Микола Матвійчук: Догляд, живлення й захист ячменю та пшениці

Усі, хто пов’язаний з аграрною сферою, знають, що зима — час теоретичних семінарів, практичних конференцій та зустрічей. Коли експерти різних профілів можуть обговорити питання і проблеми, які виникають під час сезону. Так, на заході компанії «Суффле Агро Україна», керівник агрономічного відділу Микола Матвійчук, підняв питання вирощування ярого ячменю та пшениці. Він поділився досвідом минулих років, визначив труднощі, з якими доводилося стикатися, та розповів, як вирішити ті чи інші завдання.

Основне про ячмінь

Ячмінь — як озимий, так і ярий — досить поширена й популярна культура для вітчизняних аграріїв Цю культуру давно навчилися вирощувати і роблять це добре. Але, попри численну кількість різноманітних технологій, у досконалості немає меж.

Микола Матвійчук: Хімією землю не нагодуєш. Дивіться на рослину не лише зверху, а й знизу!

Підготовка ґрунту під дану культуру залежить від парку техніки господарства й попередника. Хоча на сьогодні технологія і система захисту ячменю дозволяють нам не звертати уваги на те, яка ж культура передуватиме ячменю. Важливо вирівняти поле, щоб весною мати змогу обробити ґрунт на глибину загортання насіння.

У минулому сезоні першою проблемою, з якою довелося зіткнутися, була пізня весна з високими температурами, внаслідок чого аграрії не встигли якісно посіяти ячмінь.

Найбільш прийнятною глибиною сівби вважають 2 см, але в разі хороших природних умов. Минулого ж року весна була далекою від ідеалу, тож ті, хто посіяв на 3-4 см, вчинили дуже правильно. А от хто посіяв на 2 см — отримав «рвані» сходи, що у свою чергу призвело до нерівномірного дозрівання, зниження врожайності та збільшення білку.

«Слідкуйте за ситуацією, рішення треба приймати на полі, а не за книжками. Щойно ви побачите, що ґрунт дещо пересихає, то не більше 4 см, інакше кущення не відбудеться», — зауважив Микола Матвійчук.

Ячмінь, як правило, потребує дуже ранніх термінів сівби. Не треба боятися морозу, до –8℃ культура витримає, але у фазі шильця, якщо буде 2 листочки, то підмерзатиме. Листя почне біліти, адже ще не працюють цукри за рахунок фотосинтезу, і вже не працюють цукри з ендосперму насінини.

Важливим моментом є фізична стиглість ґрунту. Коренева система ячменю дуже слабка й у погано аерованому ґрунті дуже слабо розвивається. Тому під час сівби ячменю на площах не має бути «болота». Ґрунт повинен підсохнути і гарно розрихлитися. Чи це ранні, чи пізні строки посіву, треба стежити за механічним складом ґрунту, щоб його не замісило. Зокрема це важливо, коли перед сівалкою іде компактор, адже він дуже інтенсивно перемішує ґрунт.

Захист ячменю

Серед основних моментів захисту ячменю — фунгіцидне й інсектицидне протруювання. Якщо інсектицид не додається, є висока ймовірність, що під час сухої, теплої погоди активізується блішка, втрати врожаю від шкодочинності якої можуть сягати 0,2-0,3 т/га.

Щодо гербіцидного обробітку: до 25-ї фази, до середини кущення всі процеси потрібно завершити, адже впливатиме на продуктивність рослин.

Мікродобрива, які плануються вносити, також краще дати до фази виходу в трубку. Подальша дія мікродобрив знижуватиметься, бо там уже формується колос. Він буде формуватися за рахунок того, що вже є в рослині та ґрунті.

Дуже важливим для вирощування ячменю є перший фунгіцид. Внесення першого фунгіциду, як правило, надзвичайно важливий крок, бо відомо, що вагомий вплив на врожай культури мають листки 2-3 міжвузля. На даному етапі хвороби не помітні. Але коли приходить пора — вносити вже пізно, адже рослина уже вражена хворобами, тож починається процес лікування, а не профілактики, що й призводить до втрати урожайності. Тому перший фунгіцид треба дати до 31-ї фази. Коли рядочки змикаються на полі, не має значення ширина міжряддя 15, чи 12. Перший регулятор росту вносимо або з першим фунгіцидом, а якщо є можливість, то – окремо у фазі 30-31.

