Аналіз вірша «Гусак» Михайло Стельмах (тема, головна думка, художні засоби, віршовий розмір, рими)

Тема: гумористична розповідь про гусака, який не забуває робити ранкову зарядку.

Головна думка: «Так-так-так, фізкультурник наш гусак!»

Мета: заклик вести активний спосіб життя, не забувати робити ранкову зарядку.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Художні засоби

Епітети: «вільні вправи», «чітко робить».

Персоніфікація: «гусак … став на зарядку, робить … вправи, … зробив зарядку, … миє крила, чистить лапки», «каже качур».

Повтори: «так-так-так».

Антитеза (протиставлення): «Повернувся вліво, вправо».

Риторичний оклик: «От зробив гусак зарядку та й у річку — бух із кладки!», «Так-так-так, фізкультурник наш гусак!».

Інверсія: «От зробив гусак зарядку», «Каже качур».

Кількість строф: три.

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

Гусак лапчастий: значення фразеологізму, походження

Про людину, яка з легкістю уникає неприємностей, кажуть: «Гусак лапчастий». Значення фразеологізму може здатися спочатку несподіваним, але все з’ясується в ході дослідження.

Личак і лапатий

Тим, хто не знайомий з історією фразеологізму,буде дивно дізнатися, що прикметник «лапатий» не несе ніякої оцінки інтелектуальних здібностей людини. Розглянутий фразеологізм знаходиться в одному ряду з такими виразами, як «вийти сухим з ​​води» і «як з гуся вода». Стійке словосполучення, привернула нашу увагу, не сварить людини, а навпаки – захоплюється ним. Так кажуть про метку суб’єкті, який може вийти з честю з будь-якого скрутного становища.

Ось таке ось несподіване тлумачення у вираження «гусак лапчастий». Значення фразеологізму, безумовно, позитивне.

Метафора водойми і природні властивості гусака

Ніхто не буде сперечатися, що наше життя – бурхливийпотік. У ній багато хорошого, але багато і поганого. Тому вміння відноситься байдуже до неприємностей – чудова риса характеру. Дійсно, якщо людина хвилюється і рве на собі волосся, то це мало допоможе вирішити проблему. Якщо ж він зберігає присутність духу і не дозволяє хвилювань взяти над собою вгору, то справляє враження хитромудру гуску, якому все дарма.

У народу (автора більшості фразеологізмом)таке порівняння народилося від того, що до чудового білому тварині не пристає вода, коли той плаває або літає. Коли птахи летять через хмари, вони теж ризикують життям, але пір’я гусей влаштовані так, що вони вільно відштовхують воду.

Таким же точно чином існують непроникнідля неприємностей люди. У чому їх секрет? Просто вони не нервують. А люди кажуть: «Гусак лапчастий». Значення фразеологізму розглянуто, наступне на порядку денному – його тональність.

Порівняння з водоплавним приємно для людини чи ні?

Взагалі, вміння виходити сухим з ​​води – кориснеякість особистості. Але якщо так про людину говорять інші, вони поволі сподіваються, що коли-небудь він «замочить лапки» і везіння його скінчиться. На світі багато правдолюбців, які жадають, щоб здійснилося визначене. Іншими словами, тональність вислову «гусак лапчастий» (значення фразеологізму нас більш не цікавить) – захоплено-іронічна. З одного боку, такою людиною захоплюються, а з іншого боку, йому заздрять.

Російський студент як ідеал безжурного «гусака»

Якщо звертатися до життя в пошуках прикладу, тоостанній, як завжди, під рукою. Звичайний студент – це стовідсотковий герой, легендарна особистість. Правда, з приходом комерційної освіти класичний персонаж байок розчиняється в минулому, але народний поголос не дає йому померти зовсім.

Перш за все ми повинні розуміти, що нормальний студент – це не маргінал і не ботанік. Він вічно голодний і вічно шукає розваг і їжі. Навчання його цікавить мало, хіба що під час сесії.

І тим не менше в студентських байках студент завжди веселий, спритний і зберігає присутність духу в будь-якій ситуації.

До іспиту залишається якийсь час (годину або два). Билинний герой приходить, бере у однокурсників методичку, готується і потім здає залік. Оцінка значення не має. Вся справа в тому, що персонаж примудрився пройти випробування.

Звичайно, в реальності люди, котрі нехтували навчаннямпівроку, не здадуть залік або іспит ніколи, викладач просто не допустить цього. Єдине виключення з правил – це геніальний студент, який поєднує в собі риси ботаніка і маргінала. Але герой байок не такий, він підкуповує своєю звичайністю.

