Зміст:
Посів та удобрення ярих культур. Крок за кроком
Зволікати з початком посіву зернових культур не слід, адже з кожним днем наростає температура, а з нею і втрати дорогоцінної вологи. З іншого боку, ранній посів може призвести в майбутньому до ушкодження, а то і загибелі сходів польових культур внаслідок пошкодження весняними заморозками, які трапляються все частіше.
Передпосівний обробіток ґрунту
Посіву ярих зернових культур завжди передує передусім якісний передпосівний обробіток ґрунту, який має бути зорієнтований на збереження вологи, заощадження енергії і попередження ерозійних процесів тощо.
Найвища якість обробітку досягається за фізичної стиглості ґрунту, яка на легких за механічним складом відмінах настає за вологості 40–70% від НВ (ГПВ), на важких — 50–65%. Для чорноземів оптимальна вологість становить 15–18% (по відношенню до абсолютно сухого ґрунту).
Боронування навесні проводять вибірково у міру підсихання полів і ділянок. Закриття вологи перш за все виконується на полях брилуватого зябу важкими зубовими або пружинними боронами БП-8, БП-24, СТ-15, FlexiCoil, Magnum та ін. Зволікання із боронуванням призводить до втрати великої кількості води, які можуть досягати 30–60 т/га щоденно.
Глибина передпосівної культивації в усіх випадках повинна відповідати глибині загортання насіння. Недотримання цієї агровимоги призводить до зависання зерна в напівсухому прошарку ґрунту і зрідженості сходів. Серед знарядь для допосівного обробітку більш досконалими є культиватори зі стрілчастими лапами на S-подібних пружинних стояках (наприклад, КБМ-10,8ПС, КБМ-9,6ПС-4Д, КБМ-14,4ПС-Д тощо).
За вирощування пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, сорго, соя, гречка) ґрунт переважно обробляють двічі: перший раз дисковими знаряддями або важкими культиваторами з плоскорізальними робочими органами типу КПП-3,9, КР-4,5 на 10–12 см, другий — перед сівбою на глибину загортання насіння паровими КПС-4, КПН-4, КН-7,2. На легких та середніх за гранулометричним складом ґрунтових відмінах (вміст фізичної глини менше 40%) за відсутності на полі вегетуючих рослин перший обробіток, з метою заощадження вологи, палива і коштів, можна замінити боронуванням зубовими чи пружинними боронами.
Обробіток ґрунту під час посіву ярих культур та пересіву озимини починають за оптимальної вологості ґрунту (15–18%), при цьому перевага надається широкозахватним одноопераційним чи комбінованим машинам в агрегаті з гусеничними або колісними тракторами, обладнаними радіальними шинами з низьким питомим тиском на грунт.
За достатньої вирівняності поля на добре оструктурених ґрунтах із технології вирощування пізніх ярих культур під час пересіву озимих можливе виключення проміжного обробітку, а під горох, ячмінь, овес — застосування сівалок-культиваторів прямої дії.
Строки сівби
Строки сівби залежать від біологічних особливостей культури.
Так, зокрема, до культур ранніх строків сівби відносять овес, ячмінь, пшеницю яру, горох, вику, льон, цукрові буряки, соняшник, моркву, багаторічні трави тощо. Адже їх насіння проростає за температури ґрунту від + 1 до + 6 °C вище нуля на глибині його загортання, а сходи не пошкоджуються весняними приморозками.
До культур середніх строків сівби відносять: кукурудзу, просо, сою, квасолю, сорго, гречку тощо. Температура ґрунту на глибині загортання насіння під час посіву повинна бути не меншою за + 7–10 °C, адже за нижчих температур насіння практично не проростає, а сходи їх пошкоджуються навіть незначними весняними заморозками.
У культур пізнього строку сівби (рис, тютюн, баштанні) насіння проростає за температури ґрунту на глибині його загортання у межах +12–14 °C.
