ТОЧНО
1. Присл. до то́чний 1-4. Ноги все одбивають сильно той самий такт, одлічують точно, немов годинник хвилини (Коцюб., II, 1955, 241); Ось місце, точно визначене за планом, виміряне для нової будівлі (Коп., Вибр., 1953, 10); Знав і точно описував кілька десятків таких [з грошима] комор, але чомусь сам не користав з них (Хотк., II, 1966, 163); Дума про Хмельницького та Барабаша.. передає досить точно історичний факт (Рильський, IX, 1962, 231); Так точно, бувало, націлить гармату, Що дрантя з фашиста летить, як трава (С. Ол., Вибр., 1959, 75); Товариш Швед розгорнув батальйон точно за уставом і повів на Олешки (Ю. Янов., II, 1958, 198); Вже можу визначити точно свої плани (Л. Укр., V, 1956, 409).
2. Цілком, зовсім; абсолютно. Всі люди розрізняються за зовнішнім виглядом. Немає людей, точно схожих один на одного (Фіз. геогр., 5, 1956, 152).
3. Якраз, рівно. Сергій, туго перетягнутий брезентовим пасочком, задавакувато викручувався на одному каблуку, обсмикував гімнастерку, поправляв пілотку, щоб сиділа точно на два пальці від брови (Тют., Вир, 1964, 341); Точно о шостій Сахно збудив гучномовець (Смолич, І, 1958, 68); — Добре. Не турбуйтесь: наш поїзд рушить точно за графіком Ставки (Гончар, III, 1959, 22); // Акуратно. На вічну крейсер цей [«Аврора»] стоянку Зостався на Неві. Щоранку б’ють склянки. Точно (Нех., Ми живемо. 1960, 129).
4. розм. Уживається як стверджувальна відповідь: справді так, дійсно. [Батько:] Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. [Син:] Точно (Довж., І, 1958, 346); // перев. у сполуч. зі сл. так. Уживається в знач. стверджувальної частки (звичайно у військовому побуті); саме так. Комісар говорить в навушники: «Водій, у вас все в порядку?» Цюпа відповідає: «Точно!» (Ю. Янов., І, 1954, 53); — Ви що, з одного села? — Так точно. Він голова колгоспу, а я голова сільради (Тют., Вир, 1964, 333).
5. точні́ше, вищ. ст. Уживається для уточнення сказаного, перед правильнішим визначенням, позначенням. Цікавою особливістю дум є й граматичні неправильності, точніше — відхилення від загальновживаних мовних норм (Рильський, IX, 1962, 228); — А як же це трапилось? Невже проспали? — Атож. Точніше сказати, дали себе приспати (Головко, II, 1957, 460).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 217.
Точно нар. Точно.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 278.
точно Переклад слова
Переклад на англійську
Translate | Переклад на російську
Перевод |
| exactly | точно |
Додаток : Список фразеологізмів української мови
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
Б
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
бабця надвоє сказала,
бабця надвоє ворожила (або вмре, або буде жила діал. ) | невідомо, що трапиться |
| багатіти думкою (думками) | потішати себе намірами, задумами, уявленнями |
| багато (забагато) води сплило (спливло, упливло, утекло) | минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події; сталися значні зміни за якийсь час |
| багато (забагато) честі | ірон. хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь |
| баглаї напали (вкинулися) | хто-небудь не хоче працювати; став лінивим, млявим |
| Ба де то! | уживається для вираження повного заперечення; ні |
| байдики бити | нічого не робити, лінуватися |
| баламутити голову | несхв. зваблювати, спокушати; підбурювати на погані вчинки, бунтувати |
| баламутити світом | жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя; тривожити, бентежити |
| баляндраси (ляси) точити | вести пусті розмови, розповідати що-небудь нецікаве, вигадане |
| бачити смаленого вовка | потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвідченим |
| баш на баш | Здійснювати рівноцінний обмін; одне на одне. | баш — тюрк. голова. Початково йшлося про обмін великої рогатої худоби “голова на голову” |
| берегти як зіницю ока | пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь |
| бити лихом об землю | не зважати на сумні обставини, не журитися |
| бити у хвіст і в гриву | активно діяти |
| битися як горлиця | тужити, побиватися, переживати |
| битися як птах у клітці | жити в скрутних (матеріальних) умовах |
| бісики в очах грають | про веселий, грайливий настрій у когось |
| бісики пускати | дивитися на когось грайливо, залицятися |
| блудити словами | говорити без потреби, говорити нісенітниці |
| блукати потемки | збитися з правильного життєвого шляху |
| брати бика за роги | діяти рішуче, енергійно |
| брати на кпини | глузувати, кепкувати, насміхатись з когось |
| бути на коні | мати успіх |
| бути на сьомому небі | радіти, бути задоволеним |
В
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| вавилонське стовпотворіння | метушня, безладдя, сум’яття, галас |
| ввести в оману | обдурити |
| ведмежа послуга | дуже сумнівна,безглузда послуга |
| веремію закрутити | затіяти щось неприємне, зчинити сум’яття |