Але якщо уявити, що міфічний учень існує в дійсності і що викладач вирішив поставити експеримент на живих людях, то ситуація може виглядати так.

– Здрастуйте, Василь Петрович!

– О! Іванов! З’явився, що не запорошився?

– А де ти був півроку?

– Ця темна історія.

– Ну добре, відповіси, поставлю «задовільно», тягни квиток.

Студент тягне, відповідає. Викладач приємно здивований. Коли Василь Петрович ставить в заліковку свою розпис, він коментує: «Ну ти, Іванов, і гусак лапчастий!» У цьому нехитрому затвердження зливається іронія, захоплення, а також потрясіння від того, що відбувається.

Звичайно, щоб кого-то назвати гусаком, треба бути зним на короткій нозі. І не забуваємо про те, що фразеологізм народного походження, тому його небажано вживати в ході офіційних зустрічей і процедур.

Наша ж задача виконана. Ми розглянули вираз «гусак лапчастий», значення фразеологізму. Пропозиція, що ілюструє його, було представлено трохи вище.

Прислів’я про жінок

Жінки – сіль землі. Життя без них було б одноманітним і нудним. Всі дами зовсім різні, але в той же час їх об’єднують спільні риси. Прислів’я та приказки про жінок чітко і змістовно розповідають про хитрощі і загальних поведінкових особливостях представниць прекрасної статі. Вони відображають влучно підмічені риси характеру, які притаманні жінкам, і допомагають краще зрозуміти їх природу.

