Ізраїльсько-палестинський конфлікт: з чого все почалося і що відбувається

Останній спалах насильства стався після місяця зростання напруги, хоча конфлікт між Ізраїлем та палестинцями триває вже десятки років.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

З чого все почалося?

Автор фото, Getty Images

Віфлеєм на початку 20 століття

100-літня історія

Велика Британія взяла під контроль територію, відому як Палестина, після того, як правительку тієї частини Близького Сходу, Османську імперію, розгромили у Першій світовій війні.

На тих землях більшість становили араби, євреї були в меншості.

Напруженість між двома народами зросла, коли міжнародна спільнота дала Британії завдання створити в Палестині “національний дім” для євреїв.

Для євреїв це був дім їхніх предків, але палестинські араби також претендували на землю і виступали проти такого кроку.

Автор фото, Getty Images

Боєць “Хагани” (єврейського підпілля) безпосередньо перед початком Ізраїльської війни за незалежність 1948 року

У період з 20-х до 40-х років кількість прибулих туди євреїв зростала, бо багато людей тікали від переслідувань у Європі та шукали батьківщини після Голокосту Другої світової війни.

Також зростало насильство – між євреями та арабами та проти британського панування.

У 1947 році ООН проголосувала за розділення Палестини на окремі єврейську та арабську держави, а Єрусалим став міжнародним містом.

Цей план прийняли єврейські лідери, але відхилила арабська сторона, і він ніколи не був реалізований.

Автор фото, Getty Images

У березні 1948 року солдати союзних сил Арабського легіону обстрілювали єврейських бійців “Хагани”

Створення Ізраїлю та “Катастрофа”

У 1948 році британські правителі не змогли вирішити проблему й пішли, а єврейські лідери оголосили про створення держави Ізраїль.

Багато палестинців були проти, почалася війна. До країни вторглися війська з сусідніх арабських держав.

Сотні тисяч палестинців втекли або були виселені з домів – вони називають це Аль-Накба, або “Катастрофа”.

Наступного року бойові дії закінчились припиненням вогню, Ізраїль на той час контролював більшу частину території.

Йорданія окупувала землі, які стали називати Західним берегом, а Єгипет – Газу.

Єрусалим був розділений між ізраїльськими силами на Заході та Йорданією на Сході.

Оскільки мирну угоду так і не уклали – кожна сторона звинувачувала іншу – у наступні десятиліття продовжувалися бої.

Мапа сьогодні

Під час іншої війни в 1967 році Ізраїль окупував Східний Єрусалим та Західний берег, більшу частину Сирійських Голанських висот, а також сектор Газа та Єгипетський півострів Синай.

Більшість палестинських біженців та їхніх нащадків проживає в секторі Газа та на Західному березі, а також у сусідніх Йорданії, Сирії та Лівані.

Ані їм, ані їхнім нащадкам Ізраїль не дозволив повертатися до своїх домів – Ізраїль заявляє, що це переповнить країну і загрожує її існуванню як єврейської держави.

Автор фото, Getty Images

Ізраїльські військові командири прибули до Східного Єрусалиму після того, як ізраїльські війська захопили Східний Єрусалим під час Шестиденної війни в 1967 році

Ізраїль все ще окупує Західний берег, і хоча він вийшов із сектора Газа, ООН все ще розглядає цей шматок землі як частину окупованої території.

Ізраїль претендує на весь Єрусалим як на свою столицю, тоді як палестинці претендують на Східний Єрусалим як на столицю майбутньої палестинської держави. США – одна з небагатьох країн, які визнали претензії Ізраїлю на все місто.

За останні 50 років Ізраїль побудував поселення в цих районах, де зараз проживає понад 600 000 євреїв.

Палестинці заявляють, що це незаконно згідно з міжнародним правом і є перешкодою для миру, але Ізраїль це заперечує.

Що відбувається зараз?

Автор фото, Getty Images

Напруженість між Ізраїлем та палестинцями, які проживають у Східному Єрусалимі, Газі та на Західному березі, є дуже високою.

У секторі Газа панує палестинська бойова група під назвою “ХАМАС”, яка багато разів воювала з Ізраїлем. Ізраїль та Єгипет жорстко контролюють кордони сектора Газа, щоб зупинити надходження зброї до ХАМАС.

Палестинці в секторі Газа та на Західному березі кажуть, що вони страждають через дії Ізраїлю та обмеження. Ізраїль заявляє, що діє лише для того, щоб захиститися від палестинського насильства.

Ситуація загострилася з початком священного мусульманського місяця Рамадан у середині квітня 2021 року. Щоночі відбуваються сутички між поліцією та палестинцями.

Загроза виселення деяких палестинських сімей у Східному Єрусалимі також викликала гнів.

Автор фото, Getty Images

Протестувальників обстрілюють сльозогінним газом під час сутичок із ізраїльськими силами поблизу кордону між смугою Газа та Ізраїлем

Які головні проблеми?

Є низка питань, щодо яких Ізраїль та палестинці не можуть дійти згоди.

Зокрема – що має статися з палестинськими біженцями, чи повинні залишитися чи бути знищені єврейські поселення на окупованому Західному березі, чи повинні обидві сторони ділити Єрусалим, і – мабуть, найскладніше з усіх – чи слід створити палестинську державу поряд з Ізраїлем.

Мирні переговори ведуться і припиняються вже понад 25 років, але дотепер конфлікт не вирішений.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 2

Що буде далі?

Якщо коротко – найближчим часом конфлікт не припиниться.

Останній мирний план, підготовлений Сполученими Штатами під час президентства Дональда Трампа, який прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав “угодою століття”, палестинці відхили як “однобічний”.

Для укладення будь-якої майбутньої мирної угоди обидві сторони мають дійти згоди зі складних питань.

Поки цього не станеться, конфлікт триватиме.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Хто у світі визнає палестинські території державою?

Питання про те, чи слід визнавати палестинські території як окрему державу, залишається дискусійним протягом десятиліть. Які умови має бути виконано для визнання держави?

Демонстрація на підтримку палестинської державності у 2011 році в Рамаллі Фото: picture-alliance/dpa

Чи слід визнавати палестинські території окремою державою? Серед науковців, дипломатів та урядів немає консенсусу щодо цього питання.

Що таке держава?

Існує два способи створення та визнання держави: декларативний та конститутивний.

Згідно з декларативною теорією, держава повинна відповідати критеріям державності, викладеним у Конвенції Монтевідео 1933 року, тобто мати визначену територію, населення, що на ній проживає, та власний уряд. Вона також повинна мати можливість встановлювати відносини з іншими державами. Згідно з конвенцією, політичне існування держави “не залежить від визнання її іншими державами”.

Як постійний член Ради Безпеки ООН, США неодноразово виступали проти визнання палестинської державиФото: Timothy A. Clary/AFP/Getty Images

Далі в Конвенції зазначається: “Ще до свого визнання держава має право захищати свою цілісність і незалежність, дбати про своє збереження і процвітання, організовувати себе так, як вона вважає за потрібне, законодавчо захищати свої інтереси, управляти своїми службами і визначати юрисдикцію та компетенцію своїх судів”.

Друга теорія виникнення держав, конститутивна теорія, додає ще одну умову: держава є державою лише тоді, коли решта світу визнає її такою. Ця теорія не є юридично визначеною, скоріше, вона розглядає сучасну державність як питання міжнародного права та дипломатії.

Чи відповідають палестинські території визначенню держави?

Серед експертів, зокрема теоретиків держави, існують розбіжності щодо того, чи відповідають палестинські території юридичному визначенню держави. Одні переконані, що так, але інші стверджують, що умови, викладені в Конвенції Монтевідео, не виконуються. Інша частина експертів відкидає застосування Конвенції взагалі як такої. Вони вважають, що надії палестинців на власну державу насамперед може бути реалізовано через міжнародне визнання.

Які країни визнають палестинську державу?

Більшість із 193 країн-членів Організації Об’єднаних Націй (ООН) – загалом 139 – визнають палестинські території як державу. До їхнього переліку входить і Україна, яка визнала Палестину ще під час перебування в складі Радянського Союзу у 1988 році.

Заявку держави на членство в Організації Об’єднаних Націй повинні схвалити щонайменше дев’ять з п’ятнадцяти членів Ради Безпеки ООН. Утім, якщо хоча б один з п’яти постійних членів Ради Безпеки – Китай, Франція, Російська Федерація, Великобританія або США – накладає вето на заявку, держава не може стати членом ООН.

Палестинські території наразі не визнаються як держава Сполученими Штатами Америки, Францією та Великобританією. Ці три постійні члени Ради Безпеки ООН виступають за те, щоб визнати палестинську державність лише після мирного врегулювання конфлікту з Ізраїлем. З 27 країн ЄС дев’ять визнали палестинську державу. Але усі вони зробили це ще до входження до ЄС, і майже всі вони належали до східного блоку, в якому тоді домінував Радянський Союз. Єдиним винятком є Швеція, яка визнала палестинську державу у 2014 році.

