Реорганізація юридичних осіб

Реорганізація юрособи вимагає суворого дотримання порядку дій, оформлення відповідної документації, тому, щоб перетворення юридичної особи пройшло відповідно до законодавства, краще звернутися до професіоналів. Досвідчені фахівці допоможуть дотримати процедуру реорганізації юридичної особи, максимально прискорити її і оптимізувати.

1. Якою може бути реорганізація юрособи?

1.1 Форми реорганізації

Розрізняють добровільний і примусовий варіанти поділу юридичної особи в залежності від того, хто виступає ініціатором процедури.

• Добровільна реорганізація: якщо засновники, власники бізнесу самі хочуть його переробити, маючи на це власні причини.
• Примусова реорганізація: в цьому випадку на реорганізацію юрособи необхідно піти за рішенням суду, в зв’язку з порушенням законодавчих норм при оформленні і т.д.

Реорганізація юридичної особи здійснюється у формі:

При цьому до видів реорганізації юридичних осіб не відноситься відкриття нових цехів, відділень, покупка засновниками акцій інших компаній, відкриття нових компаній з тими ж засновниками.

Також не існує реорганізації юридичної особи у формі поглинання. В результаті процесу реорганізації юридичної особи з’являються нові організації зі своєю спадкоємністю по відношенню до основного підприємства.

• По-перше, при будь-якій формі реорганізації юрособи за згодою співробітників їхні трудові відносини з підприємством зберігаються.
• По-друге, після злиття, поділу, приєднання, перетворення всі зобов’язання + майно переходять до правонаступника, в тому числі, сплата боргів, звітність, відносини з кредиторами і т.ін.
• По-третє, наступності не виникає тільки при виділенні: виділена організація не несе відповідальності за податки, борги, звіти «материнського» підприємства.

А тепер докладніше розглянемо форми реорганізації комерційних юридичних осіб. Як вже відомо, існує 5 форм реорганізації юридичної особи.

2.Злиття

Реорганізація шляхом злиття – це процедура, в процесі якої кілька організацій з’єднуються і формують одну спільну компанію. Всі права і зобов’язання окремих підприємств переходять до новоствореної компанії. Дуже бажано провести аудиторську перевірку всіх юросіб перед їх реорганізацією.

Процедура реорганізації шляхом злиття також є приводом для позапланової податкової перевірки. Зауважимо, що податківці можуть і не призначити позапланову перевірку, не дивлячись на те, що для неї є підстави. В результаті, після появи нового підприємства, всі активи переходять на баланс нової юрособи на підставі актів.

В установчій документації прописується, що компанія з’явилася в результаті злиття декількох організацій. На початку процесу в кожній компанії на загальних зборах приймають рішення про злиття. У рішенні потрібно вказати, як розподіляться частки в новому підприємстві, хто увійде до правління, яким буде склад організації. При необхідності під час злиття можна змінити організаційно-правовий статус нової компанії.

3. Поділ

Формою реорганізації юридичної особи є також розділ організації, який передбачає припинення діяльності одного підприємства і виникнення замість нього двох, трьох, декількох правонаступників. До них переходять усе майно, активи, зобов’язання колишньої компанії.

Застосовується, в основному, під час розподілу бізнесу між групою партнерів. Також використовується Антимонопольним комітетом для виконання рішень в рамках захисту економічної конкуренції.

Поділ юрособи – це підстава для позапланової податкової перевірки. Втім, учасники можуть проводити процедуру поділу незалежно від того, чи була призначена податкова перевірка, чи ні. При поділі учасниками підписується розділовий баланс.

4.Приєднання

Реорганізація юридичної особи шляхом приєднання – це процедура, при якій одна компанія повністю припиняє свою діяльність, передавши всі свої активи, майно, обов’язки, права іншій компанії. Це найбільш поширений варіант об’єднання активів. Шляхом приєднання підприємці зазвичай збільшують статутний капітал.

Законом дозволено приєднання одночасно декількох компаній. Правила такі ж, що і при інших форматах реорганізації, зокрема, можлива позапланова податкова перевірка, а також необхідне складання передавального акту.

Основна компанія на момент приєднання бере на себе відповідальність за зобов’язання і права приєднаної організації. Приєднати партнерів можуть тільки підприємства з єдиною організаційною формою (наприклад, ТОВ і ТОВ).

5.Перетворення

Існує ще одна процедура, під час якої формат підприємства змінюється повністю – це реорганізація юридичної особи у формі перетворення. Наприклад, ТОВ стає АТ. В ході перетворення юрособи старе підприємство повністю припиняє своє існування, а замість нього з’являється нова юридична особа, яка стає правонаступником колишнього. Це єдина реорганізація, при якій позапланова перевірка податкової не потрібна, тому що ідентифікаційний код не змінюється. Зміни складу учасників не передбачено, тому в процентному співвідношенні кількість власників і їх частки залишаються незмінними.

