курча
з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. Надзвичайно хитрий, спритний. (Клим:) Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний); І хоча новітній граф, без сумніву, такий спритник, що з вареної крашанки курча висидить,— шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (З газети).
курча́т лічи́ти, жарт. Підводити підсумки, оцінювати результати. Що й казати, не скупилися новояричівські керівники на обіцянки. А от коли пробив час, як кажуть, курчат лічити, виявилося — куди не кинь, всюди клин (З газети).
як (мов, на́че і т. ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в. Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т. ін. Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний); Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок).
Значення в інших словниках
- курча — курча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- курча — -ати, с. 1》 Пташа курки. || Страва з м’яса такого пташати. 2》 перен., розм. Наївне дівча. 3》 тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курча — КУРЧА́, а́ти, с. 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (І. Нечуй-Левицький); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить. (М. Словник української мови у 20 томах
- курча — ку́рча → куртка на ва́ті ● ку́рча (лайка) ●ку́рча ля́ґа (лайка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- курча — КУРЧА́ (пташа курки), ЦІ́ПКА розм., КУРЯ́ діал., ТЮ́ТЯ дит. За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький); Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Н. Забіла); Ой на току, на току Курята чубаті (пісня). Словник синонімів української мови
- курча — Курча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; курча́та, -ча́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- курча — КУРЧА́, а́ти, с. 1. Пташа курки. Він підняв пучку вгору й ніби сипав просо, як сиплють його курчатам (Н.-Лев., III, 1956, 318); Курча, що відбилося від квочки, десь під лопухом жалісно пищить… (Томч., Готель. 1960, 132); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
Василь Єрошенко. Трагедія курчати
Одне з курчат стрибнуло у ставок, захлинулося і потонуло.
То було дуже дивне курчатко. Воно ніколи не гралося зі своїми братами й сестрами. Йому завжди хотілося провести час у качиній сім’ї, погратися з гарненьким каченям.
Хазяйка дому часто думала: курчата повинні гратися з курчатами, а каченята — з каченятами! Але вона мовчала і спостерігала далі. А тим часом дивне курча почало худнути й слабшати. Господиня занепокоїлася: «Ай-ай! Що з цим малюком? Чи не захворів він, бува?»
Одного разу господиня зловила курча і уважно оглянула його. Подумавши трохи, промовила:
– Його хвороба незрозуміла, вона схожа на те, чим хворіють люди, але її не легко розпізнати.
Господиня почастувала свого маленького пацієнта, хворого на незрозумілу недугу, конопляною олією і пустила йому голкою кров із крильця. Саме так вона сподівалася вилікувати курчатко. Та ба! Усе це анітрохи не допомогло бідоласі. Курча все марніло й марніло.
Газ у раз курчатко похнюплювало голівку, неначе думало про щось, і вигляд у нього був сумний і розгублений.
Господиня здивовано хитала головою.
– Подумайте тільки, всього-на-всього курча, жовтенька грудочка, а теж чимось мучиться! Так, неначе людських страждань замало!
Одного чудового дня наше курча, як звичайно, гралося з каченятами. Сонце вже сідало за гори. Курча спитало в каченяти:
– Що тобі подобається понад усе?
– Чи ти любило кого-небудь? — допитувалося курча.
– Ні, нікого не любило. Але одного разу я з’їло маленького коропа.
Настав вечір. Курча задумливо дивилося на призахідне проміння сонця.
– Про що ти думаєш, коли плаваєш? — спитало воно.
– Я мрію про те, щоб спіймати рибку.
– А коли бавишся на березі, про що ти думаєш тоді? — розпитувало далі курча.
– На березі я згадую про те, як гарно було у воді.
Посутеніло. Курча вже не дивилося на небо. Воно схилило голівку й пошепки спитало:
– А вночі тобі снять курчата?
– Ні, не курчата, — здивувалося каченя, — Мені сняться риби, такі великі-великі, яких мені ніколи не доводилося бачити у копанці чи одержати від хазяйки.
– А в мене все по-іншому,— зітхнуло курча.
Потім, помовчавши трохи, воно промовило:
– Скажи, а кого ти шукаєш насамперед, коли прокидаєшся вранці?
– Я шукаю хазяйку. Вона годує мене. І ти ж так само?
Стало зовсім темно. А бідолашне курча все не могло заспокоїтися.
– Мені так би хотілося поплавати разом з тобою у ставку!
– Боюсь, що це тобі не сподобається, ти ж не їси рибок!
– А хіба у воді нема нічого гарнішого, крім рибок?
– А що ж іще? Я не знаю,— відповіло каченя.
Коли надворі вже зовсім нічого не можна було розгледіти, господиня прийшла за Курчатами. Усі побігли за нею. Тільки наше сумне маленьке курчатко похилило голівку й крильця і не зрушило з місця.
– І що це з ним коїться?— зітхнула господиня.
А другого дня, тільки-но розвиднілося, курчатко стрибнуло в ставок і потонуло. Каченя гордовито випростало шию і, граціозно перебираючи лапками у воді, заявило:
– Не вміти плавати, не любити рибу і все-таки стрибнути в ставок — це страшенна дурниця!
Господиня витягла мертве курча з води. Довго дивилася вона на маленьке тільце курчатка, що згасло від якоїсь незбагненної хвороби, і нарешті промовила:
– Бідолашне, ти ж не вміло плавати! Навіщо ж було тобі стрибати в ставок? А втім, може, мертвому йому буде краще, ніж живому. І все-таки я думаю, що курчата повинні гратися з курчатами, а каченята — з каченятами.
Так вона казала і все дивилася на бідне курчатко.
- Бірманська легенда
- Вежа для падіння
- Глек мудрощів
- Закордонна подорож сліпого есперантиста
- Квітка Справедливості
- Країна Райдуги
- На березі
- Одна сторінка в моєму шкільному житті
- Серце орла
- Тісна клітка
- Трагедія курчати
- Час-Мудрець
- Шахова триходівка
Спогади про Василя Єрошенка