1918-підписання Брест-Литовського мирного договору

Українську делегацію від УНР представляли прем’єр-міністр Всеволод Голубович (голова), Микола Левитський, Микола Любинський, Михайло Полоз, Олександр Севрюк. Ця делегація прибула на переговори у статусі представників самостійної держави. Німеччина домагалася визнання незалежності УНР Радянською Росією. Делегація від якої вже вела переговори у Брест-Литовську. Лев Троцький доводив, що влада в Україні належить більшовикам і у складі їхньої делегації є представники від українського радянського Народного Секретаріату.

Делегація УНР у Брест-Литовську. 1918. (Зліва направо: Микола Любинський, Всеволод Голубович, Микола Левицький, Люссенті, Михайло Полоз, Олександр Севрюк ) Фото: academia.in.ua.

За умовами договору обидві сторони проголошували між собою мир. «Тому, що український народ проголосив себе незалежним і виразив бажання привернути мирний стан між Українською Народною Республікою і державами, що находяться в війні з Росією. – йдеться у тексті договору, – Вони хотять вчинити перший крок до тривкого і для всіх сторін почесного світового миру, котрий не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привернення дружніх відносин між народами на полі політичному, правному, господарському і умовому».

До складу УНР відходили Холмщина і Підляшшя, а Галичина і Буковина виділялися в окремий коронний край у складі Австро-Угорської імперії. УНР зобов’язувалася постачати Центральним державам їжу та промислову продукцію.

Натомість Німеччина примусила російську більшовицьку делегацію «визнати» незалежність УНР, підписавши 3 березня 1918-го мирний договір. Та останній договір не мав сенсу, бо 1919-го Росія, завдяки пропаганді та багнетам завоювала більшу частину України.

Підписанти Берестейського мирного договору: генерал Брінкманн, Микола Любинський, Микола Левитський, Олександр Севрюк, Макс Гоффманн,Сергій Остапенко. Фото: commons.wikimedia.org.

Календар торгових неділь у Польщі, або Як працюють магазини в вихідні?

Часто рішення політиків викликають неоднозначну реакцію суспільства. Одна справа, коли це пов’язано зі складними суспільними процесами, але зовсім інша, коли справа стосується простих, можна сказати побутових питань. Наприклад, розклад роботи магазинів.

Не секрет, що в Польщі ухвалено закон, що обмежує роботу супермаркетів та інших магазинів у неділю та свята. Невдоволеними виявились і покупці, і співробітники магазинів, у т.ч. й іноземці. Проте система настирливо впроваджується, і вже найближчим часом залишить лише 7 робочих (хандлових) неділь на рік.

Як працюють польські магазини у вихідні? Хто виграв від нової системи? Чому іноземні працівники втрачають гроші? Давайте розглянемо всі ці питання у подробицях.

Про заборону торгівлі в Польщі щонеділі та в святкові дні

Закон про заборону торгівлі в вихідні ухвалено 10 січня 2018 року (Ustawa «O ograniczeniu handlu w niedziele i święta oraz w niektóre inne dni»). У статті 4 цього нормативного акта прямо прописано:

«Доручення виконання роботи в торгівлі або здійснення дій, пов’язаних з торгівлею в торгових підприємствах у неділю та святкові дні, а також 24 грудня, та у суботу перед першим днем Великодня – заборонено».

Далі дається цілий перелік винятків та графік впровадження цієї системи. Про них ми поговоримо окремо. Поки що розберемося кому заборонено роботи у вихідні.

На кого поширюється заборона торгівлі?

Для розуміння звернемося до п.1 ст.3 цього закону. Відповідно до нього, торговою точкою вважається об’єкт, у якому здійснюється торгівля і дії, з цією торгівлею пов’язані. Наведено низку прикладів:

• Магазин.
• Ларьок.
• Лоток.
• Різні склади.
• Торговий дім та інші організації збуту.

І, увага, найважливіша приписка: «Якщо діяльність у цих закладах здійснюється за допомогою залучених (найнятих) працівників».

Відповідно, вірно і зворотне: точки торгівлі, де всю роботу виконує сам власник, виключено зі списку заборон. Запам’ятайте цей факт – винятки ми ще розглядатимемо далі.

Релігійна версія заборони

Навіщо все це, власне, було потрібне? За цією версією, яку озвучують представники правлячої партії (за її ініціативою закон і прийнято), це зроблено для того, щоб побожні поляки – співробітники магазинів могли вільно відвідувати церкви по неділях, більше перебувати з сім’ями.

Нинішні польські політики справді позиціонують себе як таких захисників консервативних цінностей. Проте викликає сумнів такий «виборчий» підхід. Хіба по неділях змушені працювати лише торговці? Хіба ходити до церкви і проводити більше часу із сім’єю менше хочуть, наприклад, водії громадського транспорту чи пожежники, чи лікарі, чи поліцейські?

Це пояснення більше схоже на використання заборони у своїх політичних цілях. Що, звичайно, не є чимось надзвичайним – так чинять практично у всіх країнах. Але нас цікавить реальність, так?