Палестина має статус держави-спостерігача в ООН. Це означає, що вона може брати участь у засіданнях Генеральної Асамблеї та мати представництва в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Оскільки Палестина отримала статус держави-спостерігача в 2012 році, вона з 2015 року також є членом Міжнародного кримінального суду (МКС), єдиного міжнародного суду, який діє на постійній основі та може переслідувати осіб за воєнні злочини.

У 2021 році тодішня головна прокурорка МКС Фату Бенсуда оголосила, що суд розпочне розслідування ймовірних злочинів, скоєних на палестинських територіях. Після приєднання Палестини до Римського статуту та визнання нею таким чином юрисдикції МКС, суд отримав юридичні повноваження розслідувати злочини, скоєні палестинцями або на палестинській території. Розслідування МКС, яке різко критикує Ізраїль, досі триває.

Якими є наслідки визнання?

Держава може бути визнана, навіть не будучи членом ООН. Наприклад, Ліхтенштейн приєднався до Організації Об’єднаних Націй лише у 1990 році, Сан-Марино – у 1992 році, а Швейцарія – лише у 2002 році. І всі три країни вже були міжнародно визнані як держави до цього.

Палестина має лише статус держави-спостерігача в ООНФото: Bebeto Matthews/AP Photo/picture alliance

Як держава-спостерігач, що не є членом ООН, представники Палестини мають можливість бути присутніми на засіданнях Генеральної Асамблеї, але без права голосу. Наприклад, Палестина не мала права голосу, коли Генасамблея нещодавно голосувала – безуспішно – за припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАСом. Те ж саме стосується і вимоги “гуманітарного перемир’я”, яке було проголосовано в Генеральній Асамблеї.

Яку позицію займає Німеччина?

Як і США та багато інших країн ЄС, Німеччина відкидає визнання палестинської держави. Однак, згідно з заявою міністерства закордонних справ ФРН, Берлін підтримує “створення майбутньої палестинської держави в рамках рішення двох держав, узгодженого між сторонами конфлікту”.

З цієї причини Німеччина також використовує термін “палестинські території”, коли йдеться про окуповані Західний берег річки Йордан, Східний Єрусалим і Сектор Гази. Коли йдеться про палестинських чиновників, німецький уряд говорить про Палестинську адміністрацію або Палестинську національну адміністрацію.

У справах, що стосуються надання статусу біженця для окремих осіб, позиція Німеччини щодо визнання палестинської держави вже була розглянута в німецьких судах. У листопаді 2020 року німецький суд підтвердив у своєму рішенні відсутність таких понять як палестинське громадянство та палестинська держава. Тому палестинські біженці повинні розглядатися у ФРН як особи без громадянства.

Наземні операції Ізраїлю у відповідь на напад ХАМАСу

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Чому воюють Ізраїль та Палестина? Відповідаємо на головні питання

Нинішня ескалація між Ізраїлем та Палестиною — наймасштабніша за останні роки. Але історія цього конфлікту має глибоке історичне коріння, що робить його одним з найтриваліших та найсуперечливіших конфліктів сучасності. Через що посварилися Ізраїль та Палестина, чому вони вже стільки років не можуть домовитися і чому жодні способи врегулювати протистояння не є дієвими? Пояснюємо найголовніше.

Що не поділили ізраїльтяни й палестинці?

Офіційно про початок конфлікту можна говорити з середини минулого століття — від заснування Ізраїлю, єдиної у світі єврейської держави, територію якої палестинці, тобто арабське населення, вважають своєю.

Однак виріс він із давнішого протистояння: і євреї, і араби висловлювали свої претензії на ці землі впродовж пари тисяч років. Перші мотивували це тим, що тут у біблійні часи жили юдейські племена, другі запевняли, що саме араби — корінне населення цієї території.

Після Першої світової війни євреї тікали з Європи — і прагнули заснувати власну національну державу. Переселялися на палестинські землі, які після розпаду Османської імперії відійшли Британії.

У 1920-х там почалися запеклі сутички між євреями та арабами, які, щоправда, за британського панування вдавалося вчасно вгамувати.

Але з відходом Британії з Близького Сходу усе стало значно складніше. Натоді євреїв на палестинських землях побільшало — після Другої світової війни й Голокосту.

У 1947-му ООН проголосувала за розподіл земель Палестини між двома державами — єврейською та арабською. Відповідно до резолюції ООН, Єрусалим, який обоє народів вважають для себе священним, мав стати територією під міжнародним контролем.