Культури ранніх строків сівби краще використовують ґрунтову вологу, менше пошкоджуються шкідниками та пригнічуються бур’янами. Запізнення із сівбою часто є причиною появи недружніх і зріджених сходів, і, як результат, суттєвого зниження врожаю та погіршення його якості.
Посів польових культур повинен сприяти оптимальній густоті (стеблостою) рослин, що забезпечить високу продуктивність фотосинтезу та оптимальне насичення рослин водою, повітрям і поживними речовинами.
Сучасні технічні засоби механізації без проблем здатні забезпечити практично задану густоту посіву будь-якої культури, необхідно лише правильно встановити найбільш доцільну площу живлення.
Норми висіву
За даними наукових установ, оптимальними нормами висіву просапних ярих культур є: для соняшнику — 40–60 тис./га, кукурудзи — 40–60 тис./га, сої — 400–700 тис./га, сорго — 160–180 тис./га.
Під час встановлення норми висіву треба враховувати вологість ґрунту, забезпеченість рослин поживними речовинами, засміченість ґрунту та площу живлення, яка потрібна для нормального росту і розвитку рослин, а також якість насіння. Враховуючи зміну погодних умов, норму висіву доцільно коригувати. Меншу використовують за сівби в оптимальні строки на родючіших ґрунтах, після добре удобрених попередників і за достатнього зволоження ґрунту, в інших випадках норму збільшують.
Глибина загортання насіння
Залежить вона від його розміру, тобто чим більше насіння, тим глибше його можна загортати. Так, насіння кукурудзи можна висівати на глибину 6–8 см, пшениці ярої — 5–6 см, а дрібнонасінних культур, як льон і конюшина — на 2–3 см. На меншу глибину сіють насіння культур, які під час проростання виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту (соя — 3–4 см, люпин — 2,0–2,5 см, квасоля — 5–7 см, цукрові буряки — 2–4 см).
Що стосується ґрунту, то на легких за механічним складом ґрунтах насіння слід висівати глибше, ніж на важких. А щоб насіння краще проростало, його необхідно розміщувати на твердому ложі, де кращий доступ вологи з нижніх шарів ґрунту. Верхній шар повинен бути розпушеним, щоб забезпечити надходження повітря до насіння і появи сходів. Дуже важливим є рівномірність насіння за глибиною, адже нерівномірне призводить до його недружнього проростання, нерівномірного розвитку рослин і достигання врожаю.
У разі сівби насіння в оптимальні строки, посів здійснюють на загальноприйняту глибину для культури, а у випадку запізнення із сівбою, та коли верхній шар ґрунту пересихає, його загортають дещо глибше.
На полях із перезволоженим верхнім шаром ґрунту після сівби слід обмежити застосування такого агроприйому, як прикочування посівів, зокрема ячменю ярого і вівса, важкими кільчато-зубовими котками. За умов різкого підвищення температури повітря у післяпосівний період і відсутності опадів на таких полях утворюється тверда ґрунтова кірка, яка травмує кореневу систему рослин.
Внесення добрив
Посів ярих зернових культур бажано поєднувати із внесенням мінеральних добрив. Зокрема, для припосівного удобрення бажано ширше використовувати повні або парні складні мінеральні добрива — N15P15K15, нітроамофоску — N16P16K16, нітрофоску — N13P13K13, амофос — N12P50, амофосфат — N16P20 та ін.
Припосівний локальний спосіб внесення мінеральних добрив є найбільш економічно вигідним та екологічно безпечним, адже він забезпечує приріст урожаю на 20–40% порівняно з розкидним у зв’язку з локалізацією внесених елементів живлення безпосередньо біля кореневої системи, що покращує позиційну доступність поживних речовин рослинам. Оптимальна глибина внесення добрив для зернових культур суцільної сівби становить 5–12 см, а для просапних — 12–20 см. Локальне внесення мінеральних добрив здійснюється за допомогою стерньових сівалок прямої сівби, зернотукових сівалок, культиваторів-рослинопідживлювачів, а також відповідних ґрунтообробних агрегатів.
Окрім макроелементів (N, P, K), під час посіву можна вносити і мікро-, зокрема, висівати оброблене насіння комплексним мікродобривом чи стимулятором росту.
Отже, весняний обробіток ґрунту повинен бути перш за все своєчасним і зорієнтованим на збереження ґрунтової вологи (особливо в степовій зоні), запобігати ерозійним процесам та виконуватись безпосередньо перед самим посівом польових культур із мінімальною кількістю технологічних операцій, що дозволяє зекономити енергетичні ресурси.
Норма висіву насіння повинна забезпечувати оптимальну науково-обґрунтовану густоту сходів, яка, своєю чергою, залежить від комплексу показників (особливостей природної зони, господарства, полів, якості посівного матеріалу тощо).
Для суттєвого підвищення урожайності польових культур у систему удобрення необхідно включати локальне припосівне внесення гранульованих мінеральних добрив за допомогою стерньових сівалок прямої сівби, зернотукових, що забезпечує безпосередній контакт кореневої системи польових культур з елементами живлення. Ширше використовувати мікродобрива у вигляді комплексонатів мікроелементів за обробки насіння тощо.
Олександр ЦИЛЮРИК, доктор с.-г. наук, професор
кафедри загального землеробства та ґрунтознавства
Дніпровського державного аграрно-економічного університету
Посівна-2021 у цифрах
Затяжна холодна весна, низькі температури повітря, березневі снігопади, пізнє відновлення вегетації змістили терміни посівної кампанії для багатьох аграріїв у різних областях України. Ситуація подекуди була критичною, адже одні аграрії заходили сівалками в поле тоді, коли інші отримували сходи. Посівна сезону 2021 була незвичною: дощі — те, що чекали аграрії протягом попередніх років, цьогоріч подекуди були зовсім небажаним погодним явищем. Тож SuperAgronom.com проаналізував ситуацію з сівбою основних сільськогосподарських культур та готовий ділитися з вами!
Особливості посівної у господарствах
Віктор Марценюк, керівник агрономічного відділу МХП розповів, що у компанії посівна нинішнього сезону, що тривала з 10 квітня по 10 травня, була довшою, ніж минулорічна, яку в компанії провели за 20 днів. Цьогоріч 90-95% площ там засіяли за місяць, винятком стали невеликі масиви у крайніх точках Сумщини та Львівщини, де не змогли вчасно завершити роботи через вологий ґрунт та рясні дощі. У період 10.04-10.05 у компанії паралельно сіяли кукурудзу та соняшник, а з 20.04 — сою. Цього року ґрунт був не повністю дозрілий, що в подальшому впливало і на темпи, і на якість посівної.
«50 тис. га відведені у нас під ярі культури: 37 тис. га під кукурудзу та 13 тис. га під соняшник. Протягом посівної кампанії не виникало проблем з технікою, сівбою, лише з квітневими та травневими дощами, що не дають можливості закінчити максимально ефективно сівбу. За день завдяки посівним потужностям технічного парку ми могли засівати 4-5 тис. га в день», — зауважив Тарас Корнієнко, заступник головного агронома у агрогрупі «Агрейн».
Посівну цього року завершили у першій декаді травня і в холдингу A.G.R. Group, щоправда, подекуди ще досівали сою у другій декаді.
«Насправді від цієї весни я очікував гірших результатів, але завдяки спрацьованій команді, де кожен знає свій фронт робіт, нам вдалося вкластися в оптимальні терміни сівби. Погодні умови власне сівбі не завадили, вони завадили скоріше весняному обробітку ґрунту, через дощі ми отримали змогу зайти в поле пізніше, ніж зазвичай, тому це вже вийшов передпосівний обробіток», — каже Олександр Аракелян, головний агроном холдингу A.G.R. Group, яким керує Місак Хідірян.
Анатолій Гучук, агроном ТОВ «Дружба», що на Волині підсумував, що відновлення весняної вегетації розпочалось пізніше, довго сніг лежав і були приморозки.
Яра пшениця
Більшість сільгосппідприємств розпочали комплекс весняно-польових робіт із затримкою на 2 тижні до середньорічних строків, зокрема сівба ранніх ярих культур розпочалася у багатьох господарствах на середину квітня.
Засіяли цьогоріч яру пшеницю на площі 175,2 тис. га , а минулоріч — на 184,53 тис. га.
Трійку-лідерів під посівними площами зернової очолює Львівщина, де відведено найбільше га — 25,6 тис. га, на другому місці Тернопільщина з 19,2 тис. га і третє місце з 16,5 тис. га має Житомирська область.
Найменше посівних площ під озимою відведено у Закарпатській (0,5 тис. га), Миколаївській (1,5 тис. га) та Луганській (1,7 тис. га) областях.
Одними з перших посівну ярих зернових розпочали івано-франківські аграрії. У регіоні в цілому під групу ярих культур відведено 255 тис. га, посівних площ під ярою пшеницею там 8,6 тис. га.
Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій
Ярий ячмінь
Ярим ячменем аграрії засіяли цьогоріч 1 млн 354,38 тис. га, що є на 171,1 тис. га менше, ніж у 2020 році.
Під цю культуру відведено найбільше площ у східному регіоні: Дніпропетровській (132 тис. га), Харківській (124,7 тис. га) та Донецькій (101,9 тис. га) областях, а найменше у західному регіоні — Закарпатській (0,7 тис. га), Чернівецькій (13,7 тис. га) та Львівській (17,6 тис. га) областях.
Василь Мельник, головний агроном Бориспільського підрозділу ГК «Агро-Регіон» розповів, що у Бориспільському районі, на Київщині з 30 березня по 5 квітня тривала сівба ярого ячменю на 1170 га, коли ґрунт набув своєї фізичної стиглості.
У 2021 році на Донеччині згідно із прогнозованою структурою посівних площ сільськогосподарських культур посіяли ярих зернових культур на площі — 209,5 тис. га (у 2020 році — 207,5 тис. га), зокрема ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі — 127,7 тис. га (у 2020 році — 130,1 тис. га).
На 17 квітня аграрії Полтавщини завершили сівбу ярого ячменю на площі 77,0 тис. га.
Кукурудза
Під кукурудзу господарства України відвели 5 млн 342,88 тис. га, що є майже однаковим показником, як порівняти з минулим сезоном, коли засіяли 5 млн 376, 21 тис. га.
Під кукурудзою найбільше тис. га відведели аграрії з Полтавщини, де посіяли 648,2 тис. га. 573,7 тис. га посівних площ було засіяно у Чернігівській області, а на 126,1 тис. га менше було відведено на Сумщині. Серед регіонів, де посіяли кукурудзи більше 400 тис. га, увійшли також Вінниччина (426,8 тис. га), Черкащина (424,5 тис. га) та Київщина (415,5 тис га).
Тарас Корнієнко: Агросезон 2021 стане роком нових підходів у живленні культур, виборі ФАО кукурудзи та до технології вирощування
Серед 24 областей України у 11 з них посіяли менше 100 тис. га кукурудзи. Найменше посівних площ відведено у Запорізькій області, де посіяли 34,4 тис. га. Також невеликі посівні площі, порівняно з структурою посівних площ інших регіонів, є у господарствах Херсонщини та Закарпаття.
Станом на 10 червня 2021 р. агровиробники України засіяли кукурудзою 5 млн 342,9 тис. га, що становить 100% до прогнозу. Лише окремі господарства продовжують сівбу культури.
Деякі області не до кінця виконали план: Закарпатська (94% до прогнозу), Харківська (97%, засіяли — 257,9 тис. га), Миколаївська (97%, — 99 тис. га), Луганська (99%, — 60,1 тис. га). При цьому відзначаються і ті, хто перевиконав план: Донеччина (117% до прогнозу, — 70,4 тис. га, Сумщина (104%, — 447,6 тис. га), Чернівецька область (103%, — 60,6 тис. га), Київщина (101%, — 415,5 тис. га), а також Запорізька область (101%).
«У сезоні 2021 ми зменшили густоту посіву у всіх регіонах вирощування основних сільськогосподарських культур на 10%, минулоріч таке впроваджували лише на Харківщині. Враховуючи досвід минулого року, звернули увагу, що гібриди з високим ФАО, на жаль, не показали бажаного результату, тому цьогоріч вирішили зменшити і ФАО. На Харківщині, у регіоні з низьким вологозабезпеченням проводимо сівбу культури з ФАО 240-260 з густостою висіву 65-70 тис./га. У Новгород-Сіверському, Сосницькому районах Чернігівської області обираємо гібриди з ФАО 250-260 з густотою посіву 74-75 тис./га. На Черкащині, на 15% посівних площ під культурою ФАО переважно дорівнює 300-320, густота дорівнює в середньому 72 тис./га, а з ФАО 270-280 — максимум 74 тис./га», — розповів Тарас Корнієнко, заступник головного агноронома у агрогрупі «Агрейн».
Наприкінці травня під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 22-40 мм і більше, лише на окремих площах Запорізької та Херсонської областей — задовільним — 11-19 мм.
Соняшник
Під соняшник у 2021 році відведено 6 млн 428,77 тис. га, минулоріч олійною засіяли 6 млн 142,22 тис. га.
Найбільше посівних площ відведено у Дніпропетровській області (601 тис. га). Більше 500 тис. га аграрії засіяли у Кіровоградській (576,1 тис. га), Харківській (543,7 тис. га) та Запорізькій (514,5 тис. га) областях.
Найменше гектар під олійною засіяли на Закарпатті (2,87 тис. га), Чернівецькій (21,4 тис. га) та Івано-Франківській (26,8 тис. га).
«У нас двопільна сівозміна, вирощуємо сою та кукурудзу. Але цього року у Броварському кластері на пісках посіяли 1400 га соняшнику. Це площі, які були під кукурудзою 6 років поспіль, тому прийняли рішення сіяти соняшник, щоб зробити якусь сівозміну», — каже Олександр Аракелян, головний агроном холдингу A.G.R. Group, яким керує Місак Хідірян.
В останній декаді травня під соняшником на більшості площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним — 21-40 мм і більше, в окремих районах південних та Донецької областей — задовільним (11-20 мм продуктивної вологи), на окремих площах Запорізької області — недостатнім (6-9 мм).
Соя
Соєю у 2021 році в Україні засіяно 1 млн 387,44 тис. га, а у сезоні 2020 — 1 млн 409,89 тис. га.
Аграрії Хмельниччини цьогоріч засіяли соєю 150 тис. га. Відтак область стала лідером за посівними площами під цією бобовою культурою. Там недосів озимої пшениці та ріпаку довелось компенсувати навесні ярими культурами, зокрема і соєю.
На 16,6 тис. га менше цієї культури посіяли у господарствах Житомирщини. Більше 100 тис. га під соєю відвели аграрії з Полтавщини (120,4 тис. га), Вінниччини (109,3 тис. га) та Київщини (104,1 тис. га).
«Ми спробували цьогоріч посіяти 100 га сої у Херсонському кластері, будемо пробувати вирощувати бобову ще й на Півдні», — каже Олександр Аракелян, головний агроном холдингу A.G.R. Group, яким керує Місак Хідірян.
Найменше бобової посіяли у Донецькій (0,5 тис. га), Дніпропетровській (3 тис. га) та Одеській (5,2 тис. га) областях. Зауважимо, що на Луганщині сою цьогоріч не вводили в сівозміну взагалі.
Станом на 10.06 на Закарпатті посіяли культуру на 6,75 тис. га, що є 50,07% до запланованих площ.
Овес
Всього культура була посіяна на площі 193,8 тис. га (100% до прогнозу) цьогоріч, минулого року показник сягнув 186,35 тис. га.
Найбільше посівних площ відвели аграрії на Житомирщині (37,5 тис. га), Волині (35 тис. га) та Чернігівщині (23,8 тис. га). Цьогоріч агровиробники Донеччини побили рекорд по перевиконанню прогнозу сівби вівса, засіявши 282% — 10,1 тис. га.
У господарствах Кіровоградської (0,3 тис. га), Запорізької (0,63 тис. га) та Черкаської (0,8 тис. га) областей засіяли культурою найменше .
Просо
Якщо переглянути статистику виробництва за останні 10 сезонів, то можна відзначити хвилеподібну зацікавленість українських агровиробників у такій нішевій культурі, як просо. Декілька сезонів аграрії збільшують площі під зерновою, потім — зменшують.
«Відповідно, фіксуємо зростання/спад обсягів урожаю проса в Україні, у тому числі і насіннєвого. Так, у 2020/21 МР аграріями було зібрано 256 тис. тонн проса, що практично досягло максимального за 10 сезонів показника — 279 тис. тонн у 2011/12 МР. На насіннєві цілі, згідно зі статистикою, з урожаю-2020 було відведено 5 тис. тонн проса, що відповідає показнику сезону-2019/20. Тоді як з 2012/13 МР цей обсяг не перевищував 3 тис. тонн», — зазначила виконавчий директор НАУ Сюзана Григоренко.
Згідно з прогнозами аналітиків, виробництво проса в Україні у сезоні-2021/22 може сягнути рекордних за останнє десятиріччя 300 тис. тонн.
Горох
У сезоні 2021 в Україні посіяли горох на 238,16 тис. га, минулоріч цей показник сягнув 282,71 тис. га.
Найбільше посівних площ під культуру відвели аграрії з Запоріжчини (57,8 тис. га), Дніпропетровщини (25,8 тис. га) та Харківщини (22,61 тис. га), найменше — з Чернівецької (0,4 тис. га), Рівненьської (0,5 тис. га) та Львівської (0,7 тис. га) областей.
Цукровий буряк
У цілому в Україні посіяли у 2021 році 227,14 тис. га, що на 18,13 тис. га більше, ніж минулоріч.
Під цукрові буряки найбільше посівних площ відвели аграрії з Вінниччини, де посіяли 49 га. Майже вдвічі менше, 25,5 тис. га засіяли культурою на Полтавщині та 24,5 тис. га на Хмельниччині.
Варто зауважити, що у 7 областях України цукрові буряки не вирощували . Інформації про посівні площі на Луганщині, Миколаївщині, Запоріжчині, Херсонщині, Одещині, Донеччині та Закарпатті відсутні.
Менше 1 тис. га під цукровою культурою відвели аграрії у Дніпропетровській (0,5 тис. га), Сумській (0,87 тис. га) та Івано-Франківській (0,9 тис. га) областях, що є найменшими показниками.
Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному шарі ґрунту станом на кінець травня залишалися оптимальними — 27-41 мм.
Також варто зауважити, що станом на кінець травня 2021 р. забезпеченість сільгосппідприємств ЗЗР становить 31,3 тис. тонн препаратів, або 97% до потреби в І півріччі 2021 року.
У господарствах всіх форм власності тривають роботи із проведення захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів. Станом на кінець третьої декади травня оброблено понад 19,5 млн. га сільгоспугідь. Найбільше оброблених площ в Одеській — 2,5 млн. га, Хмельницькій — 1,6 млн. га та Дніпропетровській — 1,4 млн. га областях.
