Компост: як зробити своїми руками на дачі або вдома

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 07 серпня 2023 Опубліковано: 04 лютого 2019 Перша редакція: 04 квітня 2017 🕒 12 хвилин 👀 29362 рази 💬 5 коментарів

Будь-яка рослина краще розвивається і плодоносить в удобреному ґрунті. Одним із найбільш доступних і поширених добрив для городу та саду є компост.

Про те, з яких інгредієнтів можна скласти компост, як приготувати компост у домашніх умовах або в саду, під які культури застосовують це добриво, чи варто купувати готовий компост і якому з пропонованих складів віддати перевагу, ми розповімо в нашій статті.

Що таке компост

Компост (лат. Compositus – складова) – це добриво, яке утворюється при розкладанні органічних речовин під впливом мікроорганізмів. Компостування є природним методом утилізації та переробки органічних відходів, який дозволяє поліпшити структуру ґрунту і наситити бідний або виснажений ґрунт необхідними для рослин речовинами. Але не слід плутати садовий компост із тими ґрунтовими сумішами, які під такою назвою продають у садових центрах і павільйонах. Якщо ви зробите компост самостійно, це найкраще з усіх органічних добрив обійдеться вам безкоштовно. Рецептів приготування компосту багато, і ми познайомимо вас із деякими з них.

Що можна класти в компост і чого не можна?

• сирі злаки, фрукти, овочі та їхню шкірку й обрізки;
• стебла соняшнику, качани кукурудзи, городнє і баштанне бадилля, сухе листя, скошене сіно;
• жмиг чаю і кавову гущу;
• залишки готової їжі;
• тонкі гілки і пагони, необроблену і незабарвлену деревину, зокрема тирсу та тріски;
• солому, лузгу від насіння, горіхову шкаралупу;
• пташиний послід і свіжий гній травоїдних тварин;
• папір – серветки, пакувальний картон, ксероксний папір і газети в подрібненому вигляді;
• торф;
• подрібнені натуральні тканини – льон, бавовну, вовну, шовк, конопляну та лляну кострицю;
• пух і пір’я птахів, шерсть тварин.

• великі і тверді м’ясні кістки;
• золу з печі або каміна;
• синтетичні матеріали й тканини;
• шкірку від цитрусових рослин;
• багаторічні кореневищні бур’яни, особливо в квітучому вигляді або на стадії вироблення насіння;
• рослинні залишки, уражені хворобами або оброблені гербіцидами;
• комах-шкідників і їхні личинки.

З приводу того, чи можна в компост додавати фекалії людини і м’ясоїдних тварин, єдиної думки у фахівців немає досі, так само, як і з питання про те, чи можна додавати в компост залишки молока, жиру, м’яса та риби.

Процес перетворення трави, харчових і побутових відходів на органічне добриво умовно ділиться на три частини:

• розкладання: на цьому етапі відходи розігріваються всередині купи, змінюють свою структуру і збагачуються корисними речовинами. У результаті трансформації в компості з’являються корисні мікроорганізми, грибки, дощові черв’яки, які сприяють прискоренню переробки маси на добриво;
• вироблення гумусу: на цій стадії важливо забезпечити аерацію бурту, оскільки без кисню можуть загинути мікроорганізми, що організують і здійснюють процес дозрівання компосту. Щоб забезпечити доступ повітря, масу перемішують вилами або лопатою;
• мінералізація: на етапі мінералізації відбувається розкладання азотистих з’єднань, і гумус переходить у мінеральні форми. Процес досягає максимального значення після року витримки компосту.

Чим корисний компост?

По-перше, це одне з найкращих мінеральних добрив, які наповнюють ґрунт величезною кількістю важливих мікроелементів.

По-друге, це найдешевший засіб для структурування ґрунту, який здійснюється за рахунок збільшення вологозбереження.

По-третє, компост зручно використовувати в ролі мульчі, яка уповільнює випаровування з ґрунту вологи і вповільнює ріст бур’янів.

По-четверте, вам тепер не доведеться вивозити з ділянки або спалювати органічне сміття, оскільки його можна закласти в компостну яму і перетворити на чудове добриво.

Як зробити компост своїми руками

Як приготувати компост на дачі

Існує два способи приготування компосту – швидкий і повільний, які інакше називають холодний і гарячий. Але спочатку давайте визначимося з посудиною для компосту та з місцем розташування цієї посудини в саду. Найкраще спорудити ящик із дерев’яних планок або будь-яких дощок, які не контактували з токсичними матеріалами – морилкою, лаком, фарбою та нічим на кшталт цього. Якщо ви хочете, щоб ящик служив вам довгі роки, можете зробити його з соснових дощок – це коштуватиме недорого. Збийте чотири стінки, дотримуючись просвітів між сусідніми планками – ці щілини служитимуть для аерації компосту.

Розташувати ящик (бурт) краще на узвишші, щоб його не підмивало водою, і подалі від саду, інакше коріння всіх рослин поміняє напрямок і потягнеться в бік бурту з компостом. Виберіть місце, вирівняйте поверхню, вкопайте чотири опори й прибийте до них три стінки. Четверту стінку краще зробити знімною або відкидною, щоб вам було зручно ворушити компост або діставати його для мульчування грядок. Дно ящика краще забетонувати, а можна застелити його товстою поліетиленовою плівкою чи старим лінолеумом.

Якщо вам не хочеться мати клопіт зі збиванням дощок, можна придбати в крамниці готовий пластиковий або металевий компостер – контейнер для компосту з кришкою, основне призначення якого не дати компосту розсипатися. Перевага таких контейнерів у тому, що в них можна додавати білкові відходи – м’ясо, рибу, молоко, оскільки вони щільно закриваються кришкою, і в них не проникають гризуни. Окрім того, вони добре зберігають тепло, і їх можна переміщувати. А недолік компостерів промислового виробництва в тому, що в них не надходить повітря. Якщо ви не обмежені в коштах, купіть локальну станцію з переробки органіки, яка самостійно підтримує температуру процесу й оснащена системою управління. Зрештою, можна зробити циліндр потрібної висоти й ширини з сітки-рабиці і складати відходи для компостування в нього, але діставати компост із такої посудини і перекопувати в ній масу буде незручно.

Коли можна робити компост? У цьому питанні немає строгих рамок: можна починати закладання шарів навесні, після обрізування дерев та чагарників, і поповнювати шари у міру надходження органічного матеріалу. Восени в компостну купу можна закласти опале листя, бадилля овочів і баштанних культур. Досягнення сучасної науки навіть дозволяють виробляти компост узимку. Але про все за порядком.

Як робити компост? На дно компостера або бурту укладіть тріски чи обрізки гілок, які будуть служити дренажним матеріалом, а потім починайте заповнювати компостер шар за шаром, і що більше видів органіки ви закладете в компост, то вищою буде його якість. Приготування компосту передбачає чергування сухих відходів із вологими і зелених із коричневими (азотистих із вуглецевими). У так званий зелений шар закладають відходи, які є джерелом азоту – рештки овочів, дрібні гілочки, зелену гичку, а в коричневий – відходи з умістом вуглецю: рвані газети й інший папір, опале листя та сухі прутики. Збагатити склад компосту можна рослинами, які сприяють швидкому утворенню гумусу – деревієм, кульбабою, ромашкою аптечною, валеріаною. Для прискорення бродіння компостну купу поливають розчином коров’яку або пташиного посліду. Консистенція маси має нагадувати вологу губку, проте в зволоженні компосту слід дотримуватися помірності, оскільки «затоплені» мікроорганізми не зможуть виробляти тепло, що сприяє гниттю.

Щоб зберегти необхідну для процесу температуру і середовище, саморобний компостер потрібно накривати клейонкою, старим килимом, лінолеумом або збитою зі щільно прилеглих дощок кришкою. Один або два рази на місяць шари компосту слід перевертати вилами для розпушення маси, досягнення рівномірного її зволоження і стимулювання згасаючих через відсутність вентиляції процесів. У спеку компост для підтримки необхідної вологості час від часу поливають водою.

Ну ось, ви заклали в ящик компост, тепер потрібно чекати, поки він перегниє. Готовий компост виглядає як темна, волога, розсипчаста маса, яка пахне лісовою землею.

