Пікет (Пікетування) – що це таке, навіщо потрібно та як проходить.

Пікет чи Пікетування — це стиль протесту, при якому робочі або просто громадяни збираються в певному місці та інформують громадськість про свої проблеми. Протестуючі, зазвичай приносять з собою різні плакати чи банери в яких описані їхні скарги та вимоги. Основною відмінністю пікетів від демонстрацій, ходів чи мітингів, є те, що акція відбувається саме в конкретному місці без переміщень.

Види (форми) пікетів:

Пікети діляться на 2 типу:

Що таке одиночний пікет (протест)?

Одиночне пікетування, як вже випливає з назви, полягає у протесті одної конкретної людини, яка вийшла висловити своє невдоволення з плакатом у руках. У більшості країн, право на одиночне пікетування, є невід’ємною частиною цивільних прав та свобод, і не потребує узгодження з будь-яким законом про пікети. Слід зазначити, що пікет є виразом свободи слова та совісті, що у свою чергу гарантується і захищається конституцією країни.

Що таке масовий пікет (протест)?

Організоване масове пікетування, також, як і мітинг або хід, іноді може мати необхідність узгодження з міською владою. Дана практика узгодження, є досить спірною, оскільки в ній присутні деякі обмеження на реалізацію прав та свобод громадян, особливо якщо справа стосується організації пікету в тоталітарній або поліцейській державі. Але, якщо влада є справді народною та демократичною, то узгодження стає всього лише формальним аспектом. Так би мовити, люди просто ставлять міську владу до відома, що там-то і там-то буде проходити пікетування. У свою чергу, останні повинні забезпечити безпеку проведення заходу.

Мета та ціль пікетів і пікетування.

Більшість пікетів, покликані бути ненасильницькими, і головна їх мета — чинити тиск на владу або компанію, яка на думку людей робить щось неправильно. Це досягається шляхом залучення своїми діями уваги широкої громадськості, публічного засудження та осоромлення винуватців ситуації.

У деяких випадках, пікет може вилитися в масові заворушення, а протестувальники, стати надзвичайно активними та агресивними. Це часто трапляється з пікетами, метою яких є підвищення обізнаності громадян про соціальні та політичні проблеми. Каталізатором агресивних дій, як правило, виступають представники влади, які замість діалогу, вирішують проігнорувати або придушити протест силою. Прикладом подібного, можуть послужити події, які відбулися в Україні в ніч на 30 листопада 2013 року, а саме побиття мітингувальників – студентів. За своєю суттю, відмова влади від діалогу, активувала ланцюг подій, результатом яких стала Революція Гідності.

Святослав Літинський знову вийде на одиночний пікет через “мільйони на стадіони”

Про це повідомив Святослав Літинський на своїй сторінці у фейсбук, пише Еспресо.Захід.

“В цю п’ятницю на 16:30 я знову виходжу на пікет до ЛОВА, на Винниченка. З тією ж вимогою – зупинити усі некритичні витрати.
Попередній пікет пройшов одночасно з близько 60 іншими особами. І ми отримали добрий результат. Тендер на спортивні споруди на 96 млн було скасовано”, – повідомив він.

Святослав Літинський опублікував список інших некритичних тендерів у Львівській області на 5 мільярдів гривень: серед них капремонти місцевих доріг, проведення каналізації в селах, де її ніколи тощо.

“Якщо за один пікет нам вдалося виграти для армії 96 мільйонів то для виграшу в 5 мільярдів нам треба лише 52 тижні. Лише 1 рік. Щотижня виходити на пікет. Або треба, що підтримала ширша громадськість”, – написав Літинський.
Активіст повідомив, що написав лист до Максима Козицького та Юрія Бучка про створення робочої групи, яка б переглянула оголошені тендери, визнала їхню некритичність та зупинила всі з них, які некритичні.

“На підтримку такого конструктивного вирішення вийду знову. Дуже сподіваюся, що питання забезпечення армії грошима з наших податків хвилює львів’ян не менше за жителів Одеси, де на одиночні пікети проти некритичних витрат виходять понад 600 осіб. Бо лише разом можемо щось змінити”, – анонсував Святослав Літинський.