Арабську сторону такий проєкт не влаштовував, тож на початку березня 1948-го палестинці обстріляли сили єврейської самооборони з боку східної частини Єрусалима. А вже за два місяці, щойно Ізраїль оголосив про незалежність, почалась війна. Ізраїль воював не лише з Палестиною, приєдналися й інші арабські країни — Ірак, Ємен, Саудівська Аравія, Йорданія, Ліван, Сирія та Єгипет.

У ході війни 1948-1949 років Ізраїлю вдалося втримати більшу частину спірних територій, Йорданія окупувала Західний берег річки Йордан, а Єгипет — Сектор Гази. Єрусалим поділили між собою ізраїльські та йорданські війська.

Лише під час цієї війни 700 тисяч палестинських мирних мешканців стали біженцями й мусили тікати до сусідніх Йорданії, Єгипту й Сирії — повертатися Ізраїль їм так і не дозволив.

Як сформувався нинішній поділ території і чому всі незадоволені?

Наступна війна 1967-го, так звана Шестиденна, стала визначальною для формування нинішнього поділу земель.

Після неї Ізраїль утвердив свою владу над Західним берегом та Сектором Гази (з боку якого й почалися обстріли 10 травня 2021-го) — територіями, де проживає переважно палестинське населення. Це ті два територіальні компоненти, які мають скласти незалежну державу Палестину — нині частково визнане державне утворення, яке перебуває у процесі становлення.

Крім того, у Шестиденній війні Ізраїль окупував Голанські висоти й Синайський півострів. Останній усе ж довелося повернути Єгипту, а щодо Голанських висот не припиняються суперечки між Ізраїлем та Сирією.

За Дональда Трампа США визнали владу Ізраїлю над цією територією — а ізраїльський уряд своєю чергою назвав одне з поселень там на честь експрезидента Америки. Детальніше цю історію ми розповідаємо в цьому тексті.

Нині Західний берег де-юре під владою Палестини, але де-факто — під контролем Ізраїлю. Там постійно перебувають ізраїльські військові, які мають право обмежувати пересування палестинців. А ще влада Ізраїлю, як і на Голанських висотах, влаштовує там єврейські поселення, фактично витісняючи арабське населення з цих земель. Палестинці обурюються, однак Ізраїль каже, що так захищається від терористичної загрози з боку палестинців.

Сектор Гази фактично контролюється палестинським бойовим угрупованням ХАМАС (а не Палестинською національною адміністрацією). Від свого заснування у 1987 році воно безупинно веде війну проти Ізраїлю, переслідуючи єдину мету — домогтися абсолютного панування Палестини на території нинішнього Ізраїлю. Легітимність існування Ізраїлю, зрозуміло, ХАМАС не визнає.

Чому Єрусалим — найбільш суперечлива територія?

Новий виток протистояння почався з Єрусалима, а саме із сутичок між ізраїльськими силами безпеки й мусульманами на Храмовій горі 10 травня 2021 рокі, зокрема неподалік мечеті Аль-Акса. Приводом стало ще й рішення ізраїльського суду виселити кілька мусульманських родин із району Шейх-Джаррах у Східному Єрусалимі, який Палестина вважає своєю територією.

Єрусалим стоїть на кордоні між Ізраїлем та Західним берегом, і тут розташовані святині як юдаїзму, так і ісламу (до того ж геть поруч). Через це й Ізраїль, і Палестина прагнуть здобути уповні контроль над ним, а спроби міжнародної спільноти поділити контроль «чесно» не спрацьовують.

Ізраїль оголосив Єрусалим своєю столицею у 1950-му та переніс туди свої державні установи. Після перемоги в Шестиденній війні 1967 року Ізраїль захопив і східну частину міста, що ООН вважає окупацією, тобто порушенням міжнародного права.

Світові лідери, зокрема й друзі Ізраїлю, довго уникали заяв про визнання Єрусалиму ізраїльською столицею. Адже це, по-перше, загрожувало ескалацією в регіоні, а по-друге, фактично перекреслило б план мирного врегулювання за формулою «дві держави для двох народів» — паралельного співіснування Ізраїлю й Палестини.

Але у 2017-му Дональд Трамп заявив, що США визнають Єрусалим столицею Ізраїлю, а роком пізніше туди перенесли посольство Америки з Тель-Авіва. Низка країн, зокрема Австралія, Чехія й Румунія, заявили, що наслідуватимуть приклад США. Детальніше про це ми розповідаємо тут.