Виробництво компосту вимагає дотримання деяких правил:

• компост не має погано пахнути. Якщо з’явився запах аміаку, значить, процеси перебігають неправильно, і маса може перетворитися на отруту. У цьому випадку додайте в компост рваний папір, щоб нівелювати переважання в ньому азотних компонентів. Щоб аміак, який утворюється при бродінні, не покидав бурт у вигляді смердючого газу, а перероблявся в азот, слід дотримуватися такого порядку наповнення посудини: кожен пласт відходів має бути завтовшки не більше 50 см, а перемежовують шари органіки шарами ґрунту або гною завтовшки 5-10 см;
• усе, що ви закладаєте в компостну купу, слід попередньо подрібнити, а зелень необхідно злегка підсушити, щоб вона в компості не кисла, а пріла;
• перед настанням зими потрібно перелопатити всю купу таким чином, щоб нижній шар виявився вгорі, а верхній унизу;
• максимальна висота купи має бути 1,5 м, а мінімальна ширина – щонайменше 1 м, інакше вам буде важко перелопачувати масу. Висота купи вимірюється через кілька місяців після закладання компосту, оскільки за цей час вона значно осідає.

Швидкий компост

Багато садівників воліє робити швидкий компост: на піднесеній ділянці викопують неглибоку (до 40 см), але широку яму, яку заповнюють переламаними гілками і подрібненою деревиною, а зверху закидають землею. Через рік-другий у вас дозріє прекрасне добриво для саду та городу.

Найшвидший компост виходить із листя: восени в неглибоку яму закладають опале листя, перешаровують її садовим ґрунтом, поливають біостимуляторами (ЕМ-препаратами – Байкалом-М1, Гумісолом, Таміром, Ургасою або подібними) і накривають чорною плівкою, а в середині травня цей компост уже можна частково використовувати за призначенням. Для прискорення процесу в молодий компост можна покласти «закваску» з уже перепрілого. Прискорити процес приготування компосту можна такими засобами, як розчин цукру і дріжджів, яким слід рясно полити закладені в компостер рослинні залишки, або кропив’яний настій: ¾ відра кропиви заливають теплою водою, додають пакет сухих дріжджів і ставлять у тепле місце днів на 5, після чого настій проціджують і поливають ним компост.

Компост у домашніх умовах

Можна приготувати компост узимку в домашніх умовах.

Компост своїми руками в домашніх умовах зробити нескладно. Для цього вам знадобляться:

• пластмасове відро;
• сміттєвий пакет;
• кілька пластикових півлітрових пляшок;
• пляшка ЕМ-рідини, що прискорює процес приготування компосту;
• пульверизатор;
• поліетиленовий мішок з-під цукру;
• пакет садової ґрунту або купованого ґрунту.

Зробіть із пластикових пляшок однакові за висотою циліндри, обрізавши дно і шийку, і встановіть їх на дно відра. Помістіть у відро для сміття пакет із кількома дрібними отворами в нижній частині для стоку зайвої рідини і починайте наповнювати його подрібненими рослинними залишками, обприскуючи кожен трисантиметровий шар із пульверизатора приготованим відповідно до інструкції розчином прискорювача. Після зволоження залишків вичавте з пакету повітря, щільно його зав’яжіть і притисніть вантажем – наприклад, п’ятилітровою пластиковою пляшкою з водою. Приблизно раз на три дні зливайте з відра воду, що стекла з компосту – цю рідину можна залити на ніч у злив, щоб прочистити каналізаційні труби і стоки в раковинах. А якщо розвести цю рідину водою в співвідношенні 1:10, нею можна полити кімнатні рослини.

У міру наповнення пакета органічними залишками обприскуйте кожен їх шар стимулятором бродіння, випускайте з пакету повітря і встановлюйте на нього гніт – проробляйте це доти, доки пакет поміщається в відрі. Тільки-но відро заповниться, помістіть його разом із компостом у тепло для ферментації на тиждень, потім перемішайте компост із невеликою кількістю городнього або садового ґрунту, перекладіть у мішок із-під цукру і винесіть на балкон чи лоджію, де він буде тепер зберігатися.