Всього оброблено 10,5 млн га гербіцидами, 4,1 млн га інсектицидами та 4,9 млн га фунгіцидами.
Як вплинули на хід посівної постачальники насіння та чи був дефіцит?
Майже щороку останнім часом ще задовго до початку весняної посівної починає заходити мова про дефіцит насіння від великих насіннєвих компаній та неможливість придбати потрібні гібриди через відсутність потрібної кількості насіння. Тому більшість агровиробників, як великих холдингів, так і фермерів із різним розміром зембанку, надають перевагу закупівлі насіння заздалегідь. Наприклад, замовляють потрібні гібриди ще з осені чи на початку зими, вносячи передоплату на свої замовлення. Частково це вирішує і проблему дефіциту, і проблему пізніх поставок.
«В МХП глобальних проблем із постачанням насіння не було. Несуттєві виключення були, як і кожного року. Всі партії насіння проходили перевірку на схожість, енергію та холодовий стрес», — зауважив Віктор Марценюк, керівник агрономічної служби МХП.
У деяких інших великих компаніях також повідомили, що значних проблем, які б могли вплинути на терміни та хід посівної, із постачанням насіння не мали.
«Проблеми були, але незначні, з компаніями Monsanto та Corteva, проте на проведення посівної кампанії вони не вплинули. Були заміни насіння, але не тому, що постачальники «не те привезли», а тому, що нас не влаштувала маса 1000 насінин та деякі інші якісні показники, тож звернулися за заміною», — відповіли на наш запит в одній такій компанії.
У іншій же повідомили, що через систематичні затримки з постачанням вже передплаченого посівного матеріалу та його низьку якість вже два роки як відмовилися сіяти насіння виробництва Corteva.
«На частину вже передплаченого насіння кукурудзи у Corteva Agriscience нам запропонували заміну на гібриди з аналогічним ФАО, але врожаю 2019 року. Оскільки ми не працюємо з насінням виробництва минулих років, відмовились від заміни і придбали гібриди іншого виробника», — розповів агроном ще одного агропідприємства.
Аграрії з різних регіонів кажуть, що цьогоріч мали багато випадків пізнього завезення придбаного насіння до господарств. І якби не холодна погода та дощі, які розтягнули посівну у часі, такі пізні поставки вплинули б на хід робіт.
«Цьогоріч замовили одну партію від Brevant кукурудзи П8723, яка прийшла в дуже пізній термін, тобто були протерміновані умови угоди. Партію ми отримали, коли вже розпочали посівну. Інформацію про затримки отримували суперечливу, наприклад, що дистриб’ютор не зміг вчасно відвантажити насіння, хоча з ними ми працюємо не перший рік і завжди були на зв’язку, тож ймовірно, якби насіння було в них, то проблем би не виникло. За контрактом 1 квітня ми хочемо мати насіння, адже ми його протруюємо додатково протягом 2-ох тижнів. Насіння, що отримали, було якісне згідно з сертифікацією. Оскільки пізно розпочали посівну, адже було холодно, то затримка з поставкою насіння не була такою відчутною, але якби умови склались по-іншому, то були б певні технологічні незручності. Хоч і все закінчилось без пригод, але сама ситуація негативна», — підсумував агроном підприємства з Рівненщини.
Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном
Окрім того, деякі з опитаних аграріїв розповіли, що мали проблеми із вчасним придбанням деяких популярних гібридів від великих виробників насіння, зокрема, компаній Syngenta та Monsanto. Проте, зазначають вони, такі проблеми виникають практично щороку, адже саме популярні гібриди викупляють у першу чергу. Дрібні фермери розповіли, що проблема з купівлею насіння зовсім в іншому: невелику партію придбати не завжди просто і дуже часто саме дрібним агровиробникам продають підроблене насіння.
Та незважаючи на подібні негаразди, аграрії України все ж провели посівну і тепер залишається тільки сподіватися, що погода цього року дозволить отримати очікувані врожаї.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.