6. Як відбувається реорганізація

Розглянемо покроково порядок реорганізації юридичної особи. Необхідно діяти строго у відповідності з законом на кожній стадії реорганізації юридичної особи.

6.1 Ухвалення рішення

Згідно із законодавством етапи реорганізації юридичної особи починають відлік з прийняття рішення. Якщо учасників юрособи кілька, проводяться загальні збори, оформлюється протокол. Якщо учасник один, він видає розпорядження, наказ про реорганізацію. У рішенні вказують відомості про членів комісії, яка буде проводити реорганізацію, терміни, формат проведення, дані про підприємства, які беруть участь у процедурі.

6.2 Інвентаризація

Оскільки в колишньому вигляді організація вже не буде існувати, необхідно провести повну інвентаризацію її активів і зобов’язань. Інвентаризація повинна бути закінчена до дати прийняття рішення про реорганізацію. До цього часу має бути готовий повний фінансовий звіт.

6.3 Внесення даних в ЄДР

Рішення про реорганізацію слід передати держреєстратору разом з такими документами:

• копія рішення про проведення реорганізації;
• квитанція про оплату публікації в спеціалізованих ЗМІ інформації для кредиторів
  про терміни подачі вимог.

Держреєстратор повинен в той же день подати до ЄДР інформацію про реорганізацію, потім вона автоматично передається в податкові органи. Крім цього, кожному кредитору особисто направляють рекомендований лист з повідомленням про реорганізацію.

6.4 Перевірки податкової

Як тільки в Держреєстрі з’являється інформація про реорганізацію, податкова отримує підставу для позапланової перевірки при всіх способах реорганізації, крім перетворення. Податкова перевіряє правильність нарахування, внесення єдиного внеску. За остаточним актом платник здійснює повний розрахунок.

6.5 Рахунки в банку, звіти, печатка

• Поточні рахунки закриваються. Для нових підприємств відкриваються інші рахунки.
• Печатки, штампи старого підприємства вже не можна застосовувати, тому, як правило, їх списують, ліквідують, а потім замовляють нові.
• До моменту, коли підприємство буде ліквідовано, потрібно подавати звіти в податкову. Нові підприємства стають платниками податків тільки після реєстрації в ЄДР.
• Активи і зобов’язання юрособи, яка реорганізується, передають за актом або розподільчим балансом новим юрособам.
• Всі документи організації довгострокового зберігання потрібно здати в архів.

6.6 Завершення процедури, відкриття нового (нових) підприємств

При реорганізації юридичної особи шляхом приєднання основна організація повинна зареєструвати зміни в установчих документах у держреєстратора. Якщо проведена реорганізація юридичної особи у формі злиття, поділу, то нові юрособи реєструються в звичайному порядку, з «нуля». В цілому реорганізація юридичної особи може бути завершеною тільки після реєстрації нових юросіб і припинення підприємств, які пройшли реорганізацію.

Способи реорганізації юридичних осіб можуть бути різними. Головне – не заплутатися в термінології, вимоги законодавства, визначити правові підстави реорганізації юридичної особи. Для цього достатньо звернутися до наших фахівців, які візьмуть на себе ваші проблеми і вирішать їх в короткі терміни з позитивним результатом.

Фахівці бухгалтерської компанії «Параграф» пропонують:

Крім реєстрації підприємств, спеціалісти бухгалтерської компанії «Параграф» допоможуть Вам провести реєстрацію змін до установчих документів. Найбільш часто проводяться такі види змін:

• зміна назви підприємства;
• зміна розмірів статутного капіталу;
• зміна часток учасників;
• вхід / вихід засновника;
• зміна видів діяльності;
• зміна директора;
• зміна юридичної адреси (в одному районі);
• зміна юридичної адреси (переведення до іншого району).

Для початку робіт з реєстрації змін до установчих документів підприємства нам потрібні такі документи:

• виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
• витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
• свідоцтво про державну реєстрацію (оригінал, при наявності);
• статут (оригінал);
• копію довідки з управління статистики (оригінал);
• довідка про постановку на облік як платника податків в ДПІ (форма 4-ОПП) (оригінал);
• документи, що підтверджують місцезнаходження («юридична адреса»): договір оренди та копія документа, що підтверджує право власності орендодавця на приміщення, або інші документи;
• при зміні засновників: документи про внесення до статутного капіталу засновниками, які передають свою частку, 100 % цієї частки;
• при збільшенні статутного капіталу: документи, що підтверджують формування 100 % статутного капіталу, а також, якщо статутний капітал збільшується за рахунок внесення майна – від кожного засновника список внесеного їм майна із зазначенням його вартості;
• при зміні місцезнаходження («юридичної адреси»): документи про постановку на облік в фондах (Пенсійний фонд, фонд зайнятості, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності);
• копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів засновників, директора і бухгалтера.

