Більше не буде. Дохідність депозитів досягла максимуму

У квітні 2023 року річні темпи зростання цін уперше з червня 2022 року опустилися нижче 20% – до 17,9%. Схоже, інфляція в Україні пройшла пік і прямує до однознакових цифр.

Ці новини змусили переглянути свої очікування щодо росту цін і Нацбанк. Відповідно до прогнозу регулятора, інфляція за 2023 рік становитиме 14,8% – на 4,1% менше, ніж очікувалося раніше.

Уповільнення інфляції дозволило НБУ заговорити про швидше, ніж очікувалося, зниження облікової ставки. Перші кроки в цьому напрямку можуть ухвалити до кінця 2023 року.

У новому прогнозі регулятора деякі банки побачили сигнал: не варто поспішати з підвищенням ставок за депозитами. Як це може вплинути на ринок?

Гра на підвищення

В останні місяці НБУ стимулював банки підвищувати ставки за гривневими депозитами для населення. Для регулятора це перетворилося на ключове завдання, виконання якого відчиняє двері для зняття валютних обмежень і забезпечує фінансову стабільність у перспективі.

Причина такого бажання Національного банку полягає в тому, що фінансисти називають “гривневим навісом”. Мова йде про значні обсяги коштів населення на рахунках до запитання, тобто на банківських рахунках, з яких вкладник може їх зняти в будь-який момент.

Регулятор побоюється, що в разі зміни фінансових умов в Україні ці кошти хлинуть на валютний ринок. Якщо Нацбанк пом’якшить валютні обмеження та спростить купівлю безготівкових доларів та євро, то українці конвертують щонайменше частину залишків на своїх рахунках у валюту.

Це підвищить тиск на золотовалютні резерви і змусить НБУ переглядати офіційний курс, а в разі проведення чергової девальвації гривні зростуть ціни. Це тоді, коли великими зусиллями вдалося розвернути інфляційний тренд.

Тому для Нацбанку критично важливо змусити людей переказувати гроші зі своїх рахунків до запитання на строкові депозити. Для цього регулятор зробив кілька нестандартних кроків.

Спершу НБУ підвищив норми обов’язкових резервів за коштами до запитання. Це рішення обмежило можливості банків користуватися цим ресурсом та заробляти на ньому. За логікою Нацбанку, це мало стимулювати банки збільшувати частку строкових депозитів населення.

У відповідь фінансові установи почали хитрувати: вони запровадили ультракороткі депозити на 7-14 днів. Для вкладників такий короткий термін означає майже такий самий доступ до грошей, як і у випадку з рахунками до запитання, тому цей продукт швидко знайшов свого споживача.

Звісно, це не сподобалося НБУ, який згодом прирівняв ультракороткі вклади до поточних рахунків.

Ультракороткі депозити: чому банки запровадили такий інструмент, а НБУ його прикриває

Однак Нацбанк діє не лише методом “батога”, а й пропонує “пряники”. Так, на початку квітня регулятор запровадив новий інструмент монетарної політики – тримісячні депозитні сертифікати. За ними регулятор почав пропонувати банкам 25% річних.

Депозитні сертифікати або депсерфи – це інструмент, який у мирні часи працює як сховище для тимчасово вільних коштів. У них банки вкладали кошти, які залишалися після видачі всіх кредитів та здійснення інших інвестицій. Термін обігу дипсерфа – один день, а його дохідність залежить від облікової ставки НБУ та, як правило, була на 1-2% нижчою.

Однак після початку великої війни кредитування в країні завмерло, а інвестиції в ОВДП приносили набагато меншу дохідність, ніж рівень інфляції. Тому депсерфи перетворилися із залишкового інструменту на головний актив, який забезпечує левову частку доходів банківської системи.

Разом із запровадженням депозитних сертифікатів на три місяці під облікову ставку НБУ зменшив ставку за класичними депозитними сертифікатами з 23% до 20% річних. Тримати в них залучені кошти банкам стало менш вигідно, що стимулювало їх підвищувати ставки за депозитами.

