Синдром неспокійних ніг: коли ніч перетворюється на тортури

“Уявіть, що у вас під шкірою рій бджіл, які літають і жалять вас. Це дуже, дуже боляче”, – каже вона, описуючи свої відчуття.

У Мері Роуз – так званий синдром неспокійних ніг, який заважає їй спати ночами.

“Хочеться почухати ноги, втати з ліжка і походити. Неможливо було прилягти й поспати, тому що ноги безконтрольно сіпалися всю ніч”, – пояснює вона.

Симптоми були настільки болючими, що ввечері їй не хотілося лягати спати.

Мері Роуз не пам’ятає, коли почалася проблема, але лікарі кілька років не могли поставити їй діагноз.

“Люди казали – у тебе просто спазми. Тобі потрібно прийняти хінін або покласти в ліжко кору дерева. Я так і робила”, – згадує вона.

Звичайно, краще не ставало. Вона пробувала втирати спеціальну мазь в ноги, щоб знизити колючі відчуття, але ефекту не вистачало на всю ніч. Лікарі також не змогли допомогти зменшити біль.

Потреба не спати, а рухатися

Одного разу їй порадили відвідати клініку сну в Лондоні, де вона зараз проходить лікування під наглядом лікаря Гая Лешцінера.

“Синдром неспокійних ніг є поширеним нервовим порушенням, через яке людина відчуває потребу рухатися, особливо вночі, і частіше за все воно супроводжується неприємними відчуттями в ногах”, – розповідає Лешцінер.

“Цей стан проявляється приблизно у кожної двадцятої людини. Він може стати причиною серйозного недосипання”, – пояснює він.

Іноді Мері Роуз вдавалося поспати лише кілька годин, а іноді навіть менше.

“У мене були ночі, коли я не спала зовсім. Якщо я сильно втомлювалася, я могла поспати, потім прокидалася на годину або дві, а іноді вставала з ліжка”, – говорить вона.

Часто синдром неспокійних ніг буває спадковим, але виникає він і з інших причин. Це може бути, наприклад, нестача заліза в організмі або вагітність, і, звичайно, вилікувати захворювання буває легко.

Деяким людям достатньо буває просто відмовитися від кави, алкоголю і деяких медикаментів, а також виконувати легкі фізичні вправи (розтяжка м’язів і масаж ніг). Але в деяких випадках потрібне і медикаментозне лікування.

Стан Мері Роуз вимагає застосування лікарських засобів, тому Лешцінер вдався до варіювання медикаментів для контролю над симптомами. Схоже, що це приносить свої плоди, якщо тільки пацієнтка не знижуватиме дози.

“У мене більше немає неспокійних ніг! – каже вона з радістю. – Правда, іноді у мене трапляються сильні напади, коли мені доводиться вставати з ліжка і ходити. Але це моя вина, оскільки я забуваю прийняти таблетку”.

Стратегія відволікання

Хоча лікування дає свої результати, Мері Роуз все ж не вдається поспати повністю всю ніч.

“З великим жалем доводиться визнати, що хоча мої ноги і піддаються більшому контролю, це не допомогло режиму мого сну. Я, як і раніше, прокидаюся близько третьої ранку”, – каже вона.

За словами Лешцінера, це нормальне явище.

“Те, що ви описуєте, – досить поширене явище серед людей, які жили з розладом сну багато років. Сон – це засвоювана звичка”, – стверджує він.

Жах в очікуванні ночі та постійне переривання сну можуть тривати багато років.

Автор фото, Getty Images

Аудіокниги та музика можуть допомогти знизити активність мозку і допомогти людині заснути

Він розповів, що іноді людям необхідно перевчитися спати, щоб зрозуміти, що ліжко призначене для сну, а не для мук, пов’язаних із важкою ніччю.

Мері Роуз виробила власну стратегію для боротьби з безсонням.

“Слухаючи аудіокниги або музику, мій мозок починає сповільнювати активність, після чого я буваю готова йти спати. Але це не означає, що мені вдається поспати більш як дві години”, – говорить вона.

“По суті, це означає, що ви відволікаєте себе, – каже Лешцінер. – Розмірковуючи про історію або музику, яку ви слухаєте, вам більше не потрібно думати про процес засинання, і тому ваш мозок перемикається в пасивний режим, а потім сон починається наче випадково”.

Хлопчик-Зірка знову став гарним, коли сказав:
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА​

Це, певне, така мені кара за мій гріх. Адже я відмовився від рідної матері й прогнав її геть, я посоромився її і вчинив жорстоко з нею. Тепер я піду й шукатиму її по всьому світу і не знатиму спочинку доти, доки не знайду її. —Ні, я жорстоко повівся з моєю матір’ю, і на покару за це мені послано це нещастя. Тому я мушу йти звідси і блукати по світу доти, доки знайду свою матір і виблагаю в неї пробачення.

А Хлопчик-зірка їм відповів: —Я не королівський син, а син бідної жебрачки. І як ви можете казати, що я вродливий, коли я знаю, що на мене гидко глянути? Тоді той, чий обладунок був прикрашений золотими квітами і на чийому шоломі замість гребеня був крилатий лев, підняв перед ним свого щита і крикнув: — Чому мій повелитель не вірить, що він гарний? Хлопчик-зірка глянув у щит. Що ж він побачив? Його обличчя знову було гарне, як колись, і вся його колишня врода знов повернулася до нього, тільки в очах він побачив щось нове, чого раніше ніколи в них не бачив.

Хлопчик-зірка знову став гарним, тому що спокутав свій гріх перед матір’ю та розкаявся.

Пояснення: