Другий хліб. Технологія вирощування картоплі від А до Я

Виробництво картоплі — процес дещо клопітний, бо культура ця досить вимоглива. Але рівень споживання її досить високий. Тож нюанси технології її вирощування можуть зацікавити аграріїв — як дрібних, так і крупних.

Підготовка ґрунту до садіння картоплі

За наказом Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі особливістю вирощування картоплі є те, що вона повинна рости в зонах, де є просторова ізоляція — віддаленність від виробничих та присадибних ділянок.

Підготовка ґрунту перед посадкою картоплі в основному залежить від попередника, забур’яненості та стану поля.

«На зиму ми завжди робимо глибоку оранку, на весну — глибоке розпушення і, зазвичай, фрезерування ґрунту. Зараз деякі господарства практикують поєднувати посадку картоплі з формуванням гребенів у зв’язку з погодними умовами, які були минулого року і спостерігаються цьогоріч. На Волині наше господарство спочатку здійснює посадку, а через 10-14 днів активним гребеноутворювачем проводимо формування гребенів», — розповів Василь Аршулік, голова фермерського господарства «Еко-Тур».

Вадим Іванов , засновник та директор ФГ «СолоМіа» поділився, що у передсадивному обробітку ґрунту головним завданням є створення розпушеного шару ґрунту на оптимальну глибину 27-30 см.

«Обробіток ґрунту залежить від його типу та зони вирощування. «Зірвати» плужну підошву шляхом глибокого розпушення — основа обробітку у будь-яких зонах вирощування і на будь-яких ґрунтах. Глибокорозпушування краще проводити восени, проведення зяблевої оранки залежить від типу ґрунту. Але, незважаючи на різні особливості, головне створити дрібногрудкувату розпушену структуру ґрунту», — зазначив головний агроном ТОВ «Солана Україна» Олексій Олабин.

Передпосадковий ґрунт, за словами пана Олексія, обробляється на глибину 30 см культиваторами на піщаних та супіщаних ґрунтах або активними фрезами на важких. Це дозволить розпушити землю та сприяти умовам, за яких картопля не буде деформуватись.

Садивний матеріал

Підготовка картоплі до садіння, як вважає агроном ТОВ «Солана Україна», включає в себе два елементи: інспекційне сортування та протруювання.

«Всі культури потребують захисту, а картопля як рослина, в якої основна продукція росте в ґрунті — агресивному середовищі, несе додаткові ризики, як і інші коренеплоди і бульбоплоди. Протруюванням картоплі ми можемо теоретично вирішити багато проблем. Одна з них — ризоктоніоз. Стійких сортів картоплі до цієї хвороби немає, адже це поліфаг, збудник якого на 70% існує в ґрунті і лише 30% — на поверхні картоплі, тому ми повинні протруювати не лише картоплю, а й ґрунт», — розповів пан Олексій.

Саджалка повинна бути обладнана спеціальним пристроєм, який обробляє ґрунт разом з картоплею.

«Важливу увагу треба звернути на якісний посадковий матеріал і кожен господар перед тим, як щось садити, повинен пересвідчитися в цьому. Найважливіша складова частина технології вирощування — це насіння, тож не дивно, що воно займає 40% від вартості всієї технології. Правильну картоплю на насіння у сховищі шукати пізно, треба дивитись на полі, адже якість картоплі на складах, які добре і правильно обладнані, може тільки зберегтись», — зауважив головний агроном ТОВ «Солана Україна» Олексій Олабин.

Найкращий результат може давати тільки та картопля, що вирощується цілеспрямовано як насіннєвий матеріал, адже тоді вся технологія вирощування націлена на правильний підбір сортів, відповідний захист та догляд.

Перебирати насіннєву картоплю потрібно до того, як вона проросте, видалити бульби, які уражені хворобами. В Інституті картоплярства НААНУ для прискорення проростання бульб, підвищення їх стійкості до ґрунтової інфекції та скорочення вегетації рекомендують прогрівати картоплю перед садінням.

«Садивний матеріал у нас перебирають: другосортну та пошкоджену вилучають, залишивши лише якісний насіннєвий матеріал, який обробляємо комплексним інсекто-фунгіцидним препаратом Селест Топ. Він на початкових етапах захищає картоплю від хвороб і шкідників», — поділився Василь Аршулік.