• Баба – не кваша: встала та й пішла.
• Баба – що жаба.
• Баба марить, та чорт їй вірить.
• Баба ворожила, так надвоє поклала.
• Баба да бес – один в них вес.
• Баба п’яна, а суд свій пам’ятає.
• Баба з возу — кобилі легше.
• Баба з країв, а дід з сумою.
• Баба сльозами біді допомагає.
• Баба, що горщик: що не влий – все кипить.
• Баба, що мішок: що покладеш, те й несе.
• Баба, що глиняний горщик: вийми з печі, він пущі сичить.
• Бабі дорога – від печі до порога.
• Бабі кров проливати не годиться (від звичаю, що баби не колють птахів).
• Бабі хоч кіл на голові теши.
• Бабин кадик не заткнеш ні пирогом, ні рукавицею.
• Бабин розум – бабине коромисло: і криво, і зарубісто, і на обидва кінці.
• Бабин розум – що перекоти-поле.
• Бабин язик, куди не завались, дістане.
• Бабка надвоє сказала.
• Бабця ворожила, так надвоє сказала.
• Бабуся надвоє сказала.
• Баби каються, дівки заміж збираються.
• Бабині міста недовго стоять (а без баб міста не стоять).
• Бабині збори – гусяче століття.
• Бабські сльози чим більше вгамовувати, тим гірше.
• Бабині хороми недовго живуть (стоять).
• Бабині-то промисли, що неправі помисли.
• Бабині брехні і на свині не об’їдеш.
• Батюшка, пий, та дочки не пропий!
• Без плачу у баби справа не йде на лад.
• Бог не мужик (тобто не образить): бабу відімеє, а дівку дасть (про вдовце).
• Бог створив три зла — бабу, горілку і козла.
• Боляче – дружина, земля та холоп (тобто сім’я та майно).
• Кинь, Омелько, не твоя тиждень (у хрест, баби чергуються потижнево, в господарських роботах).
• Була дружина, та корова зжерла, та якби не стіг сіна, самого б з’їла.
• Була колись баба дівкою, так давно.
• Було у баби з рубль, та не раптом.
• В город літав, конопельку клював; шпурнула бабуся камінчиком, та мимо.
• У старі роки, бувало, баба кашу едала.
• У чому дідові сором, в тому бабі сміх.
• Баба Варила брагу, так і впала до яру.
• Воїн воює, а дружина горює.
• Волос довгий, а язик довший (у баби).
• Ось тобі одонье жита, а інша сама наживи (батько дочки).
• Ось тобі, бабуся, Юр’їв день (про перехід селян).
• Згадала баба свій дівішнік.
• Зустріч баби з порожніми відрами – до невдачі, з повними – до удачі.
• Всякому чоловікові своя дружина миліше (болючіше).
• Де баба, там ринок, де дві, там базар.
• Де дві баби, там суем (сейм, сходка), а де троє, там содом.
• Де сатана не зможе, туди бабу пошле.
• Господи, господи! Убий того до смерті, хто краще нашого живе (або: у кого грошей багато та дружина хороша).
• Господи, господи, не бий нашої поскони, а льони та конопель – хоч всі примни (говір. баба; плоскінь належить бабам, за звичаєм).
• Гусак та баба – торг, два гуся, дві баби ярмарок.
• Давно, коли ще баба дівкою була.
• Давно, коли ще бабуся онукою мала славу.
• Двох зайців ганяти – жодного не зловити.
• Дівчата, дівчата, червоні співачки, пирожні майстрині, горшечні пагубниці, дочки отецки, сестри молодецькі, ткання-прялья шовківниці (свадебн. відозва).
• Дівочі (Жіночі) думи мінливі.
• Гроші (або: Хліб) та живіт (тобто худобу), так і баба живе (тобто тяглом править).
• Дитя не плаче — мати не розуміє.
• Дочушку віддати — ночушку не спати.
• Дочка з нашого послуху не виходить (згодні віддати).
• Якщо бог хоче позбавити людину розуму, він напускає на нього жінку.
• Ще той не народився, хто б бабин норов дізнався.
• Дружина винна споконвіку бе. Бабин побут – завсе біт.
• Дружина перед чоловіком завжди виправиться.
• Дружина що лебідь-птах вивела дітей вервечку.
• Дружина — не гуслі: погравши, на стінку не повісиш.
• Наречений наречену покриту дізнається (на дівич-вечорі).
• Жіночі лестощі без зубів, а з кістьми згризе.
• Жіночі немочі (захворювання) здогадки лікують.
• Жіночі уми – що татарські суми (перекидних).
• Жіночий звичай – сльозами біді допомагати.
• Жіночий звичай – що забігти вперед.
• Жіночих примх не перелічиш.
• Жіноча властивість (норов) і на свині не об’їдеш.
• Жіноче серце – що іржа в залозі.
• Жіноче серце, що котел кипить.
• Жіноче слово, що клей, пристає.
• Жінка — це загадка.
• За бабою покидай останнє слівце.
• Знай, баба, гребінь та криве веретено!
• Знай, цвіркун, свій припічок! Знай себе, вказуй у своєму домі! Знай, баба, своє криве веретено! Знала б рогату прядку!
• Іншого щастя (або служба) мати, іншого мачуха.
• Яка баба, така їй і слава.
• Кваша погана, та притвор-то гож (якщо наречена не мати, а батька).
• Скарб так дружина – на щасливого.
• Кобила не кінь, баба не людина.
• Коли на бабашкині кстині кашу варили.
• Кому лежачи працювати, а кому стоячи дрімати.
• Кішка та баба в хаті, мужик так собака на подвір’ї.
• Хто донських коней об’їжджає, той батька і матір не шанує.
• Хто бабі (сваха) повірить, трьох днів не проживе.
• Хто заважає тобі вигадати порох непромокальний?
• Хто з бабою зв’яжеться сам баба буде.
• Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле.
• Кузькіна мать.
• Курка не птах, а баба не людина.
• Курці не бути півнем, а бабі мужиком.