З квітня середні ставки за тримісячними депозитами населення у 20 найбільших банках зросли з 12,3% до 13,3%, за шестимісячними – з 13,2% до 14,2%, за річними – з 14% до 14,55%.

“Наразі банківський сектор перебуває в умовах надзвичайно високої ліквідності, тому без відповідних рішень НБУ ставки за депозитами навряд чи росли б”, – зауважує головний менеджер з макроекономічного аналізу “Райффайзен банку” Сергій Колодій.

Результат політики НБУ може здатися незначним, оскільки найбільші банки складно переконати підвищувати ставки за залученими коштами. Проте вони теж почали рухатися в цьому напрямку.

Наприклад, Приватбанк, найбільший бенефіціар надлишкової ліквідності в банківській системі, з початку 2023 року підняв ставку за шестимісячним депозитом з 8% до 12% річних. Ощадбанк недавно підняв ставку за тримісячними депозитами з 13% до 17% річних.

Активніше на рішення НБУ реагують невеликі гравці. Вони не мають мільйонів клієнтів і потоку грошей у вигляді зарплат військових, тому змагаються за кожного вкладника, пропонуючи 20-22% річних. Утім, тренд підвищення дохідності депозитів, схоже, добігає кінця. Банки отримали чіткий сигнал від НБУ про те, що вже невдовзі ставки почнуть знижуватися.

Ставки на піку

На початку травня Нацбанк оприлюднив оновлений макроекономічний прогноз, у якому суттєво покращив бачення майбутнього економіки країни. Зокрема, регулятор покращив очікування щодо темпу зростання ВВП у 2023 році з 0,3% до 2%, а щодо інфляції – з 18,7% до 14,8%.

Найважливіше, що НБУ оновив прогноз щодо облікової ставки. Раніше він вважав, що знизить її лише в другому кварталі 2024 року, а зараз – уже наприкінці 2023 року.

Із зниженням облікової ставки падатимуть і ставки кредитів рефінансування та депозитних сертифікатів. За прогнозом НБУ, у четвертому кварталі 2023 року середнє значення облікової ставки становитиме 23,2% річних. Отже, такою буде і ставка за тримісячними депсерфами.

Для банків це означає зменшення можливостей для заробітку. Залучати кошти в населення під 20-22% річних стане невигідно. Деякі великі банки вже зараз побачили в прогнозі НБУ своєрідний сигнал, що не варто поспішати з підвищенням дохідностей за депозитами.

“НБУ висловив думку, що ставка може змінитися навіть у четвертому кварталі. Це певний меседж для ринку. Не думаю, що ставки за депозитами будуть дуже сильно зростати. Хоча ще місяць тому, до засідання монетарного комітету НБУ, ми вважали, що це ще не фінал циклу зростання ставок”, – повідомила заступниця голови правління Приватбанку Ганна Самаріна.

Нацбанк готується “відв’язати” курс долара. Коли це може статися і від чого залежатиме?

Так само новий прогноз Нацбанку щодо облікової ставки сприйняв і Мінфін. Уряд орієнтується на ставку регулятора при визначенні дохідності ОВДП. Раніше міністерство неохоче піднімало ставки за ОВДП, а зараз там говорять, що їх розмір уже сягнув піка.

“Стабільна макроситуація, збільшення міжнародних резервів та поліпшені інфляційні очікування дозволяють вважати, що дохідності за ОВДП досягли піка, і прогнозувати поступове зниження ставок за ОВДП за умови відсутності суттєвих шоків”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

У середині травня 2023 року ставки за облігаціями уряду терміном на рік становили 18,5% річних. За більш довгострокові залучення Мінфін готовий платити 19-19,75% річних.

Що далі з депозитними ставками

Нацбанк вважає, що ставки за депозитами можуть зростати й надалі.

