Коли садити цибулю навесні

Цибулю ріпчаста зазвичай вирощують за 2 роки: спочатку сіють насіння, з якого в перший рік виростає сіянка, її садять навесні, і потім восени другого року вдається зібрати велику ріпу. Але якщо посіяти насіння рано, виростити повноцінні цибулини можна і за рік. Цибуля дуже корисна для організму людини, тому що містить велику кількість корисних речовин. Саме тому майже на будь-якому городі і дачній ділянці можна зустріти цибулю. Садити цибулю можна під зиму або навесні. Сьогодні ми поговоримо саме про те, як садити цибулю навесні, і що потрібно зробити, щоб отримати хороший урожай.

Як підготувати ґрунт

Якщо ви зібралися садити цибулю у відкритий ґрунт навесні, підготувати його необхідно заздалегідь, ще восени. Місце має бути на узвишші, щоб вода не застоювалася. Ґрунт краще вибирати суглинний і нейтральний. На кислому ґрунті цибуля рости не буде. Місце повинно добре освітлюватися, оскільки ця культура досить світлолюбна. Слідкуйте, щоб цибуля не тінилася високими деревами або овочами. Багато овочівників забувають про цей момент, а в результаті отримують урожай гірший, ніж очікували.

Далі внесіть на 1 кв.м. 5 кг перепрілого гною або компосту. Не завадить також внести калій і фосфор з розрахунку 30 гр. на 1 кв.м. Перед оранкою можна також внести свіжу, суху деревну золу (відро на 5 кв.м.). Це не тільки допоможе підживити ґрунт, а й знизить кількість шкідників у ньому.

Кращою культурою–попередником для цибулі буде картопля, диня, томат, бобові. На одному і тому ж місці цибулю не рекомендується вирощувати частіше, ніж раз на 3–4 роки.

Навесні, коли ґрунт трохи відтане, вносять 1 ч.л. аміачної селітри на 1 кв.м. Безпосередньо перед посівом насіння або посадкою сіянки ґрунт розпушують на глибину до 12 см, грядку злегка утрамбовують. Потім ґрунт поливають теплою водою і накривають плівкою на 2–3 дні до посіву. Безпосередньо перед посадкою ґрунт потрібно вирівняти: на горбистій ділянці насіння буде посіяно нерівно, через що сходи будуть нерівномірними.

Посів цибулі насінням навесні

Насіння цибулі, яке ви зібралися висівати в березні або в квітні 2020 року, повинно бути не старшим 2 років, а найкраще використовувати щойно куплене насіння. Перш, ніж приступати до посіву, насіння замочують у воді на 24 години (при цьому воду потрібно міняти через 3–4 години). Насіння, яке ви збирали самі або в якості якого ви не впевнені, рекомендується протравити. Найбільш простий спосіб це зробити — 1% розчин марганцю, в якому замочують насіння на 45 хвилин. Після чого протягом 18 годин посівний матеріал замочують в Епіні (2 краплі препарату на 100 мл води). Варто відзначити, що якщо насіння було придбано в спеціалізованому магазині, його не потрібно попередньо протравлювати, оскільки виробник зробив це вже до реалізації.

Посадка цибулі навесні проводиться, коли пройдуть заморозки. Хоча культура ця досить холодостійка і здатна пережити короткочасне пониження температури, потрібно дочекатися, коли температура буде 2–3 °С вище нуля. У таких умовах насіння цибулі починає проростати. При ранньому посіві цибулі можна отримати повноцінний урожай цибулин, які будуть розміром не менші, ніж при вирощуванні із сіянки, але зберігатися вона може не довго. Якщо посіяти насіння трохи раніше, коли вночі ще очікуються похолодання, посіви можна накрити плівкою, яку знімають при появі перших сходів.

Перед початком посіву плівку потрібно зняти і полити ґрунт теплою водою. Найбільш поширений спосіб посіву насіння — 3–4–рядковими стрічками, відстань між рядками близько 15 см. Сіють саме насіння на відстані 1–1,5 см і на глибину 1 см. Для зручності процесу посіву насіння змішують з просіяним піском. Посіви присипають ґрунтом, також їх можна замульчувати.

Висівати насіння цибулі можна не тільки ранньою весною. Часто робиться це в кілька етапів. Другий посів проводять, коли ґрунт прогріється до 10–12 °С. У цей час перший посів уже дасть хороші сходи. У такому випадку врожай буде складатися з цибулин середнього і маленького розміру. Третій раз висівають насіння у травні, коли ґрунт прогріється до 15 °С і вище. З таких посівів отримують сіянку, яку можна висаджувати на наступний рік.

Рихлити ґрунт можна ще до того, як з’являться перші сходи. Як тільки з’явиться 1 справжній листок, сіянці потрібно прорідити, повторивши процедуру, коли з’явиться 2–3 листка. На цьому ж етапі можна провести перше підживлення органікою, наприклад, розчином гною (1:15). Наступні підживлення можна провести так: на 10 л води беруть 1,5 ч.л. сульфату калію і 1 ст.л. суперфосфату. Така підгодівля прискорить дозрівання цибулин.