У відро, що звільнилося, помістіть новий сміттєвий пакет з отворами для стоку води і почніть процес накопичення та перетворення відходів на компост заново. Якщо ви все зробите правильно, неприємного запаху ви не відчуєте. Виникнути кислий запах може водночас із появою на поверхні компосту білої плісняви – це ознака того, що процес перебігає неправильно. Щоб виправити становище, додайте в відро дрібно нарізані газети або інший папір. Другу порцію дозрілого компосту викладіть у мішок, в якому зберігається перша партія добрива. Готовий домашній компост можна підсипати в горщики кімнатних рослин, додавати в субстрат для розсади або відвезти на дачу й використовувати як добриво або мульчу.

Компост для печериць

Компост у мішках

Вирощування шампіньйонів зараз вельми прибутковий бізнес, і багато хто наловчився вирощувати ці гриби у себе в підвалах – такий спосіб називається інтенсивним на відміну від екстенсивного, коли гриби культивують у природних умовах. Вирощують шампіньйони по-різному, але найбільш ефективним є спосіб вирощування в мішках: він не вимагає високих фінансових витрат, а гриби, що захворіли в одному мішку, не заражають печериці в сусідніх мішках. Єдиним недоліком цього способу можна вважати тільки те, що закладання субстрату в мішки вимагає значних фізичних зусиль. Компост у мішках розставляють по підлозі паралельно або в шаховому порядку, причому шахове розташування економить виробничу площу.

Високий урожай грибів можна отримати тільки на живильному середовищі, а для цього необхідний субстрат, заснований на компості. Компост для вирощування печериць, як і садове добриво, можна приготувати самостійно. На 100 кг пшеничної або житньої соломи вам знадобиться 100 кг кінського гною, 8 кг гіпсу, 5 кг крейди, по 2 кг суперфосфату і сечовини. Солому нарізають завдовжки 15-20 см, заливають на 2-3 дні водою, щоб вона не промокла, а зволожилася, потім викладають у бурт або ящик три-чотири шари соломи навпереміну з шарами гною, додаючи добриво компосту – всю сечовину і частина суперфосфату (500 г). Потім масу ретельно перемішують, додають гіпс, потім залишок суперфосфату, потім крейду, і після внесення кожного інгредієнта компост щоразу ґрунтовно перемішують – усього 4 рази. На виході отримують 300 кг субстрату – цієї кількості має вистачити для закладання 3 м² грибниці.

Якщо ви використовуєте не кінський, а пташиний послід, то пропорції будуть іншими: на 100 кг посліду і 100 кг соломи потрібно 300 л води, 8 кг гіпсу, а замість суперфосфату та крейди використовують алебастр.

Компост для грибів має визрівати на відкритому повітрі в захищеному від сонця і дощу місці упродовж трьох тижнів – за цей час компоненти «перегорають», аміак повністю випаровується, і компост можна використовувати: в спеціальні мішки з перфорацією викладають приблизно по 15 кг компостній маси і висаджують у неї грибницю.

Компост у ящиках

Ящикова система вирощування печериць була розроблена в США в 1934 році, і досі вона популярна більшою мірою в Сполучених Штатах, Канаді та Австралії. Вирощування шампіньйонів у ящиках, як і в мішках, дозволяє локалізувати ураження грибів захворюваннями та шкідниками і надає можливість утримувати гриби на різних фазах розвитку в різних приміщеннях.

Ящики роблять із ялинових, березових або вільхових дощок. Обсяг ящиків може бути від 0,4 до 2 м², а оптимальна глибина – 12-15 см. Перед використанням їх дезінфікують чотиривідсотковим розчином формаліну або двовідсотковим розчином лізолу. Що стосується субстрату, то спосіб його приготування такий же, як і при вирощуванні печериць у мішках.