“Середньозважена ставка за строковими депозитами фізосіб у березні зросла на 0,6 відсоткового пункту (в. п.) до 12,9%, а за коштами нефінансових корпорацій – на 1,2 в. п. до 13,7%. Оскільки середньозважена ставка за депозитами фізосіб нижча за відповідні ставки для юридичних осіб, то це свідчить про потенціал для підвищення ставок за депозитами населення”, – ідеться у звіті НБУ.

Потенціал для росту ставок бачать і аналітики, проте дохідність зростатиме не за всіма вкладами.

“Банки продовжать підвищувати ставки ще протягом деякого періоду, перш ніж ми побачимо розворот цього тренду. Особливо значні зміни спостерігаються в сегменті ставок за депозитами на три місяці”, – говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

“Нові олігархи вже з’явилися, вони просто ще не проявилися”. Власник Concorde Capital Ігор Мазепа про інвестиції та корупцію

Він додає, що банки зацікавлені залучати кошти на короткий період, аби вкладати їх у тримісячні депозитні сертифікати НБУ. Однак закріплювати високі ставки на довші періоди там не стануть.

“Потенціал збільшення гривневих ставок на тримісячні і шестимісячні депозити ще є, але це точно не буде суттєве підвищення. Довші депозити, скоріш за все, уже на піку”, – погоджується керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Найкращий час вкладати

Якщо цикл зниження ключової ставки почнеться у 2023 році, то зараз, імовірно, найвищі відсоткові ставки за гривневими інструментами. Щонайменше за тими, термін обігу яких перевищує шість місяців. Отже, зараз може бути найкращий час для розміщення коштів під найвищі відсотки.

Проте аналітики не радять “класти всі яйця в один кошик”. Навіть попри стовідсоткову гарантію за вкладами в банках, варто диверсифікувати заощадження за термінами, банками та валютами.

Коли НБУ відмовиться від фіксованого курсу та як футбол впливає на валютний ринок. Інтерв’ю із заступником голови

Хоча, найімовірніше, Нацбанк не буде переглядати офіційний курс долара у 2023 році, проте ситуація на валютному ринку може суттєво змінитися під впливом вістей з поля бою. Зрештою, диверсифікація – це поки що найкращий доступний для кожного українця спосіб мінімізувати ризик. А в умовах невизначеності, яку створює велика війна, він актуальний як ніколи.

Q&A: прогноз облікової ставки

Так. Прогноз облікової ставки є невід’ємною частиною макроекономічного прогнозу НБУ. У прогнозних моделях НБУ з траєкторією облікової ставки узгоджуються всі інші показники, на які вона має вплив і навпаки. Відповідно цей прогнозний показник з-поміж іншого обговорювався і раніше на засіданнях Комітету з монетарної політики.

4. Чому НБУ не оприлюднював прогноз раніше?

Підвищення прозорості монетарної політики є еволюційним процесом. Ступінь відкритості інформації має відповідати якості аналітичної підтримки ухвалення рішень та рівню дискусії в самому центральному банку, а також здатності учасників фінансового ринку правильно інтерпретувати інформацію, що оприлюднюється.

5. Коли і де публікуватиметься прогноз ставки?

Прогноз облікової ставки на поточний та наступні два роки разом з іншими макроекономічними показниками щокварталу оприлюднюватиметься в прес-релізі щодо ухвалених рішень з питань монетарної політики та в . Національний банк публікуватиме прогнози щодо середнього значення ставки за квартал у вигляді графіку, що демонструватиме значення базового сценарію та ймовірнісний розподіл значень ставки. Крім того, позиція членів Комітету з монетарної політики щодо поточного та прогнозного рівнів ставки буде відображена в Підсумках дискусії членів КМП щодо рівня ключової ставки.

6. Як і хто затверджує прогноз ставки НБУ?

Прогноз ставки є складовою макроекономічного прогнозу Національного банку, що комплексно обговорюється на Комітеті з монетарної політики та затверджується Правлінням НБУ на засіданні з питань монетарної політики.

