Антибіотики та алкоголь: ніколи і нікому чи виключення можливі?

Чи можна вживати алкоголь під час прийому антибіотиків? Це питання часто ставлять відвідувачі аптек в святкові дні. Що має відповісти фармацевт?

З одного боку, в інструкціях містяться рекомендації про заборону поєднання протимікробного препарату із алкоголем, а з іншого окремі автори сміливо стверджують, що застереження в інструкціях є наслідками банального марновірства у медицині.

Для того, щоб зрозуміти де правда, потрібно з’ясувати, що послужило підґрунтям для впровадження обмеження в конкретному випадку, вважає кандидат медичних наук, доцент кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України Оксана Драпак.

Від теорії до практики не завжди один крок

З одного боку кількість клінічних та експериментальних досліджень є малою або дані відсутні, бо спланувати та провести такі дослідження на належному рівні дуже важко, майже неможливо. Часто дані про наслідки поєднаного вживання алкоголю із антибіотиками отримують шляхом ретроспективного аналізу та експериментів на тваринах. Іншим джерелом обмежень можуть бути теоретичні розрахунки. Наприклад, оскільки відомий вплив одноразового вживання великих доз алкоголю чи хронічного його вживання навіть у невеликих дозах на мікросомальну систему печінки, а також особливості метаболізму антибіотиків та механізм їхньої дії, то теоретично можна спрогнозувати вплив такої комбінації на ефективність антибіотикотерапії чи частоту побічних ефектів у пацієнта. Хоча, слід зазначити, що теоретичний прогноз взаємодії з алкоголем не завжди корелює із клінічно значимими проявами на практиці.

Які антибіотики абсолютно несумісні з алкоголем

Якщо вести мову про взаємодію конкретних протимікробних препаратів із алкоголем, то перш за все слід окремо виділити лікарські засоби, які абсолютно не можна поєднувати із вживанням алкогольних напоїв. Серйозну шкоду для здоров’я чи навіть небезпеку для життя людини несе вживання алкоголю при терапії такими антибактерійними та протигрибковими препаратами:

• цефтріаксон;
• цефотетан;
• цефоперазон;
• цефамандол;
• цефметазол;
• кетоконазол;
• грізеофульвін.

Поєднання прийому перерахованих лікарських засобів із алкоголем пов’язане із високим ризиком розвитку дисульфірамоподібної реакції навіть при вживанні мінімальних доз алкоголю. Справа у тому, що дисульфірам – препарат для лікування хронічного алкоголізму. Основний механізм його дії полягає в пригніченні метаболізму алкоголю, накопиченні токсичного ацетальдегіду і формуванні негативного умовного рефлексу на введення алкоголю. Це супроводжується досить неприємними симптомами. Інтенсивний рум’янець на обличчі, еритема, нудота та блювання, відчуття нездужання, виражена слабкість, пришвидшене серцебиття, різке зростання чи навпаки зниження артеріального тиску можуть розвиватися вже через 10 хвилин після вживання алкоголю. Якщо згадані явища розвиваються у відповідь на вживання алкоголю у пацієнтів, що отримують інші препарати, то така реакція і називається дисульфірамоподібною. У випадках із перерахованими вище препаратами вона може бути вкрай бурхливою. У науковій періодиці описано навіть декілька смертей внаслідок поєднання прийому окремих антибіотиків цефалоспоринового ряду з алкоголем.

Поєднання гризеофульвіну чи кетоконазолу із алкоголем, крім можливої дисульфірамоподібної реакції, значно підвищує імовірність та інтенсивність гепатотоксичного ефекту (внаслідок сумації токсичного впливу на печінку). Отож, відпускаючи згадані препарати, необхідно попередити пацієнта, що протягом всього курсу їх прийому будь-які спиртні напої вживати категорично заборонено.

Метронідазол, тинідазол та ізоніазид – краще не ризикувати

Дисульфірамоподібна реакція на алкоголь також може розвиватися у пацієнтів, які приймають метронідазол чи тинідазол. Хоча поєднання прийому цих препаратів з алкоголем пов’язано зі значно нижчими ризиками, порівняно із раніше розглянутими лікарськими засобами (дані варіюють від відсутності реакцій у пацієнта до помірних проявів) – проте, для обмежень, вказаних в інструкції, є ще й інші підстави, серед яких здатність згаданих препаратів проявляти седативний ефект на ЦНС. Як відомо, алкоголь має потенційну властивість пригнічувати діяльність головного мозку. Отже, якщо у пацієнта прийом метронідазолу чи тинідазолу супроводжується сповільненням реакції на зовнішні подразники чи сонливістю, то йому точно слід утриматися від вживання алкогольних напоїв до кінця терапії. Загалом, доцільно повідомити пацієнту, що алкоголь можна вживати без додаткових ризиків не раніше, ніж через 48 годин після останнього прийому метронідазолу, та через 72 години – тинідазолу.

Іншим препаратом, що не бажано поєднувати з алкоголем, є протитуберкульозний препарат першої лінії ізоніазид. Хоча одноразове вживання помірної дози алкоголю найімовірніше не матиме негативних наслідків для здоров’я пацієнта, проте щоденне вживання навіть малих доз алкоголю – 45 мл горілки чи 150 мл сухого вина – асоціюється із 4-кратним зростанням частоти ураження печінки порівняно із пацієнтами, що не вживають алкоголь паралельно з ізоніазидом. Крім того, цей препарат може проявляти дисульфірамоподібний ефект у хворих при вживанні алкоголю.

Один раз і один келих – без проблем!

Інші протимікробні лікарські засоби взаємодіють із алкоголем більш м’яко. Якщо особа, яка приймає антибактерійні препарати, протягом вечора (але, звісно, не щовечора) вип’є 360 мл пива або 150 мл вина чи 45 мл 40-каградусного алкогольного напою, то найімовірніше це не вплине на ефективність та безпеку застосування більшості препаратів (крім тих, про які ми писали вище). Проте, навіть одноразове вживання високої дози алкоголю або хронічне зловживання алкоголем суттєво впливає на активність мікросомальної системи печінки і може мати серйозні несприятливі наслідки у пацієнтів, що приймають антибіотики, які метаболізуються в печінці. Так, відомим фактом є здатність алкоголю у високих дозах пригнічувати систему цитохрому Р450 у печінці, що у свою чергу пригнічуватиме виведення окремих антибактерійних препаратів із організму і може призвести до посилення токсичних ефектів антибіотика. З іншого боку, у хронічних алкоголіків мікросомальна система, як правило, є гіперактивною, що призводить до пришвидшеного виведення препаратів, які метаболізуються в печінці, неможливості досягнути необхідної терапевтичної концентрації у крові і зменшення часу дії антибіотика. Зокрема, є наукові публікації, що свідчать про недостатню ефективність доксацикліну (при призначені 1 раз на день) у лікуванні бруцельозу при хронічному вживані алкоголю – препарат у терапевтичних дозах просто не може досягнути необхідної для появи лікувального ефекту концентрації.

Від великих доз алкоголю деякі антибіотики… стають неефективними

Іншою причиною обмеження вживання алкоголю для пацієнтів, що отримують антибіотикотерапію, є його вплив на імунну систему. Зокрема, частина антибіотиків діє бактеріостатично: не знищує бактерії, а зупиняє їх розмноження. Відповідно подальша робота, пов’язана із безпосереднім знищенням мікробів, покладається на імунітет пацієнта. І якщо малі дози алкоголю не матимуть суттєвого впливу на процеси, що відбуваються в імунній системі, то великі дози спиртного навіть при одноразовому прийомі здатні пригнічувати імунні реакції протягом наступних 24 годин. Теоретично це може бути причиною зниження ефективності антибіотикотерапії. Також вживання великих доз алкоголю може значно посилювати гепатотоксичну дію окремих антибактерійних препаратів.

Чи можна запивати антибіотики спиртними напоями?

Цілком зрозуміло, що при пероральному прийомі антибіотиків їх, як правило, запивають водою для мінімізації впливу на фармакокінетику препаратів. Але і тут є варіанти. Приміром, алкогольні напої погіршують всмоктування пероральних антибіотиків пеніцилінового ряду, проте при запиванні тетрацикліну алкоголем спостерігається протилежний ефект – всмоктування пройде більш ефективно і концентрація в крові антибіотика буде вищою від очікуваної. Очевидно, що таких експериментів у реальному житті проводити не варто: адже хоча терапевтичий ефект зросте, проте і ризики розвитку побічних ефектів суттєво виростуть.

Підсумовуючи слід наголосити, що пацієнтам, які хочуть отримати максимально ефективне та безпечне лікування і не хочуть наражати себе на навіть незначні додаткові ризики при проходженні курсу антибіотикотерапії, варто дотримуватися рекомендацій щодо супутнього вживання алкоголю, які подані в інструкції до конкретного лікарського засобу.

Про препарати, які категорично не можна поєднувати із алкоголем, слід обов`язково повідомляти пацієнта. Щодо інших протимікробних засобів, то слід розуміти, що вживання алкоголю не може бути причиною для пропущення своєчасного прийому протимікробного засобу, бо може призвести до зниження ефективності антибактеріальної терапії і появи резистентних штамів мікроорганізмів.

Через скільки часу після антибіотиків можна пити алкоголь

Що буде, якщо після прийому таблетки антибіотика пропустити чарку-дві алкоголю? Коли можна пити спиртне, через скільки годин або днів після антибіотиків можна вживати алкоголь, щоб не нашкодити здоров’ю?

Антибіотик і алкоголь

Обов’язкове наслідок вживання алкоголю і антибіотика – зниження ефективності лікування. При вживанні спиртних напоїв в кишечнику розвиваються запальні процеси, знижується місцевий імунітет.

У той же час, в кишечнику посилюється антибіотик-асоційованого розлад , Яке провокується прийомом антибіотика.

Порушення концентрації ліки

Антибіотик починає діяти після того, як досягне досить високою терапевтичної концентрації в крові. Через прийому же спиртного напою кількість лікарської речовини в організмі знижується.

Такий прийом ліків, коли антибіотики намагаються приймати після алкоголю, можна вважати безглуздим і навіть небезпечним.

Порушення схеми лікування, зниження концентрації ліки сприяє підвищенню стійкості хвороботворної мікрофлори до дії антибіотика. А саме захворювання, проти якого призначений антибіотик, отримує шанс перейти з гострого в хронічний.

Концентрація ліки знижується через те, що нефротоксичний метаболіт етилового спирту ацетальдегід порушує процес зворотного всмоктування корисних речовин в ниркових канальцях.

Порушується також зворотне всмоктування води, через що підвищується в’язкість крові, а концентрація антибіотика в крові може змінюватися самим непередбачуваним чином.

особливості метаболізму

Антибіотики – препарати, метаболізм яких відбувається в печінці. Зайнята переробкою етилового спирту, печінка не встигає нейтралізувати всі можливі продукти проміжного обміну ліки.

Крім того, етанол здатний впливати на активність печінкових ферментів і навіть вступати безпосередньо в реакцію з антибіотиком або його метаболітами. Виражені ці властивості у антибактеріальних препаратів неоднаково.

Одна з найбільш небезпечних особливостей поєднання ліки з етиловим спиртом – взаємодія цих хімічних сполук з розвитком дисульфірамоподібної реакції.

Розберемося, чи можна пити алкоголь, пиво, приймаючи антибіотики, після яких вживати спиртне безпечно, а після яких – категорично не можна.

дисульфірамоподібна реакція

Дисульфірамової реакція використовується для кодування від алкоголізму, супроводжується нудотою, судомами, кашлем, блювотою, задишкою, падінням тиску. Подібний ефект виникає досить часто при прийомі ліків з етанолом.

Нижче наведено список, після прийому яких антибіотиків і скільки часу можна пити алкоголь. Коли після прийому таблеток або уколів антибіотиків можна пити алкоголь – розраховують, виходячи з часу, за яке антибіотик виводиться з організму.

список антибіотиків

Не варто вживати з алкоголем:

• нітроімідазол – метронідазол, тинідазол, секнідазол що не поєднуються з алкоголем до 48 годин (ліки дають дисульфірамоподібну реакцію);
• цефалоспорини – хімічна структура цієї групи нагадує за будовою молекулу дисульфіраму, що з етиловим спиртом дає дисульфірамоподібну реакцію. Приймати спиртне можна через добу, при нирковій недостатності інтервал подовжується;
• фторхінолони – синтетичні антибіотики пригнічують нервову систему, здатні викликати кому. Алкоголь приймати не раніше, ніж через 1,5 доби;
• тетрациклін – високий ризик пошкодження гепатоцитів печінки, які тривалий час виводиться з організму. Приймати алкоголь можна через 3 дня;
• левоміцетин – можливі блювота, судоми, дисульфірамової реакція. Приймати спиртне не раніше, ніж через добу;
• аміноглікозиди – ототоксичності, нефротоксичних, посилюються побічні ефекти ліків, зростає токсичність препаратів. Приймати спиртне не раніше ніж через 0,5 місяці;
• лінкозаміди – уражається ЦНС і печінку, розвивається дисульфірамової реакція. Пити алкоголь можна через 4 доби після лікування;
• макроліди – підвищується ризик цирозу печінки, особливо при прийомі еритроміцину, повільно виводяться з організму. Допускається алкоголь через 3,5 доби;
• ізоніазид (протитуберкульозне засіб) – здатне викликати медикаментозний гепатит з блискавичним перебігом. Спиртні напої заборонені!

Швидкість виведення антибактеріальних препаратів з різних середовищ організму відрізняється. Так, якщо з крові у дорослих аміноглікозиди виводяться за 2,5 годин в середньому, то з рідини внутрішнього вуха цей час може скласти до 350 годин.

Якщо врахувати ототоксичность аміноглікозидів, то легко зрозуміти, що прийом спиртних напоїв протягом 2 тижнів після лікування здатний викликати глухоту.

взаємодія

Дисульфірамоподібна реакція при лікуванні антибіотиками і вживанні алкоголю розвивається через блокування синтезу ферментів, що руйнують молекулу етанолу до простих речовин.

Наслідком служить підвищення в крові концентрації проміжного продукту розпаду етилового спирту – ацетальдегіду. Метаболіт етанолу ацетальдегід більш токсичний, ніж сам етиловий спирт.

А нестача печінкових ферментів, що виникла через токсичної дії на печінку, викликає зниження синтезу норадреналіну, через що симптоми інтоксикації на наступний ранок виявляються яскравіше і важче переносяться.

наслідки

Наслідки прийому етанолу при лікуванні антибіотиками носять дозозалежний ефект. Поєднання невеликих доз алкоголю з ліками можуть не проявитися зовсім, але при вживанні великих доз спиртного посилюються побічні ефекти і ліки, і етилового спирту.

Одне з найбільш небезпечних наслідків поєднання алкоголю з антибіотиком – дисульфірамоподібна реакція. Небезпека цього стану полягає в тому, що воно маскується алкогольним сп’янінням і не розпізнається оточуючими, як сигнал лиха.

Дисульфірамової реакція викликається підвищенням в крові концентрації ацетальдегіду і проявляється симптомами:

• серцебиттям;
• нудотою, блювотою;
• припливом, почуттям жару;
• запамороченням;
• болю в животі;
• різким падінням тиску.

Якщо рівень алкоголю в крові у хворого вище 125 мг / 100 мл і потерпілому не буде надана своєчасна допомога, то можливий навіть летальний результат.

як поєднувати

Деякі ліки категорично не можна поєднувати з етиловим спиртом ні в якій дозуванні:

• нітроімідазол – Метрогил, Метронідазол, Трихопол, Кліон, Тинідазол, Тініба, фазижин;
• група цефалоспоринів – цефотетан, Цефобід, Моксалактам, Цефоперазон, Цефамандол, Цефтриаксон.
• фторхінолони – Зарквін, Леволет, Авелокс, Нормакс, Ципролет, Цифран, Ломфлоксу, Зофлокс і інші ліки цієї групи;
• аміноглікозиди – канаміцин, гентаміцин, неоміцин, тобраміцин, фраміцетін, амікацин;
• еритроміцин;
• ізоніазид.

Через скільки днів після антибіотиків можна приймати напої з алкоголем, чи можна переривати курс лікування на час?

Антибіотик і алкоголь краще за все не поєднувати абсолютно і при проходженні лікування не брати етанол. Якщо з якоїсь причини це неможливо і доводиться вживати алкогольні напої, то розрахувати, через який час після алкоголю пити антибіотик, можна за допомогою спеціального алкогольного калькулятора.

Алкогольний калькулятор враховує вагу людини, кількість і фортецю прийнятого напою. Так, у чоловіків вагою 70 кг 100 г горілки виведуться повністю з організму за 5,8 годин, а 200 г пива – за 1,44 години.

Потрібно врахувати, що всі ці обчислення носять приблизний характер, а дійсна швидкість виведення з організму залежить не тільки від властивостей цих хімічних сполук, а й від стану нирок, кишечника, печінки.

висновок

Для повного виведення антибактеріального препарату з організму має пройти від 1 до 3,5 – 5 діб. Час виведення залежить від стану здоров’я, віку, особливостей метаболізму людини.

У більшості випадків вживання алкоголю під час прийому курсу антибіотиків послаблює ефективність лікування, підсилює побічні дії ліків, провокує дисульфірамоподібну реакцію, загрожує серйозними наслідками.

Рекомендуємо також ознайомитися з наступною статтею Як лікувати у дітей і дорослих пронос після антибіотиків .