Готовий компост – чи варто купувати

Якщо вам ніколи займатися приготуванням компосту або ви боїтеся не впоратися з цим завданням, ви, звичайно, можете придбати готовий компост. Добре себе зарекомендував продукт фірми Біуд – універсальний концентрований і екологічно безпечний Біокомп, який можна використовувати як для декоративних культур, так і для плодово-ягідних. Для створення цього біодобрива застосовують як традиційні прийоми компостування, так і новітні фінські технології. Основою для компосту цієї марки слугує верховий і низинний торф, гній великої рогатої худоби або кінський, послід домашніх птахів і хутрових м’ясоїдних звірів. Як добавки використовується подрібнена солома, тирса дерев листяних порід, доломітове борошно, вермикуліт та інші природні препарати. За назвою компосту можна визначити, який вид гною в ньому використаний – «Коров’ячий», «Кінський», «Курячий». Є в серії і Біокомп, створений для удобрення ґрунту восени, він так і називається – «Осінь».

Плідно впливає на овочеві культури застосування компосту при посадці – добриво вносять у ямки по одній столовій ложці. У ями ягідних кущів кладуть 2-3 склянки добрива, а в ями плодових дерев – по літровій банці компосту.

Компост для печериць теж не є дефіцитом – ви можете придбати його як у розпушеному вигляді, так і в брикетах. Однак усе-таки варто спробувати зробити компост самостійно, адже для цього потрібно зовсім небагато зусиль, а всі необхідні інгредієнти – це відходи вашої життєдіяльності. Почніть збирати і складати шарами органічні відходи вдома, як описано в нашій статті, і перше відро компосту, зробленого вами власноруч, надихне вас і на будівництво великого садового ящика для добрива, і для закладання компостної купи. У результаті у вашому саду завжди буде якісне і безкоштовне органічне добриво.

Природа розумніша, ніж здається: чим корисний компост і хто компостує сміття у Вінниці. ФОТО

Перетворювати сміття на добриво — це стара, усталена традиція, про яку знають переважно ті, хто живуть у селах або в приватних будинках. Довгий час ніхто не називав це компостуванням і точно не думав, що це екологічно. Люди звикли, що сміття і відходи — це добриво, яким восени і навесні можна підживлювати землю.

Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні — відвозитися на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом, тобто органіка.

Тому зараз компостування набирає більшої популярності. Хтось купує професійні компостери, які розділені на декілька секцій і відходи там переробляються швидше і якісніше, хтось має просто компостну яму, або навіть домашній компостер вдома або компостне відро.

Що таке компостер та як він працює?

Компост – це чудова можливість створювати плодючий ґрунт. Компостувати можна в умовах приватного будинку, вулиці та навіть квартири. Для цього потрібен спеціальний компостер. Він може бути садовим пластиковим, можна збити його зі звичайних дощок, а можна органіку закопувати одразу в ґрунт.

Потрібно пам’ятати, що компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт. Максимально якісний компост має землистий колір, добре кришиться, відсутній гнилісний запах, рослинні рештки повністю розкладені, відсутнє насіння бур’янів, вологість від 40% до 60%.

При дотриманні умов компостування у компостній ямі чи ящику через рік-два можна отримати визрілий продукт. Щодо умов, то місце для компостування має бути не ближче, ніж за 15 метрів від джерела питної води, у напiвзатiнку, щоб запобігти висиханню компосту, а також добре провітрюватись. Висота i ширина компостної маси не повинна перевищувати 100 – 150 сантиметрів, довжина — без обмежень.

Щоб компост вийшов ідеальним, варто подрібнене листя різних порід дерев потрібно змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1. Варто додати до суміші кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, курячого посліду). Усе слiд укласти шарами товщиною не більше 15 сантиметрів. Занадто товстий шар якогось матеріалу уповільнює процес компостування.

Якщо ви хочете якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати.

Проте, це умови, яких насправді мало хто дотримується, адже для багатьох компост — це можливість просто уникнути зайвого сміття, а наскільки добриво багате на мікроелементи — вже інша справа.

Якщо ви живете у квартирі, але хочете компостувати органічні відходи, то для цього потрібні певні умови. Найбільш просто, звичайно, придбати механічний квартирний компостер і підтримувати його в належному стані.

Але є інший варіант, для якого вам знадобиться невелике пластикове відро з кришкою, яка щільно закривається, земля, пульверизатор з чистою водою, концентрат з ЕМ (ефективними мікроорганізмами), який прискорює розкладання органіки і нейтралізує неприємний запах та не допускає гниття. Варто додавати одну столову ложку ЕМ на один літр води. Саме це буде вашим розчином, яким потрібно буде обприскувати органічні відходи.

Для того, щоб органіка добре і правильно перероблялася, потрібно викласти у відро шар органіки, обприскати розчином та присипати землею. Процедуру варто повторювати допоки відро не наповниться. Кришку під час компостування не варто щільно зачиняти, адже компост може «задихнутися».

Також експериментують із двома відрами в одному із яких роблять дірочки, аби стікав компостний сік, який можна використовувати для підживлення кімнатних рослин. Далі технологія така ж, як і з одним відром.

Наразі можна придбати спеціальний ЕМ-контейнер (компостне відро) у спеціалізованих магазинах — наприклад тут. Коштує він близько 250 гривень і є “справжньою фабрикою” з виготовлення добрива з органічних залишків у квартирі. Завдяки роботі ефективних мікроорганізмів в контейнері відбувається не гниття, а ферментаційне розкладання харчових відходів з утворенням поживних речовин, необхідних для нормального росту рослин. Вже через 10-12 днів органіка, ферментована в ЕМ – контейнері, може використовуватися як добриво.

ЕМ – контейнер складається з циліндричної п’ятнадцятилітрової ємності, в основу якої вмонтований кран для зливу ЕМ-рідини. Всередині, над дном контейнера розташовується пластикова решітка, яка забезпечує зціджування рідини, яка збирається. У комплект також входить пластикова кришка для пресування і верхня для герметичного закриття.

Метод укладання компосту аналогічний із вищеперераховними, але варто не забувати зливати рідину через раз в два-три дні. При заповненні кухонними відходами відро залишається на ферментацію на 2 тижні. Про успішне закінчення ферментації буде свідчити кислуватий запах.

Домашній компост варто тримати лише тоді, коли ви впевнені, що далі маєте можливість його вивезти чи використати вдома.

Хто компостує сміття у Вінниці

Не обов’язково витрачати від 1000 до 4000 гривень, аби придбати спеціальний компостер, адже наші героїні доводять те, що при великому бажанні компостер можна зробити власними руками або використати те, що вже мало відправлятися на смітник.

Анна Бровченко та Катерина Березова живуть у приватному секторі на Старому місті, сортують сміття і вже не уявляють життя без компостерів.

Анна Бровченко: «Компостер — це простий та абсолютно логічний хід»

Два ящика, які прості перехожі точно не назвуть компостером, слугують сім’ї Анни вже багато років. Колись батько дівчини зробив ці конструкції із старих труб, на зиму їх закривають дощечками. До компостерів потрапляють побутові відходи, листя та попіл із каміну, запаху немає абсолютно ніякого.

—Взагалі ми ніколи не задумувалися, що це якесь там сортування сміття. Просто так воно було заведено. Мені здається, що це абсолютно логічно, що люди використовують ці відходи для городу, як добриво. Окрім цього, тато ще часто використовує для рибалки черв’яків звідси, — говорить Анна.

Для зручності у компостера два відділи: коли в одному накопичується багато сміття, частина перекидається в інший, аби процес компостування відбувався швидше.

—Немає якогось такого терміну скільки це все гниє, воно постійно там знаходиться. За ним не потрібно якось доглядати хіба раз в рік-півроку перекидати з одного в інший компостер або коли просто потрібно на город добриво — додає дівчина.

Використовуючи компостер сім’я Анни продукує набагато менше сміття та не використовує додаткові добрива для городу. Решту сміття: пластик, макулатуру, скло також сортують і намагаються здавати на пункти прийому вторсировини. Проте, в пошуках місця, де можна здати певний вид сміття батько дівчини часто може декілька годин кружляти містом.

Анна говорить і про те, що компостуючи органіку вдома 100% знає, що вона не потрапить на сміттєзвалища, де не може нормально розкладатися та забруднюватиме середовище. Для дівчини абсолютно логічна наявність компостера біля приватного будинку:

Це логічний та органічний хід. Можливо деякі люди не мають компостера чи компостної ями, бо так купували будинок. Але завжди можна виділити маленький клаптик для цього. Думаю, що проблема тих людей, які не сортують і просто викидають органіку в елементарній відсутності усвідомленості.