7. Чи може Правління НБУ встановлювати ставку на рівні, який відрізняється від прогнозу? Чим обумовлюється таке рішення?

Прогноз облікової ставки не є зобов’язанням НБУ дотримуватися опублікованої траєкторії. У разі появи нових чинників чи посилення/послаблення наявних ризиків, Правління може схвалити рішення, в результаті якого облікова ставка відхилиться від прогнозної траєкторії. Такі відхилення можуть зумовлювати зміни в оцінці ризиків для досягнення цілей НБУ, передусім цілі з інфляції, поява внутрішніх та зовнішніх факторів, що не були передбачені у макроекономічному прогнозі, та спричинене ними відхилення інших показників від прогнозу.

8. Чи може бути переглянута прогнозна траєкторія ставки?

Облікова ставка – основний монетарний інструмент, який НБУ застосовує для приведення інфляції до цілі. Якщо змінюються прогнозні припущення, змінюється прогноз інфляції, і для приведення інфляції до цілі з’являється потреба вже в іншій траєкторії облікової ставки. В результаті, Національний банк переглядає прогноз ключової ставки.

Це наочно демонструє графік, наведений нижче. Починаючи з третього кварталу 2017 року, у зв’язку з наростанням інфляційного тиску прогнозна траєкторія облікової ставки переглядалася кожного кварталу в бік підвищення, а, отже, фактичний рівень ставки відхилявся від попередніх прогнозів. Рішення щодо проведення жорсткішої монетарної політики відповідали необхідності зниження інфляції та її наближення до цілі.

Облікова ставка Національного банку: фактичний рівень vs прогноз, %

9. Чому НБУ оприлюднює прогноз у формі віялової діаграми (фан-чарту)? Як розуміти цей графік?

Щоб учасники фінансового ринку враховували невизначеність та умовний характер прогнозу, Національний банк оприлюднюватиме прогноз у вигляді віялової діаграми (). Такий тип графіка вже використовується Національним банком для відображення прогнозу інфляції та реального ВВП. Центральна лінія графіка показує прогноз облікової ставки за базовим сценарієм, а смуги навколо цієї лінії є довірчими інтервалами. Інтенсивність кольору смуг довірчих інтервалів змінюється від найтемнішого (область навколо центральної лінії) до світлого та відображає ймовірність того, що фактичний рівень облікової ставки буде в межах певного діапазону значень.

10. Кому може бути корисна інформація щодо прогнозу ставки НБУ?

Більшість економічних рішень прямо чи опосередковано залежать від передбачуваності монетарної політики, а отже, інформація щодо прогнозу ключової ставки є корисною для всіх категорій стейкхолдерів Національного банку, зокрема:

• фінансових аналітиків – для розуміння функції реакції монетарної політики та макроекономічних прогнозів НБУ з метою підготовки припущень та розробки власних прогнозів;
• інвесторів – для ухвалення поінформованих рішень щодо майбутніх інвестицій;
• банків – для ефективного менеджменту ліквідності та розробки власної процентної політики;
• бізнесу – для ухвалення виважених рішень щодо майбутнього розвитку підприємства, інвестицій у фінансові активи, а також щодо залучення кредитування;
• населення – для ухвалення рішень щодо заощаджень (зокрема у державні цінні папери) та планування витрат.

11. Чи є публікація прогнозу процентної ставки загальноприйнятою світовою практикою?

Національний банк став восьмим центральним банком у світі, який публікує прогноз ключової ставки. Такий прогноз також роблять ще сім з 40 центральних банків – таргетерів інфляції: центральні банки Грузії, Нової Зеландії, Норвегії, Ізраїлю, Ісландії, Чехії та Швеції. Їх досвід говорить про переваги такого підходу. Зокрема, більша прозорість і передбачуваність монетарної політики формує довіру з боку учасників фінансового ринку і таким чином спрощує досягнення інфляційної цілі.