Удобрення для картоплі

Азот — найважливіший з елементів, що потрібні картоплі, адже він впливає на ріст та високий врожай культури. Фосфор потрібен для раннього розвитку коренів та пагонів. Він надає рослині енергію для різних процесів . Кальцій є основним компонентом для формування якісної шкірки картоплі та зниження проявів іржавої плямистості, а також він потрібен для адаптування рослин в стресових ситуаціях. Бор — мікроелемент, що слугує для підтримки процесів росту та впливає на засвоєння кальцію. Магній відіграє основну роль у процесі фотосинтезу, оскільки знаходиться у центрі кожної молекули хлорофілу.

Залежно від фаз розвитку рослин, потрібно вносити різноманітні мікроелементи: на початку вегетації вносять більше фосфору і азоту, а в кінці — калію.

«Основа отримання високого врожаю картоплі — збалансоване живлення: мають бути присутні макро-, мікро- і мезоелементи в тих кількостях, які необхідні для отримання максимального врожаю. Система живлення розробляється на мінімум 50 т/га», — зазначив Олексій Олабин .

В Інституті картоплярства НААНУ найбільш ефективними добривами для картоплі вважають органічні, зокрема підстилковий напівперепрілий гній ВРХ, який включає всі необхідні макро- і мікроелементи для росту і розвитку рослин.

«Насправді мало які господарства зараз застосовують внесення гною як добрив для картоплі. Ми це робимо за допомогою трактора ХТЗ Т-150 та валкоутворювача-розкидача органічних добрив РУН-15Б «Буран». Вносимо 50-60 т/га. Використовуємо гній великої рогатої худоби, адже він основне і найекологічніше джерело корисних речовин. 1 тонна такого гною містить у собі 3,5 кг азоту, 1,5 фосфору і 5 кг калію. Але не потрібно забувати, що підстилковий гній може додати проблем з фітофторозом», — зазначив Вадим Іванов, засновник та директор ФГ «СолоМіа».

Для отримання високої врожайності бульб виробникам картоплі в Інституті картоплярства пропонують наступні системи удобрення: органічну, органічно-мінеральну, мінеральну, органічно-сидеральну і сидерально-мінеральну. Застосування регуляторів росту і водорозчинних комплексних добрив для позакореневого підживлення рослин дозволить ефективно використати поживні речовини ґрунту.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

«Без удобрення високого врожаю картоплі не бачити. Для різних сортів картоплі є свої вимоги. Ми вносимо на зиму під оранку 300 кг/га хлористого калію, на весну визначили для себе найоптимальніше комплексне добриво YaraMila — 400 кг/га. 200 кг/га аміачної селітри вносимо перед посадкою, на початку вегетації картоплі потрібен швидкий азот, аби вона швидко набрала масу. Перед формуванням гребенів ми даємо нітрабор і ще вносимо 150 кг/га сульфату магнію», — розповів голова фермерського господарства Василь Аршулік «Еко-Тур».

Не потрібно забувати, що живлення для картоплі потрібно вираховувати в кожному окремому господарстві індивідуально залежно від запасу мінеральних речовин у ґрунті та багатьох інших факторів.

Терміни посадки картоплі

Оптимальні терміни посадки картоплі щор оку можуть змінюватись.

«Ми спостерігаємо за погодою, і якщо протягом 3 днів температура ґрунту о 6 ранку тримається на рівні 7-8 ºС і не прогнозується зниження температур, то можна розпочинати садіння бульб картоплі. В основному ми садимо на 17 см в глибину від поверхні гребеня, але є сорти, які потрібно садити і на 20 см в ґрунт», — поділився Василь Аршулік, голова фермерського господарства «Еко-Тур».

Садіння картоплі в холодний вологий ґрунт сприяє ураженню бульб хворобами, знижує їх схожість і призводить до зрідження посівів.

Догляд за посівами

Догляд за посівами для основних ґрунтово-кліматичних зон України майже однаковий. В Інституті картоплярства виділяють дві системи догляду:

1. Перша включає досходові та післясходові міжрядні обробітки грунту з метою його розпушення та боротьби з бур’янами. В систему догляду входять також обробки посівів пестицидами проти хвороб і шкідників, полив за умови дефіциту вологи.
2. Друга система догляду за посівами включає елементи ресурсозберігаючої технології вирощування картоплі, коли 4-5 міжрядних обробітків замінюють одним прийомом формування гребенів. Об’ємні гребені формують після садіння бульб при появі їх паростків біля поверхні грунту фрезерними або дисковими міжрядними культиваторами. Захист від бур’янів проводять застосовуючи високоефективні гербіциди.

«Сучасна технологія вирощування картоплі майже повністю виключає додаткові механічні обробки ґрунту і за рахунок цього формується вся система догляду за посівами. Для того, щоб отримати максимальний якісний врожай, такі процеси, як підготовка ґрунту, посадка і формування гребенів, повинні відбуватися за один раз. При посадці вноситься гранульований інсектицид, рідкий протруйник», — зауважив Олексій Олабин.

Також він додав, що оскільки всі ці операції робляться за один раз, то картоплю слід розміщувати на одній глибині по центру гребеня. Надалі це дозволить бульбам уникати позеленіння, опіків та пошкодження від перепадів температур.

Проведення фунгіцидного та гербіцидного захисту залежить від сорту картоплі та наявного типу бур’янів. Зазвичай, якщо на полі велике забур’янення, використовують комплекс гербіцидів на основі діючих речовин метрибузина , прометрина або метолахлору .

«На полях підприємства ТОВ «Солана Україна» перед сходами ми вносимо Гезагард, Дуал і, залежно від типу багаторічних бур’янів, Раундап. По вегетації можна вносити Тітус. Якщо дощові умови, то є високий ризик фітофторозу або альтернаріозу і тоді потрібно застосовувати системні препарати; якщо ж, навпаки, сухо, тоді краще контактні», — розповів головний агроном ТОВ «Солана Україна».

Також важливим доглядом по вегетації є полив, який слугує гарантом отримання якісного економічно обґрунтованого врожаю.

Захист від хвороб і шкідників

Переважна більшість посівів картоплі в Україні перебуває у господарствах

населення. Незначний розмір земельних ділянок, неякісний посадковий матеріал, відсутність сівозміни призводять до накопичення та поширення хвороб і шкідників картоплі.

Найбільш поширені хвороби картоплі :

• грибні — фітофтороз , фомоз , альтернаріоз , суха фузаріозна гнилизна , ризоктоніоз , парша звичайна , рак картоплі ;
• бактеріальні — чорна ніжка , мокра і кільцева гнилі ;
• нематодні – бліда та золотиста картопляні і стеблова нематоди ;
• вірусні — звичайна мозаїка, зморшкувата і смугаста мозаїки, скручування і закручування листя, кучерявість листя, готика, аукуба, стовбурне в’янення та інші;
• фізіологічні (неінфекційні) — дуплистість бульб, удушення бульб, потемніння м’якуша, діткування, ниткоподібність паростків бульб, іржава плямистість.

Надійно захистити картоплю від хвороб і шкідників можна за дотримання та виконання комплексу агротехнічних, фітосанітарних, хімічних і біологічних заходів.

В Інституті картоплярства НААН зазначають, що обробку посівів біологічними препаратами краще проводити за сухої погоди, без вітру. Необхідно враховувати, що через 4–8 годин після обробки залежно від температури повітря, шкідники перестають харчуватися і втрачають рухомість. Гинуть шкідники за 2–3 доби після обробки. Перевага біологічних засобів над хімічними в тому, що перші швидко розкладаються і не забруднюють навколишнє середовище токсичними речовинами.

Збирання і зберігання врожаю

Як вважають у Інституті картоплярства, якісне збирання врожаю забезпечує своєчасна підготовка поля — знищення картоплиння (механічним або хімічним способами) і при необхідності розпушення грунту в міжряддях.

Спосіб збирання картоплі вибирають залежно від рівня врожайності, погодних умов, господарського призначення бульб і наявності технічних засобів.

Картоплю потрібно готувати до збирання. Якщо все зроблено правильно і потрібно приступити до збирання культури на початку вересня для закладки в картопляні сховища, то важливо вчасно знищити бадилля.

«Знищувати бадилля потрібно для двох цілей: 1) підготувати шкірку, аби вона сформувалась, і 2) якщо немає ніяких проблем (дупл, вторинного росту) на картоплі, то можемо збільшити врожай на 0,5-1,5 т/га. Якщо ж проблеми є, то потрібно бадилля знищувати різко, аби не було відтоку корисних речовин. В середньому днів через 20 можна приступати до процесу збирання», — зазначив Олексій Олабин.

