Чому могилу Чингісхана неможливо знайти

У могилі великого полководця і засновника найбільшої в історії людства континентальної імперії може лежати велика кількість скарбів, але в Монголії хотіли б, аби місце поховання було втаємничене. Чому?

Ця земля постійно породжує легенди. Ані доріг, ані будівель, а лише бездонне небо, хвилі сухої трави та вітер.

Ми зупинялися випити солоного чаю із кумисом у кочовиків під дахом круглих монгольських юрт. Ми зупинялися, аби сфотографувати табуни коней і стада кіз.

А іноді ми зупинялися просто для того, щоб перепочити, бо провінція, тобто монгольською аймак, Умнеговь, здається занадто довгою. Я не можу уявити, як можна її перетнути верхи на коні.

Але це – країна Чингісхана, воїна, який верхи на коні підкорив світ. Історія його життя сповнена кровопролить, викрадень людей, любові й помсти. Але це історія. Легенда почала складатися після його смерті.

Імперія, яку створив Чингісхан, колись простягалася від Тихого океану до Каспійського моря.

Автор фото, Hulton Archive/Getty Images

Мініатюра “Чингісхан на смертному одрі серед синів”

За легендою, коли він вмирав, то звелів, аби його поховали в секретному місці. Воїни у скорботі несли мертве тіло, вбиваючи кожного, кого зустрічали на своєму шляху.

Коли Чингісхана нарешті поховали, воїни пустили тисячу коней по його могилі, щоб не залишити і найменшого сліду поховання.

За 800 років, що минули після його смерті, ніхто не зміг виявити могилу Чингісхана.

Автор фото, Samuel Bergstrom

Чингісхан колись правив імперією від Тихого океану до Каспійського моря

Міжнародні експедиції намагалися знайти гробницю, спираючись на історичні тексти, вивчаючи ландшафт і навіть за допомогою зйомки з космосу. У проекті National Geographic “Долина ханів” під час спроби виявити поховання використовували супутникові фотографії.

Однак усіма пошуками, як правило, займалися іноземці – самі ж монголи не хотіли, аби могилу знайшли.

І це не тому, що Чингісхан нецікавий сучасним жителям країни. Навпаки, його зображення – усюди: на грошових купюрах, на горілчаних пляшках. Мабуть, у Монголії він зараз не менш популярний, аніж у день своєї смерті в 1227 році.

Тому чужинцям можливо важко зрозуміти, чому пошуки могили вважаються табуйованою темою.

У західних ЗМІ це небажання часто романтизують, і пов’язують із якимись прокляттями – нібито настане кінець світу, якщо могилу Чингісхана буде виявлено.

Згадують про випадок із похованням Тамерлана, великого середньоазійського тюркського полководця XIV століття. Його могилу розкопали радянські археологи в 1941 році – і незабаром після цього нацисти напали на СРСР. Деякі люди із забобонами вважали, що причиною початку кровопролитної війни стало відкриття тієї могили.

Однак наша перекладачка Уелун, яка закінчила університет у російському Улан-Уде за фахом “міжнародні відносини”, не забобонна. На її думку, вся справа в повазі до волі великого хана, який не хотів, аби знайшли його могилу.

Автор фото, Samuel Bergstrom

Кажуть, що тисяча коней проскочила на могилі Чингісхана, аби не залишати слідів поховання

“Вони так хотіли заховати його могилу”, – зазначає вона. Її розкриття було б порушенням останньої волі Чингісхана.

Цей аргумент є поширеним у сучасній Монголії. Це – країна давніх традицій та гідності.

У багатьох будинках на стінах висять зображення Чингісхана. Деякі місцеві жителі називають себе нащадками великого полководця. Чингісхан – як і раніше могутній символ для монголів.

У пошуках могили Чингісхана

Попри останню волю хана, на шляху пошуків виникають практичні труднощі.

Монголія велика і слаборозвинена з точки зору інфракструктури. За розмірами території вона у сім разів перевищує Британію, але довжина її доріг становить 2% від усіх британських шляхів.

Щільність населення у Монголії є низькою, тому лише Грінландія та кілька віддалених островів можуть перевершити цей показник.

Куди не глянь – усюди епічна пустеля. Здається, люди тут лише для того, аби підкреслити масштаби безлюдності: далекі білі обриси пастушої юрти, буддистський кам’яний вівтар під відкритим небом і тріпотіння різнокольорових молитовних прапорів. Такий ландшафт вміє зберігати свої таємниці.

Автор фото, Samuel Bergstrom

Територія Монголії перебільшує Британію у сім разів

Наукова кар’єра археолога Дімажава Ерденебатара складається із постійного долання таких перешкод. Доктор Ерденебатар керує факультетом археології у державному університеті Улан-Батора, у столиці Монголії. Він брав участь у першій спільній японо-монгольській експедиції з пошуків легендарної могили.

