Цибуля-порей: вирощування у відкритому ґрунті, посадка на розсаду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 лютого 2017 🕒 14 хвилин 👀 47742 рази 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за цибулею-порей
• Цибуля-порей – опис
• Вирощування цибулі-порею з насіння
  • Посів насіння цибулі-порею на розсаду
  • Догляд за розсадою цибулі-порею
  • Коли садити цибулю-порей у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для цибулі-порею
  • Після чого можна садити цибулю-порей
  • Як садити цибулю-порей у відкритий ґрунт
  • Посадка цибулі-порею під зиму
  • Як вирощувати цибулю-порей
  • Полив цибулі-порею
  • Підживлення цибулі-порею
  • Обробка цибулі-порею
  • Корисні властивості цибулі-порею
  • Цибуля-порей – протипокази
  • Коментарі

  Цибуля-порей (лат. Allium porrum), або пір,пор, праж чи прас – трав’яниста рослина, що належить до роду Цибуля. Родом порей із Передньої Азії, але пізніше він потрапив у Середземномор’я, де досі в природі можна зустріти його вихідну дикорослу форму – цибулю виноградну. Цибуля-порей була добре відома в країнах стародавнього світу – Єгипті, Римі та Греції, а з доби середньовіччя її вже вирощували по всій Європі, особливо популярна вона у Франції – Анатоль Франс називав порей спаржею для бідняків.

  Сьогодні цей вид цибулі поширений повсюдно.

  Посадка й догляд за цибулею-порей

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму, у листопаді. Посів насіння на розсаду – в кінці лютого або на початку березня. Посів насіння в теплицю – у середині квітня. Посів насіння під плівку – у кінці квітня. Висаджувати розсаду у відкритий ґрунт – на початку або в середині травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: родючий, повітропроникний, нейтральної реакції.
  • Полив: регулярний. Перші дні після висадки розсади грядку не поливають, а потім ґрунт зволожують у середньому один раз на п’ять днів, витрачаючи на кожен м² від 10 до 15 л води.
  • Підживлення: 3-4 рази за сезон органічними й мінеральними добривами. Уперше – через три тижні після висадки.
  • Підгортання: – основна для культури процедура, яку проводять 3-4 рази за сезон із середини літа.
  • Розмноження: насінням.
  • Шкідники: цибульні мухи.
  • Хвороби: пероноспороз, іржа, вірусна мозаїка.
  • Властивості: лікарська й дієтична рослина.

  Цибуля-порей – опис

  Цибуля-порей – трав’янистий дворічник, що сягає у висоту від 40 см до 1 м. У перший рік життя цибуля-порей формує потужну кореневу систему, несправжню білу цибулину діаметром від 2 до 8 см і довжиною 10-12 см, що переходить у несправжнє стебло, і велику кількість лінійно-ланцетних, розташованих віялом зелених або блакитно-зелених листків. На другий рік у червні-липні у рослини розвивається квітконос заввишки до 2 м із рожевими або білими квітками, що утворюють зонтичне суцвіття, а в серпні або вересні дозріває насіння, схоже на насіння ріпчастої цибулі, і зберігає прорісність упродовж двох років.

  Порей – культура холодостійка, вимоглива до вологи. У центральних і північних районах його вирощують розсадним способом, а на півдні сіють просто в ґрунт.

  Вирощування цибулі-порею з насіння

  Посів насіння цибулі-порею на розсаду

  Період вегетації культури від 150 до 200 днів, і щоб прискорити процес дозрівання, цибулю-порей вирощують розсадним способом. Якщо ви вирішили сіяти цибулю на розсаду в домашніх умовах, робити це слід у кінці лютого або на початку березня. У теплицю посів здійснюють у середині квітня, а якщо ви збираєтеся займатися вирощуванням на грядці під плівкою, то сіяти насіння порею потрібно в кінці квітня.

  Для посіву вам знадобиться посуд завглибшки не менше 10-12 см, оскільки у порею довге коріння. Посуд треба знезаразити, помивши в міцному розчині марганцівки, а насіння слід кілька годин потримати в термосі з теплою водою (40-45 ºC), а потім відразу опустити в холодну, після чого просушити до сипучості. Заповніть посуд (краще, щоб це були окремі горщики або скляночки) легким дерново-перегнійним ґрунтом. Злегка утрамбуйте його й добре полийте, потім посійте насіння цибулі-порею, засипте його шаром піску завтовшки 5 мм, накрийте плівкою і до появи сходів утримуйте при температурі 22-25 ºC.

  Догляд за розсадою цибулі-порею

  Щодня посіви необхідно провітрювати, а для того, щоби ґрунт весь час був злегка вологим, його обприскують із пульверизатора. Перші сходи з’являються вже за 10 днів, і як тільки це станеться, з посівів знімають покриття, їх виставляють на яскраве розсіяне світло, а температуру знижують удень до 18-20, а вночі до 12-14 ºC. Коріння рослин має перебувати в теплі, тому підкладіть під посудину з посівами лист гіпсокартону або пінопласту. Бережіть сіянці від прямих променів сонця і від протягів. Якщо розсада порею зійшла занадто густо, прорідіть її. Поливають розсаду теплою водою.

  Коли сіянці підростуть і зміцніють, їх підживлюють розчином 20 г аміачної селітри, такої ж кількості хлористого калію і 40 г суперфосфату в відрі води з розрахунку на 1 м² посівів.

  Посадка цибулі-порею у відкритий ґрунт

  Коли садити цибулю-порей у відкритий ґрунт

  Із перших чисел до середини травня, у віці 50-60 днів сіянці порею висаджують на грядку. Напередодні розсада цибулі-порею має бути рясно полита, а в процесі пересадки у сіянців на одну третину підрізають листя і коріння. Посадка цибулі-порею в ґрунт має проводитися ближче до вечора або в похмурий день.

  Ґрунт для цибулі-порею

  Ділянку для культури вибирають відкриту й сонячну, подалі від дерев і чагарників, що затуляють світло. Ґрунт потрібен родючий, нейтральної реакції, водо- і повітропроникний. Занадто кислі ґрунти слід вапнувати. Готують ділянку під посадку цибулі-порею з осені: на кожен м² під перекопування вносять по парі столових ложок нітрофоски, по чайній ложці сечовини і по відру компосту або перегною. Навесні треба розсипати по ділянці компост і перегній із розрахунку 3 кг на м², але перекопувати не варто – добриво потрапить у ґрунт при посадці розсади й наступних поливаннях.

  Після чого можна садити цибулю-порей

  Добре росте цибуля-порей після таких культур, як горох, квасоля, соя та інші бобові, сидерати, білокачанна капуста, томати і рання картопля, але не можна садити порей на ділянках, де в останні три роки зростав якийсь вид цибулі.

  Як садити цибулю-порей у відкритий ґрунт

  На шостий-сьомий тиждень після появи сходів розсаду починають загартовувати, виносячи її вдень ненадовго на відкрите повітря, але поступово збільшуючи тривалість процедури. Підготовлена до життя на відкритому повітрі розсада буде готова до пересадки.

  Ділянку, підготовлену під порей, розрівнюють і роблять на ній борозенки завглибшки 10-15 см на відстані 20-30 см одна від одної. Вийнятий із борозен ґрунт фіксують так, щоб він не обсипався в борозну. Посадка порею здійснюється в борозенки на відстані 10-25 см між сіянцями – залежно від сорту. Перед посадкою коріння розсади слід укоротити до 4 см і занурити в бовтанку, що складається в рівних частинах із глини, коров’ячого гною та води. Сіянці злегка прикопують у борозні, не засипаючи її повністю, і рясно поливають, щоб навколо коренів не залишалося повітря.

  Посадка цибулі-порею під зиму

  Часто цибулю-порей вирощують посівом просто в ґрунт під зиму. Ділянку готують заздалегідь, улітку – перекопують і вносять добрива, а в листопаді насінини розкладають через 8-12 см у борозенки, розташовані на відстані 20 см одна від одної. Уважно стежте за прогнозом погоди: якщо буде занадто тепло, цибуля встигне дати сходи, які майже напевно загинуть при подальшому похолоданні. Посіви на зиму мульчують торфом і перегноєм, а потім засипають снігом – що більше його буде на ділянці, то краще: сніг довго танутиме, і порей зійде вже тоді, коли минуть поворотні заморозки.

  Догляд за цибулею-пореєм

  Як вирощувати цибулю-порей

  Вирощування цибулі-порею і догляд за нею полягає у виконанні добре знайомих кожному городникові процедур. Отже, як виростити цибулю-порей? Необхідно проводити регулярні поливання, прополювання та розпушування ґрунту в рядах, вносити підживлення, захищати від хвороб і шкідників, але найвідповідальнішою процедурою, що дає змогу отримати вибілене стебло – а це і є головна цінність порею – є підгортання рослин, яке необхідно здійснити 3-4 рази за вегетаційний період. Починають проводити підгортання в середині літа, а після кожної процедури ділянку мульчують різаною соломою, сухою травою або сухим гноєм.

  Що стосується розпушування ґрунту навколо рослин, то його потрібно проводити хоча б один раз на два тижні. Тільки-но стебло цибулі сягне в діаметрі товщини олівця, починайте під час процедури розпушування потроху додавати в борозни землю, вийняту з неї при посадці. Як тільки борозна повністю закриється, можна братися до підгортання рослин.

  Полив цибулі-порею

  Волога є основою зростання цибулі-порею, однак перші три дні після висадки сіянців на грядку їх поливати не можна. Надалі ж полив здійснюють приблизно один раз на п’ять днів, витрачаючи на кожен м² від 10 до 15 л літеплої води.

  Підживлення цибулі-порею

  За сезон порей підживлюють 3-4 рази. Через три тижні після висадки сіянців у відкритий ґрунт необхідно полити ґрунт розчином 20 г аміачної селітри і 15 г калійної солі в 10 л води – цієї кількості вам вистачить на 4 м² грядки. Добре відгукується цибуля-порей і на органічне підживлення – розчин коров’яку (1:10) або пташиного посліду (1:20). Перед кожним підгортанням підсипайте під стебла цибулі деревну золу з розрахунку 1 склянка добрива на 1 м² ділянки.

  Шкідники і хвороби цибулі-порею

  Із хвороб для цибулі-порею найнебезпечніша мозаїка – вірусне захворювання, переносником якого є попелиця. Визначити мозаїку можна по поздовжніх плямах жовтого кольору на листках цибулі. Уражені рослини відстають у рості.

  Хворіє порей також на грибкові хвороби несправжню борошнисту росу й іржу. Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, проявляється швидко зростаючими овальними плямами на листках цибулі. Уражені рослини стають неїстівними.

  Іржа – теж грибкова хвороба. Її можна розпізнати по яскраво-жовтих подушечках спор грибка, які з’являються на листках цибулі. У міру дозрівання подушечки темніють, потім чорніють, а уражене листя засихає.

  Головним шкідником порею є цибульна муха, здатна завдати врожаю непоправної шкоди. Цибульну муху можна побачити вже в середині травня – в цю пору вона відкладає яйця в ґрунт і на листя, а через кілька днів з’являться личинки, які харчуються центральною частиною цибулі, від чого вона гниє і в’яне.

  Обробка цибулі-порею

  Для захисту врожаю від цибулевої мухи використовують запилення ділянки деревною золою з розрахунку одна склянка золи на один м² грядки. Замість золи можна використовувати тютюновий пил або суміш тютюнового пилу з золою. Відлякує муху обробка ґрунту і рослин меленим перцем (одна чайна ложка перцю на м² ділянки). Хоч би чим ви обпилили цибулю-порей, після обробки обов’язково розпушіть ґрунт на глибину 2-3 см.

  Добре зарекомендував себе в боротьбі зі шкідником тютюновий настій. Готують цей засіб так: у 10 л гарячої води додають столову ложку рідкого мила і 200 г тютюну, настоюють кілька годин, потім настій проціджують і обприскують ним рослини.

  Щоби напевно відлякати від порею цибульну муху, можна висаджувати між його рядами селеру.

  А як боротися з хворобами цибулі-порею? Збудників грибкових захворювань знищують обробкою рослин і ґрунту на ділянці розчином Фітоспоріну або хлорокису міді. На жаль, вірусні захворювання, як-от мозаїка, невиліковні, тому боротьба з ними ведеться тільки агротехнічними методами:

  • дотриманням сівозміни;
  • боротьбою з бур’янами й шкідливими комахами;
  • використанням для посіву стерильного насіння;
  • негайним видаленням із грядки уражених рослин;
  • вирощуванням стійких сортів цибулі-порею.

  Збирання і зберігання цибулі-порею

  Збирати цибулю-порей слід раніше, ніж температура на городі опуститься до -5 ºC, оскільки рослина зносить морози тільки до -7 ºC. Викопують порей за допомогою лопати й залишають його на деякий час на краю борозни для просушування. Потім рослини очищають від землі, намагаючись, щоб вона не потрапляла між листя, трохи підрізають коріння цибулі й відправляють його на зберігання. Не обрізайте листя! – це призведе до швидкого в’янення рослин.

  Зберігають цибулю-порей по-різному. Наприклад, у погребі при температурі від -1 до +1 ºC і вологості повітря близько 85 %. На дно ящика насипають шар вологого річкового піску завтовшки близько 5 см, на нього вертикально встановлюють стебла цибулі-порею, а між ними знову насипають пісок – у такому вигляді цибуля зберігається до півроку.

  Можна зберігати порей у ящику з вологим піском на балконі – якщо ящик добре вкрити, то порей легко знесе заморозки до -7 ºC.

  Для зберігання цибулі-порею в холодильнику вибирають найякісніші рослини, підрізають у них коріння та листя, охолоджують до 0 ºC, потім швидко розкладають по 6-8 стебел у поліетиленові пакети з перфорацією і зберігають при температурі -5 ºC упродовж 4-5 місяців.

  Зберігають цибулю-порей і в подрібненому вигляді: вимиті, висушені й порізані листя та стебла цибулі поміщають шаром до 5 см у поліетиленові пакети та кладуть на зберігання в морозилку.

  Види і сорти цибулі-порею

  За термінами дозрівання сорти цибулі-порею поділяються на ранні, або літні, які збирають у серпні чи на початку вересня, середньостиглі, або осінні, що дозрівають до жовтня, і пізні, або зимові.

  Ніжки цибулі ранніх сортів, яким для дозрівання потрібно від 130 до 150 днів, важать від 200 до 350 г, а в діаметрі сягають 3 см. Листя у ранньостиглих сортів нешироке, зелене, рідко і під гострим кутом розташоване на несправжньому стеблі, а до кінця липня воно грубшає. Найпопулярнішими ранньостиглими сортами цибулі-порею є:

  • Коламбус – один із найкращих скоростиглих сортів голландської селекції з чудовим смаком. Зріла рослина сягає у висоту всього 70-80 см, а ніжку формує заввишки 20 см, діаметром 6 см і масою 400 г. Перевагою сорту є те, що для відбілювання стебла йому не потрібні підгортання;
  • Веста – продуктивний сорт, рослини якого сягають у висоту 150 см, а продуктове стебло при постійному підгортанні може сягнути 30 см у висоту і 350 г в масі. Вирізняється Веста прекрасним солодкуватим смаком;
  • Хобот слона – ніжка у цього сорту формується заввишки до 30 см, але тільки в результаті багаторазового підгортання. Вирізняється Хобот слона гарним солодкуватим смаком і здатністю довго зберігатися;
  • Голіаф – рослина з вибіленою частиною до 30 см заввишки, до 6 см у діаметрі, масою до 200 г, з широким зеленим або сірувато-зеленим листям і слабко вираженою цибулиною;
  • Килим – високоврожайний середньоранній сорт, у якого вибілена частина сягає у висоту від 10 до 25 см і 3-4 см у діаметрі при масі близько 150 м

  Середньостиглі сорти порею не такі врожайні, як ранні, але перевершують їх за якістю. Для дозрівання цим сортам потрібно від 150 до 180 днів. У середньостиглих рослин синьо-зелене листя завширшки до 7 см і ніжка вагою до 200 г і висотою до 25 см. Найкращі сорти цибулі-порею в цій групі:

  • Джолант – стійкий до грибкових хвороб урожайний сорт із ніжкою заввишки до 35 см, слабко вираженою цибулиною і вузьким, жолобчастим, вертикально розташованим листям темно-зеленого кольору з антоціановим відтінком;
  • Казимир – високий і компактний сорт, що вирізняється продуктивністю і стійкістю до грибків, із листям, що відходить від стебла майже вертикально, слабко вираженою цибулиною й вибіленим стеблом заввишки до 25 і діаметром до 3,5 см;
  • Камус – стійкий до грибкових хвороб сорт середньої висоти з увігнутим листям зеленого кольору з невеликим восковим нальотом, слабко вираженою цибулиною й вибіленим стеблом заввишки до 20 і діаметром до 2,5 см;
  • Танго – високопродуктивний морозостійкий сорт із майже вертикальними листям, слабко вираженою цибулиною, стеблом заввишки до 12 см, діаметром близько 5 см і масою до 250 г;
  • Бастіон – стійкий до плямистостей високоврожайний сорт із ніжкою висотою до 30 см і масою до 220 г.

  Пізні сорти цибулі-порею дозрівають довго – понад 180 днів. Їхня продуктивність така ж, як у середньостиглих сортів, але вони довше зберігаються. Листя у пізньої цибулі широке, синьо-зеленого відтінку, часто з восковим нальотом. Воно дуже щільно розташоване на несправжньому стеблі і відходить від нього майже під прямим кутом, через що рослини виглядають приосадкуватими. Ніжка у них щільна, товста й коротка. Популярними пізніми сортами цибулі-порею є:

  • Карантанський – висота вибіленої ніжки цього сорту сягає 25 см, діаметр – 4 см при масі 200 і більше грамів. Листя широке, розлоге, темно-зелене з сильним восковим нальотом;
  • Елефант – морозостійкий і посухостійкий, гоструватий на смак сорт чеської селекції з ніжкою завдовжки до 25 см і масою близько 200 г, синьо-зеленим листям із сильним восковим нальотом і слабко вираженою цибулиною;
  • Бандит – красива високоросла рослина, виведена голландськими селекціонерами, з коротким потовщеним стеблом чудового смаку. Сорт вирізняється холодостійкістю;
  • Осінній гігант – ще один сорт голландської селекції, який утворює велику ніжку заввишки до 40 і діаметром до 8 см. Головна перевага сорту – чудова лежкість;
  • Асгеос – зимостійкий сорт із широким темним блакитно-зеленим листям, слабко вираженою цибулиною і ніжкою дещо гострого смаку заввишки до 20 см, але масою до 350 г;
  • Меркурій – стійка до вірусних інфекцій рослина з темно-зеленим листям, ніжкою дещо гострого смаку висотою до 25 см і масою до 200 г.

  Властивості цибулі-порею – шкода і користь

  Корисні властивості цибулі-порею

  Цибуля-порей вирізняється високим умістом вітамінів (B2, B1, E, C), каротину, а також білкових речовин, солей калію, магнію, заліза, фосфору, кальцію та сірки. Цей вид цибулі має властивість підвищувати при зберіганні вміст аскорбінової кислоти більш ніж у півтора рази.

  Цілющі властивості цибулі-порею відомі з давніх-давен: її використовували при лікуванні подагри, цинги, ревматизму, ожиріння, порушення обміну речовин, авітамінозу, виснаження, сечокам’яної хвороби, при психічній і фізичній перевтомі.

  Клінічні дослідження встановили, що цибуля-порей має жовчогінну та сечогінну дію, підвищує апетит, покращує роботу печінки.

  Застосовують цибулю-порей і для уповільнення розвитку онкологічних захворювань, наприклад, при раку кишечника, простати і матки. Окрім того, він відновлює організм, надає сил і підвищує тонус у період весняного авітамінозу.

  Використовують цибулю-порей і для загоєння саден і подряпин, а також для підвищення гемоглобіну в крові, при лікуванні туберкульозу і сибірської виразки, стрептококових і стафілококових інфекціях, діареї, безсоння, лихоманці, нападах астми, артритах та інших хворобах і розладах організму.

  У порею мінімальна калорійність, тому його можна віднести до дієтичних продуктів і рекомендувати всім, хто стежить за своєю фігурою або бореться з ожирінням. З цибулі-порею готують супи-пюре, борщі, розсольники, його використовують як інгредієнт багатокомпонентних страв – овочевого рагу, омлету, запіканок, салатів, додають порей і в піцу. Тушковану цибулю-порей, приправлену лимонною заправкою, використовують як гарнір.