Вартість послуг з реорганізація юридичних осіб

У відповідності до тарифів банку

Реорганізація підприємства в умовах воєнного стану

У процесі розвитку бізнесу його власники можуть прийняти рішення про реорганізацію підприємства. Це досить складна процедура, яка передбачає повну або часткову заміну власників корпоративних прав, зміну організаційно-правової форми бізнесу, ліквідацію окремих підрозділів або створення на базі одного кількох, або закриття підприємства. У процесі реорганізаційних заходів передається або отримується майно, кошти, права та обов’язки товариства. Зробити це часом навіть важче, ніж створити нову компанію, оскільки в законодавстві немає чітко прописаних кроків.

Найбільш поширеними випадками реорганізації є:

Збільшення апарату управління у зв’язку з розширенням масштабів бізнесу.

Припинення діяльності товариства.

Проведення фінансового оздоровлення.

Поглинання конкурентами або конкурентами з метою збереження бізнесу на тлі більших партнерів.

Поділ бізнесу в разі, якщо партнери мають різне бачення його розвитку в майбутньому.

Виведення активів – тривалий, але надійний законний спосіб.

Збільшення власного капіталу.

Оптимізація оподаткування та ін.

Виділяють наступні напрями реорганізації підприємства:

Консолідація, яка може здійснюватися шляхом злиття, приєднання або поглинання.

Фракціонування шляхом поділу підприємства або виділення відокремленого підрозділу.

Трансформація підприємства без зміни розміру.

Порядок проведення реєстрації реорганізації компанії залежить від обраної форми і особливостей фінансово-економічної діяльності.

В цілому ж можна виділити такі основні етапи:

Ухвалення рішення про проведення реорганізації та створення комісії для її здійснення.

Збір інформації про спадкування майна, прав та обов’язків. При перетворенні, злитті або приєднанні складається акт передачі, а при поділі чи виділенні розподільчий баланс.

Призначення і проведення позапланових перевірок документів юридичних осіб, що стосуються оподаткування та соцстрахування.

Проходження процедури державної реєстрації реорганізації підприємства.

Реєстрація реорганізації юридичної особи проводиться державним реєстратором за місцем знаходження підприємства. Процедура складається з двох етапів. Перший внесення відповідного запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженої особи про проведення реорганізації в Єдиний державний реєстр. При цьому подаються оригінал або завірена копія рішення учасників (засновників) та документ, що підтверджує особу.

На другому етапі проводиться безпосередня реєстрація реорганізації юридичної особи на підставі поданих головою комісії документів. Це заповнена реєстраційна картка, примірник оригіналу акту передачі або розподільчого балансу, довідка органу фіскальної служби і Пенсійного фонду про відсутність заборгованості, довідка архівної служби про прийняття документів, які підлягають тривалому зберіганню та ін.

Етапи реорганізації підприємства

Крок 1. Зібрати загальні збори (якщо це господарське товариство, тобто ТОВ, АТ) або інший орган, визначений статутом.

Крок 2. На зборах прийняти рішення про реорганізацію та затвердити комісію з реорганізації. Вирішити загальні питання (форма реорганізації, склад комісії щодо реорганізації, строки реорганізації, що й коли робити з працівниками, режим роботи підприємства на період реорганізації, який документ скласти за підсумками роботи – передавальний акт (баланс), розподільчий акт (баланс). Вказується персональний склад комісії з реорганізації (ПІБ членів, реєстраційні номери її облікових карток платників податку), права та обов’язки комісії. Рішення має бути оформлено протоколом.

Крок 3. Зареєструвати рішення про реорганізацію у державного реєстратора (центри надання адміністративних послуг при місцевих радах, нотаріуси, акредитовані суб’єкти). Його треба повідомити протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення про реорганізацію шляхом подачі оригіналу або нотаріально завіреної копії протоколу рішення зборів учасників про реорганізацію. При злитті або приєднанні повинен бути підпис уповноважених осіб підприємств-правонаступників.

Крок 4. Повідомити кредиторів про реорганізацію та дотримати строк заявлення їх вимог. Треба опублікувати рішення про реорганізацію підприємства в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, в якому вказується порядок і строк заявлення кредиторами вимог.