Пошуки тоді вирішили сконцентрувати навколо місця народження Чингісхана в аймаку Хентій, де протікають три річки – Онон, Керулен і Туул. Експедицію так і назвали – “Три річки”.

Це було в 1990 році, тоді ж, у країні пройшла мирна демократична революція. Разом із демократичними змінами нова Монголія взяла на себе відповідальність і за своє далеке минуле – шукати могилу не дозволили. Проект “Три річки” зупинили.

Уелун і я зустрілися із Дімажавом Ерденебатаром в університеті, аби поговорити про поховання. Від 2001 року вчений бере участь у розкопках стародавнього кладовища царської династії стародавнього кочового народу хунну в центральній Монголії.

Пан Ерденебатар вважає, що хунну були предками монголів, цю ж теорію підтримував Чингісхан. Тому можна припустити, що у них були подібні традиції поховання, і могили на цьому кладовищі, можливо, виглядають так, як виглядала могила Чингісхана.

Автор фото, Samuel Bergstrom

Багато хто вважає, що в могилі Чингісхана є незліченні скарби, які зібрали з усієї його імперії

Царів хунну ховали на глибині понад 20 метрів у підземних залах, із плитковими могилами з каменів на поверхні. Першу могилу вчені відкопували протягом 10 літніх сезонів, і її вже розікрали.

Але вчені встигли зрозуміти за кількістю цінних предметів, які у ній знайшли, що хунну мали широкі дипломатичні зв’язки. Там була китайська колісниця, римське скло і багато коштовних металів.

Ми побачили частину артефактів у крихітному університетському музеї. Золоті та срібні прикраси були поховані разом із кіньми, яких приносили в жертву.

Ерденебатар показав нам зображення леопардів і єдинорогів – таку ж символіку використовував Чингісхан і його нащадки.

Багато хто вважає, що могила Чингісхана містить скарби, які привезли з усіх куточків його імперії. І це одна з причин такого інтересу іноземців до секретного поховання.

Однак якщо Чингісхана поховали за традиціями хунну, знайти його могилу буде вкрай важко, майже неможливо.

Адже заховати таку могилу досить легко – для цього треба забрати каміння, що вказує на її розташування. А через те, що підземна зала захована на глибині в 20 метрів, знайти її у безкраїх степах Монголії – нездійсненне завдання.

Я запитав пана Ерденебатара, чи знайдуть колись могилу Чингісхана. Він байдуже знизав плечима: безлічі життів не вистачить для циєї роботи – історія занадто велика.

Можливий ключ до таємниці

Згідно з однією з легенд, Чингісхана поховали на вершині Бурхан-Халдун, що в горах аймака Хентій, приблизно за 160 км на північний схід від Улан-Батора.

Коли Чингісхан був молодим, він ховався там від ворогів і присягнув повернутися туди після смерті. Однак учені не дійшли єдиної думки, в якій частині гори може бути могила, та й взагалі чи це правда.

“Це священна гора, – каже професорка історії державного університету в Улан-Баторі Соднам Цолмон, фахівець із історії Монголії XIII століття. – Але це не означає, що він похований саме там”.

Під час пошуків місця поховання Чингісхана вчені використовують історичні записи. Але картина, яку ті малюють, часто суперечлива. З одного боку, тисяча коней, які начебто там були, передбачає, що там була долина або степ (те ж і про поховання хунну).

З іншого – клятва самого Чингісхана повернутися після смерті на священну гору.

Ще більше усе заплутує монгольський етнолог С. Бадамхатан: він встановив, що в історії назву Бурхан-Халдун мали п’ять різних вершин (втім, вчений зробив висновок, що назва сучасної гори Бурхан-Халдун, швидше за все, – є правильною).

В Монголії Чингісхана шанують і дотепер

Соднам Цолмон і я не піднімемося на Бурхан-Халдун – жінкам не можна на священну гору. Навіть околиці цієї гори довгий час були зачинені для усіх, крім членів імператорської сім’ї.

Район колись називали “Велике табу”, а тепер це – зона Хан-Хентій, яку суворо охороняють і вона є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відтоді як Бурхан-Халдун отримав такий статус, його практично зачинили для дослідників. І це означає, що будь-які теорії щодо місця могили Чингісхана неможливо довести.

Повага до останньої волі великого воїна

Але якщо до могили однаково не дістатися, чому це питання залишається таким суперечливим у Монголії?

Чингісхан – найвеличніший герой в історії Монголії. На Заході пам’ятають лише про його завоювання, а монголи пам’ятають про те, що йому вдалося створити.

Його імперія поєднала Схід із Заходом, що дозволило процвітати Великому шовковому шляху.

Його правління закріпило концепції дипломатичної недоторканності і релігійних свобод. За його правління створили надійну поштову систему, ввели паперові гроші.