Весняна висадка цибулі і догляд за ним

Нерідко городники не хочуть морочитися з посівами, тому висаджують цибулю-сіянку, яка вирощена з насіння і являє собою маленьку цибулину. Перш, ніж з’ясувати, коли садити цибулю навесні, потрібно знати, як вибрати посадковий матеріал. Цибулини не повинні бути пророслими, на них не повинно бути пошкоджень і гнилі, оскільки з таких екземплярів не вирости здорову цибулину. Якщо ви збираєтеся купити посадковий матеріал, краще вибирайте якісний, не знижений у ціні, що відповідає всім вимогам. Сіянка, яка підходить для посадки, щільна, з гладким, блискучим лушпинням.

У травні садити цибулю–сіянку можна в будь-якій кліматичній зоні України, але можна робити це і раніше. Для цієї культури важливіша не дата, а погодні умови. Крім того, багато городників нерідко звертаються до місячного календарю, щоб отримати більш якісний і здоровий врожай. Так, за місячним календарем 2020 посадку цибулі навесні на головку можна проводити у такі дні:

• Березень — 8, 10, 16–19.
• Квітень — 5–7, 9–15, 17–22, 27–30.
• Травень — 2–6, 9, 11, 12, 20–22, 29–31.

Що стосується температури ґрунту, для посадки сіянки це не нижче 12 °С. Не поспішайте занадто рано садити сіянку в непрогрітий ґрунт. Рекомендуємо звертати увагу не тільки на фази Місяця, а й на прогноз погоди. Садити цибулю краще в сухий день.

Як садити сіянку навесні? Після того, як ви відбракували порожні і підгнилі екземпляри, у тих, які підуть на посадку, потрібно зрізати сухий хвостик. Так цибулина швидше проросте. Також, як і насіння, сіянку перед посадкою можна замочити в розчині марганцю на 2–3 години (зробіть темно-рожевий розчин). Також для цих цілей підходить мідний купорос (розведіть 1 ч.л. в 10 л води і занурте цибулинки на 10 хвилин).

Для посадки цибулинок потрібно зробити борозенки глибиною до 10 см і з відстанню в 15 см. Висаджують цибулини на відстані 10 см один від одного. Зверху посадки можна присипати деревною золою для підживлення, а потім — ґрунтом.

Далі за сіянкою, як і за посівами насіння цибулі потрібно доглядати. Рекомендується рихлити ґрунт, щоб не утворювалася кірка на поверхні ґрунту, яка ускладнює ріст рослин. Також потрібно видаляти бур’яни, які з’являються навіть раніше, ніж перші сходи. Цибулю необхідно регулярно поливати 1–2 рази на тиждень під час активної вегетації. Коли цибулини почнуть дозрівати, полив потрібно скоротити до 1 разу на 2 тижні. Якщо влітку йдуть дощі, полив можна не проводити. За 3 тижні до збору врожаю поливати цибулю не потрібно.

Не менш важливо підгодовувати цибулю протягом сезону, оскільки культура добре відгукується на своєчасне харчування. Перший раз (через місяць після посадки сіянки) можна використати перепрілий коров’як (1:10) або курячий послід (1:15). Вносять добрива з розрахунку 10 л на 1 кв.м. Повторно підгодовують цибулю через 3 тижні після попереднього разу аміачною селітрою або сірчанокислим калієм (15 г на 1 кв.м.). Після чого грядку поливають. Також можна проводити обробку від шкідників: 1 ч.л. мідного купоросу, 35 мл рідкого мила на 10 л води. Робочим розчином обприскують наземну частину цибулі. Коли листя почали вилягати, а потім жовтіти і висихати, прийшла пора збирати урожай.

Хоча і вважається, що садити цибулю (особливо сіянку) краще під зиму, зробити це можна і навесні. Якщо зробити це вчасно, урожай буде не гіршим. Важливо дотримуватися простих умов посадки і догляду за цією культурою. А оскільки цибуля зовсім невибаглива, зібрати хороший урожай вийде у будь-якого городника.

✅Характеристика Місяця

Місяць – єдиний природний супутник Землі (також відома як Селена). Місяць світить відбитим сонячним світлом. Він являє собою темну куля з діаметром 3474 км.

• Поперечний переріз Місяця трохи більше 1/4 поперечного перерізу Землі.
• Об’єм Місяця в 49 разів менше обсягу Землі і дорівнює 2 195,3107 км 3 .
• Маса Місяця складає 0,01230 маси Землі, або приблизно 73 трлн. тонн.
• Середня щільність Місяця дорівнює 3,35 г/см 3 .
• Сила тяжіння на Місяці в 6 разів менше звичної нам.

Місяць обертається навколо Землі на середній відстані в 384 440 км, повний оборот вона робить за 27,322 доби. Місяць рухається по своїй орбіті, із середньою швидкістю 1,023 км/сек. Місяць – другий яскраве світило після Сонця, найближче до Землі небесне тіло.

Існують супутники планет, які набагато більше Місяця, проте Місяць є найбільшим супутником у порівнянні зі своєю планетою.

Середня відстань між Землею і Місяцем 384400 км. Сидеричний період обертання Місяця навколо свій збігається з її сидеричним періодом обертання навколо Землі, саме з цієї причини ми можемо спостерігати лише одну сторону Місяця.

Формування місячної поверхні відбувалося не одну сотню років, і в цьому брали участь як внутрішні, так і зовнішні впливи. На Місяці існують моря, в яких немає води (це низовини, які мають темне і відносно рівне дно), а також гірські хребти, які не поступаються за висотою нашим земним хребтам.

Особливістю місячного рельєфу є кільцеві гори або кратери, а також системи світлих променів, які поширюються в усі сторони від декількох великих кратерів.

Ці промені простягаються на відстань до 4000 км від свого центру. Місяць не можна назвати мертвою планетою, оскільки в 1985 р. було виявлено виділення газу з її надр. У Місяця не виявлено магнітних полюсів, поясів радіації, а також радіоактивних елементів.

На Місяці немає води і практично не існує атмосфери, отже, на Місяці сильні температурні перепади, наприклад днем місячна поверхня нагрівається до +120 °С, а вночі остигає до -170 °С.

Однак такі перепади температур пояснюються так само тим, що місячний день, як і місячна ніч, тривають 14 земних діб.

Зоряний місяць – повний оборот Місяця навколо своєї осі. Він дорівнює 27,322 доби. Він же синодичний період.

Синодичний місяць – період, за який фази повністю змінюють один одного, рівний 29,531 доби.

Фази Місяця – зміна виду освітлюваної Сонцем Місяця залежно від її місця розташування відносно Сонця.

Молодик – фаза місяця, при якій Місяць ховається в променях Сонця.

Перша чверть – фаза Місяця, при якій Місяць розташований на 90° на схід від Сонця. При цій фазі Місяць приймає вигляд півкола, який звернений опуклою стороною на захід.

Повний місяць – фаза Місяця, при якій повний Місяць і Сонце розташовані в протилежних сторонах неба.

Остання чверть – фаза Місяця, при якій Місяць знаходиться на 90 ° на захід від Сонця. При цій фазі Місяць приймає вигляд півкола, який звернений опуклою стороною на схід.

Вік Місяця – це проміжок часу, який відділяє який або момент від попереднього молодика. Виражається в добі і долях доби.

Сизигії – інша назва повного місяця і молодика.

Квадратура – інша назва першої і останньої чвертей Місяця.

Елонгація – це кутова відстань Місяця від Сонця.

Приливна сила місяця – різниця в силах тяжіння Місяцем даної точки поверхні та центру Землі. Лібрація – похитування Місяця, за допомогою яких, ми можемо зазирнути за її видимий край.

Через лібраційний центр видимого диска Місяця пересувається в межах ± 7° 54′ довготи за місячним екватора, що іменується лібрацією по довготі, і в межах ± 6° 50′ вздовж широти меридіана Місяця, що іменується лібрацією по широті.

Парапрактична лібрація – переміщення спостерігача об’єкта внаслідок обертання Землі. На екваторі Землі ця величина досягає 57′. Загальний вплив всіх лібрацій дозволяє нам побачити приблизно 0,6 всій поверхні Місяця.

Кратери – утворення на поверхні Місяця, які є характерною особливістю Місяця. Кратери по-іншому називаються кільцевими горами, висота кільцевих валів від 250 до 7000 м. Зустрічаються кратери, в центрі яких є центральна гірка. Найбільші кратери, діаметр яких досягає 240 км, називають цирками. Найменші кратери мають діаметр у кілька мм. Існують дві теорії утворення кратерів. Перша полягає в припущенні того, що кратери утворилися через інтенсивні вулканічних явищ в минулому. Великі бульбашки газів вибивалися з місячних надр і лопалися, залишаючи кільцеві гори і центральні гірки.

Друга теорія дотримується метеоритної природи кратерів. При падінні великих метеоритів відбувалися сильні вибухи, які розкидали грунт симетрично на всі боки. Обидві теорії можна підтвердити деякими фактами.

Селенологи – наука, що займається питаннями походження й еволюції всіляких утворень на місячній поверхні.

Селенографія – наука, що займається описом місячної поверхні.

Луніт – пористе речовина, яка покриває Місяць шаром в 1,5-2 м. Ця речовина являє собою тверду губчасту породу, яка схожа на пемзу і має щільність 0,5 г/см 3 .

Маскони – концентрації мас під великими місячними морями.