Норми внесення добрив: таблиці, правила та розрахунки

У цій статті ми розповідаємо про те, які існують норми внесення добрив під різні культури та як розрахувати дози. Також ви дізнаєтесь, які правила та способи підгодовування використовують аграрії.

Норми внесення добрив: таблиця

Для кожного виду добрива є свої норми та рекомендації. Розгляньмо все по порядку.

Органічні добрива

Компост — це суміш зі старого листя, скошених бур’янів, золи, торфу, гноївки та іншого сміття. Дозріває маса близько 1 року, вона повинна стати однорідною та крупинчастою. В основному застосовується під овочеві культури, картоплю та кормові коренеплоди.

Гній містить фосфор, калій, азот, вапно, сірку, кремній, магній, молібден, хлор та інші корисні мікроелементи. Склад гною не постійний, він безпосередньо залежить від виду тварин, кормів і способу зберігання. Середні норми внесення гною становлять 30 — 40 т/га. Овочеві та силосні культури потребують більшої кількості .

Сидерати позитивно впливають на вологоємність і структуру ґрунту, а також збагачують його перегноєм. Для цієї ролі зазвичай використовують однорічні та багаторічні бобові рослини, які можна сіяти протягом усього сезону.

Пташиний послід містить фосфор, азот і калій у набагато більшій кількості, ніж гній, це висококонцентроване добриво. Вноситься послід у сухому чи розведеному вигляді. Дозування у сухому вигляді — 4-7 ц/га. Для внесення пташиного посліду в рідкому вигляді його розбавляють в 10-12 частинах води.

Окремо виділимо норми внесення добрив під озиму пшеницю — знадобиться від 20 до 40 кг органіки на 1 га. Вносити їх бажано під попередню культуру, наприклад: конюшину, люцерну, горох, сою, озимий ріпак.

Збирати парозаймаючу культуру необхідно приблизно за місяць до висіву пшениці. Удобрювати озиму пшеницю органікою можна разом із суперфосфатом (1,5-2 ц/1 га).

Мінеральні добрива

Три основні компоненти мінеральних добрив — це азот, фосфор і калій:

1. Азотні: аміачна селітра, сечовина, амофос, нітроамофос, натрієва селітра.
2. Калійні : калій хлористий, калійна селітра, сірчанокислий калій.
3. Фосфорні: суперфосфат, суперфосфат калію та фосфоритне борошно.

Вони забезпечують правильний розвиток рослин, їх стійкість до захворювань і несприятливих погодних умов. Але це елементи легко вимиваються під час затяжних дощів. Дефіцит призводить до втрати врожайності, тому додаткове харчування просто необхідне.

Норми внесення мінеральних добрив: таблиця

Багато залежить від очікуваного врожаю та цілей обробітку. У таблиці норм внесення мінеральних добрив наведено усереднені показники.

• перед посадкою: 5-12 г/м²
• під час вегетації: 5-10 г/м²
• позакореневе до цвітіння: 50-60 г/10 л води (3л розчину/сотка)

• простий суперфосфат: 30-50 г/м² в основне підживлення та 15-25 г/ м² при повторному
• подвійний суперфосфат: 15-28 г/м² в основне та 10 г/м² при повторному
• фосфоритне борошно: 80 г/м²

• хлористий калій: 20-40 г/м² в основне та 3-5 г/м² при повторному
• калімагнезія: 25-30 г/м²
• сульфат калію: 15-20 г/м²
• калійна сіль: 30-40 г/м²

• у ґрунт: 15-20 г/м²
• позакоренева, через 5-6 днів по закінченні цвітіння та повторно через 25-30 днів: 20-30 г/10 л води

Норма внесення добрив під картоплю

Навесні, за умови, що ґрунт легкий і восени фосфорне підживлення не вносилося, візьміть: на 1 сотку 3–4 кг суперфосфату, 1,5–2 кг аміачної селітри, 1,5–2 кг сульфату калію.

Корисно буде комбінувати органіку та мінерали. Варіанти кореневих підживлень:

• 1 столова ложка сечовини/10 л води (на одну рослину — 0,5 л);
• аміачної селітри 20 г/10 л води.

Варіанти позакореневих підживлень картоплі:

Під осінню оранку з розрахунку на 1 сотку можна внести:

• до 3 кг нітроамофоски;
• до 2 кг сульфату калію або хлористого калію;
• до 2 кг простого суперфосфату;
• до 2 кг сечовини.

Важливий момент: Якщо використали органіку, норму азоту слід зменшити.

Норми внесення добрив під плодові дерева

Для плодових дерев найчастіше використовують аміачну селітру з сечовиною, комплексні гранульовані добрива в період завершення цвітіння, суміші без азоту під час плодоношення, а восени калій і фосфор. Навоза чи перегною вносять на 3-й рік після посадки від 1 до 3 кг/м 2 залежно від культури та фази розвитку дерева.

Норми внесення добрив при краплинному поливі

Для фертигації можна використовувати лише водорозчинні мінерали. Процес краще починати через 20 хвилин після початку поливу, коли потік води та тиск у лінії крапельного поливу стабілізуються. Проводити таку процедуру потрібно щонайменше 30 хвилин, а потім обов’язково промивати чистою водою теж не менше півгодини.

Рекомендується використовувати не більше 1-1,2 кг на 1000 л води, але точну норму та пропорцію розраховують індивідуально.

Як розрахувати дозу внесення добрив

Щоб правильно розрахувати дозу, вам потрібно враховувати рекомендовану норму внесення елемента та його відсотковий вміст у цьому добриві.

П — процентний вміст речовини

Приклад розрахунку: необхідно внести аміачну селітру на ділянку площею 20 м 2 . Аміачна селітра — це азотне добриво, яке містить до 34% азоту. Розраховуємо за формулою:

На 20 м 2 необхідно внести 588 г селітри.

Як правильно вносити добрива

Щоб процедура принесла максимальну користь, потрібно знати, коли й як правильно підживлювати.

Технологія та способи внесення добрив

1. Основний — до сівби.
2. Припосівний — під час посіву.
3. Підживлення — під час вегетації.

Мета допосівного — забезпечити рослини поживними речовинами на весь період вегетації. Краще вносити локальним, або стрічковим способом у зоні розвитку кореневої системи. Так речовини активніше використовуватимуться рослинами, тому стандартні дози підживлення знижуються на 25-50%.

При посіві корисні речовини безпосередньо вносять у ряди/лунки або закладають стрічками на невеликій відстані. Цей метод забезпечує харчування молодих рослин, коли вони ще без потужної кореневої системи та погано використовують елементи живлення з ґрунту. Зазвичай вносять мінімальну дозу, щоб не отруїти молоде коріння. Завдяки такому методу рослини швидше розвиваються та стають більш стійкими до тимчасової посухи, шкідників, хвороб і бур’янів.

Добрива у період вегетації застосовують як доповнення до інших способів. Розміщують близько до кореневої системи (в борозни вздовж ряду рослин або навколо них), потім закладають і поливають. Обприскувати рослини можна лише слабкими розчинами, щоб уникнути опіків листя.

При підгодовуванні культур дотримуються таких технологій:

• прямоточної — добриво завантажують у спецтехніку та доставляють до поля, а потім розподіляють по поверхні;
• перевантажувальної — доставляють до поля та перевантажують у спецтехніку;
• перевалочної — речовини заздалегідь звозять до поля самоскидами та складують, потім їх переміщають в розкидачі та розподіляють.

Правила внесення добрив

Щоб не нашкодити рослинам і зібрати максимально високий урожай, необхідно:

1. Провести аналіз ґрунту на ділянці.
2. Врахувати кліматичні особливості.
3. Розрахувати дозу індивідуально під культуру.
4. Визначитися з методом внесення.
5. Заготовити добрива та помістити в техніку.
6. Перевірити якість закладки.

Що слід врахувати при використанні органіки:

1. Вносите за 1-2 тижні до перекопування.
2. Гній і компост повинні бути добре перепрілими.
3. Уникайте попадання гною на коріння рослини.
4. Вносите гній не частіше 1 разу на 4 роки.
5. Будьте обережні з внесенням золи на нейтральних і лужних ґрунтах, оскільки вона розкислює ґрунт.

Закладайте добрива у вологий шар ґрунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15-25 см). У верхньому висушеному шарі вони не дадуть бажаних результатів.

Мінеральні елементи можуть залишатися в місці їх закладки та пересуватися у різних напрямках разом із водою. Це багато в чому залежить від властивостей ґрунту. Наприклад, на глинистих і суглинистих ґрунтах мінерали пересуваються набагато повільніше, ніж на піщаних. На легких піщаних висока можливість вимивання поживних елементів, тому їх удобрюють частіше, але невеликими дозами. Глинисті удобрюють рідше, але використовують максимальні дози, що рекомендуються.

Необхідна техніка для внесення добрив

Яка техніка може вам знадобитися, залежить від масштабів виробництва, культури, що вирощується та бюджету. Ось приблизний набір машин та обладнання:

• вантажівки;
• трактори;
• маніпулятори;
• роторні розкидачі;
• самохідні/навісні обприскувачі;
• тукові сівалки;
• агрегати інжекторного внесення;
• плуг, глибокорозпушувач, дискова борона, культиватор.

Машини використовують для підготовки підживлель, коли необхідно подрібнити суміші, що злежалися, для навантаження, переміщення та безпосереднього внесення.

Агрегати бувають для органічних, мінеральних і комбінованих добрив. Існує спецтехніка для речовин рідких, твердих та у вигляді борошна. За технологією внесення техніку ділять на: навісну, кузовну, авіаційну та тукову.

Заходьте на сайт AgroApp та заповнюйте заявку на купівлю потрібної сільгосптехніки у лізинг чи кредит.

Часті питання про норми внесення добрив

Скільки потрібно добрив на 1 га

Кожна культура вимагає індивідуальних розрахунків через свої особливості у зростанні та розвитку. Також багато залежить від якості ґрунту, поливу, клімату та від величини планованого врожаю. Найкраще керуватися інструкцією, вказаної на упаковці препарату чи рослини.

Як розрахувати поживну цінність добрив

Поживна цінність визначається масовою часткою поживних елементів, які містяться у добривах. Тобто, у азотних — за вмістом азоту (N), у фосфорних — за масовою часткою оксиду фосфору (V) P 2 O 5 , у калійних — за вмістом оксиду калію K 2 O.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ: Основні етапи

Яка основна мета впровадження точного землеробства? Зрозуміло – економія ресурсів: насіння, добрив, хімікатів, палива і т.д. Досягається це за рахунок використання спеціалізованих методик внесення.

Також заощаджуються кошти завдяки зниженню витрат на придбання і ремонт техніки за рахунок її більш раціонального використання.
Нові технології процесу обробітку грунту, такі як картування врожайності, паралельне водіння і ін. знижують час і трудомісткість процесу.

Диференційоване внесення добрив – один з найважливіших елементів точного землеробства. Воно передбачає, що добрива вносяться вибірково, там, де необхідність в тих чи інших добривах особливо актуальна. Причому застосовується два основних способи: внесення в режимі реального часу і внесення з попередньо підготовленої картою поля.

Найчастіше застосовується другий варіант, тому саме його ми розглянемо.

На 1-му етапі створюється попередня електронна карта поля по забезпеченості грунту хімічними елементами живлення. Це можна зробити декількома способами, які відрізняються один від одного комбінацією вікорістовуваного обладнання.

Наприклад, можна використовуват дані врожайності, запісані прямо під час збирання врожаю в пам’ять бортового комп’ютеру комбайну. Аналіз врожайності дає можлівість візначити «проблемні» ділянки, тобто ділянки з мінімальнім рівнем врожайності, и саме там відбірати проби грунту для аналізу. Якщо можливості зібрати такі дані немає, то відбірати проби доведеться з усього поля.

На 2-му етапі – відбір ґрунту. Технологія відбору при точному землеробстві полягає, перш за все, у визначенні координат виділених ділянок на електронній карті. Місцезнаходження таких ділянок встановлюється за допомогою високоточного GPS-приймача.

Відбір проб для агрохімічного аналізу необхідно проводити з огляду на вертикальну структуру, неоднорідність грунтового покриву, рельєф і клімат місцевості.

Тут також є, різні методики:

• випадковий відбір проб – підходить для однорідних полів з невеликими змінами. Даний метод не підходить для точного землеробства, оскільки показує лише середні показники поля;
• виділення елементарних ділянок на підставі результатів моніторингу врожайності;

• еталонний відбір проб – добре підходить для неоднорідних полів з великою кількістю змін на поле (пагорби, зміни рельєфу і т.д.). Еталонний відбір проб зменшує площу обраного поля шляхом ділення його на ділянки розміром 5-10 га. Таким чином, після проведення аналізу повинні будуть дані рекомендації по внесенню добрив для кожної такої ділянки. В ідеалі координати кожного еталонного ділянки повинні бути відзначені за допомогою GPS, або іншим способом, щоб в майбутньому можна було повернутися на нього для відбору проб і внесення добрив. Відбір зразків в одному і тому ж самому місці покаже картину щорічних змін на полі.

Відбір змішаних зразків найкраще проводити навесні, коли на поле ще не внесені добрива і не проведені посіви. Другий термін відбору зразків – після збирання врожаю, коли основний запас доступних поживних елементів вже витрачено рослинами, а відсутність посівів не заважає виконанню робіт.

Найчастіше для відбору змішаних ґрунтових зразків застосовують метод «конверта»: на кожній з ділянок по діагоналі або по «конверту» (4 точки по кутах і одна в центрі) в його 5-ти точках відбирають проби.

Як правило, точкові проби відбирають з орного горизонту грунту, де глибина становить 0-30 см, а відбір проб в заданій точці здійснюється ручним буром або автоматичним пробовідбірником.

3-й етап – лабораторний аналіз грунту. Аналіз може включати тестування грунту на нітратний азот, доступний фосфор, доступний калій, сірку, кислотність грунту (рН), засоленість і вміст органічної речовини (потенціал грунту). Також проводяться аналізи на мікро- і макроелементи, такі як бор, молібден, мідь, залізо, марганець, цинк, кобальт, магній і кальцій, механічний склад (гранулометрія).

За результатами дослідження грунту в лабораторії отримують більш вичерпну та достовірну інформацію про хімічний склад грунту, а також його фізико-механічних показниках. Ця інформація уточнить уявлення про родючість грунту. Крім того, стає можливим створення за допомогою спеціального програмного забезпечення електронної карти поля для точного землеробства.

Як показує практика, існує пряма залежність між врожайністю і вмістом в грунті гумусу, рухомого фосфору, лужно-гідролізуемого азоту. Чим вищий вміст гумусу, фосфору й азоту в ґрунті, тим вище рівень врожайності. Ділянки полів із вмістом гумусу менше 2%, зазвичай, схильні до водної ерозії, коли помітний вихід материнської породи на поверхню. Менш значуща залежність за змістом рухомого калію.

4-й етап – розрахунок дози добрив на запланований врожай. З огляду на рекомендації агрохіміків з ефективного використання добрив проводиться розрахунок норми діючої речовини на гектар.

Розраховані значення норм внесення добрив формують в програмі SMS-Advanced карту-завдання на внесення добрив, що складається з елементарних ділянок, колір яких відповідає заданій нормі внесення добрив у фізичній вазі. Кожен з елементарних ділянок має однаковий розмір (виходячи з ширини захоплення розкидачів) і свою географічну прив’язку.

5-й етап – диференційоване внесення добрив. Карта-завдання завантажується в бортовий комп’ютер трактора. Під час руху трактора по полю при внесенні добрив бортовий комп’ютер, використовуючи дані позиціонування з високоточного GPS-приймача, зчитує інформацію з карти-завдання і керує положенням дозуючих заслінок, збільшуючи або зменшуючи подачу добрив.

Застосування диференціального внесення способом дозволяє раціонально використовувати дорогі мінеральні добрива, що в порівнянні з традиційним фоновим методом економить значні кошти.