Чингісхан не лише завойовував світ, він зробив його цивілізованим.

Донині тут ставляться до нього із великою шаною – ось чому громадяни Монголії не хочуть, аби могилу Чингісхана зруйнували.

“Якби вони хотіли, щоб ми знайшли її, вони залишили б нам знак”, – сказала мені на прощання наша перекладачка Уелун.

Прочитати оригінал цієї статті можна на сайті BBC Travel.

Біографія Чингісхана, засновника Монгольської імперії

Чингісхан (бл. 1162–18 серпня 1227) — легендарний засновник і лідер Монгольської імперії . Лише за 25 років його вершники завоювали більшу територію та більше населення, ніж римляни за чотири століття. Для мільйонів людей, підкорених його ордами , Чингісхан був втіленням зла; в Монголії та Середній Азії, однак, він був широко шанований.

Короткі факти: Чингісхан

• Відомий : Хан був засновником і лідером Монгольської імперії.
• Також відомий як : Темуджін
• Народився : с. 1162 в Делун-Болдозі, Монголія
• Помер : 18 серпня 1227 р. в Іньчуань, Західна Ся
• Чоловік(и) : Бордже, Хулан, Єсуген, Єсулун (і інші)
• Діти : Джучі, Чагатай, Огедей, Толуй (плюс інші)

Раннє життя

Записи про молодість великого хана рідкісні та суперечливі. Ймовірно, він народився в 1162 році, хоча деякі джерела говорять про 1155 або 1165 рік. Ми знаємо, що хлопчика назвали Темуджін. Його батько Єсухей був вождем незначного клану Боріджін кочових монголів, які жили полюванням, а не скотарством чи землеробством.

Єсухей викрав молоду матір Темудзіна, Хоелун, коли вона зі своїм першим чоловіком їхала додому з весілля. Вона стала другою дружиною Єсухея; Темуджін був його другим сином лише через кілька місяців. Монгольська легенда стверджує, що немовля народилося зі згустком крові в кулаці, ознакою того, що він буде великим воїном.

Тяжкість і неволя

Коли Темуджину було дев’ять років, батько відвіз його до сусіднього племені, щоб він кілька років попрацював і заробив наречену. Його призначеною дружиною була трохи старша дівчина на ім’я Борже. По дорозі додому Єсухей був отруєний суперниками і помер. Темуджін повернувся до своєї матері, але клан вигнав двох вдів і сімох дітей Єсухея, залишивши їх помирати.

Сім’я вижила, харчуючись корінням, гризунами та рибою. Молодий Темуджін і його рідний брат Хасар почали обурюватися на свого старшого зведеного брата Бегтера. Вони вбили його, і в якості покарання за злочин Темуджін був схоплений і поневолений. Його полон міг тривати більше п’яти років.

молодість

Звільнившись у 16 ​​років, Темуджін знову пішов шукати Бордже. Вона все ще чекала на нього, і незабаром вони одружилися. Подружжя використало її придане, вишукану соболину шубу, щоб укласти союз із Онг Ханом із могутнього клану Кереїдів. Онг Хан прийняв Темуджина як прийомного сина.

Цей союз виявився ключовим, оскільки Меркідський клан Хоелун вирішив помститися за її давнє викрадення, викравши Бордже. З армією Кереїдів Темуджін здійснив набіг на Меркідів, пограбувавши їхній табір і повернувши Бордже. Темуджину також допомагав у рейді його кровний брат дитинства Джамука, який згодом став суперником. Перший син Борхе Джочі народився через дев’ять місяців.

Консолідація влади

Після порятунку Бордже невеликий загін Темуджина кілька років залишався з групою Джамуки. Джамука незабаром утвердив свою владу, замість того, щоб ставитися до Темуджина як до брата, що поклало початок дводесятирічній ворожнечі між 19-річними хлопцями. Темуджін покинув табір разом із багатьма послідовниками Джамуки та худобою.

У віці 27 років Темуджін провів курултай (рада племені) серед монголів, які обрали його ханом . Однак монголи були лише підкланом Кереїдів, і Онг Хан витіснив Джамуку та Темуджина один з одним. Будучи ханом, Темуджин нагороджував високою посадою не лише своїх родичів, а й тих послідовників, які були йому найбільш віддані.

Об’єднання монголів

У 1190 році Джамука здійснив набіг на табір Темуджіна, жорстоко тягнучи коней і навіть варячи живцем своїх полонених, що налаштувало проти нього багатьох його послідовників. Невдовзі об’єднані монголи перемогли сусідніх татар і чжурчженів, а Темучін-хан асимілював їхній народ, замість того, щоб слідувати степовому звичаю грабувати їх і залишати.

