Хвороби моркви

Морква вважається однією з найпоширеніших культур, тому не дивно, що цей низькокалорійний продукт вирощується повсюдно не тільки на території України, а й в інших країнах. Незважаючи на відносну стійкість рослини, хвороби моркви періодично дають про себе знати, і, щоб розібратися з причинами появи і способами лікування, необхідно познайомитися з проблемами ближче.

Хвороби моркви і як з ними боротися: опис, методи

Чорна гниль нерідко вражає цей коренеплід. Як збудник хвороби виступають паразитичні типи альтернарії, які вражають не тільки насіння моркви, а й паростки. В результаті страждають як коренеплоди, так і наземна частина рослини. Контакт насіння з інфекцією відбувається в результаті її наявності в ґрунті. Якщо рівень ураження досягає 31%, схожість моркви знижується до 75%. Про прояву проблеми свідчить наявність темної ніжки на сходах або бурих плям на самих листках. Що стосується коренеплодів, то досить швидко уражається весь плід, як видно на фото.

Варто відзначити, що чорна, сіра і біла гниль – це своєрідні хвороби моркви при зберіганні, адже нерідко зараження трапляється в поле, а проявляється при зберіганні. Причинами є підвищена вологість і дуже низька / висока температура (оптимальний показник на градуснику – 1 – 2 градуси тепла). Рекомендується посипати моркву піском і очистити коренеплід від вогнищ, заповнюючи уражене місце сумішшю з гашеного вапна і сухого піску.

Щоб знизити ймовірність зараження, необхідно проводити певну агротехнічну профілактику: дотримуватися сівозміни та знищення бур’янів, що належать сімейству селерових, адже вони нерідко також можуть стати причиною зараження. Для посадки слід вибирати гібриди і стійкі сорти моркви. Протравивши насіння моркви, турботливий власник ділянки убезпечить рослину. Обробка посівів хімічними засобами повинна бути проведена у другій половині вегетації. Фунгіцидами слід обприскувати в 2 етапи: спочатку в разі прояв перших симптомів, а повторно – через 2 тижні.

Фузаріоз моркви: що робити

Оскільки багато хвороб моркви при вирощуванні проявляються через певних збудників, причиною появи фомоза вважається грибок Fusarium, що знаходиться в землі. Уражену ділянку не можна використовувати для висадки рослин без попередньої дезінфекції та внесення спеціалізованих біологічних препаратів. Фузаріозна гниль візуально помітна на коренеплоді, оскільки вона проявляється у вигляді глибоких виразок. Надмірна ураженість супроводжується ущільненням моркви і її муміфікацією. Нерідко гниль має темно-коричневий колір і вологу структуру. Таке трапляється через неправильне зберігання (підвищена вологість). Боротьба з грибками проявляється в відстежені і виконанні сівозміни, періодичної дезінфекції грунту і своєчасного очищення території від бур’янів. Перед відправкою на склад або в підвал для зберігання, коренеплоди необхідно обробляти фунгіцидами.

Борошниста роса

Захворювання проявляє себе, фарбуючи квітконоси, листя і черешки в світло-сірий наліт. Якщо не виявити і не провести захисні процедури, в період вегетації наліт поповнюється численними клейстотеціями і відбувається погіршення ситуації. Подібне загрожує зупинкою в розвитку коренеплодів, які не ростуть і не наповнюються соковитістю. Якщо бадилля уражається дуже сильно, відбувається порушення фотосинтезу і рослина не отримує необхідної кількості корисних речовин.

Хвороби моркви та засоби захисту

Хвороба проявляється на коренеплодах під час їх зберігання як водянисті мокрі плями, покриті білим ватоподібним нальотом, на якому формуються чорні склероції гриба-збудника (до речі, він уражає ще й капусту, столовий буряк, пастернак, петрушку, томати, ріпу, редиску, редьку та інші овочеві культури).

⌂ Біла гниль

Коренеплоди моркви можуть уражуватися ще до збирання врожаю, але найбільш інтенсивний розвиток хвороби, як правило, спостерігається під час зберігання на прив’ялених або підморожених, ослаблених та пошкоджених коренеплодах. У сховищах збудник хвороби поширюється контактним способом, тому захворювання виявляється як окремі осередки. Уражені коренеплоди стають непридатними для вживання, перероблення та використання як маточників.

