Гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів: пієлонефрит, цистит, уретрит; простатит; післяопераційні інфекції сечостатевої системи. Протипоказання. Підвищена чутливість до фурагіну, до похідних групи нітрофурану або до допоміжних речовин препарату; – тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);

Після одноразової дози 200 мг максимальна концентрація фуразидину досягається у плазмі крові через 30 хвилин, зберігається на цьому рівні протягом 1 години, потім повільно знижується. Бактеріостатична концентрація фуразидину у плазмі крові зберігається протягом 8-12 годин.

Препарат приймати внутрішньо, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води. Дорослим: 100-200 мг (2-4 таблетки) 2-3 рази на добу. Курс лікування становить 7-10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок.

Основна дія ліків спрямована на тканини сечостатевої системи. Побічні реакції виникають рідше. Але Фурадонін швидше полегшує біль при циститі, а Фурагін – при пієлонефриті.

Також Фурамаг ефективніший щодо Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp порівняно з іншими групами антимікробних препаратів. Резистентність мікроорганізмів до фурагіну розчинного розвивається повільно і не досягає клінічно значущих показників. Фурамаг не змінює рН сечі й у високих концентраціях циркулює в нирках.

Препарат фурагін приймати внутрішньо, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води. Дорослим: 100-200 мг (2-4 таблетки) 2-3 рази на добу. Курс лікування становить 7-10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок.

Фурагін — нітрофурановий антибактеріальний засіб з бактеріостатичною дією. Ефективний щодо грампозитивних (Staphylococcus epidermidis, …