• Ламати — не будувати, душа не болить.
• Лукавої баби і в ступі не истолчешь.
• Краще нічим не займатися, чим займатися нічим.
• Краще роздратувати собаку, ніж бабу.
• Краще вмирати в полі, ніж у бабиному подолі.
• Любов так рада — так і нуждочки немає.
• Людям поволька, а бабиному синові неволька.
• Між бабиним так і ні не продінеш голки.
• Молода: хлібом-сіллю батька-матір не об’їла.
• Молода дружина плаче до ранкової роси, сестриця — до золотого кільця, а мати — до віку.
• Чоловік і дружина — одна сатана.
• Чоловік міцний по дружині, а дружина — чоловіка.
• Чоловік кує, дружина дме, щось буде.
• Чоловік п’є — дах горить, дружина запила — весь будинок запалав.
• Чоловік — вір, дружина — в двері.
• Мужик так собака завжди на дворі, а баба та кішка завжди в хаті.
• Мужик тягне в одну сторону, баба в іншу.
• Мужику не наносити і мішком, що баба натаскає горщиком.
• Чоловікова дружина — відрізана скибка.
• Чоловік любить очима, а жінка-вухами.
• На жіночі примхи на напасешся.
• На жіночий норов немає угадчіка.
• На жіночий норов не потрафишь.
• На товар нележалий купець неодружений.
• На що нам корова, була б дружина здорова.
• Голі баби збираються опівночі шукати і бити коров’ячу смерть: це перша людина або тварина, яка їм зустрінеться;
• Наперед ікону цілуй, там батька і матір, а там хліб-сіль.
• Не було клопоту — купила баба порося.
• Не раби, а в помічниці (благословляючи, каже батько дочки).
• Не дорога кінь, коли у когось бабусі у дворі немає.
• Не кланяюсь бабусі Варварі, своє є в кишені.
• Не купи у попа коні, не бери у вдови дочки.
• Не купи у цигана коні, не одружуйся на поповій дочці.
• Не на ту пору мати народила, не зібравши розуму в люди пустила.
• Не плаче за столом, наплачеться за стовпом (наречена дівич повинна плакати).
• Не співай, курка, півнем (не владай, баба, мужиком)!
• Не рушь бабських груш, сам потруси, так бабі піднеси!
• Не те забедно (прикро), що вооз великий наклав, а то забедно, що сам сидить (сказала дружина, за порадою якій чоловік продав коня і купив намисто, а після на дружині дрова возив).
• Не жартуй з жінками – ці жарти дурні і непристойні.
• Немає гріха бодливому зламати роги.
• Ні в матір, ні в батька, а в проїзжого молодця.
• Потреба — мати винахідливості.
• Обіцянки — що кірка пирога: їх на то і печуть, щоб ламати потім.
• Від рахунку не убуде (прибавка: а від недоліку убуває).
• Відганяти дівочу млість (дружка стьобає батогом вкресть по воротах).
• По бабі і брага (а по дівці наречений).
• Повторення — мати навчання.
• Спіймати когось на золоту вудку.
• Поки баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає.
• Попові дочки (дітки), що блакитні коні: рідкісна вдається.
• Порадимося з рідними, дайте подумати (бажану відповідь свасі).
• Пішла справа, немов вприсядочку.
• Прийміть дівочу красу (гов. сваха батькам нареченої, подаючи їм на тарілці косоплетку її).
• Прийшли в гості, не гостювати, а бенкет піднімати.
• Пропало бабине тіпало.
• Собача хвороба до поля, жіноча до ліжка.
• Нехай буде по-старому, як мати поставила.
• Пусти бабу в рай, а вона і корову за собою веде.
• Рідна сторона — мати, а чужа — мачуха.
• З бабою не змовилися і мовлення.
• Сідай на (в) кут, та й все тут (або: іди в кут, де мухи тчуть, тобто за бабину перегородку, в стряпную).
• Сваха роздирає дівочу пов’язку, коли обводять молодих навколо налоя.
• Насіння з’їмо, так жати, спини не ламати.
• Сіяла баба мак: чи вдасться, так, а не вдасться, бути тому так.
• Сіяла баба мак: уродиться, ін мак, не вродить, і так.
• Сила характеру не в тому, щоб ламати інших, а те, щоб зламати себе!
• Скоморошья дружина завжди весела.
• Собака розумніший баби: на господаря не гавкає.
• Спаси і помилуй мене ти, мати пресвята богородиця; а живу я у крайній хаті на селі (або: і крайню хату на селі).
• Спасибі на негушке, на червоному платтячку (дочка батькові).
• Старий гудочник на старий лад.
• Стеля бабі уздовж, вона міряє поперек.
• Щастя легко на помині не буває. Хочеш оленя за роги зловити – а він у ліс.
• Щастя мати, щастя мачуха, щастя скажений вовк.
• Темна ніч злодієві рідна мати. Темна ніченька – рідна матінка.
• Темна ніч — вору рідна мати.
• Торгуй мужик пшеницею, баба сочевицею!
• Торгую не лисицями, не куницями, не атласом, не оксамитом, а торгую дівочою красою (слова продавця нареченої за столом).
• Три баби – базар, а сім – ярмарок.
• Ти бабі – стрижем, а вона – ні, бріто.
• У баб та у п’яних сльози дешеві.
• У баби сім п’ятниць на тижні.
• У баби сімдесят дві виверти в день.
• У нас і баба зауряд в рекрути йде.
• Займатися хернею — що сатані продатися.
• Хороша дочка Ганнуся, тільки хвалить мати та бабуся.
• Хороша дружина, так завистлива.
• Добре тому жити, в кого бабця ворожить (прибавка: а хоч і не ворожить, так шепоче).
• Що кому за справу, що дружина моя не білого: я і сам не гарний.
• Цій бабі (пані) тільки б штани одягти (байка, як чоловік).
• Я думав, йдуть двоє, ан мужик з бабою.