| взяти на баса | насміхатися, глузувати з кого-небудь |
| вибивати з голови | позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь; примусити кого-небудь відмовитись від чогось |
| вибити з колії | порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя; робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось |
| вивести на чисту воду | викрити кого-небудь у нечесних діях |
| викинути з голови | забути, не згадувати |
| вилами по воді писано | невідомо, як буде |
| вискочити як голий (козак, Кузьма, Пилип) з маку (конопель) | зневажл. недоречно, невчасно, зненацька сказати що-небудь або виступити з чимсь |
| витрішки продавати | дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю |
| від букви до букви | від початку до кінця, дуже уважно |
| віддати пальму першості | визнати чиюсь перевагу в чомусь |
| вітер у голові | несерйозний, легковажний |
| вмочити в молоці | посивіти |
| воду решетом носити | даремно витрачати сили |
| ворон воронові око не виклює | кажуть про людей, що об’єднані спільним походженням та інтересами і тому покривають одне одного, а отже, ніколи не завдадуть шкоди один одному. |
| воскреснути як Фенікс з попелу | воскреснути з мертвих |
| впадати (упадати) в око | зацікавлювати, подобатись |
| вставляти палиці в колеса | перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось |
| втерти маку (часнику) | побити, суворо покарати кого-небудь |
| вхопити шилом патоки | зазнати невдачі |
Г
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| годувати жданиками | обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцяного |
| гордіїв вузол | складне переплетіння різних обставин; заплутані питання; заплутана справа із несподівано простим розв’язком |
| горобина ніч | темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями |
| грати очима | кокетувати |
| грати чуба | виконувати важку роботу, докладати великих зусиль |
Д
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| давати відкоша | виявляти рішучу протидію, гостро заперечувати, різко відповідати |
| дай Боже ноги, а чорт колеса | втекти |
| дамоклів меч | постійна небезпека, неприємність |
| дати гарбуза | відмовити під час сватання |
| дати лад | впорядкувати, розібратись |
| де Макар телят не пас | далеко |
| десята вода на киселі | про дуже далеку рідню |
| десята спиця в колесі | той, хто відіграє незначну роль у чомусь |
| дивитися вовком | дивитися неприязно, сердитися |
| ділити шкуру невбитого крокодила | розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим |
| дірка без бублика | нічого |
| до гробу; до самої смерті | до кінця |
| до живця проймає | дуже хвилює, турбує, дошкуляє |
| до певної міри (якоїсь, деякої) | частково; трохи; все-таки |
| дрижаки хапати | мерзнути; перебувати в стані нервового збудження |
| дрож сіпає | хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження тощо |
| дуля з маком | уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні |
| думки колесом заходили | заплутатися |
| душа в душу | жити дружно |
З
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| забивати баки | розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь |
| забивати голову | обтяжувати себе піклуванням, турботою про когось-щось; перевантажувати думки, пам’ять, свідомість чимось зайвим, непотрібним |
| забивати дух | заважати вільно дихати (про вітер, запахи); спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан) |
| забивати козла | грати в доміно |
| забивати памороки | позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось, вводити в оману; док. , безос. хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось; завдаючи ударів, побоїв, позбавляти кого-небудь розуму, притомності |
| задати перцю з маком | Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту. |
| з дорогою душею | із задоволенням |
| за мить (За якусь (одну, коротку) мить) | дуже швидко; Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; безпосередньо перед чим-небудь |
| з ма́ком і з та́ком | і краще, і гірше; всіляко, по-різному |
| закрутилося колесо | розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.) |
| зупинити колесо історії | зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого |
| за милу душу | охоче зробити |
| заварити кашу | затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками |
| збирати скрині |
| згущувати фарби | надзвичайно перебільшувати що-небудь |
| зробити великі очі | здивуватися |
| за холодну воду не братися |
| змором брати |
К
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| кульгати на обидві ноги | мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.) |
Л
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| лиха доля | невдача |
| лебедя рубати | верзти дурниці, робити щось дурне |
| ловити ґав | байдикувати, бути неуважним, марно витрачати час, втрачати слушну нагоду |
М
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| мати голову на плечах | Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. |
| мастити салом п’яти | Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. |
| мастити словами | Говорити ( перев. нещиро) приємні речі; улещувати. |
| мозолити очі | Набридати |
| мухи в носі | мати мухи в носі — бути неврівноваженим, вередливим і т. ін.; мухи в носі грають — хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т. ін. |
Н
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| на всі заставки | Зі всіх боків |
| на руку ковінька | Пощастило |
| на свою голову | Мати проблеми |
| не з маком | Тяжко, погано, сутужно і т. ін. |
| не кує, не меле | Не реагувати, ні. чого не робити, не піддаватися на провокації [1] |
| накивати п’ятами | Втекти швидко, поспішно |
| недремне око |
| невсипуще око |
| нехтує добром | нехтує-зневажати,не надавати значення,iгнорувати |
| нитка Аріадни | спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок |
| ні за цапову душу | Даремно, марно |
| ні одвіту, ні привіту | Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічого |
| ніде голці впасти | немає місця |
| нема(немає) клепки в голові | Бути дуркуватим, несповна розуму. |
О
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу |
| обіймати поглядом | Дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі |
| облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу |
| Очей у Сірка позичати | втратити почуття сорому, власної гідності. Про того, хто не має совісті, сорому. |
Прямий смисл — позичити у собаки очі, тобто своїми буде соромно дивитися.
П
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| пасти задніх | відставaти |
| перегнути палицю | переборщити |
| передати куті меду | переборщити |
| про що мова, про що йдеться | Не варто подяки, дрібниця. |
| порости травою (терном, биллям і т. ін.) | Давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися |
| пошитися (записатися, убратися) в дурні | Зазнати невдачі |
| просто неба опинитися | Надворі |
| прикусити язика | замовкнути |
| пекти раків | червоніти |
| п’яте через десяте | як-небудь |
Р
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| рука руку миє | див. ворон воронові око не виклює |
С
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| свіжа кров | нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення |
| сім п’ятниць на неділю | не має ні про що сталої думки |
Х
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| хоч вовк траву їсть | Дуже голодний |
| хоч трава не рости | Абсолютно байдуже. |
| хоч мак сій | 1. Зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. 2. зі сл. ти́хо. Дуже. |
| хоч греблю грести / хоч греблю гати | дуже багато |
Ц
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| цвіт папороті | міфол. Легендарна “квітка щастя”, яку шукають в ніч на Іван Купала. |
| цирк на дроті | комічна, абсурдна ситуація або коментар до неї |
Щ
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| ще мак росте у голові | Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло) дуже молодий |
Я
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|
| як сніг на голову | несподівано, раптово |
| як стій | Раптово. Негайно. |
| як макогін на ночви | Зовсім не схожий |
| як виросте трава на помості | Категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. |
| як трава | несмачний. |
| як за гріш ма́ку | Дуже багато. |
| як мак начетверо | Уживається для підсилення зазначеного слова. |
| як мак процвітає | Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). |
| як ма́ку | Дуже багато. |
| як після маку | Міцно, непробудно, дуже добре. |
| як медом мастити | Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. |
| яблуку ніде впасти | Людно |
| як по писаному | Не збиваючись |
| як грім з ясного неба | Несподівано |
| як у воду дивився / дивитися | Коли стається те, що передбачалося. Ніби знати наперед, заздалегідь. Передбачати що-небудь, пророкувати. | У давнину чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. Дівчата, пускаючи вінки у купальську ніч ворожили на нареченого. |
| як в аптеці | Дуже точно. Дуже правильний, точний. Дуже велика (про точність і т. п.). | Від точного зважування компонентів для ліків у аптеках. |
Примітки
Посилання
- “Словники України” on-line. (Посилання Фразеологія)
- Словник фразеологізмів української мови. Київ. Наукова думка. 2003
- Словники он лайн on-line на www.rozum.org.ua (вибрати Словник фразеологічних синонімів)
- Фразеологізми на сайті Мова ДНК нації
- Фразеологізми та їх тлумачення
- Шкільна бібліотека / Фразеологізми
- Словник фразеологізмів
- Фразеологізми та їх тлумачення на сайті Горох
- Українські прислів’я, приказки, фрезеологізми