  Цибуля-порей – протипокази

  У свіжому вигляді цибуля-порей не рекомендована при хворобах шлунка й дванадцятипалої кишки, але після теплової обробки вона шкоди не завдасть. Протипоказаний продукт при захворюваннях нирок і сечового міхура. З обережністю потрібно вживати в їжу порей людям, що страждають сечокам’яною хворобою, оскільки він містить речовину оксаліт. А переїдання порею може викликати головний біль навіть у абсолютно здорової людини.

  Багаторічна цибуля: сорти й види

  Батун серед багаторічних цибуль – один з найпопулярніших. До кінця першого року життя рослина утворює невеликі куртинки з 3-5 гілок. Далі з кожним роком кущі розростаються й можуть нараховувати від 30 до 60 відгалужень. Однак уже на 4-й рік урожайність знижується, листя грубіє, рослина починає стрілкуватися в більш ранній термін.

  Перші перинки цієї цибулі з’являються відразу після сходу снігу. За весь сезон із грядки при гарному догляді можна зібрати 3-4 урожаї. Ранні зрізки не шкодять батуну (якщо після них посадки підживили, полили, прорихлили). Уже через місяць рослини настільки відростають, що їх неможливо відрізнити від тих, на яких зрізання не проводилося.

  Улітку потрібно стежити за тим, щоб цибуля не зацвіла. Усі квітконіжки зрізують гострим ножем.

  До зими стрілки цибулі-батуна засихають. Їх потрібно обов’язково видаляти, тому що в них можуть зимувати шкідники.

  На присадибних ділянках цибулю-батун найчастіше розмножують діленням куща. Це краще робити влітку, після цвітіння. При такій посадці перший урожай можна зняти вже наступною весною. Якщо посіяти цибулю насінням у середині червня, урожай буде на другий рік.

  Зелене перо батуна звичайно залишається ніжним і смачним, поки він не починає викидати стрілки. Тому варто вирощувати його через посів чорнушки. Проводять його у два строки.

  У березні-квітні, як тільки дозволить ґрунт, висівають дуже густо, тоді листя ніжніше. Збирати врожай починають з кінця липня, проріджуючи рослини й вириваючи їх цілком. Тоді рослини йдуть у зиму у фазі 3-4 листків. Навесні відбирають найбільші й розсаджують на окремій грядці в нарізані борозни на відстані 15 см один від одного, заглиблюючи в ґрунт по листя. Як тільки відростає нове – підсапують. І так три рази за літо. Поливаючи посадки, додають у воду трав’яний настій. Кущі висмикують цілком з вибіленою товстою соковитою ніжкою, майже як у порею.

  При такому прискореному вирощуванні добре вдаються гібриди Параді F1, Перформер F1, Грін Баннер F1. При «довгограючому» добре показали себе сорти Уельський, Грибовський-21, Салатний-35, Травневий 7.

  • Корисна порада

  Якщо плануєте вирощувати цибулю-батун на одному місці 3-4 роки, не варто висівати насіння рано навесні. Це практично не прискорює надходження продукції, зате в наступному сезоні значно збільшується число рослин, що стрілкуються.

  СЛИЗУН – БАГАТОРІЧНА ЦИБУЛЯ ДЛЯ ДИТЯЧОЇ ГРЯДКИ

  Цибуля-слизун – приосадкуватий трав’янистий багатолітник із соковитим, пласким, широким листям. Якщо його зрізати, то воно виділяє грузлий прозорий тягучий слиз, який, мабуть, дав назву цьому виду цибулі. Зацвітає на другий рік. До цвітіння парасолька «дивиться» униз. Як тільки починають розкриватися перші ніжно-бузкові квітки, стрілка випрямлюється.

  Незважаючи на те, що вирощування слизуна не становить особливих труднощів, він досить рідко зустрічається на наших городах. І явно не здатний конкурувати з погляду популярності із цибулею-батуном. Однак мати хоча б кілька рослин такої цибулі на ділянці варто!

  Особливо цінна цибуля-слизун тим, що містить у великих кількостях мінеральні солі заліза, марганцю, калію, цинку, молібдену, нікелю, а також ефірну олію. Тому вона дуже корисна при недокрів’ї. При цьому смак її листя приємний, слабогострий, з легким часниково-цибульним запахом. Його із задоволенням їдять діти. Соковитим і ніжним листя залишається практично весь період вегетації.

  На зиму присипають цибулю шаром перегною. У цьому, взагалі, і полягає весь догляд. Навіть бур’яни вона виживає сама (крім кульбаб).

  • Корисна порада

  Чим частіше зрізати листя цибулі-слизуна (через 2-2,5 тижні), тим ніжнішим воно буде.

  БАГАТОЯРУСНА ЦИБУЛЯ

  Навесні однією з перших серед багаторічних цибуль відростає багатоярусна, або крокуюча цибуля (живородна, рогата, єгипетська, канадська…). У перший рік вона схожа на батун з дудчастим порожнім листям. На другий – формує квіткову стрілку з декількома ярусами дрібних цибулинок-бульбочок. Найбільші бульбочки (5 штук до 2 см у діаметрі) утворюються на першому ярусі на висоті 60-80 см. Вони відразу ж починають відрощувати листя довжиною 10-15 см. Під вагою цибулинок стебла падають на землю, і бульбочки починають укорінюватися. Так відбувається розселення цієї цибулі.

  Основний урожай зелені одержують із підземних цибулин. Вони великі (3-7 см у діаметрі), утворюють гнізда й дуже схожі на цибулю-шалот, але не визрівають і погано зберігаються. Листя темно-зелене, дуже ніжне, соковите і смачне. Його використовують у їжу, як і будь-яке молоде перо. А от повітряні цибулинки можна відварювати і смажити, а також пускати в зимові заготовки: маринувати окремо і разом з іншими овочами.

  • Важливий момент

  – Цибулинки, які пустили коріння, стають непридатними для консервування, тому стрілки потрібно підв’язувати до опор. А щоб одержати великі бульбочки, потрібно прищипнути рослину після утворення першого ярусу.

  – Якщо повітряні цибулинки не потрібні, то перо зрізують з усієї грядки. Потім воно зможе відрости ще один-два рази, це залежить від догляду.

  – Смакові якості та ніжність листя зберігаються до появи першого ярусу бульбочок.

  – Посадки слід регулярно обновляти (раз на 3-4 роки). Можна розділити гнізда або використовувати повітряні цибулинки. Бульбочки висаджують у серпні-вересні, щоб вони встигли вкоренитися до зими.

  ЦИБУЛЯ ШНІТ – НАЙКРАСИВІША З БАГАТОРІЧНИХ ЦИБУЛЬ

  Розкішним кущикам шніта відводять місце навіть у квітнику, дуже вже гарні під час цвітіння його акуратні лілові букети. Перо зрізують у нього тільки рано навесні. Листя, що залишилося, влітку грубіє, та й на грядках є достатньо іншої зелені. Якщо його куртинки не заб’ють бур’яни, то він може рости на одному місці 5-7 років і більше.

  Листя у шніт-цибулі тонке, ароматне, не занадто гостре на смак, з дрібними ніжними цибулинами, щільно покритими сухою сорочкою. Вживають його тільки у свіжому виді й у жодному разі не піддають тепловій обробці.

  А ще шніт добре підходить для вигонки. Він скоростиглий – буває готовий для зрізання вже через два тижні після початку відростання. Для цього викопують 4-літні кущі, ділять на такі частини, щоб вони добре помістилися в горщик, або висаджують у ящик цілком, заглиблюючи їх на 4-5 см.

  Огляд кращих сортів цибулі – рейтинг 2020-2021 років

  Серед величезного асортименту сортів і гібридів цибулі складно зробити вибір. Вони відрізняються за терміном вегетації, кольором, формою, смаком і т.д. Тому ми вирішили поділитися з Вами списком кращих сортів і гібридів цибулі ріпчастої, на перо, шніт і порей, які вже багато років мають попит в нашому інтернет-магазині.

  Дані сорти цибулі популярні завдяки своїм сортовим якостеям, високої врожайності та простоті у вирощуванні. Також тут є повний опис, фотографії, відгуки та відео про сорти цибулі.

  1. Кращі сорти раннього ріпчастої цибулі
  2. Кенді F1 (Seminis)
  3. Шеба F1 (LS 0152 F1) (Lucky Seed)
  4. Вісіон F1 (Візіон F1) (Syngenta)
  5. Кращі гібриди та сорти середнього ріпчастої цибулі
  6. Халцедон (Semenaoptom)
  7. Братко F1 (Syngenta)
  8. Універсо F1 (Nunhems)
  9. Форум (Lucky Seed)
  10. Штутгартер (Hortus)
  11. Дайтона F1 (Bejo)
  12. Сталкер F1 (Lucky Seed)
  13. Найкраще насіння пізньої ріпчастої цибулі
  14. Банко (Syngenta)
  15. Боско F1 (Syngenta)
  16. Ексибішн (Bejo)
  17. Тоска (Moravoseed)
  18. Кращі сорти білої цибулі
  19. Комета F1 (Nunhems)
  20. Гледстоун (Bejo)
  21. Кращі сорти червоної цибулі
  22. Ялтинський F1 (Lucky Seed)
  23. Ред Рум F1 (Bejo)
  24. Рожевий Пінгвін F1 (Lucky Seed)
  25. Цибуля на перо – кращі сорти
  26. Піканте (Lucky Seed)
  27. Байа Верде (Seminis)
  28. Параде (Bejo)
  29. Грін Баннер (Seminis)
  30. Кайгаро F1 (Enza Zaden)
  31. Легіонер (Гавриш)
  32. Герда (Semo)
  33. Вулкан (Kitano Seeds)
  34. Савел (Hazera)
  35. Кращі сорти цибулі шніт
  36. Еректа (Semo)
  37. Біггі (Enza Zaden)
  38. Кращі сорти цибулі порей
  39. Колумбус (Bejo)
  40. Голет (Moravoseed)
  41. Американський (Hortus)
  42. Термінал (Moravoseed)
  43. Елефант (Semo/Moravoseed)
  44. Старозагорський камус (Semo)
  45. Форрест (Bejo)
  46. Карентан (Servise plus)
  47. Тітус (Moravoseed)

  Кращі сорти раннього ріпчастої цибулі

  Кенді F1 (Seminis)

  • Ультраскоростиглий ярий гібрид салатної цибулі, який придатний для вирощування на усіх ґрунтах і кліматичних умовах України. Період вегетації – 85-90 днів.
  • Цибуля округла, вирівняна, забарвлена в жовтий колір. Середня маса цибулини – 120-250 г при прямому посіві, а при вирощуванні через розсаду може досягати 800 г. Діаметр цибулини – 9-12 см.
  • Внутрішні луски білі. На смак цибуля схожа на сорт Ялтинський, соковита, солодка і без гіркості. Гібрид характеризується підвищеною кількістю верхніх лусочок, високою врожайністю і тривалим зберіганням (до 5-6 місяців).
  • Цибуля Кенді F1 не пошкоджується такими захворюваннями, як фузаріоз, борошниста роса і рожева гниль. Також гібрид не схильний до стрілкування.

  Відгук від Леоніда А. (Покровськ, Україна):

  Кэнди – уже любимый гибрид лука. Слабоострый, без боязни обжечь язык, можно съесть достаточно много. Очень удобный и простой выращивании. Хранится до конца февраля.

  Шеба F1 (LS 0152 F1) (Lucky Seed)

  • Рання ріпчаста цибуля короткого дня, яку можна збирати через 85-90 днів після проростання насіння.
  • Цибулини мають кулясту форму і масу від 120 до 150 г. Зовнішні сухі лусочки світло-коричневого кольору, а внутрішні — білі.
  • Даний гібрид цибулі дуже соковитий всередині з напівгострим смаком. Генетично наділений стійкістю до стрілкування.
  • Шеба F1 відмінно зберігається, а також користується популярністю на гуртовому ринку завдяки своєму товарного вигляду.

  Вісіон F1 (Візіон F1) (Syngenta)

  Ідеальний для механізованого збирання!

  • Середньорання (105-110 днів) ріпчаста цибуля довгого дня з високим потенціалом врожайності.
  • Цибулини великі, вирівняні, високої якості. Середня вага однієї цибулини – 200 – 220 г.
  • Гібрид відрізняється сильним листовим апаратом, яке рівномірно заломлюється. Цибуля Вісіон F1 підходить для реалізації на свіжому ринку і для перероблення.
  • Завдяки добре розвиненим жовто-бурим лускам цибуля Вісіон F1 підходить для механізованого прибирання та очищення, а також тривалого зберігання.

  Кращі гібриди та сорти середнього ріпчастої цибулі

  Халцедон (Semenaoptom)

  • Відомий середній сорт ріпчастої цибулі, який також можна вирощувати на перо. Вегетаційний період – 95 – 115 днів.
  • Цибулини круглі, середньою вагою – 100-140 г, але при хорошому агрофоні та низькій густоті посіву можуть досягати 300 – 400 г.
  • Зовнішні лусочки світло-бронзового кольору, а внутрішні — білі. На смак цибуля гостра, підходить для всіх видів перероблення та зберігається всю зиму.
  • Сорт Халцедон відрізняється високою врожайністю і толерантністю до пероноспорозу і різного роду гнилям.

  Відгук від Володимира М. про цибулю Халцедон:

  Как по мне, то это лучший сортовой лук! Луковицы не перерастают, быстро укрылись, очень твердые.

  Братко F1 (Syngenta)

  Високий попит на овочевому ринку!