Другий регулятор росту застосовується перед самим виходом колоса, тільки у той момент, коли з’являються перші вуса, бо пізніше вже не можна. Разом можна давати другий фунгіцид. Регулятора багато використовувати не потрібно, наприклад, 0,2 л Церона перед виходом вусів буде достатньо для того, щоб колос не схилявся донизу, а стояв під кутом 45 градусів, що дає можливість його краще комбайнувати, не втрачаючи врожайність за рахунок обламування колоса. Та якщо стоїть спекотна погода, вище від 24℃, усі регулятори категорично заборонені. Буде більше від того шкоди, ніж користі. Тому симбіоз фунгіциду з регулятором вносити варто в вечірні та нічні години.

Коли вносити фунгіциди — визначили, а от від чого? Основними хворобами, котрі уражують ячмінь, є:

• борошниста роса, до якої найбільш схильний сорт Себастьян;
• гельмінтоспоріоз — всі без виключення сортів вражаються;
• ринхоспоріоз здебільшого уражує Квенч;
• рамуляріоз — хвороба маловідома, тому часто здається, що це опіки від обприскування, ефект лінзи. Хвороба з’являється фактично перед виходом колоса.

Також важливим моментом у захисті ячменю є недопущення повторення діючих речовин, (особливо стробілуринів) протягом вегетаційного періоду.

Важливе про пшеницю

Для ефективного вирощування озимої пшениці, якій останнім часом надають перевагу аграрії, дуже важливим періодом є відновлення весняної вегетації. У цей час варто звернути увагу на те, скільки рослини мають листочків.

Якщо це були пізні посіви, після сої чи соняшнику, з ними потрібно дещо попрацювати в плані швидкого відновлення вегетації. Це завдання вирішується, насамперед, за допомогою азоту, окрім якого бажано внести швидкий фосфор і марганець. Фосфор починає працювати, коли температура ґрунту сягає 15℃ і вище, а взагалі ідеально — це 20℃. У такому випадку експерт радить вносити рідкий фосфор, який активізує кореневу систему, покращує процес фотосинтезу, рослина швидко відновлює вегетацію та активно починає споживати азот.

Також важливим моментом є внесення бору на посіви пшениці після олійних культур і навіть ріпаку. Бобові, ріпак, соняшник виносять із ґрунту великий відсоток бору, внаслідок чого може бути дефіцит елементу на пшениці. Це візуально не спостерігається, але внесення всього 100 г бору в діючій речовині не буде зайвим.

Такий елемент, як мідь, варто вносити на перших етапах, у період до активного кущення, тоді ж і перший фунгіцид. Мідь потрібно вносити на ґрунтах із середнім pH, а також слабко-лужних. Це обов’язковий елемент на таких ґрунтах. Якщо міді буде недостатньо, у верхівках колоса не закладатимуться зерна. Вона має бути присутня в рослині протягом всієї вегетації, тому краще розділити дозу внесення міді на 2 рази (70/30).

Одним із найважливіших етапів підживлення пшениці, де ми максимально впливаємо на врожай, є закладка колоса, що відбувається на 29-30 фазі. Перше внесення азоту ми робимо під час відновлення вегетації рослини, доза залежатиме від часу відновлення, від стану посівів і міри розкущення. Рішення щодо кількості азоту потрібно ухвалювати безпосередньо на полі. Але важливо не пропустити фазу, коли колос разом із вузлами кущення буде заввишки 1 см.

«Якщо ви користуєтеся карбамідом або КАСом, цю операцію потрібно зсунути на 25-ту фазу. Якщо це аміачна селітра, то 29-30 фаза, під час закладки колоса. Бо амінна форма в КАСі переходитиме в амонійну за 2 дні, а в нітратну — за 2 тижні. Для вирахування цієї фази слід вийти на поле, вирвати рослину, по вузлу кущення зробити вертикальний зріз канцелярським ножем — і неозброєним оком це все видно», — поділився Микола Матвійчук.

Найбільша проблема втрат карбаміду — активне сонце, тому вносити добриво потрібно завжди ввечері. За сухих погодних умов втрати карбаміду становитимуть до 30%.

Загалом, за ситуації, коли ґрунти не кислі, варто вносити 100 кг сульфату амонію на відновлення вегетації, в залежності від стану посівів. Якщо рН 3.

Як і всі інші культури, пшениця схильна до різноманітних захворювань, найбільш шкодочинним експерт вважає піренофороз. Його симптоми подібні до септоріозу — на початкових етапах з’являється чорна цятка в жовтій оболонці. Розвивається хвороба дуже швидко і може знижувати врожайність до 40%. На початкових етапах для боротьби з нею достатньо сторбілуриновмісних продуктів.