Потреби у професійному компостері у Анни немає. Говорить, що він більше підходить для тих, хто має маленьку територію та потребує швидкого надходження органічного добрива, адже в них швидше перегнивають всі продукти. Окрім цього, комусь потрібне спеціальне добриво, в якому не використовується, наприклад, листя.

Катерина Березова: “Природа настільки розумна, що те, що на ній є, може там залишатися”

Катерина Березова лише декілька років тому переїхала разом із чоловіком та трирічною донькою в приватний будинок. Тому відразу постало питання в тому куди викидати сміття. Бочка, яка наразі слугує сім’ї компостером, вже мала б бути на смітнику, як непотріб, але отримала «нове життя» та вже тривалий період допомагає родині удобрювати сад та ділянку.

У Катерини трішки інша система сортування. В компостер не потрапляють шкарлупи від горіхів, гілля та листя. Все це знаходиться в кінці городу, а залишки їжі, овочів та фруктів потрапляють у бочку. Катерина говорить, що сміття в бочці наповнюється повільно, адже відходів у них досить мало.

Добриво з компосту використовують двічі на рік: восени та навесні, коли садять дерева. Всі маленькі дерева у саду Березових одобрені добривом з компосту.

Катерина сама родом із далекого села на Західній Україні. Згадуючи дитинство, розповідає, що в них ніколи не приїздила «сміттярка».

—Дідо ніколи не палив листя, сміттярка не приїздила не забирала сміття. Все сміття, що було не органічне дідо палив в грубці. А органіка йшла на гній, як і відходи від худоби. Я собі це дуже добре пам’ятаю і мене сильно обурювало те, що тут у Вінниці скрізь і всюди палять листя, а в нас такого не було.

Катерину також дивує чому люди, які живуть в приватному секторі, не сортують сміття та не використовують органіку як добриво. Раніше Березові жили на зйомних квартирах та у батьків, але коли переїхали у власний будинок- почали свідомо ставитися до всього, що їх оточує. Таке свідоме життя пов’язане із народженням дитини. Катерина говорить, що дуже переймається тим, що вона їсть, чим дихає, але не нав’язує нікому свою думку та не повчає:

—Я думаю, що можна починати із свого саду і городу, але багато хто цього не робить. А насправді ж воно собі тут гниє, перегниває. В нас трирічна дитина знає, що є відерце в будинку окремо для органіки, окремо для паперу і окремо для пластикових пляшок і вона знає куди що кидати. Я собі ставлю галочку, що вона вже не буде така як ми, вона вже буде інша, нормальна.

Дівчину найбільше дивує, що люди в приватному секторі виносять великі пакети зі сміттям, в якому купа листя та перегнивших яблук. У власному саду Катерина перегнивші яблука просто забирає зі стежки в компост, а ті, що під деревами так і залишає.

—Я думаю, що природа настільки розумна, що те, що на ній є, спокійно може там і бути. Те ж саме листя, бадилля, гіляки, яблука залишаються у нас зимувати. Я не читала про те, як розумно сортувати сміття і мати Zero waste будинок і життя в цьому стилі. Просто, якщо ти живеш серед природи, то ти маєш бути хоча би в якійсь елементарній розумній гармонії з нею. То ми саме так і живемо.

Гілля, яке залишається на городі, Березови використовують для вогнища, коли влаштовують пікніки або палять ним в грубці. Катерина мріє, що вони з часом зможуть відмовитися від газу. Одяг відносять у контейнери для вживаних речей, папір здають, а пляшки і пластик наразі збирають в гаражі.

Катерина мріє про красивий пластиковий компостер із різними відділами. Але вважає, що можна почати з малого:

—Як би я чекала поки ми купимо компостер, то що з цим сміттям робити, викидати? Мені якось спокійніше від того, щоб хоча б ми не шкодимо, бо насправді органіки багато. Люди часто пояснюють своє небажання сортувати сміття тим, що далі воно все йде на один полігон. А я не хочу знати куди далі воно йде. Воно залишається у мене, а макулатура, якщо здаю, то думаю, що далі вони переробляється.