  • Середньостиглий гібрид середнього дня, який можна збирати через 115-120 днів після посіву.
  • Цибулини округлі, покриті бронзовими щільними лусками. Вага може варіюватися в залежності від густоти посіву, в середньому – 200-250 г.
  • Рослина з сильним прямим пером, покритим восковим нальотом. Ідеально підходить для збирання комбайном і механічного чищення.
  • Перевагою гібрида Братко F1 є здатність зберігатися, не втрачаючи своїх якостей більш як 8 місяців. При хорошому агрофоні врожайність може досягати 100 т/га.

  Універсо F1 (Nunhems)

  Пластичність у вирощуванні!

  • Середньостигла напівгостра цибуля довгого дня. Період вегетації – 115-125 днів. Гібрид можна вирощувати в усіх кліматичних зонах України.
  • Цибуля круглої форми, золотисто-коричневого забарвлення, важить від 110 до 200 г, а на родючому ґрунті може досягати маси 600-800 г.
  • Внутрішні лусочки хрусткі та соковиті. Якщо дотримуються технологічних аспектів збору і сушки врожаю, він буде лежати в сховищі 6 місяців без втрат.
  • Універсо F1 показав високу стійкість до рожевої та фузаріозної гнилей.

  Форум (Lucky Seed)

  Йому не страшні негаразди!

  • Середньостиглий сорт з періодом дозрівання 110 – 120 днів. Цибуля добре лежить і використовується для реалізації на ринку свіжих овочів.
  • Цибулини міцні, красивої кулястої форми. Середня вага однієї цибулини – 100 – 170 г.
  • Внутрішні лусочки білі, хрусткі, з гірким присмаком. Цибулини укриті 3-4 шарами сухих міцних лусок коричнево-бронзового кольору.
  • Форум відрізняється стійкістю до стрілкування та основних хвороб цибулі.

  Відгук від Дмитра Івановича Ш. про цибулю Форум:

  Советую этот лук. Сеял два гектара и на следующий год еще посею. Луковицы выросли среднего размера. То что нужно для рынка, так как крупные обычно плохо берут.

  Штутгартер (Hortus)

  • Популярний високоврожайний сорт цибулі середнього терміну дозрівання. Від сходів насіння до збирання врожаю проходить 110-120 днів.
  • Цибулини овально-округлої форми, бронзово-коричневого забарвлення, масою – 150-160 г.
  • Сорт показує стійкість до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі. Штутгартер може зберігатися всю зиму через наявність захисних сухих лусочок.
  • Рекомендована норма висіву – 3 кг/га. На крапельному поливі врожайність може досягати 80 т/га.

  Дайтона F1 (Bejo)

  Стійкість до хвороб!

  • Середній гібрид ріпчастої цибулі. Від висіву насіння до збирання в середньому проходить 108 днів.
  • Цибулини круглі, однакові за формою і розміром. Зберігаються від 7 до 8 місяців.
  • Усередині лусочки товсті, соковиті та хрусткі. А зовнішні луски сухі та щільні, пофарбовані у світло-коричневий колір.
  • Перевагою гібриду Дайтона F1 є стійкість до пероноспорозу, фузаріозу і кореневої гнилі.

  Сталкер F1 (Lucky Seed)

  • Новий гібрид цибулі, який вже завоював популярність у фермерів. Вегетаційний період — від 115 до 120 днів після проростання насіння.
  • Цибулини темно-бронзового забарвлення, кулястої форми. Середня вага – 100-170 г. Овочі щільні, тому придатні для машинного збору.
  • Сталкер F1 не втрачає комерційні якості через тривале зберігання. Толерантний до поширених захворювань цибулі.
  • Щільність посіву становить від 0,8 -1 млн.насінин/га. Найкращі результати показує при використанні крапельного поливу.

  Відгук від Наталії Василівни К. про цибулю Сталкер F1:

  Заказувала в 2020 році, семена зійшли дуже гарно, цибуля середнього розміру, дуже добре зберігається. Мені сподобалося, буду замовляти ще. Дякую за вашу порядність та якісне насіння!

  Найкраще насіння пізньої ріпчастої цибулі

  Банко (Syngenta)

  • Пластичний високоврожайний сорт цибулі, який дозріває через 115-120 днів від сходів.
  • Яскраві бронзові цибулини з щільними лусочками. Цибуля округла за формою, шириною 7-10 см і середньою масою 300 г.
  • Банко має гарну лежкість, зберігається до 6-7 місяців. Через свій легкий гострий смак, цибулю хороша у свіжому, маринованому і тушкованому вигляді.
  • Сорт з сильною кореневою системою. Стійкий до стресів і дає найбільший урожай серед інших сучасних сортів.

  Боско F1 (Syngenta)

  Високі результати по зберіганню!

  • Пізній гібрид ріпчастої цибулі, який дозріває за 120-125 днів. У належних умовах здатний зберігатися до 8 місяців.
  • Цибулини округлі за формою, середньою масою – 250 г. Вони міцно покриті яскраво-коричневими зовнішніми сухими лусочками.
  • Здорове бадилля з інтенсивним восковим нальотом упродовж всього зростання.
  • Боско F1 показує високу врожайність і його можна збирати механізовано.

  Відгук про цибулю Боско F1 від Людмили Д .:

  Очень хороший лук, луковицы плотные, сохраняемость супер. Уже конец января и никаких проблем.

  Ексибішн (Bejo)

  • Незвичайний сорт, який формує цибулини масою 800-900 г при розсадному вирощуванні. Вегетаційний період триває до 150 днів.
  • Цибулини круглі, пофарбовані у світло-коричневий колір. Усередині луски білі та соковиті, солодкі на смак.
  • При правильній сушці цибуля може зберігатися кілька місяців, також вона ідеальна для овочепереробці.
  • Ексибішн генетично наділений стійкістю до фузаріозного в’янення.

  Відгук від Леоніда А. (Покровськ, Україна):

  Простой в выращивании, в иной год совершенно без остроты, с очень толстыми и сочными внутренними чешуями, можно есть как яблоко. Хранится у меня плохо, до середины октября, возможно есть огрехи в агротехнике. Выращиваю через рассаду в один год, как и многие другие луки. Этот сорт один в своем роде, даже сравнить не с чем).

  Тоска (Moravoseed)

  Ідеальний вибір для зберігання!

  • Середньопізній сорт цибулі довгого дня. Вегетаційний період – 129-132 дні.
  • Цибулини овально-видовжені, міцні, пофарбовані у світло-коричневий колір.
  • Довжина цибулини досягає 12-14 см, а діаметр – 5 см. Середня вага цибулі – 160-165 г.
  • Тоска відмінно зберігається, використовується для перероблення та реалізації у свіжому вигляді.