Сільськогосподарська версія

На наш погляд, ця версія більш схожа на правду. Ми вже говорили, що заборона не поширюється на торговців-приватників. Подивимося на 6-ту статтю закону, яка запроваджує інші винятки із заборон. Усього їх кілька десятків, але нас зараз цікавлять лише три. Заборона не поширюється на:

1. Точки первинного продажу риби.
2. Пункти роздрібного продажу сільськогосподарської продукції.
3. Оптові сільськогосподарські ринки.

Не секрет, що в сучасному світі великі торгові мережі завдають маси незручностей дрібним фермерам та торговцям. Саме їх (крім іншого) вивели з-під заборони. Тобто у дні, коли торгівлю заборонено, ця категорія осіб продовжує здійснювати торговельну діяльність.

До речі, подібна заборона – не польський винахід. Він діє й у деяких інших країнах ЄС. Там його запровадження прямо називають допомогою фермерам. А великі супермаркети все-таки своє надолужать – вони залучать покупців акціями та знижками.

Чому незадоволені іноземці?

Дуже коротко про головну причину незадоволення іноземних працівників. З одного боку, у тексті закону прямо зазначено, що (стаття 9) працівник зберігає свою заробітну плату під час дії заборони торгівлі. Розрахунок оплати за цей час виробляється за тією ж методикою, як і відпускні.

Однак до введення заборони робота у вихідні та свята приносила працівникам підвищені коефіцієнти оплати. Незважаючи на появу вільного та оплачуваного часу, у сумі багато хто втратив у доходах.

До того ж ціни на продукти у вихідні дні мережевики могли встановлювати цікавіші. Тепер на такі програми чекати не варто, а можливі втрати вони все одно компенсують за рахунок цінової політики.

Як працюють магазини в Польщі?

Вводилася заборона поступово. Мета – прийти до семи робочих неділь на рік. Починаючи з 2020 року, ситуація вже відповідала зазначеним нормам. Ми не будемо забирати час у читачів, пояснюючи систему запровадження заборони, а просто вкажемо на конкретні хандлові неділі, в які торгівля дозволена.

Коли робочі неділі в Польщі в 2024 році?

Гандлові неділі в Польщі – 2024:

• 28 січня
• 24 березня
• 28 квітня
• 30 червня
• 25 серпня
• 15 грудня
• 22 грудня

Ці списки можна продовжувати і далі, але технологія обчислення має бути зрозумілою. Якщо виникнуть сумніви або зміни, графік роботи магазинів публікується профільним міністерством на кілька найближчих років.

Які магазини працюють у «неторгові» неділі?

Частково про винятки ми вже говорили вище, проте це далеко не всі випадки магазинів, що працюють по «забороненим» неділям. Усього таких пунктів більше тридцяти. Основні серед них:

• Фермери, які продають свої товари.
• Оптові сільськогосподарські підприємства торгівлі.
• Рибна торгівля первинного продажу, наприклад, продаж з кораблів.
• На морських/річкових суднах, у поїздах та літаках.
• У місцях суспільно-розважальних заходів (наприклад, ярмарках, місцях народних гулянь, спортивних заходах тощо).
• Д’юті Фрі.
• На вокзалах всіх типів та в аеропортах.
• У виправних установах.
• У магазинах, основним напрямом яких є гастрономія.
• На АЗС.
• В аптеках.
• При лікарнях.
• При ветеринарних клініках.
• Сувенірні лавки.
• У точках продажу газет, лотерейних білетів, квитків на громадський транспорт, тютюну.
• У готелях та інших підприємствах рекреаційного спрямування.
• У військових частинах.
• За реалізації продукції через торгові автомати.
• У квіткових магазинах.
• У пекарнях, кондитерських, магазинах морозива, якщо реалізація цієї продукції є основною діяльністю підприємств.
• В інтернет-магазинах, на веб-сайтах.

Порівнюючи всю інформацію, можна сказати, що основна заборона стосується якраз великих мережевих магазинів, і то, якщо вони не розташовуються в дозволених зонах (наприклад, на вокзалах або при АЗС). Можуть вести свою діяльність і ті, хто надає послуги з доставки товарів через Інтернет.

Як перевірити чи працює магазин сьогодні?

Найпростіший спосіб з’ясувати графік роботи магазинів – уточнити безпосередньо в торговій точці. Інформація про це вивішується у загальнодоступних місцях, торгових залах. Публікується вона, як правило, і на сайтах магазинів.

Дуже зручним інструментом є мобільна програма «Niedzielne zakupy». Через нього можна уточнити не тільки графік роботи конкретного магазину, але й знайти найближчі точки, в яких можна придбати все необхідне.

Завантажити додаток для Android можна за цим посиланням.

Штрафи за порушення режиму роботи магазинів

Покарання за порушення встановлено у самому законі, в статті 10. Штраф, що накладається на осіб, які залучили працівників до праці у зазначені дні у сфері торгівлі, коливається від 1 000 до 100 000 злотих.

Висновок

Гарна чи погана введена заборона? За великим рахунком це не дуже важливо. Головне розуміти, коли саме найближчий супермаркет не працюватиме, і де можна знайти альтернативний магазин, аби не витрачати час свого вихідного на пошуки необхідних продуктів.

Плануйте все наперед, тоді часу вистачить і на роботу, і на відпочинок. А що може бути краще, ніж правильно поєднувати бажання та можливості? Сподіваємося, що змогли допомогти вам хоч трохи наблизитися до цієї чудової гармонії.