Чи можна пити воду з-під крану?

На користь споживання води з-під крану Київводоканал наводить три аргументи.

Перший: вода, яку вони подають, проходить усі необхідні стадії очищення та знезараження, а за її якістю постійно стежать фахівці. Зокрема, на контрольних точках міської мережі.

А ось дешева бутильована вода, або вода, яку продають на розлив, навпаки часто не очищується належним чином, а виробники не дотримуються необхідних стандартів її виготовлення та не мають відповідних дозвільних документів, стверджують у водоканалі.

Другий: вода з-під крану має природний склад мінералів, необхідний для організму людини.

Натомість вода в пляшках майже не містить природних солей кальцію й магнію. І постійне її вживання нібито може призвести до низки захворювань, пов’язаних із порушенням водно-сольового балансу організму.

Третій, з яким сперечатися важко – це економія часу, сил та грошей.

“Вода, яку ми подаємо у домівки киян, відповідає Державним санітарним нормам і є цілком безпечною. Крім того, 40% води у місті вже знезаражується без участі хлору, тому така вода ще більш якісна, смачна і не має сторонніх запахів.

І вже зовсім скоро нові технології поширяться і на решту 60% води”, – запевняють у водоканалі.

Нещодавно у водоканалі продемонстрували нове обладнання, яке використовується для знезараження води замість рідкого хлору.

Запровадили таку технологію на насосній станції “Виноградар-1”. Воду очищають гіпохлоритом натрію, якій виготовляється зі звичайної солі.

Але програма переходу від обробки води хлором до сучасних технологій у Київводоканалі триває вже 17 років. І 14 з 26 насосних станцій все ще мають хлораторні старого типу.

Що стосується жовтого кольору води з-під кранів, то в водоканалі визнають, що іноді подають в мережу воду, показник кольоровості якої перевищує норму.

У водоканалі пояснюють, що головна причина “жовтої води” – сезонне літнє погіршення її якості у річках Дніпро та Десна, а саме цвітіння водойм. І вони вимушені додавати в воду більше реагентів, щоб забезпечити її якість.

Втім, у водоканалі стверджують, що колір жодним чином не погіршує санітарно-хімічні та бактеріологічні показники води, а її показник в будь-якому випадку залишається в межах, дозволених державними санітарними правилами і нормами.

Але головне питання, яке ставлять споживачі – це все ж таки якість водопровідних мереж.

“У міських мережах вода майже не зазнає вторинного забруднення.

Ми регулярно проводимо промивки мереж і аналізуємо якість води у контрольних точках, тож одразу усуваємо ситуації, які можуть викликати забруднення”, – запевняють у Київводоканалі.

У відомстві додають, що на якість води великою мірою впливає стан внутрішньобудинкових мереж, які не знаходяться в їхній зоні відповідальності.

Правда – посередині: пити можна, але обережно

Київводоканал очищає воду до стану, який зазвичай вписується в санітарні правила: “вода питна, призначена для вживання людиною”, але деякі показники знаходяться на межі верхньої норми, говорить Ганна Кузьмінчук.

Наприклад, перманганатна окислюваність, яка говорить про велику кількість у воді органічних речовин і дає той самий жовтий колір, та нітрити.

Ніхто не міряє і горезвісний хлороформ, який є найпоширенішим побічним продуктом хлорування , розповідає Кузьмінчук.

“Але все найцікавіше відбувається після виходу води зі станцій, коли вона потрапляє у труби, стан яких залишає бажати кращого. І, звісно, її якість погіршується: хлор окислює органіку, зростає вміст хлорорганічних речовин.

Вода стає мутною, тому що з труб вимивається все, що накопичувалося там протягом десятирічь експлуатації”, – каже Ганна Кузьмінчук.

За словами науковиці, якість води саме у крані споживача визначається лише в двох точках кожного району столиці за 7 показниками, в переліку яких немає ані нітритів, ані перманганатної окислюваності.

“Труби ніхто не перевіряє, та й перевірити їх неможливо. Проводять планові промивки.

Питання у якості води, яка доходить до кінцевого споживача. А воно часто навіть у санітарні норми не вписується.

Хоча, на мою думку, відповідність води санітарним нормам – це не показник якості води, а всього лише оцінка її безпеки”,– каже вона.

Екологиня Людмила Циганок вважає, що міським мешканцям з водою пощастило більше, ніж сільським.

“Якість води в Україні загалом дуже низька, але якщо в селах люди неконтрольовано споживають воду, і там часто містяться важкі хімічні елементи, міські мешканці забезпечені централізованим водопостачанням, а водоканали несуть відповідальність за якість питної води. Зокрема, і кримінальну”, – розповідає вона.

За словами Людмили Циганок, стандарти питної води в Україні досить застарілі, а більшість водопровідних мереж країни побудовано 50-70 років тому.

“Я особисто бачила розріз водопровідної труби. Уявивши, що нею йде очищена водоканалом вода, ту воду дійсно страшно вживати. Але правда – посередині.

Коли водоканал заявляє, що вода – гарної якості, це правда, але що ми отримуємо в кранах в кожному місті, то вже інше питання“, – говорить вона.

Перевірити якість води, яке тече з-під крану, можна тільки звернувшись до лабораторії.

“Є багато експрес-тестів, які використовуються селянами для перевірки води в колодязях, але більшість елементів може виявити лише експертиза.

Якщо у мешканців будинку якість води викликає занепокоєння, можна віднести її пробу у лабораторію та швидко отримати результат”,– каже Людмила Циганок.

“Жива” вода проти бутильованої

Не варто забувати і про те, що споживання води у пляшках має більший вплив на навколишнє середовище, ніж вживання води з-під крану.

Нещодавно вчені на прикладі іспанського міста Барселона підрахували, що станеться, якщо ціле місто з населенням 1,3 млн одночасно перейде на споживання виключно бутильованої води.

Витрати на видобуток ресурсів для бутильованої води будуть приблизно в 3 500 разів вище, ніж при видобутку водопровідної.

А вплив на екосистему при виробництві бутильованої води і особливо при переробці використаних пластикових пляшок буде в 1 400 разів шкідливішим.

Своїм дослідженням вчені продемонстрували, що державам краще витратитися на систему очищення, ніж сприяти продажу бутильованої води.

Питна вода потребує “лікування”

Потрібно пам’ятати, що першоджерело води – це ріки, які постійно забруднюються. А очисні споруди, які, так само, як і мережі, будувалися минулого століття, скоро можуть не впоратися з розмаїттям забруднюючих речовин у воді.

“Коли ми буваємо з колегами у водоканалах в різних містах і дивимося на очисні споруди, беремося за голову. Тому що десь років через 10 міста з очисткою води просто не впораються, – говорить Людмила Циганок.

За словами екологині, багато підприємств скидають воду у водойми без спеціальної очистки. Хоча відповідно до закону, вони повинні мати локальні очисні споруди.

А обладнання водоканалів не розраховано на таку кількість і різноманітність забруднюючих елементів.

“Технічна зношеність та невідповідність реаліям спричиняють те, що от-от і система каналізаційна просто ляже. А жителі міст залишаться на одинці з катастрофою.

Якщо зараз ще водоканали підписуються під якістю води, то через кілька років ніхто таку відповідальність на себе не візьме”, – каже вона.

В Асоціації професійних екологів говорять, що воду треба “лікувати”, і починати робити це треба якомога скоріше.

“Розпочати лікувати воду треба з кардинальних речей – а саме з модернізації водопровідної системи. Якими б сучасними реагентами не очищалася вода, якщо ми будемо і далі хаотично зливати неочищені води в ріки, і не будуть модернізовані водопровідні системи, жодного ефекту не буде”,– говорить Людмила Циганок.

За її словами, на державному рівні цю проблему нібито розуміють, але нічого не роблять.

“ Програма “Питна вода України” була профінансована на 11%. Цього року схвалена концепція нової державної програми, яка передбачає вже значно більше коштів.

Але у екологів немає оптимістичного настрою щодо її виконання”, – каже президентка Асоціації професійних екологів.

За її словами, в країнах Європи знайшли вихід, і модернізують водопровідну систему на основі приватного співфінансування або з залученням міжнародних коштів.

“А в Україні держава не дає дорожньої карти покращення якості води. У нас за якість питної води відповідають абсолютно всі і водночас ніхто”, – зазначила Людмила Циганок.

Вас також може зацікавити:

Як вода впливає на наше тіло та життя? ТЕСТ

Чи може вода бути небезпечною для організму – думка вчених

Найбільші світові ріки пересихають

Пийте на здоров’я: 5 способів, як очистити воду з-під крана вдома

Як очистити воду без фільтра за допомогою доступних засобів і навіть сонця – читайте на УНІАН.

Є таке правило: водопровідну воду краще очищати. Особливо, якщо ви живете в мегаполісі, де якість води з-під крана залишає бажати кращого. УНІАН розповість, як в домашніх умовах очистити воду з-під крана і що для цього потрібно.

Раніше ми говорили про те, як зберегти воду на довгий час у домашніх умовах.

Як в домашніх умовах очистити воду з-під крана – спосіб 1

Ми не відкриємо Америку, якщо запропонуємо закип’ятити воду для того, щоб очистити її. Це найдавніший, простий і ефективний спосіб.

Кип’ятити воду з-під крана слід протягом мінімум 1 хвилини. У процесі кип’ятіння бактерії, які живуть у воді, гинуть, а ще з води випаровуються деякі хімікати.

Однак, кип’ятіння не прибирає тверді частинки, метали або мінерали. Щоб від них позбутися, воді потрібно дати відстоятися – щільні частинки осядуть на дно.

Як очистити воду з-під крана активованим вугіллям – спосіб 2

Звичайне активоване вугілля також дуже добре справляється з очищенням води з-під крана і нейтралізує її неприємний смак.

Зробити такий фільтр будинку просто:

• візьміть трохи марлі;
• загорніть в неї кілька таблеток активованого вугілля;
• покладіть марлю на дно банки або каструлі з водою;
• залиште на кілька годин.