⌂ Сіра гниль

Сіра гниль

Хвороба також проявляється на коренеплодах під час їх зберігання – вони стають м’якими, мокрими, як і при білій гнилі, але уражена тканина набуває бурого забарвлення. За високої вологості повітря на поверхні коренеплоду формується сірий пухкий наліт. Первинно зараження коренеплодів може відбуватися як на грядці, так й у сховищах (контактно). Тому перебирати коренеплоди у цьому випадку не тільки недоцільно, а ще й сприяє масовому поширенню інфекції по всьому сховищі.

⌂ Фомоз (уражений коренеплід)

Фомоз (бура суха гниль)

Гниль коренеплоду починає активно розвиватися під час зберігання. На його поверхні утворюються сірі, злегка вдавлені плями. Тканина під ними суха, часто трухлява, коричневого (на відміну від чорної гнилі) кольору. Через швидкий розвиток гнилі в трухлявій тканині можуть утворюватися пустоти, поверхня яких вкривається слабким білим нальотом грибниці патогена.

У сховищі гниль коренеплодів прогресує тим швидше, чим вища в ньому температура. Коренеплоди недорозвинені або перезрілі уражуються фомозом ще більше.

⌂ Альтернаріоз (уражений коренеплід)

Чорна гниль (альтернаріоз)

На рослинах першого року альтернаріоз проявляється як чорна ніжка сходів. Коренева шийка таких рослин чорніє, тканина загниває і покривається зеленувато-коричневим пліснявим нальотом. Згодом листки жовтіють, рослина в’яне і відмирає. Чорна ніжка проявляється у разі сівби в ґрунт зараженого насіння.

На товарних посівах моркви хвороба виявляється наприкінці вегетації як розпливчасті бурі плями на листках, які покриваються у вологу погоду ледь помітним оливковим нальотом. Згодом плями розростаються і часто займають усю поверхню листкової пластинки. Уражені листки жовтіють, буріють і відмирають, а гриб по черешку проникає у верхню частину коренеплоду і спричиняє його загнивання в період зберігання.

На коренеплодах наприкінці вегетації рослин, особливо під час їх зберігання, збоку або на їхній верхівці з’являються сухі, темно-сірі, ледь вдавлені плями, які згодом заглиблюються і розростаються. Уражена тканина всередині коренеплоду набуває чорного забарвлення. На ураженій поверхні коренеплоду утворюється сірувато-зелений – до оливкового – пліснявий наліт. Крім моркви, хвороба уражує петрушку, селеру, кріп та інші селерові культури.

⌂ Альтернаріоз (уражена рослина)

Чорна гниль на коренеплодах відрізняється від фомозної за кольором ураженої тканини. На розрізі хворого коренеплоду чорна гниль має вугільно-чорне забарвлення, а фомозна – коричневе; тканина, уражена чорною гниллю, різко відмежована від здорової, фомозною гниллю – межа більш розмита.

Підвищена температура, висока вологість, часте зволоження поверхні коренеплодів, що призводить до утворення конденсованої роси під час незначних коливань температури у сховищі, недостатня вентиляція сховища сприяють розвитку хвороби.

Повстяна гниль (суха фіолетова гниль)

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на коренеплодах як під час вегетації рослин, так і під час їх зберігання у сховищах. Спочатку з’являються сірувато-свинцеві підшкірні плями, які згодом заглиблюються і покриваються фіолетово-бурим повстяним нальотом. Пізніше на ньому з’являються дрібні численні крапки – спочатку червоно-фіолетового, пізніше чорного забарвлення. У разі ураження коренеплодів під час вегетації рослин листки жовтіють, в’януть і відмирають. Уражені корені загнивають, і рослина гине.

⌂ Борошниста роса моркви

Борошниста роса

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, черешках, стеблах і суцвіттях як білий борошнистий наліт. Пізніше на ньому з’являються чорні крапки. Уражені рослини стають шорсткими, крихкими. Листки жовтіють і передчасно відмирають. Коренеплоди в уражених рослин недорозвинуті, більш інтенсивно уражуються гнилями під час зберігання.

⌂ мокра бактеріальна гниль моркви

Мокра бактеріальна гниль

Під час вегетації рослин ознаки хвороби виявляються на хвостовій частині коренеплоду як водянисті плями, які, розростаючись, охоплюють значну його частину. Уражена тканина зморщується, мацерується, рослини в’януть і гинуть.

Під час зберігання коренеплодів на їхніх головках або на кінчику кореня з’являються світло-коричневі, згодом темні водянисті плями. На розрізі коренеплоду – глибокі осередки гнилі, які чітко відділені від здорової тканини. Уражена тканина втрачає тверду консистенцію, коренеплоди загнивають, стають слизистими і перетворюються на кашоподібну масу, яка має неприємний запах. Від гнилих коренеплодів інфекція передається на здорові.

⌂ Для посіву слід використовувати лише каліброване насіння, зібране зі здорових рослин

Заходи інтегрованого захисту:

1. Вирощування сортів і гібридів моркви з високою польовою стійкістю до більшості хвороб.
2. Найкращими попередниками моркви є зернові та зернобобові культури, рання картопля, огірок, цибуля. Повертати моркву на попереднє місце рекомендують не раніше ніж через 5–6 років, що суттєво знижує запас інфекції фітопатогенів у ґрунті.
3. Морква добре росте на легких, добре аерованих окультурених ґрунтах. Якщо в орному шарі ґрунту є не менше ніж 17% кисню, то коренеплоди моркви формуються з міцними покровами і майже не уражуються збудниками мокрих і сухих гнилей. На більш важких ґрунтах підвищення вмісту кисню можна досягати за рахунок рихлень міжрядь.
4. Фосфорні та насамперед калійні добрива підвищують стійкість коренеплодів проти збудників сухих і мокрих гнилей. Надлишок азотних добрив, навпаки, підвищує їхню сприйнятливість до хвороб. Для зниження ураження коренеплодів повстяною та іншими видами гнилей кислі ґрунти слід вапнувати.
5. Для посіву слід використовувати лише каліброване насіння, зібране зі здорових рослин. Якісний посівний матеріал отримують шляхом розділення насіння за фракціями за питомої ваги в 3–5% розчині кухонної солі або 2% розчині аміачної селітри.
6. Проти зовнішньої та внутрішньої інфекції використовують термічне або хімічне знезараження насіння. Термічне знезараження проводять в сушильній шафі за температури 50-52 0 С протягом 2-х діб. Для хімічного знезараження насіння застосовують протруйники Іншур Профі,тн (1-2 мл/1 кг насіння), Апрон XL 359 ES, тн (1 мл/1 кг насіння), Максим 480 FS, тн (1 мл/1 кг насіння).
7. Насіння моркви можна знезаражувати також біопрепаратами: Агат 25-К, па. (7-9 г/кг); Фітоцид, р. (250 мл/100 кг насіння).
8. Вчасне закриття вологи, якісне передпосівне оброблення ґрунту, висівання насіння в оптимальні терміни гарантують отримання дружних сходів, суттєво підвищують стійкість рослин проти хвороб. Глибоке загортання насіння сприяє ураженню рослин кореневими гнилями і чорною ніжкою.
9. Лежкість коренеплодів буде тривалішою, якщо вологість ґрунту протягом вегетації рослин була в межах 80%.
10. У разі прогнозу інтенсивного розвитку альтернаріозу, борошнистої роси, фомозу, білої гнилі посіви і насінники обприскують одним із дозволених фунгіцидів Натіво 75WG, в.г., Луна Експіріенс 400 SС, к.с., Сігнум, в.г. За потреби обприскування посівів моркви повторюють через 15–20 днів.
11. Вчасне збирання коренеплодів забезпечує їхню тривалу лежкість під час зберігання. Збирають моркву, коли починається фізіологічне відмирання листків і добре зміцнилися шкірні покриви коренеплоду. Температура ґрунту під час їх збирання має бути не вище ніж +5°С, зібрані за вищої температури коренеплоди погано зберігаються, сильно уражуються сухою, чорною, білою і сірою гнилями. Коренеплоди ранньостиглих сортів і гібридів моркви гірше зберігаються, ніж середньостиглих і пізньостиглих.
12. Під час збирання, транспортування і закладання коренеплодів на зберігання їх слід оберігати від травмування, підв’ялення, аби унеможливлювати ураження мокрими і сухими гнилями під час зберігання. Проти білої, сірої, повстяної гнилей ефективним заходом є пересипання коренеплодів напередодні зберігання порошком вапна чи крейди (1,5–2,0 кг/1 ц), особливо якщо не планується їх перешаровувати вологим (40–50%) піском або торфом.
13. Ретельне очищення, провітрювання, білення, просушування і дезінфекція сховищ. Пісок, який використовували торік, треба видаляти із сховища. Зберігають коренеплоди за постійної (і це дуже важливо) температури 0–1°С і відносної вологості 88–90%. У разі виявлення осередків гнилі хворі коренеплоди видаляють, а місця засипають сумішшю піску з порошком вапна чи крейди.

Важливо! Поради щодо того, як вберегти врожай моркви, знадобляться вам і під час вирощування інших селерових культур – кропу, кмину, коріандру, петрушки, пастернаку, селери, фенхелю.