Для того, щоб не стикатися ані з піренофорозом, ані з іншими хворобами пшениці, профілактичний фунгіцидний захист варто проводити у 31-шу фазу. Другий фунгіцид застосовується тоді, коли на рослинах з’явився прапорцевий листок, а третій — під час появи перших квіток на колосі. У фунгіцидному захисті важливо не повторювати діючі речовини, тоді ці заходи будуть найбільш ефективними.

За вирощування ячменю або пшениці кожен сільгоспвиробник знаходить для себе найбільш відповідні та правильні рішення. Водночас не забувайте звертати увагу на досвід інших, створюючи умови ефективного й якісного аграрного бізнесу.

Записала Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Вирощування та живлення ячменю: секрети успіху

Ячмінь займає четверте місце в світі з вирощування злакових зернових культур. Це важлива кормова та харчова рослина, перспективи виробництва якої змінюються і ростуть. У цій статті ми розкажемо про особливості вирощування ярого та озимого ячменю. А також вплив мінерального живлення на урожайність цієї культури.

Ячмінь в Україні

Близько 10 млн тонн ячменю вирощують українські господарства в рік. Зерна ячменю використовують у харчовій, промисловій, фармацевтичній та кормовій галузях. І, звісно, у пивоварній промисловості. Середня врожайність ярого ячменю на вітчизняних полях становить 32 центнера з гектара, а озимого – майже 37 ц/га. Це менше ніж за кордоном, але з кожним роком показник врожайності росте і наздоганяє світове виробництво. А торік Україна імпортувала рекордні 36,6 тис тонн ячмінного зерна, що принесло дохід аграріям в понад 240 млн грн.

Вибір насіння

Ярий ячмінь налічує понад 180 сортів, озимого нараховують 74 сорти. Також зараз українські селекціонери працюють над виведенням спеціального сорту ячменю для діабетиків, у ньому буде мінімальний вміст клейковини. Досить часто українські фермери роблять ставку на іноземні сорти, бо вважають, що вони мають вищу врожайність. Втім, вітчизняна селекція ячменю відрізняється кращою витривалістю до несприятливих погодних умов.

Тож, на що треба звертати увагу при виборі ячміневого насіння?

— сортова чистота для елітних сортів не менше 99,7%, для посівного матеріалу третьої репродукції чистота сорту має бути не нижче 95%

— високий показник енергії проростання та схожість тисячі насінин

— лабораторно підтверджена відсутність шкідників та бур’янів у насіннєвому матеріалі

— стійкість до посухи та вилягання

— потенціал врожайності сорту.

Найкращі попередники

Озимий ячмінь у сівозміні добре родить після кукурудзи, бобових, картоплі. Не радять сіяти ячмінь (особливо пивоварний) після цукрового буряка чи жита.

Ярий ячмінь дає високу врожайність на полі після кукурудзи на зерно, зайнятого пару та сої. Погано родить після соняшнику, цукрових буряків. Після ячменю найкраще вирощувати широколисті культури (соя, ріпак, буряк, соняшник, олійні та бобові).

Строки сівби та норми висіву ячменю

Для озимого ячменю оптимальні терміни сівби – кінець сівби озимої пшениці. Для різних регіонів строки сівби відрізняються і коливаються від 20 чисел вересня до середини жовтня. Агрономи мають такий орієнтир:

Озимий ячмінь сіють в такий термін, щоб до снігів рослина мала не більше 5 пагонів

Орієнтовна норма висіву на родючих ґрунтах – 3 млн зерен/га. Тепло, кисень та вологість – ось такі умови потрібні насінню ячменю для швидкого проростання.

Ярий ячмінь, зазвичай, сіють в кінці березня. Приблизні норми від 4 до 4,5 млн зерен на 1 га. Норма висіву завжди буде індивідуальною, бо, до прикладу, при кращих попередніх показниках можна висіяти менше посівного матеріалу.

Чим підживити ячмінь: норми, терміни та способи внесення добрив

Ячмінь має особливу потребу в родючих ґрунтах та корисних елементах живлення. Левову частку мінерального живлення ця рослина споживає за перший місяць росту. Саме тому основне внесення міндобрив для ячменю надзвичайно важливе. Тож «годують» рослину в такі етапи:

— під основний обробіток

— при посіві у рядки

— підживлення на різних стадіях росту.

Ячмінь добре сприймає глибоку оранку. Під оранку закладають добрива на рівні від 5 до 25 см. Добрива внесені під оранку краще перемішуються і відповідно потрапляють в глибші шари ґрунту, що позитивно сприяє росту кореневої системи. У цей період використовують тверді, гранульовані добрива. Вони легко засвоюються та швидко діють.