У підсумку ви отримаєте чисту воду, яку можна використовувати для пиття або приготування їжі.

Як очистити воду з-під крана за допомогою фільтра – спосіб 3

Дуже часто для очищення води в домашніх умовах використовують фільтри. Ці девайси діляться на різні типи.

• Вугільний фільтр (його ще називають “карбоновий”) – він найпопулярніший і відносно недорогий, очищає воду за допомогою вугілля (звідси і назва) від багатьох органічних речовин, в тому числі від свинцю, ртуті, азбесту.
• Фільтр зворотного осмосу – очищає воду від неорганічних домішок, наприклад, від миш’яку і нітратів. Його навряд чи можна використовувати як основний фільтр для очищення – скоріше, як додатковий після карбонового.
• Деіонізуючий фільтр (фільтр іонного обміну) – теж не видаляє забруднень з води, а тільки мінерали. Простіше кажучи, він просто робить жорстку воду м’якою.

Фільтри бувають у вигляді глечика, фільтри-крани або з установкою на (під) раковину, які дозволяють очищати воду прямо з водопроводу – кожен вибирає, що йому більше подобається.

Як очистити воду з-під крана без фільтра – спосіб 4

Якщо фільтра немає і закип’ятити воду теж немає можливості, тоді використовуйте спеціальні знезаражувальні таблетки або краплі.

Цим способом ще користуються в походах або місцевості, де з питною водою великі проблеми. Це можуть бути таблетки йоду або хлорні таблетки, які можна купити в магазині товарів для туризму.

Потрібно кинути таблетку в воду з розрахунку 1 таблетка на літр води, перемішати, щоб таблетка повністю розчинилася. Потім дати їй “попрацювати” протягом 30 хвилин. Вода повинна бути кімнатної температури – якщо вода холодна, то таблетку в ній краще залишити на годину.

Єдиний мінус у цього способу – смак води стає кислуватим. Щоб його послабити, можна додати дрібку солі. Але, погодьтеся, що краще пити кислу воду, ніж брудну.

Чи небезпечно пити воду з-під крана?

Для набуття міцного здоров’я та доброго самопочуття необхідно підтримувати гідробаланс в організмі – протягом дня рівномірними порціями вживати 200-250 мілілітрів води. Однак багато людей не знають, як у процесі отримати максимальну користь. Крім індивідуального розрахунку добової потреби у рідині, потрібно безпомилково визначитися з її джерелом.

Чи можна пити воду з-під крана?

Воду, що подається комунальними службами, вважають придатною для пиття. Придатною, а не корисною. Вона містить надмірну кількість сторонніх домішок (натрій, кальцій, залізо). Ще один недолік – хлор – використовуваний на очисних станціях для знезараження. Якщо збір проводиться у несприятливих зонах, крім хлорування роблять ставку на радикальні методики очищення із застосуванням коагулянтів, флокулянтів, активованого вугілля. Накопичуючись у тілі, ці речовини провокують незворотні зміни.

• • різні захворювання;
• • порушення травлення;
• • уповільнення обміну речовин;
• • отруєння.

У медичній практиці часто фіксують кальцинування судин та інші хвороби, спричинені регулярним вживанням неякісної водопровідної води. Рішення купити компактний фільтр-глечик не стане вирішенням проблеми. Кип’ятіння з подальшим обстоюванням – також малоефективне. Воно усуне грибки, мікроби та інфекції, певною мірою пом’якшить жорсткі хлоровані субстанції, але не вплине на пестициди, нітрати, важкі метали, сульфати.

Способи вирішення проблеми

Щоб зробити воду безпечною, під мийку встановлюють фірмові багатоступінчасті фільтри. Якщо віддано перевагу системі зворотного осмосу, не забувають про обов’язковий процес подальшої мінералізації з розрахунку 30-50 міліграм на літр. Після осмосу рекомендується вжити заходів щодо структурування – настояти воду на камінні шунгіту, кварцу або кремнію.

Також існує більш простий та зручний спосіб усунути ризики. Це замовлення бутлів з очищеною артезіанською водою, які встановлюються в підлогові або настільні кулери. Горловина закрита гігієнічною наклейкою, тому ймовірність появи бактеріальної флори відсутня. Можна в будь-який час вгамувати спрагу, приготувати смачні кулінарні страви або напої – компоти, чай, кава, морси з ягодами та часточками фруктів.

Ознаки неякісної трубопровідної води

Вода здатна як давати, так і віднімати енергію. Тому важливо звертати увагу на властивості рідини, що вживається. Якщо за пару місяців у новому чайнику або каструлі утворюється накип, це явний сигнал тривоги. Мінералів у складі вище за норму, і вони осідають товстим шаром на стінках під впливом високих температур.

Мутний колір, помітні погляду коричневі або червоні частинки – ще один привід для занепокоєння. У містах і селах вода в об’єкти нерухомості подається старими трубами, які проржавіли. Також варто використовувати метод визначення якості по запаху. Затхлий та землистий – вказує на наявність проблем із дренажем у системі водопроводу, запах тухлого яйця «каже» про зростання тіобактерій.