Якщо шкірка загрубіла і вона не дереться, то можна слідкувати за готовністю комбайнів і думати про збирання. Якщо грудка ґрунту перед збиранням суха, то потрібно або чекати дощів, аби вона розм’якла, або створювати технологічний полив, аби не травмувати картоплю.

Оптимальна температура для збирання картоплі — 12-20 °C. Коли температура стає нижче цієї межі — картопля стає надзвичайно чутлива до травмувань, а коли вище — культура стає сприйнятливою до хвороб.

«Процес зберігання культури по собівартості дорівнює процесу вирощування, адже він багатоетапний. Спершу протягом доби потрібно висушити картоплю, а потім пролікувати рани, що культура отримала під час збирання, аби не було хвороб, які властиві для цього етапу. Потім важливим етапом є вирівнювання температури картоплі у сховищі: ми можемо збирати її о 7 ранку при температурі 10 °C, вдень — 20 °C, ввечері — 22 °C, але на складі маємо її вирівняти», — поділився пан Олексій.

Добова дельта зниження температури знаходиться в межах 0,3-0,8 °C.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Як зазначив головний агроном підприємства, середня температура на складах зберігання картоплі на чипси близько 8 °C і обов’язково вноситься інгібітор, а сортової та насіннєвої — 3,6-4,2 °С. Якісне зберігання може бути лише за дотримання правильної температури та вентиляції.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Якісний сорт картоплі — половина успіху у вирощуванні. На що звернути увагу під час вибору посадкового матеріалу?

Картоплярство в Україні, як і вирощування ще деяких культур, рухається хвилеподібно: то під картоплю відводять великі площі та завзято забезпечують ринок «бульбою», то популярність овочевої культури падає і її вирощують лише найзавзятіші картоплярі. Ось хіба що на присадибних ділянках кожного року справно висаджують картоплю.

Чому так відбувається? По-перше, рентабельність виробництва досить невелика, та й нестабільна — залежить від погодних умов року та врожаю. Так-так, що більший отримали врожай, то менше він коштуватиме. Отака зворотна залежність. По-друге, у вирощування картоплі потрібно досить серйозно вкладатися — передусім йдеться навіть не про вартість насіннєвого матеріалу, а про захист посівів. Адже картопельку в нас «полюбляє» велика кількість шкідників та хвороб.

Та, попри негаразди, картопля для України залишається стратегічною культурою й основою раціону населення. До того ж витрати на її вирощування можна дещо скоротити, а саме вирощування зробити більш продуктивним. Про це нам розповіли у Науково-дослідному інституті проблем картоплярства північно-східного регіону України.

«Обирати картоплю потрібно так прискіпливо, як і дружину»

Якісне та здорове насіння — гарний урожай. Істина прописна і давно всім відома, проте чи завжди аграрій обирає насіння саме за цими критеріями? Ціна, урожайність, можливо, привабливі «маркетингові обіцянки», відоме ім’я виробника насіння — ось ті фактори, на які чомусь більше звертає увагу велика частка сільгоспвиробників. Не всі, звичайно, і не завжди, багато аграріїв обирають насіннєвий матеріал прискіпливо та зважено. Проте у будь-якому випадку кілька професійних порад від фахівця не завадять.

На що звернути увагу, обираючи посадковий матеріал картоплі, розповідає Неллі Кожушко, директор Інституту проблем картоплярства ПСР України:

• Стійкість проти хвороб . Напевне, одна з головних характеристик будь-якого сорту картоплі. Аграрії знають, як важко, а іноді й просто неможливо боротися з ураженням картопляною нематодою чи тими ж вірусними хворобами, які «лікуванню» не піддаються, дієвою є лише профілактика. Тож початково стійкі до ураження картопляною нематодою, раком картоплі, вірусними хворобами, фітофторозом і макроспоріозом рослини — великий козир у грі за майбутній урожай.
• Посухостійкість і лежкість . Дуже важливі ознаки і для отримання гарного урожаю, і для його подальшого збереження. Адже мало просто виростити урожай, його ще потрібно вміти зберегти та вдало продати або переробити. Тут висока лежкість і стане у нагоді.
• Група стиглості . В умовах змін клімату та літньо-осінніх посух оптимально вирощувати ранні сорти картоплі, які встигають «захопити» ранньовесняну вологу, успішно оминути загрозу ураження хворобами в процесі розвитку та раніше звільнити поле під наступну культуру, що досить важливо для тих господарств, у яких картопля є лише однією зі складових сівозміни. Також, залежно від кліматичних умов регіону, гарним вибором є середньоранні сорти.
• Придатність до механізованого виробництва . Навіть найкращий, найстійкіший та найурожайніший сорт стане великим провалом у промисловому виробництві, якщо його придатність до механізованого збирання залишає бажати кращого. Оминати увагою цю ознаку допустимо лише за вирощування картоплі на присадибній ділянці. Якщо ж уявити собі 20—30 га картоплі, які треба копати вручну, стає по-справжньому лячно.
• Потенціал продуктивності та урожайність . Дуже важливий параметр, який, проте, стоїть лише на другому місці після стійкості до хвороб. В умовах Лісостепу, розповідає Неллі Кожушко, середня урожайність картоплі складає близько 17—20 т/га. Наприклад, у 2017 році отримали біля 20 т/га картоплі по Сумській області. Водночас урожайність тих же сортів селекції Інституту, виведених особисто Неллі Семенівною, складає 30—40 т/га, і саме такі результати отримують тут за вирощування.
• Напрям використання та споживчі якості . Щоби вдало та успішно реалізувати вирощений урожай, на цей фактор теж потрібно звернути увагу: столова це картопля чи призначена для переробки, які смакові якості має, які технологічні якості покаже за переробки.

«Наприклад, маємо власні сорти ранньої картоплі, котрі чудово підходять до умов вирощування в Україні. Головний акцент при створенні цих сортів робили саме на стійкості до картопляної нематоди, вірусних хвороб, раку картоплі та фітофторозу. Усі наші сорти мають відмінні смакові якості, а ті, які призначені для переробки, — ще й гарні технологічні характеристики. Аграрна, Ластівка, Молодіжна, Селянська, Фермерська, Слобожанка-2 — це лише кілька тих нових сортів картоплі, які ми створили», — розповідає Неллі Семенівна.

Імпорт не завжди «рулить»

Багато виробників сьогодні надають перевагу іноземній селекції сільськогосподарських культур, стосується це й картоплі.

«Але наша вітчизняна селекція нічим не гірша, а в дечому навіть краща. До того ж вітчизняні сорти — районовані, адаптовані до умов вирощування, розроблялися з урахуванням особливостей саме кліматичних зон України. Ще одна їхня перевага для агровиробника — менша вартість насіння. Єдина проблема наших сортів — перш за все, відсутність широкої реклами. Тому не всі знають, що «купувати українське» у даному випадку справді доцільніше та вигідніше», — каже Неллі Кожушко.

Її думку підтримує й Анатолій Подгаєцький, завідувач лабораторії вихідного матеріалу картоплі, а також завідувач кафедри біотехнології та фітофармакології Сумського НАУ. Також він пояснює, що дуже часто аграрії купують насіннєвий матеріал картоплі, котрий уже вражений вірусними хворобами.

«Вірусні хвороби зараз дуже поширені і вражають як рослини на полі, так і вже зібраний урожай, особливо за неправильного зберігання. Наприклад, у нашій лабораторії ми проводимо оздоровлення та розмноження перспективних вітчизняних та зарубіжних сортів картоплі, застосовуючи методику in vitro з вирощуванням так званих мікробульб. Тож добре знаємо, як часто насіннєвий матеріал є зараженим та мало придатним до застосування. Частково й через це ми радимо з обережністю купувати матеріал, який невідомо звідки везли та який невідомо де і як зберігався. Ретельно перевіряти постачальника перед купівлею, а ще кращий варіант — закупівля насіння у наукових установах, котрі проводять оздоровлення та розмноження якісного насіння зі збереженням його генетичного потенціалу — це моя порада аграріям як фахівця», — зазначає Анатолій Адамович.

Проте де б не купували насіннєвий матеріал аграрії, яку б селекцію не обирали, а звернути увагу на параметри обраного сорту та оцінити його придатність до умов вирощування все ж необхідно. Адже яке насіння — таке й коріння, як влучно кажуть у народі.

Олена Басанець, SuperAgronom.com

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.