  Кращі сорти білої цибулі

  Комета F1 (Nunhems)

  • Середньопізня (115-120 днів) біла цибуля довгого дня, яка показує високу врожайність у всіх кліматичних зонах України.
  • Цибулини тверді, яскраво-білого кольору, вагою від 120 до 200 г. Внутрішні луски соковиті та хрусткі.
  • Рослина потужна та енергійна, стійка до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі.
  • При дотриманні всіх правил очищення та сушіння Комета F1 може зберігатися більш як 6 місяців. Оптимальна густота посіву насіння – 0,6-0,9 млн.шт/га.

  Відгук від Олени С. (Звенигородка, Україна):

  Цибулька просто супер! Солодка. Виросла велика. Хто бачив у мене на городі були у захваті.

  Гледстоун (Bejo)

  Продуктивний сорт для півдня і центру України!

  • Рання ріпчаста цибуля, вегетаційний період якої триває 100-105 днів.
  • Цибулини круглої форми, яскраво-білого кольору. Розмір залежить від технології вирощування.
  • Рослина з сильним листовим апаратом, показує відмінну стійкість до появи рожевої гнилі.
  • Солодкий сорт цибулі Гледстоун використовується як салатний у свіжому вигляді, через те, що в ньому немає гіркоти.

  Кращі сорти червоної цибулі

  Ялтинський F1 (Lucky Seed)

  • Середньорання городня цибуля, яка готова до збирання через 90-120 днів після висадки розсади.
  • Цибулина приплюснуто-округла, фіолетового кольору, вагою – 150-200 г.
  • Внутрішні луски білі, соковиті та гостро-солодкі на смак.
  • Ялтинський F1 можна вирощувати через насіння і розсадним способом. Рекомендується використання крапельного поливу, оскільки поверхневий провокує появу хвороб.

  Ред Рум F1 (Bejo)

  Відмінний смак і толерантність до хвороб!

  • Середньоранній гібрид для вирощування в усіх кліматичних регіонах України. Період вегетації – 112-115 днів від сходів насіння.
  • Цибулини тверді, рівномірно червоного кольору з високою товарністю і прекрасними смаковими якостями.
  • Рослина потужна з розвиненою кореневою системою. Гібрид добре переносить сухе повітря і тимчасову відсутність води. Також стійкий до фузаріозу і рожевої гнилі.
  • Цибуля Ред Рум F1 відмінно зберігається, підходить перероблення та свіжого ринку.

  Рожевий Пінгвін F1 (Lucky Seed)

  Незвичайна салатна цибуля!

  • Урожайний сорт салатної цибулі з раннім терміном вегетації. Від сходів до збирання проходить від 80 до 100 днів.
  • Цибулини мають форму подовженого овалу, щільну структуру і середній розмір. Овоч рівномірного світло-фіолетового кольору всередині та зверху.
  • М’якоть соковита і хрустка. Це солодкий сорт цибулі з легкою гостротою. Перо зеленого забарвлення з рівномірним восковим нальотом.
  • Рожевий Пінгвін F1 дуже красиво виглядає в салатах і закусках у свіжому і маринованому вигляді.

  Цибуля на перо – кращі сорти

  Піканте (Lucky Seed)

  Стресостійкий сорт з незрівнянним смаком!

  • Скоростиглий сорт зеленої цибулі, що не утворює цибулину.
  • Листя яскраво-зелене, середньої довжини. Ніжка білого кольору і середнього розміру.
  • Піканте призначений для вирощування у відкритому і закритому ґрунті.
  • Сорт відрізняється стійкістю до стрілкування і високим виходом товарної продукції.

  Байа Верде (Seminis)

  Для цілорічного вирощування!

  • Скоростигла цибуля на перо, яку можна зрізати через 40 днів після сходів насіння.
  • Сорт формує перо темно-зеленого кольору, довжиною 9-10 см.
  • Байа Верде стійкий до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі. Не утворює цибулину.
  • Рекомендується для виробництва зеленого пера з ранньої весни до пізньої осені та взимку в захищеному ґрунті.

  Параде (Bejo)

  Висока стійкість до стрілкування!

  • Високоврожайний сорт цибулі на зелень, який дозріває через 65-80 днів після посіву.
  • Зелень соковита, середньої товщини, без цибулин. Цибуля швидко відростає після зрізання, що дозволяє неодноразово повторно збирати урожай. За сезон його можна зрізати 4-5 разів.
  • Перо темно-зеленого кольору і біле біля основи. Смак м’який з легкою гостротою. Довго зберігає товарний вигляд.
  • Параде стійкий до фузаріозу і рожевої кореневої гнилі. Підходить для вирощування ранньою весною в полі, також восени та взимку в парнику.

  Грін Баннер (Seminis)

  • Невибаглива цибуля на перо, яка готова до зрізу через 40 днів після сходів.
  • Сорт відрізняється інтенсивним зростанням і потужною кореневою системою. Листя пряме, темно-зеленого кольору. Вибілена частина стебла довжиною до 3 см. Смак солодкий, з легкою гостротою.
  • Грін Баннер показує високу стійкість до спеки та холоду. Також сорт не вражається фузаріозною і рожевої кореневою гниллю.
  • Призначений для отримання зеленого пера з ранньої весни до пізньої осені у відкритому і захищеному ґрунті.

  Кайгаро F1 (Enza Zaden)

  Пластичний до умов зростання!

  • Швидко зростаючий гібрид з потужним листовим апаратом. Вегетаційний період – 50-55 днів. Створений для отримання свіжої зелені навесні, влітку і восени.
  • Темно-зелене перо середньої товщини та довжини. Коли цибуля дозріває — формує невелику цибулину.
  • Кайгаро F1 стійкий до спеки. А завдяки його морозостійкості насіння можна висівати рано навесні під покривний матеріал.

  Легіонер (Гавриш)

  • Ультраранній сорт цибулі на зелень, який дозріває через 42-45 днів. Перо має приємний, напівгострий смак.
  • Листя пряме, яскраво-зеленого забарвлення з легким восковим нальотом. Перо має високий вміст цукру і сухої речовини, тому здатне довго зберігати товарний вигляд.
  • Легіонер можна залишати на зимівлю, оскільки він стійкий до холоду і хвороб. За сезон можна робити від 3 до 4 зрізів зелені.

  Герда (Semo)

  • Ранній сорт зеленої цибулі, вегетаційний період якої становить 65-70 днів.
  • Листя міцне, прямостояче, темно-зелене з ніжним смаком. Довжина білої частини стебла – 8-10 см.
  • Герда формує високоякісне перо та утворює цибулини. Сорт призначений для отримання зелені з ранньої весни до пізньої осені й зими в теплиці.
  • Цінність сорту цибулі Герда у високій продуктивності, відмінних комерційних якостях, стійкості до морозу і хвороб.

  Вулкан (Kitano Seeds)

  • Популярна цибуля на перо для вирощування в різних регіонах. Вегетаційний період триває від 65 до 70 днів.
  • Рослина не формує цибулину, має високий вихід товарної продукції. Перо тонке, темно-зеленого кольору з восковим нальотом. Листя не жовтіє, не переростає і не втрачає товарності.
  • Вулкан використовується для вживання у свіжому і тушкованому вигляді. На смак ніжний з легкою гостротою.
  • Призначений ля тепличного вирощування з ранньої весни до пізньої осені, а також взимку. У відкритому ґрунті не падає від вітру і спеки.