Крок 5. Провести інвентаризацію та оцінку майна.

Крок 6. На зборах затвердити розподіл активів і зобов’язань. Затвердити основний бухгалтерський документ – передавальний акт або розподільчий баланс в залежності від виду реорганізації. Також затверджуються частки корпоративних прав у новостворених та реорганізованих суб’єктах.

Одним із складних питань при реорганізації є розрахунок частки корпоративних прав у реорганізованих юридичних особах та їх відповідність переданим активам і зобов’язанням. Можливі також операції купівлі-продажу часток між учасниками підприємств та додаткові внески до статутних капіталів

Крок 7. Внести зміни до установчих документів основного підприємства (якщо воно залишається) та затвердити установчі документи новоствореного підприємства (підприємств).

Крок 8. Припинити трудові відносини з найманими працівниками та провести розрахунки з дебіторами і кредиторами, якщо відбувається припинення юридичної особи.

Крок 9. Подати звітність в ДФС, ПФУ та держстатистику (за останній звітний період), здати документів в архів, закрити банківські рахунки, списати печатки. Закриття банківських рахунків у разі припинення юридичної особи може бути здійснено також підприємством-правонаступником.

Крок 10. Скласти та затвердити на зборах остаточний передавальний акт або розподільчий баланс. Це здійснюється після розрахунків з усіма кредиторами.

Крок 11. Завершити процедуру у державного реєстратора. Для держреєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи (див. ч. 14 ст. 17 Закону № 755):

заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8);

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу;

довідка архівної установи;

документ про сплату адміністративного збору (0,3 прожиткового мінімуму);

установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

У разі припинення юридичної особи в результаті перетворення подаються документи за переліком ч. 1 ст. 17 Закону № 755 (ті ж самі, що й при реєстрації нової юридичної особи).

Після цього подаються документи на створення нового підприємства чи підприємств по відповідній процедурі.

Крок 12. Перенести залишки у бухобліку в новостворені в процесі реорганізації підприємства. Перенесення здійснюється на основі передавального акту (балансу) або розподільчого балансу.

Реорганізація вважається завершеною з моменту держреєстрації відповідних змін в установчих документа юридичної особи-правонаступника, держреєстрації створених підприємств та держреєстрації припинення юридичних осіб. Враховуючи строки заявлення вимог кредиторами, реорганізація підприємства не може бути проведена швидше, ніж за 2 місяці.

LIGA360 – надійний помічник бізнесу в умовах воєнного стану. Не пропустіть жодної зміни законодавства, перевіряйте компанії та фізичних осіб, контролюйте реєстраційні зміни ваших об?єктів нерухомості. Придбайте LIGA360 прямо сьогодні .

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИМЄМСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Законопроєкт передбачає примусову реорганізацію в господарські товариства усіх суб’єктів господарювання усіх форм власності, які здійснюють комерційне та некомерційне господарювання у публічному та приватному секторах економіки.

Однак в умовах воєнного стану прийняття такого закону породжує численні економічні, правові та корупційні ризики, що є прямою загрозою національній безпеці та обороноздатності України.

Цей закон руйнує правові засади діяльності державного та комунального секторів економіки та буде використаний для найбільш масштабного за період незалежності України перерозподілу публічної власності у позаприватизаційний спосіб.

Закон передбачає примусову реорганізацію усіх діючих підприємств незалежно від форми власності у товариства (шляхом злиття або приєднання до вже існуючих, та перетворення).

Це створює нормативну основу для рейдерського захоплення підприємств з використанням інструментів корпоративного управління (через формування керованих наглядових рад, призначення одноосібного чи колективного виконавчого органу.)

Така реорганізація може розпочатися одразу після набрання чинності закону №6013, тобто вже в умовах воєнного стану, оскільки статути та внутрішні положення підприємств повинні бути приведені у відповідність не пізніше, ніж за два роки після набрання чинності.

Оскільки забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства, що містяться в ЄДРПОУ (крім відомостей, що пов’язані з їх перетворенням, злиттям з господарським товариством, приєднанням до господарського товариства, ліквідацією або зміною суб’єкта, що виконує функції власника підприємства), звичайна господарська діяльність може бути в будь-який момент зупинена.

Наприклад, власник підприємства (держава, територіальна громада) не зможуть звільнити та призначити керівника підприємства.

Це означатиме, що, створюючи перешкоди внесенню будь-яких змін до статуту (найменування, предмет, мета діяльності тощо), реорганізація всіх державних та комунальних підприємств у господарські товариства буде штучно прискорюватися.

Скасовуються правові титули права господарського відання та права оперативного управління як обмежені речові права із чітко визначеним на сьогодні змістом.

