Таке число називається двоцифровим. У двоцифровому числі одна цифра у записі числа показує кількість одиниць, а інша — кількість десятків у ньому.

1 (оди́н, одини́ця) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.

Запам'ятайте, цифр усього десять: нуль, один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять. А десять – це вже число, для позначення якого на письмі використовують дві цифри – один і нуль. Отже число – це кількість, а цифра – знак для позначення кількості.

Ми називаємо числа, коли рахуємо предмети або визначаємо кількість елементів множини. Числа записуються за допомогою цифр. Цифра — це письмовий знак, який відображає число. Колись в давнину числа позначалися рисками або паличками.

Поняття цифри. Запис натуральних чисел. Натуральні числа записують за допомогою десяти цифр: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

Кожна цифра в системі чисел представляє ціле значення. Наприклад, у десятковій системі цифра «1» задає ціле число один, а в шістнадцятковій системі, літера «A» задає число десять. Позиційні системи числення мають мати цифри, що задають цілі значення від нуля до значення її основи, але не включаючи його.

Наприклад, у числі 1234 перша цифра (1) означає кількість тисяч, друга цифра (2) – кількість сотень, третя цифра (3) – кількість …