос. «пробуджений») — людина, що досягла, згідно з буддійським міркуванням, пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара).

Бапти́зм (від грец. βαπτυζω: занурюю, хрещу) — напрямок у протестантизмі, який зародився у Америці на початку XVII ст.

шравакабудда (палі sāvaka-buddha) — той, хто досяг нірвани завдяки вченню Будди. Його частіше називають архатом і не завжди вважають Буддою.