«Еко школа – школа майбуття»

Вінницькі школи також не забувають про екологічну свідомість. У загальноосвітній школі №10, наприклад, ще з 2015 року діє проект «Еко-школа —школа майбуття», який триватиме до 2020 року. Окрім цього, з 2017 року, коли проект «Компола» ще не набрав популярності, вінницька школа стала першою у місті, хто до нього долучився. Тоді, аби придбати компостер та хробаків-старателів, під час одноденної акції зі збору макулатури, учні змогли зібрати більше 3000 гривень.

Проект «Компола» був ініційований двома школярами 11 років з київських шкіл – Нікітою Шульгою та Софією-Христиною Борисюк. Вони запропонували компостувати відходи зі шкільної їдальні, і це підтримали на рівні міністерств.

Як розповідає вчителька біології та кураторка проекту Світлана Сапон, в компостері живуть хробаки-старателі, які здатні витримати температуру до -20 градусів. Проте на зиму їх засипають листям та огороджують спеціальним пінопластом.

– Це не каліфорнійські черв’які, це вже більше модифікований вид. Адже каліфорнійські не витримують морози, а це адаптований до наших умов черв’як, який робить добриво з компосту більш кориснішим, — говорить пані Світлана.

Два роки компостером опікують старшокласники Артем і Дмитро. Хлопці співпрацюють з їдальнею, годують хробаків та слідкують, аби в компостер не потрапляли заборонені продукти.

Школярі розповідають, що однокласники часто розпитують про компостер, те, як він працює, для чого потрібний і навіть інколи ходять з ними годувати хробаків.

-Ми приводимо їх, показуємо все. Харчуються черв’яки 2-3 рази на тиждень, годуємо ми їх чайною заваркою, лушпинням від картоплі та шкарлупами від яєць. Влітку інколи ми носимо воду та поливаємо їх, аби компост не пересихав, — говорить Артем.

Дмитро додає, що раніше сміття просто викидали в сміттєві баки і вивозили на звалище. Зараз це їжа для хробаків, а органіка стає добривом для підживленням шкільних ділянок із різними рослинами.

—Відсів буде використовуватися, як добриво для наших троянд, рослин та дерев. Адже наша школа знаходиться біля дороги і дерева очищують нам повітря. На нашу думку сучасна молодь зараз трішки не цікавиться екологією і ми дещо так безвідповідально відносимося до нашої землі і тому нам хотілося внести якісь корективи у це, — говорять школярі.

Компостер знаходиться на маленькому майданчику, де в теплу пору року часто відпочивають школярі, але за період його існування у школі жодних пошкоджень не було.

Перший громадський компостер

У грудні 2017 року в одному із мікрорайонів Вінниці, а саме на Старому місті, біля багатоповерхівки волонтери із організації “Наше Поділля” встановили перший громадський компостер. Ціллю такого проекту було підвищення мотивації містян сортувати сміття та показати, що органіка може стати хорошим добривом.

Наразі минуло вже майже два роки і, за словами волонтерки Марії Юзькової, місцеві мешканці не використовують компост для власних потреб. Хоча й він регулярно поповнюється органічними відходами.

– Наразі компостер майже повний, є декілька фантиків, яких там не мало б бути. Взагалі за цим компостером потрібно постійно доглядати, перемішувати органіку, аби вона краще перероблювалася, але людина, яка відповідальна за нього, часто у роз’їздах, – говорить Марія.

Коли представники і волонтери ГО “Наше Поділля” встановлювали компостер, то вірили і надіялися, що таку ініціативу за приклад можуть взяти інші ОСББ, адже спосіб заробляння на смітті і викорстанні коштів на благоустрій будинку – не нова ініціатива.

Хтозна можливо з часом у Вінниці з’являться громадські компостери і в інших районах міста, а самі вінничани свідоміше ставитимуться до того, що може отримати нове життя.

Фото Андрія Завертаного, компостера на Старому місті – Марії Юзькової, ілюстративні – Kvitkainfo

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.