Не лише палестинська адміністрація, але й інші країни арабського світу були дуже обурені таким кроком. Трамп під кінець своєї каденції намагався залагодити ситуацію: грандіозний мирний план для Близького Сходу не спрацював, проте чотири країни за посередництва США погодилися нормалізувати відносини з єврейською державою.

Хто підтримує Ізраїль, а хто — Палестину?

Під час загострення 2021 року, адміністрація Джо Байдена коментувала ситуацію доволі обережно, хоча не приховувала підтримки Ізраїлю.

У телефонній розмові з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу президент США зауважив, що «Ізраїль має право захищатися». Водночас Держсекретар США Ентоні Блінкен закликав до негайної деескалації — з обох боків.

Так само ООН та Євросоюз закликали до миру й ізраїльтян, і палестинців, утім одноголосно засуджують обстріли ізраїльських міст, розпочаті з боку Сектору Гази.

Ліга арабських держав, зрозуміло, покладали провину за загострення 2021 року на «ізраїльських окупантів». Як заявив її глава Ахмад Абуль Рейт, Ізраїль начебто «сприяв діям єврейських екстремістів» у Єрусалимі під час святкових для мусульман днів Рамадану.

Подібну позицію висловив і верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган — останній назвав Ізраїль «терористичною державою». Анкара, як, до речі, і Кремль, підтримують у конфлікті палестинців і навіть подумують про те, щоби відправити у зону конфлікту міжнародні сили для захисту цивільного населення Палестини.

Цікаво, що на озброєнні палестинського ХАМАСу є й протитанкові ракетні комплекси «Корнет» російського виробництва. Їх помітили вперше ще 2010 року, але досі не до кінця зрозуміло, як вони потрапили до бойовиків.

Взагалі більшу частину зброї ХАМАС виробляє на власних потужностях у Секторі Гази, хоча частину ракет йому постачали Іран, Сирія та ліванське угруповання «Хезболла». Хоча нині Єгипет та Ізраїль доволі жорстко контролюють кордони Сектору Гази, щоби не допустити нових надходжень зброї бойовикам.

Україна у 2021 році не коментувала загострення між Ізраїлем та Палестиною, хіба що в контексті рекомендацій для українців уникати поїздок до регіону. Палестинську державу Україна визнала 1988 року, ще будучи республікою Радянського Союзу. 2001 року з Палестиною були встановлені дипломатичні відносини. Але Україна, як і Європейський Союз, столицею Ізраїлю вважає Тель-Авів.

Під час загострення 2023 року позиції США та України стали більш однозначними.

Міністр оборони США Ллойд Остін сказав, що найближчими днями Міноборони США працюватиме над тим, щоб Ізраїль мав усе необхідне для самооборони та захисту цивільних.

А президент України Володимир Зеленський поспівчував усім, чиї рідні та близькі загинули від терористичної атаки. Він також висловив сподівання, що порядок буде відновлено, а терористів — знищено.

«Право Ізраїлю на захист не підлягає сумніву», — наголосив Зеленський.

А що відомо про нове загострення?

Зранку 7 жовтня палестинське ісламське угруповання ХАМАС, яке контролює Сектор Гази, оголосило про початок операції «Потоп Аль-Акса» проти Ізраїлю. По країні випустили шквал ракет, бойовики проникли на територію Ізраїлю в низці різних місць.

Армія Ізраїлю у відповідь оголосила про початок контртерористичної операції «Залізні мечі» у Секторі Гази. Станом на вечір 7 жовтня ізраїльські військові відновили контроль над більшістю прикордонних громад із Сектором Гази, куди проникли бойовики.

Унаслідок обстрілів та бойових дій є сотні загиблих та поранених, точна кількість поки що невідома. У мережі публікували відео з тілами людей, яких, як стверджується, вбили бойовики, що проникли в Ізраїль.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Міністерство закордонних справ перевіряє інформацію про можливу загибель в Ізраїлі громадянки України та проводить розшуки ще двох українських громадян.

Також в Ізраїлі підтвердили, що ХАМАС захопив цивільних заручників та військовополонених. Лідер ХАМАСу Салех аль-Арурі заявив, що його організація планує обміняти їх на «палестинських в’язнів».

Цей текст оновлений 8 жовтня 2023 року

Споживайте свідомо, читайте незалежних

Корисна їжа часто дорожча, ніж фастфуд, але за неї ваш організм буде вдячний значно більше. Якісна інформація теж коштує грошей. Підтримайте hromadske