Органічні добрива не рекомендовано вносити зразу перед свіжим висівом ячменю. Найкраще ця культура сприймає післядію органічних добрив. Тому їх застосовують під попередник, а не під сам ячмінь.

Численні дослідження показують, що найбільше ячмінного зерна отримують з тих полів, де крім сівозміни та органічних добрив застосовують комплексне мінеральне живлення.

Основне внесення добрив застосовують під час сівби в рядки чи під передпосівну культивацію.

Оптимальна система удобрення ячменю

Щоб сформувати 1 т зерна ярий ячмінь споживає 20–30 кг азоту, 5–15 фосфору, та 10–20 кг калію. Мінеральні добрива, які внесли під передпосівну культивацію – це запорука доброго майбутнього врожаю. Вони відповідають за проростання, початок вегетації, стійкість до погодних умов тощо.

Ярий ячмінь потребує більше азоту, ніж озимий. Якщо в ґрунті бракує азоту на початку росту ячменю, то його кількість треба обов’язково збільшувати, адже це негативно позначиться на майбутній врожайності.

60% від усієї кількості азоту необхідно вносити перед посівом, решту – після появи трьох листків. Нестачу азоту помітно візуально – рослини відстають у рості, листки скручуються. Орієнтовна норма азоту для основного обробітку 30-60 кг діючої речовини на 1 га.

Вирощування кормового ячменю вимагає збільшені дози азотних добрив, тоді як пивоварний ячмінь – ні. Вміст білка в зерні ячменю (що важливо для фуражного зерна) збільшують азотними добривами у вигляді нітроамофоски. Також під час посіву вносять фосфор, рекомендована норма – 10-20 кг д.р/га.

Озимий ячмінь при врожайності 60 центнерів з гектара виносить із ґрунту до 180 кг/га азоту, 60-90 кг/га фосфору та від 120 до 170 кг/га калію. Тут важливе основне застосування добрив і весняне підживлення.

Орієнтовані рекомендовані норми фосфорно-калійних добрив:

— Р 60-90 К 60-90 – для Полісся

— Р 30-60 К 30-60 – у степу та Південному лісостепу.

Підживлення ярого ячменю

Ярий ячмінь дуже чутливий до показників родючості ґрунту. А елементи живлення він засвоює дуже швидко. Його коренева система вимагає легкодоступних поживних речовин. На початку розвитку ця культура особливо реагує на фосфор, бо він сприяє росту коріння, відповідає за збільшення співвідношення зерна до соломи. Відтак до етапу виходу рослини у трубу яровий ячмінь «з’їдає» до 70% калію, приблизно 50% фосфору. Тобто до фази цвітіння він споживає ледь не 90% корисних елементів із ґрунту.

У фазі росту вегетативної маси та кущіння ячмінь знову відчуває потребу в азоті. Але після дозрівання листкового покриву та появи перших колосків, азоту споживає ячмінь менше (до 1,8 кг д.р/га/добу). Це пов’язано з тим, що рослина «відправляє» азот вже в щойно сформоване зерно. Адже понад 60% всього азоту ячмінь «з’їдає» ще на початку розвитку і далі його кількість має бути врівноважена. Варто зазначити, що рівень кислотності має неабияке значення для урожайності ярого ячменю. Ця культура не пробачає кислих ґрунтів, оптимальний рівень від 5,8 pH.

Підживлення озимого ячменю

Після зими ячмінь найбільше потребує азоту, тому весняне підживлення пов’язане саме з азотними добривами в першу чергу. Орієнтовна норма азоту коливається від 40 до 120 кг діючої речовини на 1 га. Точні розрахунки роблять проаналізувавши стан поля та індивідуальні потреби конкретних посівів. Наприклад, 100 кг д.р азоту на 1 га розподіляють в три етапи. Спочатку підживлення застосовують ранньою весною, з розрахунку 30 кг на 1 гектар. Потім ще одне азотне підживлення проводять на етапі виходу рослини в трубку. Тут оптимальна доза 50% від усієї кількості азоту. Втретє азот дають за необхідності у фазі колосіння (решту від загальної норми).

Фосфор найефективніше працює в перші кілька тижнів вегетації, він відповідає за розвиток кореневої системи, а потім за якість і кількість зерна в колоску.

Калій рослина споживає з перших днів після посіву і аж до етапу цвітіння. Цей елемент зміцнює ячмінне стебло, а також збільшує стійкість до ураження хворобами.

Тонкощі вибору добрива для ячменю

Вище ми описали роль та вплив основних елементів живлення NPK – азоту, фосфору та калію – на розвиток ячменю. Але крім цих трьох елементів, є ще низка макро- та мікроелементів, які критично важливі для ячмінного поля.

