Як і коли садити моркву під зиму: що потрібно для врожаю

Огородники-початківці на запитання, чи можна посадити моркву під зиму, напевно здивуються: адже цей овоч садять навесні, чи не так? Так, традиційно посадкові роботи справді проводяться у весняний період, а врожай дозріває під осінь, але якщо посадити моркву у жовтні чи листопаді, то отримати вітаміни наступного року можна набагато раніше. Це і є основна причина, через яку люди, які знаються на садово-городній тематиці, віддають перевагу саме осінній посадці.

Якщо ви хочете докладніше дізнатися про те, як відбувається підзимовий посів моркви і які вигоди дарує посадка моркви на зиму в Україні, то ви потрапили на ту сторінку сайту Яскрава Клумба, яка вам потрібна. У цій статті ми спробуємо детально розібрати, як правильно посадити моркву під зиму: підготовка ділянки, безпосередньо посадка та подальші процедури. Буде цікаво, тож гортайте вниз.

Сусідство на городі завжди грає велику роль у вирощуванні тієї чи іншої культури. Зверніть увагу, що огірки, цибуля, томати, кабачки – це те, після чого можна посадити моркву під зиму та розраховувати на добрий результат. Якщо ви під час вирощування перерахованих культур вже вносили компост чи перегній, то взагалі супер. В той самий час не бажано вирощувати моркву на ділянці після квасолі чи петрушки. У пріоритеті та частина городу, де немає наскрізного вітру та досить багато сонця. Як приготувати грядку під моркву? Потрібно перекопати землю (десь за 2-4 тижні до посадки, достатньо на лопатний багнет) з подальшим її розпушуванням. Намагайтеся зробити акуратні борозенки (3-5 см завглибшки і від 20-25 см інтервали). Поки справа дійде до сівби, дно заглиблень трохи ущільнюється. Чи можна садити моркву на стрічці під зиму? Все ж перевага надається звичайним свіжим насінинам. Окремо у відносно теплому приміщенні зберігається суха земля, якою потрібно буде засипати борозни. Що покласти у лунку з морквою? Часто землю перемішують із перегноєм для кращої поживності. Оптимальним періодом посіву вважаються дні, коли ґрунт повністю охолонув і навіть трохи вже підмерз, але ще не замерз повністю, тобто температура має бути +/- в районі 0 °C, але навіть посадка насіння в припорошену осіннім снігом землю не буде критичною. Підготовка посадкового матеріалу включає замочування в розчині марганцівки та подальше просушування. Під час посіву розраховуйте, що на 1 метр борозенки повинен йти приблизно 1 грам насіння, яке слід висівати рівномірно. Воно засипається землею (так, саме тією, яку ви зберігали у сухому, теплому приміщенні). Далі виконується процедура мульчування. Коли вперше відчутно навалить снігу, уздовж борозенок із насінням зробіть горбочок.

Перед тим, як посадити моркву під зиму, обов’язково потрібно пройтися списком найкращих представниць цієї культури. Вимоги для зимового посіву моркви практично ті ж, що й для весняного: якісний посадковий матеріал, гарна схожість та корисні, налиті соком плоди. Це якщо узагальнювати. Відповідаючи чітко на запитання про те, який сорт моркви посадити восени під зиму, не можна не згадати Нантську моркву – один з найпопулярніших сортів, що відрізняється середнім терміном дозрівання. Вегетаційний період триває близько 3-4 місяців. Така морква ідеально підходить для тих, хто бажає отримати ранню пучкову продукцію, яку можна використовувати для приготування їжі. Ще один популярний сорт – Зимова, яка славиться вітамінними, злегка солодкуватими плодами, що в хороших умовах виростають до 18-20 см у довжину. Вони дуже багаті на кератин, тому корисність для організму при вживанні в сирому вигляді незаперечна. Якщо порівнювати з Нантською, то морквина більша і важча. Технічна стиглість (якщо рахувати з дня, коли проводився посів) настає приблизно через 3,5 місяці. Коренеплодам характерний традиційний оранжево-червоний колір. При правильному догляді та сприятливій погоді гарантовано високу врожайність. Якщо навіть після знайомства з Зимовою та Нантською морквинами ви все ще не вирішили яку моркву садити під зиму, то красуня сорту Лосиноостровська до вашої уваги. Вона солодка, абсолютно не гірчить і до того ж виділяється вельми оригінальним забарвленням, в якому переважають червоні та темно-жовтогарячі тони. Найчастіше цю моркву висаджують восени, щоб якнайшвидше наступного року отримати смачні коренеплоди для приготування соків та застосування в кулінарії.

Звичайно, знайдуться скептики, які категорично проти осіннього посіву моркви. Вони абсолютно справедливо аргументують свою позицію надто високими ризиками: зійде чи не зійде, змерзне чи не замерзне. Так, справді, головним мінусом посадки під зиму є підвищена залежність від погодних умов. Як би ви не старалися, завжди залишається маленький відсоток удачі, яка або з вами чи проти вас. Ну і ще один негативний момент – погана лежкість. З іншого боку, за пів року холодної погоди накопичується сильний вітамінний голод, і рання морква йде просто на ура у 100% обсязі. Її довго зберігати насправді і не треба. З очевидних плюсів слід виділити: можна якнайшвидше отримати свіжі коренеплоди, виходить заощадити дорогоцінний час навесні, а на ділянці, де росла морква, можна посадити інші культури під осінь (актуально для малих ділянок).

На питання, чи зберігається морква, посаджена під зиму, ми вже відповіли: так, зберігається, але не так довго, як посаджена навесні. Ще одне популярне питання: чи потрібно накривати моркву, посаджену під зиму? Якщо ви плануєте отримати якісний ранній урожай, то про укриття варто замислитись навесні. Стандартне рішення: встановлення спеціальних дуг над грядкою, які є каркасом. На них натягується плівка (можна вибирати альтернативні матеріали), яка закріплюється з обох боків. Найчастішою проблемою є те, що посаджена восени морква навесні йде у стрілку. Таке трапляється з кількох причин: використання поганого посадкового матеріалу (куплений у недобросовісних продавців) або надмірні стреси (несприятлива погода взимку). Що стосується хвороб та шкідників, то все стандартно, як у випадку з весняною посадкою. Добре, що Рятувальник буряків та моркви чи інші аналогічні засоби допомагають.

Осінь (після посадки) та зима – період відпочинку для городника. Перші процедури догляду починаються вже навесні, коли сходить морква, посаджена під зиму. Найчастіше це трапляється у березні та збігається з основними роботами в саду. Насамперед простежити за охайністю грядки, тобто прибрати дрібні бур’яни. Важливо стежити за рівнем вологості ґрунту. Багато залежить від весняної погоди. Якщо вона дуже суха, то раз на 1,5-2 тижні слід проводити легкі поливи. Дуже молоді паростки потребують вибіркового прощипування. Пізніше, коли паростки мають 4 листочки, виконується планове проріджування. Чи можна сипати попіл під моркву? Це відомий народний метод, який сприяє отриманню великих плодів. Його ефективність підтверджується практично, оскільки у золі міститься багато важливих для розвитку моркви мікроелементів. До речі, внесення добрив – найважливіший етап догляду.

Як уже говорилося, при посадці можна вносити органіку. Якщо на ділянці раніше вирощувалась культура, яка підживлювалася компостом чи перегноєм, то восени та взимку вистачить «старого заряду». Основні підживлення проводяться вже навесні. Підвищену увагу треба приділяти концентрації калію у землі. Найменша потреба є у фосфорі. Хороша реакція на натрій та магній. Оптимальним рішенням є магазинні добрива для коренеплодів, які містять усі необхідні мінерали. Головне, щоб вміст азоту був не надто високим, інакше відбувається непотрібне розгалуження коренеплодів і в результаті погіршуються не тільки їхні естетичні, а й смакові характеристики. Ця культура демонструє досить високу чутливість до ґрунтового складу, тому рекомендується використовувати добрива в рідкому вигляді, акуратно проливаючи міжряддя. Достатньо 2-3 сеанси за сезон.

Посадка моркви на зиму: коли і як садити

Найбільш ранньостиглі сорти морквини, посіяні навесні, дають урожай до липня місяця, посадка моркви під зиму дозволяє ласувати смачним овочем на самому початку літа. Багатьом дачникам осінні посадки здаються ризикованими, адже в одних виходить прекрасна морква, іншим доводиться пересівати.

Коли садити моркву під зиму і який сорт вибрати

Дачники часто побоюються висівати моркву на зиму, боячись що насіння замерзнуть і не зійдуть, а може, буде відлига, потім знову вдарять морози… Непередбачувані погодні умови безумовно впливають на посіви, але використовувати переваги потрібно – урожай, зібраний з таких грядок, буде ранішим, значно зменшивши весняні турботи на городі.

Садити моркву восени потрібно в той момент, коли грунт досить промерзне і теплі осінні дні не повернуться, зворотне тепло може занапастити посіви. Не варто поспішати з посадками, середина листопада – оптимальний час посіву моркви під зиму, в деяких регіонах буде сніг, нічого страшного в цьому немає.

Зимові посадки коренеплодів будуть найбільш вдалими, якщо правильно підібрати сорти моркви для підзимового посіву, багато виробників насіння вказують на дану особливість на звороті пакетика.

У разі відсутності інформації про підзимові посіви, садівники зі стажем рекомендують вибирати ранню моркву або средньоспілу, урожай в такому випадку зросте раніше і порадує хорошими плодами.

Підготовка грунту і технологія посіву

Не всі знають, як правильно посадити моркву восени і підготувати місце для посадки, після вибору сорту необхідно підготувати грядку. Землю під моркву готують за один або півтора місяці до майбутніх посівів, коли земля ще не промерзла, є можливість правильно її обробити.

Ідеальними попередніми культурами моркви вважаються огірки, кавуни, кабачки, всі види цибулі, капуста, гарбуз, картопля.
Повертають коренеплід на колишнє місце через 3-4 роки, щоб уникнути зараження хворобами і ураження шкідниками. Грядку очищають від бур’яну, перекопують на глибину багнета лопати (30-40 сантиметрів). Одночасно в грунт вносять перегній (1-2 відра на 1 м2), за необхідності додають суперфосфат (½ ст. л на метр квадратний), 2 ч. л. солі калійної.

Мінеральні добрива можна замінити золою, в складі якої є необхідні елементи (фосфор, калій, магній, кальцій та ін), додаючи при перекопуванні по одній склянці на метр квадратний. Деревна зола роскисляє грунт, тому також вноситься на ділянках з кислим грунтом. Важкі грунти можна розбавити перепрілою тирсою з деревини, які роблять землю більш легкою і пухкою, що так любить морква. Не можна вносити в грунт свіжий гній перед посадкою.

Після перекопування, землю розпушують і нарізають борозни. Глибина борозен при осінньому посіві моркви становить 4-5 сантиметрів, нарізають через кожні 0,2-0,25 метра. До моменту посадки насіння канавки ущільнюються і осядуть, глибина не буде перевищувати 2-3 см.

Щоб грядку не розмило дощами і вітер не розносив землю, рекомендується накрити підготовлену ділянку землі плівкою або іншим матеріалом, що не пропускає воду. Укриття можна закріпити по краях за допомогою цегли, дощок, каменів або будь-якого важкого матеріалу, наявного під рукою.

Одночасно заготовляють землю для засипання борозенок при посадці, яка зберігається в теплому приміщенні до моменту висіву насіння. Підготовлену грядку в такому вигляді залишають до середини листопада, коли на вулиці буде триматися низька стійка температура. З приходом холодів починається посів, який проводять по мерзлій землі. Для осінньої посадки норму посіву насіння моркви збільшують на 20-25 %, безсніжні зими і відлиги передбачити неможливо, краще підстрахуватися.

Разом з морквою можна сіяти редис або салат, які навесні позначать рядки, і весняна обробка морквяної грядки буде менш важкою. Після посадки борозни засипають підготовленим теплим грунтом, додатково зверху насипають торф або перегній невеликим шаром (2-3 см). Якщо випав сніг, його додатково зверху накидають на грядку.

Догляд навесні за підзимовими посівами

З приходом весняних днів, підзимова посадка моркви вимагає догляду. Місця посівів розчищають від залишків снігу для швидкого танення і прогрівання землі. Дачники зі стажем звичайно розкидають по грядці торф’яну крихту прямо на снігові залишки, темне добриво нагрівається, сніг швидко починає танути, грунт прогрівається.

Прискорити дозрівання моркви допоможуть саморобні конструкції у вигляді парничків, які не складно побудувати, потрібно встановити дуги по всій довжині пасма, вкрити поліетиленовою плівкою, будь нетканим матеріалом (спанбондом, лутрасілом та ін). Морква відноситься до холодостійких культур, невеликі заморозки (до -3 °С) будуть не страшні рослинам.

Невід’ємною частиною робіт на морквяної грядці навесні є розпушування, яке робить землю більш повітряною і посилює доступ кисню до проростків. Рихлять міжряддя, коли земля підсохне. Прополка і видалення бур’яну здійснюється через 10-15 днів після появи морквяних сходів. Одночасно моркву проріджують, залишаючи проміжки 1,5-2 см між рослинами, додаткове видалення проводять через 16-18 днів, збільшуючи проміжки до 4-6 сантиметрів.

Добрива вносяться в разі необхідності (бідні грунти, восени земля не збагачувалася необхідні мікроелементами), в грунт близько борозеночок закладають азотні підгодівлі з розрахунку ½ ст. л. на метр квадратний.

Молоду смачну морквину можна буде їсти вже до 10-15 чисел червня, що набагато раніше весняних посівів, прибирання моркви проводиться в міру необхідності. Для зимового зберігання такі коренеплоди не годяться, навіть якщо сорти мають відмінну лежкість при весняних посівах. Провести посадку моркви під зиму абсолютно не складно, варто лише визначитися, потрібні ранні вітаміни чи ні.