У 1201 році Джамука напав на Онг-хана і Темучіна. Незважаючи на поранення стрілою в шию, Темучін переміг і асимілював воїнів Джамуки, що залишилися. Потім Онг-хан підступно намагався влаштувати засідку на Темуджина на весільній церемонії для дочки Онга та Джочі, але монголи втекли й повернулися, щоб підкорити Кереїдів.

Ранні завоювання

Об’єднання Монголії завершилося в 1204 році, коли Темуджін розгромив могутній клан Найман. Через два роки інший курултай затвердив його Чингісханом або універсальним вождем усієї Монголії. Протягом п’яти років монголи анексували значну частину Сибіру та сучасну китайську провінцію Сіньцзян .

Династія Чжурчхед, яка керувала Північним Китаєм з Чжунду (Пекін), помітила монгольського хана-вискочку і зажадала від нього вклонитися її золотому хану. У відповідь Чингісхан плюнув на землю. Потім він переміг їхні притоки, Тангут , а в 1214 році він підкорив чжурчженів та їхніх 50 мільйонів громадян. Монгольська армія налічувала лише 100 тис.

Завоювання Середньої Азії, Близького Сходу та Кавказу

Далекі племена, як Казахстан і Киргизстан, почули про Великого хана і скинули своїх буддистських правителів, щоб приєднатися до його зростаючої імперії. До 1219 року Чингісхан правив від Північного Китаю до афганського кордону та від Сибіру до кордону з Тибетом .

Він шукав торгового союзу з могутньою імперією Хорезм, яка контролювала Центральну Азію від Афганістану до Чорного моря. Султан Мухаммед II погодився, але потім убив перший монгольський торговий конвой із 450 купців, викравши їхні товари. До кінця того ж року гнівний хан захопив усі міста Хорезма, додавши до свого царства землі від Туреччини до Росії.

Смерть

У 1222 році 61-річний хан скликав сімейний курултай, щоб обговорити питання престолонаслідування. Його четверо синів не дійшли згоди щодо того, кому стати Великим ханом. Джочі, старший, народився незабаром після викрадення Бордже і міг не бути сином Чингісхана, тому другий син Чагатай оскаржив його право на титул.

Як компроміс, наступником став третій син Огодей. Джочі помер у лютому 1227 року, за шість місяців до свого батька, який помер 18 серпня 1227 року.

Огодей захопив Східну Азію, яка стала Китаєм Юань. Чагатай претендував на Середню Азію. Толуй, молодший, захопив власне Монголію. Сини Джучі контролювали Росію та Східну Європу.

Спадщина

Після таємного поховання Чингісхана в степах Монголії його сини та онуки продовжили розширення Монгольської імперії. Син Огодея Хубілай-хан переміг китайських правителів Сун у 1279 році та заснував монгольську династію Юань . Юань правив усім Китаєм до 1368 року. Тим часом Чагатай просувався на південь зі своїх центральноазіатських володінь, завойовуючи Персію.

У Монголії Чингісхан здійснив революцію в соціальній структурі та реформував традиційне право. Його суспільство було рівноправним, у якому найскромніша поневолена особа могла стати командиром армії, якщо виявила вміння чи хоробрість. Військова здобич розподілялася порівну між усіма воїнами незалежно від соціального стану. На відміну від більшості правителів того часу, Чингісхан довіряв вірним послідовникам, а не членам своєї родини, що сприяло важкій спадкоємності, коли він старів.

Великий хан заборонив викрадення жінок, ймовірно, частково через досвід його дружини, а також тому, що це призвело до війни між різними монгольськими групами. З тієї ж причини він заборонив вилов худоби та встановив лише зимовий сезон полювання, щоб зберегти дичину на найважчі часи.

Всупереч своїй безжальній і варварській репутації на заході, Чингісхан оприлюднив кілька просвітницьких політик, які стали загальною практикою в Європі лише через століття. Він гарантував свободу віросповідання, захищаючи права як буддистів, мусульман, християн, так і індуїстів. Сам Чингісхан поклонявся небу, але він забороняв вбивати священиків, ченців, черниць, мулл та інших святих людей.

Дослідження ДНК у 2003 році показало, що близько 16 мільйонів чоловіків у колишній Монгольській імперії, приблизно 8% чоловічого населення, мають генетичний маркер, який розвинувся в одній родині в Монголії приблизно 1000 років тому. Найбільш імовірним поясненням є те, що вони походять від Чингісхана або його братів.

Джерела

• Кроуелл, Томас. «Розквіт і падіння другої за величиною імперії в історії: як монголи Чингісхана майже завоювали світ». Fair Winds Press, 2010.
• Джанг, Сем. «Чингісхан: Завойовник світу, томи I і II». New Horizon Books, 2011.
• Везерфорд, Джек. «Чингісхан і становлення сучасного світу ». Three Rivers Press, 2004.