— Сірка відповідальна за ріст пагонів. Її можна вносити разом з основним удобренням, а також як позакореневе підживлення.

— Марганець відповідає за фотосинтез і засвоєння заліза в рослині. Він важливий на початку вегетації, але найбільше необхідний марганець від етапу кущіння до колосіння.

— Мідь впливає на розвиток клітин рослини, підвищує стійкість до вилягання, покращує жаро- та морозостійкість, а також убезпечує від грибкових і бактеріальних хвороб.

— Бор відповідальний за ріст кореневої системи, за формування квітів та насіння.

— Залізо відіграє вирішальну роль у процесах дихання рослини.

Отже, обираючи мінеральне добриво для ячмінного поля аграрій повинен розуміти, що повний ефект буде лише при застосуванні комплексного живлення, де один елемент доповнює роль іншого.

Найпопулярніші різновиди добрив – це калійні, фосфорні, азотні, а також комплексні міндобрива (до прикладу, нітроамофоска). Комплексні NPK добрива легко поглинаються рослиною і мають в складі два і більше корисних елементів та підходять під всі культури. Вони бувають двох видів: змішані та складні. Комплексні складні міндобрива вважають ефективнішими, оскільки їх елементи збалансовані та краще засвоюються.

Саме до таких добрив належать NPK компанії «Тетра-Агро». Їх хімічна формула:

— Азот, фосфор, калій

— Мезоелементи: S, Ca, Mg

— Мікроелементи: Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін

Переваги NPK Нітроамофоска-М

Ці мінеральні добрива універсальні, тобто підходять для всіх сільськогосподарських культур. А також ідеально зарекомендували себе на кислих ґрунтах! Ми розробили формулу спеціально для земель із завищеним рівнем pH. «Нітроамофоска-М» випускається виключно в гранулах, бо:

— гранульовані добрива менше злежуються;

— мають збалансований і однаковий вміст поживних елементів у кожній гранулі;

Нітроамофоска-М + ячмінь

Середня норма внесення «Нітроамофоски-М» під озимі (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на 1 га. Точні норми розраховуються індивідуально для конкретного господарства. «Нітроамофоска-М» має безпосередній вплив на урожайність ячменю. Легкозасвоювані три основні елементи – N, Р і К (азот, фосфор, калій) та мікроелементи забезпечують приріст врожаю від 30% до 70%.

Як це працює?

Азот позитивно впливає на зменшення нітратів у рослині та запобігає вимиванню поживних речовин в ґрунт. Також наше NPK містить фосфор у вигляді природних сполук, які рослина засвоює на 90%. Це дає ефект локального розкислення поля. Наше добриво не містить шкідливих хімічних фосфатів, що окислюють ґрунт. Крім того калій, сірка, магній та ще низка мікроелементів працюють в комплексі на високу врожайність.

Наша продукція

Компанія «Тетра-Агро» має багаторічний досвід на ринку мінеральних добрив. Постійний розвиток в цій галузі дозволили нам розробити широку лінійку універсальних добрив з різним співвідношенням елементів: NPK 9:18:22, NPK 8:20:25, NPK 15:15:15, NPK 7:17:21, NPK 16:16:16 та новинка NPK 3:20:20.

Наприклад, наш флагман – унікальне NPK 9:18:22 розроблене спеціально для кислих ґрунтів. Аналогів такого добрива в Україні немає!

Фасування

Ми продаємо нашу продукцію у біг-бегах по 1000 кг, а також у мішках по 5 кг та 25 кг.

Де купити?

Наші спеціалісти запропонують вам безкоштовну послугу з визначення рівня кислотності поля — хімічний аналіз грунту. Після цього ми оберемо формулу та норми внесення «Нітроамофоски-М» конкретно під ваші потреби.

Ми забезпечуємо доставку по всій Україні. Вам просто треба обрати зручний варіант:

— залізничним транспортом (1 вагон 64-68 тонн);

— нашим автотранспортом безпосередньо в господарство;

— можливий самовивіз зі складів.

Наша адреса – Львівська область, м. Червоноград вул. Львівська,71.

Детальні умови щодо співпраці дізнавайтесь за телефоном: +38 (066) 133 26 77.

Зазначимо, мінеральні добрива «Тетра-Агро» внесено в державний реєстр пестицидів та агрохімікатів. Вони відповідають вимогам держстандартів і характеризуються високою якістю та екологічністю. З повним переліком продукції та актуальними цінами можна ознайомитися у відповідних розділах сайту.

Читайте також: