Клініки в Європі лікують “довгий” ковід, фільтруючи пацієнтам кров. Чи працює цей метод?

Низка приватних клінік в Європі (на Кіпрі, а також у Німеччині, Швейцарії і, можливо, інших країнах) залучають клієнтів з-за кордону обіцянкою вилікувати симптоми тривалого коронавірусу, що місяцями не проходять, методом “очищення крові”.

Експерти-медики запевняють, що клінічних випробувань цієї терапії не було і ефективність лікування довгого ковіду у такий спосіб ніким не доведена. Однак у клініки продовжують звертатися тисячі медичних туристів, які сподіваються на чудодійне одужання.

Терапія, слід сказати, – дуже недешева. Деякі зневірені пацієнти вже витратили на лікування всі свої заощадження – але їхній стан помітно не покращився.

Про те, хто ці люди, та яким саме способом їх намагалися вилікувати від посткоронавірусного синдрому (ПКС – так тривалий ковід називають офіційно), розповідає у своїй статті редакторка відділу розслідувань Британського медичного журналу (BJM) Мадлен Девіс.

Вона нагадує, що ефективної терапії ПКС досі не існує, та й сам цей синдром вивчено дуже слабко. Відомо лише, що у деякої частини пацієнтів, які начебто одужали від ковіду, кілька симптомів інфекції переходять у хронічну фазу і тривають щонайменше 12 тижнів.

Де ваші докази?

Методика, яку пропонують клініки, сама по собі не нова і в професійному середовищі відома як аферез. Під час цієї процедури у пацієнта беруть його власну кров та за допомогою спеціальної апаратури ділять її на складові – а назад змішують уже вибірково, ніби відфільтрувавши у процесі частину вмісту.

Як зазначає автор статті, зазвичай аферез призначають лише людям з невиліковними порушеннями жирового обміну – і лише як крайній захід. Девіс попереджає: ефективність цієї операції у лікуванні тривалого ковіду науково не доведена, а ризики будь-якого хірургічного втручання в організм – очевидні.

“Аферез може супроводжуватися кровотечею, утворенням у крові згустків, при цьому в організм можна занести інфекцію, а речовини, що використовують в процесі, можуть спровокувати гостру реакцію”, – пише авторка.

У статті є історії кількох зневірених пацієнтів, але найбільш докладно описаний випадок психіатра-стажера з Нідерландів Гітте Бурмісеєр, яку тривалий ковід довів до відчаю. Хронічна втома була такою, що зі спальні до кухні можна було йти кілька годин.

Щоб з’їздити на Кіпр, пройти там курс аферезу і проколоти курс вітамінів, Гітте витратила майже всі заощадження – але виснажливі симптоми хронічного ковіду так нікуди й не поділися: ні порушення свідомості, ні задишка, ні біль у грудях.

Після хвороби вона двічі намагалася повернутись до роботи, але після другої невдалої спроби вирішила звільнитися.

Як стверджує авторка статті, крім Кіпру, лікувати довгий ковід аферезом пропонують медичні установи у Німеччині, Швейцарії, Туреччині та деяких інших країнах.

“У Ліпідному центрі Північного Рейну в Німеччині цю процедуру провели тисячам пацієнтів – і стверджують, що результатами лікування задоволені, – пише Мадлен Девіс. – Аферез нібито знижує в’язкість крові та покращує її доставлення у найдрібніші кровоносні судини шляхом “видалення мікротромбів”.

Однак жодних наукових досліджень, що заслуговують на довіру, – які доводять, що аферез допомагає в лікуванні ПКС – просто немає, оскільки клінічних випробувань не проводили.

Прихильники методу, своєю чергою, відзначають, що пацієнти, які страждають від тривалого ковіду, не можуть чекати завершення клінічних випробувань, фактично залишившись інвалідами, – і для багатьох пацієнтів переваги експериментальних процедур переважують можливі ризики.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Як очистити кров: які методи існують та наскільки вони ефективні

Ідея про те, що кров можна “почистити” виникла на початку 20 століття. Данський лікар Нільс Рюберг Финзен страждав від шкірного туберкульозу і ставив на собі експерименти, щоб знайти ліки.

Приймаючи сонячні ванни, лікар виявив, що ультрафіолет може вбивати мікроби і стимулювати відновлення тканин. У 1903 році Финзен отримав за своє відкриття Нобелівську премію. Правда, через рік він помер від шкірного туберкульозу: так з’ясувалося, що світлолікування – не таке вже ефективний засіб.

У 1929 році з’явилися дані, що опромінення шкіри ультрафіолетом допомогло при лікуванні бешихи шкіри. Лікар Еммет Нотт припустив, що сприятливий вплив ультрафіолету можна пояснити опроміненням крові, яка циркулює в поверхневих капілярах. Щоб опромінювати кров було зручніше, Нотт сконструював спеціальну камеру з прозорими стінками, в яку забирали частину крові, просвічували ультрафіолетом і повертали в кровоносні судини.

Очищення крові потрібне тільки важкохворим людям

Спочатку Нотт експериментував на заражених стафілококом собаках. В результаті він прийшов до висновку, що для лікувального ефекту достатньо опромінити всього 5-7% від усього обсягу крові, яка є в організмі. Хоча доказів, що опромінення допомагає вбивати мікробів в крові, не було, в 1935 році камеру вперше спробували на людях. За словами авторів винаходу, опромінення допомогло пацієнтові із зараженням крові.

Ніяких строгих досліджень ефективності методики не проводилося: всі статті, присвячені лікуванню за допомогою апарату – просто розповіді різних лікарів про те, як вони застосовували камеру для опромінення крові на своїх пацієнтах.

Потім почалася ера антибіотиків. Вони допомагали набагато ефективніше, ніж опромінення ультрафіолетом. І в офіційних клініках США і Європи про опромінення крові успішно забули.

Сьогодні в жодних закордонних офіційних клінічних рекомендаціях методу UBI немає, а FDA вважає апарати для опромінення крові “шахрайським медичним обладнанням”. За торгівлю UBI-апаратами, які за заявою виробника мали лікувати ВІЛ і СНІД, президент мережі клінік IMC Вільям Еберлін отримав два роки умовно.

На Заході метод не зник остаточно тільки тому, що його взяли на озброєння прихильники альтернативної медицини. Наприклад, опромінити кров ультрафіолетом можна в університеті Флориди центрі інтегративної медицини. Крім UBI-процедур, в цьому центрі пропонують лікувати рак високими дозами вітаміну С, проводити ремінералізацію організму, і записуватися на голковколювання.

А як же тоді очищати кров?

Штучно очищати кров потрібно тільки людям з важкими хворобами – наприклад, при зараженні крові. У всіх медичних пристроях кров пропускають через фільтр або сорбент, на якому осідають білки, відходи та бактеріальна отрута, а потім її повертають в судини.

Печінка і нирки здорових людей цілком справляються з очищенням, і в додатковій допомозі у вигляді особливих “чистих” продуктах і БАДів не потребують.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я .

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Аналіз крові покаже, як швидко старіють наші органи. Чому це важливо знати

Команда Стенфордського університету каже, що вони можуть моніторити 11 основних органів, зокрема серце, мозок і легені.

Науковці випробували діагностику на тисячах дорослих, переважно середнього або старшого віку.

Результати показують, що кожен п’ятий відносно здоровий дорослий віком від 50 років може мати принаймні один орган, який швидко старіє.

Крім того, 1-2% мають кілька органів, які виглядають “старшими”, ніж їхній хронологічний вік.

Дослідники кажуть, що хоча ідея такої перевірки лякатиме пацієнтів, вона може дати шанс лікарям вчасно втрутитися та змінити ситуацію.

Знання про те, які органи швидко старіють, допоможе виявити, які проблеми зі здоров’ям загрожують людині, пишуть дослідники в журналі Nature.

Розрив у віці органів

Наприклад, “занадто старе” для свого віку серце підвищує ризик серцевої недостатності, тоді як мозок, який швидко старіє, може бути більш схильним до деменції.

У дослідженні швидке старіння одного або кількох органів пов’язано з вищим ризиком певних захворювань і смерті протягом наступних 15 років.

Вчені перевіряли наступні органи:

• Мозок
• Серце
• Печінка
• Легені
• Кишківник
• Нирки
• Жирова тканина
• Кровоносні судини (артерії)
• Імунна система
• М’язи
• Підшлункова залоза

Аналіз крові вимірює рівні тисяч білків, щоб зрозуміти, які органи старіють з різною швидкістю.

Закономірності у білках виявилися специфічними для певних органів.

Дослідники навчили алгоритм робити прогнози, використовуючи численні результати аналізів крові та дані пацієнтів.

“Коли ми порівняли біологічний вік кожного з цих органів у кожної людини з його аналогами серед великої групи людей без явних серйозних захворювань, ми виявили, що у 18,4% людей у віці 50 років і старше принаймні один орган старів значно швидше, ніж у середньому”, – пояснив один із дослідників доктор Тоні Вісс-Корей.

“І ми виявили, що ці люди мають підвищений ризик захворювання цього конкретного органу в наступні 15 років”, – додав він.

Зараз університет подав документи для патентування цього аналізу.

Водночас потрібно провести додаткові дослідження, щоб перевірити, наскільки він справді ефективний у прогнозуванні віку та здоров’я органів.

Деякі з попередніх робіт доктора Вісса-Корея свідчать про те, що процес біологічного старіння не є постійним, а відбувається сплесками, зі швидкими прискореннями у людей між 30 і 40 роками, після 60 та від 70 до 80 років.

Професор Джеймс Тіммонс, експерт з питань здоров’я та хвороб, пов’язаних із віком, Лондонського університету королеви Марії також вивчав кров’яні маркери біологічного віку. Його робота зосереджена не на білках, а на змінах у генах.

Він каже що останні висновки доктора Вісса-Корея вражають, але потребують перевірки на більшій кількості людей, особливо на молодших та різного етнічного походження.

“Це старіння чи новий спосіб раннього виявлення біомаркерів вікових захворювань? Автори віддають перевагу першому, але я думаю, що друге також не виключене”, – каже він.

“Якщо ми зможемо підтвердити ці результати у 50 000 або 100 000 осіб, це означатиме, що, спостерігаючи за станом окремих органів у начебто здорових людей, ми зможемо знайти органи, які зазнають прискореного старіння, і лікувати людей до того, як вони захворіють”, – каже доктор Вісс-Корей.

Водночас професор Пол Шейлз, експерт з біології старіння з Університету Глазго, вважає, що для того, щоб створити найточнішу картину здоров’я людини, важливо дивитися на все тіло, а не лише на окремі органи.

Керолайн Абрахамс з благодійної організації Age UK також зазначила, що необхідно зважати на те, як люди можуть почуватися, маючи такі знання про свої органи.

Якщо такі аналізи почнуть широко використовувати, каже вона, разом із ними людям необхідно буде надавати також емоційну та клінічну підтримку.