  Відгук від Віктора Т. (Буча, Україна):

  Найкращий сорт для вирощування на ранню продукцію. Вже не перший рік його сію. Рекомендую.

  Савел (Hazera)

  Універсальність в вирощуванні!

  • Відмінний сорт цибулі на перо для всесезонного вирощування у відкритому і закритому ґрунті. Період від посіву до збирання становить – 65-75 днів.
  • Рослина має красивий, темно-зелений листовий апарат. Не утворює цибулин.
  • Сорт легко чиститься і довго зберігає свої товарні властивості.
  • Савел стійкий до хвороб листя та стресових умов під час вирощування.

  Відгук від Маргарити К. про цибулю Савел:

  Очень люблю есть лук, как перо, так и сами луковички! Высаживаю каждый год! Он присутствует во всех салатах, и входит в состав многих блюд.

  Кращі сорти цибулі шніт

  Еректа (Semo)

  Ніжний смак з приємною гостротою!

  • Дуже врожайна ранньостигла цибуля-шніт. Вегетація триває 40-50 днів після посіву.
  • Рослина — міцний кущ темно-зелених, прямостоячих листків.
  • Перо має ніжний ароматним смаком, який добре поєднується з овочевими салатами.
  • Еректа підходить для вживання у свіжому, маринованому і тушкованому вигляді.

  Біггі (Enza Zaden)

  • Холодостійкий витривалий багаторічний гібрид цибулі. Від сходів до зрізу врожаю проходить 54 дні.
  • Довжина пера становить 20-35 см. У молодому віці листки ніжні, ароматні, з приємним напівгострим смаком.
  • Зелень темно-зеленого забарвлення зі світло-фіолетовою квіткою, яка є медоносом.
  • Біггі можна вирощувати в плівкових і скляних теплицях, тунелях і у відкритому ґрунті. Шніт використовують у свіжому вигляді та для перероблення.

  Кращі сорти цибулі порей

  Колумбус (Bejo)

  • Ультрарання урожайна цибуля порей, яка готова до збирання через 85-90 днів після висадки розсади.
  • Рослина формує міцний кущ темно-зелених, прямостоячих листків. Біла частина досить довга в порівнянні з іншими сортами.
  • Порей має ніжний смак і приємний аромат, який прекрасно поєднується з овочевими салатами.
  • Колумбус вирощують для свіжого ринку і заморозки.

  Голет (Moravoseed)

  • Пізня цибуля порей, яка витримує зниження температури до -7°С. Вегетаційний період від посіву до збору врожаю становить 155-165 днів.
  • Рослина з прямостоячим зеленим листям. Ніжка біла, циліндрична, середньою довжиною 45-50 см.
  • Сорт рекомендується вирощувати через розсаду, висіваючи насіння з кінця лютого до другої половини березня.
  • Цибулю Голет вирощують для реалізації на ринку свіжих овочів, заморозки та перероблення.

  Американський (Hortus)

  • Середньорання врожайна цибуля-порей для отримання осіннього врожаю. Вегетаційний період – 170-180 днів від сходів насіння.
  • Рослина з темно-зеленим листям і білою частиною довжиною 22-25 см.
  • Сорт Американський добре переносить зиму без укриття.
  • Перевагою даної цибулі порей є приємний смак, відмінна транспортабельність і лежкість.

  Термінал (Moravoseed)

  Висока продуктивність і затребуваність!

  • Середній сорт цибулі порей для вирощування весною, влітку і восени. Формує врожай через 155-165 днів після посіву.
  • Рослина сильноросла, з добре сформованою листовою розеткою.
  • Біла ніжка, красивою циліндричної форми, довжиною 35-40 см.
  • Листя цибулі порей Термінал сизо-зеленого кольору, покрите товстим шаром воску. Воно зберігає свіжість довгий час після збору.

  Елефант (Semo/Moravoseed)

  Високі показники врожайності!

  • Пізній сорт цибулі порей, який дозріває через 180-200 днів після сходів.
  • Рослина не велика, формує білу «ніжку» довжиною від 15 до 20 см і товщиною до 5 см. Листя темно-зелене з сильним восковим нальотом.
  • Середня рослина важить 200 г і більше. Має гострий смак. Застосовується для вживання у свіжому вигляді, приготування їжі та тривалого зимового зберігання.
  • Елефант відрізняється високою врожайністю, не вимогливий до вологи та витримує зниження температури до -14°С.

  Старозагорський камус (Semo)

  Простота в вирощуванні і висока якість!

  • Цибуля-порей з раннім періодом дозрівання (130-140 днів). Підходить для отримання осінньої продукції для свіжого ринку і перероблення.
  • Листя темно-зеленого кольору з сизим відтінком. Стебла товсті, високі та соковиті. Відрізняються високими смаковими якостями.
  • Старозагорський камус відмінно росте до пізньої осені, коли інші сорти цибулі зупиняються в рості.

  Форрест (Bejo)

  Популярність на ринку овочів!

  • Ранній сорт цибулі-порей, який конкурує з гібридами за врожайністю та однорідності врожаю. Період вегетації становить – 85-90 днів.
  • Рослина потужна, циліндричної форми, з плоскими темно-зеленим листям довжиною до 80 см.
  • Листя довго зберігає свіжість після збору врожаю. Їстівне стебло досягає довжини 30 см і ширини в 4 см.
  • Форрест використовується у свіжому вигляді та для перероблення. Завдяки своєму привабливому вигляду він має попит на овочевому ринку.

  Карентан (Servise plus)

  Пластичність і красивий товарний вигляд!

  • Пізній сорт цибулі порей для вживання у свіжому вигляді та використання в домашній кулінарії.
  • Рослина утворює довге, плоске, темно-зелене листя і потовщене біле стебло. Їстівна частина довжиною 18-22 см і діаметром до 4 см.
  • Карентан має ніжний смак і тонкий аромат цибулі. Відрізняється високою стресостійкістю, тому відмінно росте у всіх кліматичних регіонах України.

  Тітус (Moravoseed)

  Морозостійкість і універсальність у використанні!

  • Високоврожайна цибуля порей для отримання осіннього врожаю. Належить до пізніх сортів, оскільки дозріває через 165-175 днів.
  • Рослина з сизо-зеленим, стоячим листям. Біле стебло довжиною – 20-25 см, ближче до основи трохи розширюється.
  • Тітус вирощують для заморозки, консервування та вживання у свіжому вигляді. Сорт показав стійкість до морозів до -15°С.

  В даному рейтингу зібрані сорти цибулі, які є лідерами продажів в інтернет-магазині «Супермаркет Насіння» у 2020-2021 році. Ці сорти та гібриди добре себе зарекомендували на території України.

  Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.