Майно, яке перебуває на сьогодні у державних та комунальних підприємств на основі цих титулів, буде передано в управління їх правонаступників – господарських товариств.

У законопроєкті №6013 замовчується, на якому праві (титулі) буде закріплено майно за цими товариствами.

Поряд із цим відповідно до ст. 115 ЦК України та корпоративного законодавства (Закони “Про акціонерні товариства”, “Про товариства з обмеженою та податковою відповідальністю”) господарське товариство є власником майна.

Таким чином, на першому етапі утворюється величезна колізія в законодавстві і виникає абсурдна ситуація, коли одне і те ж майно (цілісні майнові комплекси, які включають серед іншого і відокремлені земельні ділянки) може одночасно вважатися власністю і держави, і господарського товариства, в яке перетворено державне підприємство (аналогічна ситуація із комунальною власністю).

В подальшому внаслідок цього державна і комунальна власність стає власністю товариств-правонаступників підприємств.

Скасування права оперативного управління призведе до правової невизначеності і в тому, на якому титулі майно, яке перебуває на балансі органів державної влади та управління, закладів науки, культури, соціальної сфери тощо, буде їм належати (до речі, саме завдяки наявності в українському законодавстві титулу права оперативного управління вдалося захистити право держави у справі про колекцію скіфського золота).

Замість визначення правового титулу майна товариств, в які будуть перетворені як державні та комунальні комерційні підприємства, так і казенні підприємства, законопроєкт пропонує, що управління таким майном буде здійснюватися правонаступниками таких підприємств на договірних засадах – на підставі договору оренди або договору управління, які будуть укладатися без проведення відповідних аукціонів.

Критеріїв вибору виду договору законопроєкт № 6013 не містить.

За відсутності поглибленого нормативного регулювання договору управління створюються ризики використання державного майна в інтересах приватних осіб, оскільки за таким договором може бути передбачено, що майно (або його частина), набуте управителем [товариством] у результаті управління майном, не включається до складу отриманого в управління майна, а стає власністю управителя як юридичної особи.

Крім того, договори управління державним та комунальним майном можуть бути оплатними або безоплатними, тобто на основі цих договорів органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути зобов’язані вносити управителю (товариству) відповідну плату, що відкриває можливості для масштабного розкрадання державних коштів та особистого збагачення посадових осіб (як практично це може відбуватись вже зараз можна побачити на окремих прикладах діяльності АРМА).

Із скасуванням Господарського кодексу зникають самі поняття державного та комунального сектору економіки, які використовуються наразі в законодавстві для встановлення обов’язків певних категорій суб’єктів державного сектору економіки (зокрема, на ринку природного газу); скасовуються засади участі органів державної влади та місцевого самоврядування у господарській діяльності, визначені наразі Господарським кодексом.

Законопроєкт №6013 утворює прогалину та позбавляє легітимної основи усі акти національного законодавства, в яких застосовується поняття “підприємство”, в той час як в Конституції України термін “підприємство” вживається 9 разів у 8 статтях (статті 37, 46, 78, 86, 103, 120, 142, 143).

В приватному секторі економіки примусова корпоратизація повністю скасовує можливість вибору виду підприємства як організаційно-правової форми господарювання, що суперечить економічній багатоманітності (ст. 15 Конституції).

Після закінчення так званого “перехідного періоду”, якщо власник (суб’єкт, що виконує функції власника підприємства) не прийме рішення про припинення підприємства, статути таких підприємств будуть вважатися недійсними.

Поза правовим полем можуть опинитися десятки тисяч суб’єктів – дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднань громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації, орендні підприємства, індивідуальні підприємства, сімейні підприємства, спільні підприємства, фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, малі підприємства.

Це є прямим порушенням Конституції України та верховенства права, непропорційним втручанням у підприємницьку діяльність суб’єктів приватного сектору економіки, які через війну зазнають величезних втрат, їх право на мирне володіння майном, стабільність умов господарювання.

Крім того, сьогодні велика кількість підприємців, власників перелічених видів підприємств або перебувають у лавах ЗСУ, або здійснюють волонтерську діяльність, допомагаючи ЗСУ, а тому не мають можливості займатись реорганізацією цих підприємств.

Будь-яка дестабілізація правової системи в умовах війни та нічим не обґрунтована “реформа” системи юридичних осіб, її непрозорість означає послаблення обороноздатності України та місцевого самоврядування.

LIGA360 – єдине джерело інформації для всієї компанії. Дашборд ключових медіа та конкурентних показників, бізнес-новини й аналітика та управління ризиками. Замов прямо зараз .