захисник

1》 Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій.

|| Те, що оберігає, загороджує, укриває кого-, що-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного.

2》 Той, хто пильно стежить за недоторканністю чого-небудь і багато робить для цього.

3》 Той, хто обстоює на суді інтереси обвинуваченого; оборонець.

4》 Той, хто у складі спортивної команди здійснює захист (у 5 знач.) під час гри у футбол, хокей і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. захисник — (той, хто захищає кого-небудь) заступник, оборонець, адвокат, розм. жарт, патрон. Словник синонімів Полюги
2. захисник — захи́сни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. захисник — Оборонець, заступник, опікун, протектор, ґарант; (ідей) поборник, адепт, ур. споборник. Словник синонімів Караванського
4. захисник — I адвокат, заступник, заступничок (дит.) II див. воїн Словник синонімів Вусика
5. захисник — [захисниек] -ка, м. (на) -ков’і/-ку, мн. -кие, -к’іў і [захиесник] -ниека, м. (на) -ниеков’і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек’іў Орфоепічний словник української мови
6. захисник — АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. Словник синонімів української мови
7. захисник — Захи́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. захисник — ЗАХИ́СНИ́К, захи́сника́, ч. 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. Словник української мови в 11 томах
9. захисник — рос. защитник фізична або юридична особа, яка офіційно захищає в суді інтереси іншої особи (підзахисного). Eкономічна енциклопедія

захисник

АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. (Мартіан:) Ти в’язнів не одвідуєш на те, щоб я їх міг з темниці визволяти, боронячи їх справ, як адвокат (Леся Українка); Захисники й судді об’їдались останнім мужицьким скарбом, ..вони замучили селян, що затялись на своєму (М. Стельмах); Опісля говорить оборонець Гната (М. Коцюбинський); Бідні злочинці божились, благали, Слухали журно своїх речників, Громом гриміли слова прокурора, — В’язні злякались і згодились вмерти (О. Олесь).

ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Сірко був найяскравішим виразником інтересів народних мас (І. Шаповал); Це (П. Грабовський) був представник нової думки (з журналу); Всі ми звикли дивитись на кобзаря як на носія правди та істини (П. Тичина); У високому палаці над Віслою.. не раз лунали схвильовані голоси посланців дружби (С. Журахович); Щоб усі слов’яне стали Добрими братами, І синами сонця правди (Т. Шевченко); Він (В. Стефаник) став речником трудового народу, його болю, гніву, його протесту, його надій (з газети); Можливо, що.. Нечуй-Левицький намагався зробити Радюка (в романі “Хмари”) рупором власних ідей (О. Білецький); Вічним революціонером. мужнім поборником братерства і свободи називає світ великого сина України Івана Франка (з газети); Народи світу! В боротьбі мужайтеся! З захисниками Правди ви сходжайтеся! (П. Тичина).

ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення). Стало їй солодко, що в неї з’явився в рідному домі захисник, який не дасть її скривдити (З. Тулуб); Відбулася блискавична бійка. Мій оборонець упав. боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником (О. Гончар); — То Місяць є вашим (заячим) царем? — мовив Слон. — Так, є, він наш цар і наш патрон (І. Франко); (Люда:) Я можу про це поговорити сама. Мені не потрібні адвокати (С. Голованівський). — Пор. покрови́тель.

ПОКРОВИ́ТЕЛЬ (той, хто піклується про когось, підтримує когось, надає допомогу комусь, сприяє розвиткові чогось), ПАТРО́Н заст., книжн., ПРОТЕ́КТОР книжн.; МЕЦЕНА́Т книжн. (багатий покровитель наук і мистецтв, а також їх представників). Дикунів покровитель і наставник дивився на свого підопічного такими очима, ніби купував кота в мішку (С. Добровольський); Перед тією панорамою мов збігла з гадяцького узгір’я й стала на останньому горбочку, над самими водами й луками маленька церковка, присвячена архангелові Михайлові, патронові города (Олена Пчілка); Тепер він.. зробився нараз опікуном і протектором поміщиків (І. Франко); Федір Парамонович Волик довгі роки був меценатом українського театру, вклав багато енергії і коштів у справу рідного мистецтва (В. Минко). — Пор. 1. захисни́к.

Значення в інших словниках

1. захисник — (той, хто захищає кого-небудь) заступник, оборонець, адвокат, розм. жарт, патрон. Словник синонімів Полюги
2. захисник — захи́сни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. захисник — Оборонець, заступник, опікун, протектор, ґарант; (ідей) поборник, адепт, ур. споборник. Словник синонімів Караванського
4. захисник — I адвокат, заступник, заступничок (дит.) II див. воїн Словник синонімів Вусика
5. захисник — [захисниек] -ка, м. (на) -ков’і/-ку, мн. -кие, -к’іў і [захиесник] -ниека, м. (на) -ниеков’і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек’іў Орфоепічний словник української мови
6. захисник — -а, ч. 1》 Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. || Те, що оберігає, загороджує, укриває кого-, що-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. захисник — Захи́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. захисник — ЗАХИ́СНИ́К, захи́сника́, ч. 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. Словник української мови в 11 томах
9. захисник — рос. защитник фізична або юридична особа, яка офіційно захищає в суді інтереси іншої особи (підзахисного). Eкономічна енциклопедія