Найпоширеніші запитання та відповіді щодо оцінювання в 5-ому класі НУШ

В.: Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання, це має бути протокольно зафіксовано у рішенні педагогічної ради.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-ого класу є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне

З.: Так «ВДСП» чи 1-12?

В.: Оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством(1-12), або за власною шкалою за вибором закладу. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.

З.: У семестровому та річному оцінюванні використовуємо «ВДСП» чи 1-12?

П.: Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

З.: Чи є у 5-ому класі «адаптаційний період»?

В.: За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання

З.: Як оцінюються фізична культура та мистецтво?

В.: Оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна галузь» та «Фізична культура» здійснюється на позитивному ставленні до учня, враховуючи не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень і проводиться у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий).

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів цих галузей або визначити власну шкалу оцінювання.

З.: Чи проводиться тематичне оцінювання?

В.: Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

З.: Як проводити семестрове оцінювання?

В.: Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень.

Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів.

Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж семестру.

К.: Перед семестровою оцінковю вчитель має провести контроль досягнення груп загальних результатів, які прописані в Стандарті і у Свідоцтві досягнень учня. Таких груп по кожому предмету 3-4 (див. додаток 1 до наказу 289), семестрова оцінка обраховується з урахуванням результатів тематичних оцінювань та результатів контролю груп загальних результатів (ГЗР І-ІV).

Результати контролю ГЗР фіксуються в класному журналі та у відповідних місцях Свідоцтва досягнень учня.

З.: Як проводиться підсумкове оцінювання?

В.: Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

У класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах маємо зазначати літеру («В», «Д», «С», «П») критеріїв оцінювання(Високий, Достатній, Середній, Початковий) або виставляти відповідні бали.

К.: Тут маємо певну неузгодженість – перед цим було вказано, що семестрове та підсумкове оцінювання має бути за шкалою 1-12 (див.вище)

З.: Що робити, якщо вчитель не може оцінити результати навчання учня?

В.: Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

З.: Звідки брати оцінки для Свідоцтва навчальних досягнень?

В.: З класного журналу, ці оцінки по кожній з груп загальних результатів мають бути перед семестровою оцінкою

З.: У свідоцтві навчальних досягнень у кожній навчальній галузі після результатів контролю груп загальних результатів є «Загальна оцінка результатів навчання», для чого вона?

В.: Це підсумкові семестрові та підсумкова річна оцінки – вчитель їх обраховує в кінці семестру/року, про це йшлось вище.

З.: Існує певна розбіжність між вимогами Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів та Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, чим керуватися?

В.: Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, що затверджені наказом МОН України №289 від 1 квітня 2022 року є більш новішими, отже мають вищий пріоритет, тому у випадку неузгодженості окремих положень нормативних документів керуємось наказом №289

З.: А чому не згадуються «компетентності»?

В.: Результати опанування учнями навчальних компетентностей оцінюються через контроль груп загальних результатів, тож компетентності нікуди не поділись.

З.: Ми керувалися Методичними рекомендаціями щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»(лист МОНУ №4.5/2303-21 від 06.08.2021 року)

В.: З питань оцінювання результатів навчальної діяльності учнів 5-их класів у новому навчальному році Ви маєте керуватися наказом №289 від 1.04.2022 р.

З.: Чи є обов’язковим «Щоденник педагогічного спостереження»?

В.: Чинними нормативними документами не передбачено такого «щоденника», разом з тим упродовж року класний керівник має проводити подібне спостереження за планом, визначеним закладом освіти, його результати записуються в Свідоцтві навчальних досягнень учня у розділі «Характеристика навчальної діяльності». Результати навчальної діяльності учня фіксуються вчителями-предметниками на відповідних сторінках класного журналу.

Обираємо навчальні програми та підручники для 5-го класу НУШ

1. Модельні навчальні програми для 5-9-х класів НУШ запроваджуються поетапно з 2022 р.

3. Обираємо програми з таких освітніх галузей:

– мовно-літературна (навчальні предмети/курси: Українська мова, Українська література, Зарубіжна література, Інтегрований мовно-літературний курс);

– математична (навчальні предмети/курси: Математика);

– природнича (навчальні предмети/курси: Пізнаємо природу, Довкілля(інтегрований курс), Пізнаємо природу (інтегрований курс), Географія, 6 – 9 класи);

– соціальна і здоров’язбережувальна (навчальні предмети/курси: Здоров’я, безпека та добробут, 5-6 класи; Етика, 5-6 класи; Вчимося жити разом, 5- 6 класи; Культура добросусідства, 5-6 класи; Духовність і мораль в житті людини і суспільства; Підприємництво і фінансова грамотність, 8-9 класи);

– громадянська та історична (навчальні предмети/курси: Вступ до історії України та громадянської освіти; Досліджуємо історію та суспільство; Україна і світ, вступ до історії та громадянської освіти; Україна і світ. Вступ до історії України та громадянської освіти; Досліджуємо історію і суспільство (інтегрований курс));

– інформатична (навчальні предмети/курси: Інформатика);

– мистецька (навчальні предмети/курси: Драматургія і театр; Мистецтво; Мистецтво (інтегрований курс); Музичне мистецтво);

– іноземні мови (навчальні предмети/курси: Іноземна мова; Друга іноземна мова);

– фізична культура (навчальні предмети/курси: Фізична культура).

4.Можна включити до освітньої програми закладу міжгалузеві інтегровані курси: SТEM 5-6 класи; Робототехніка 5 – 6 класи.

5. Обрані програми затверджуються педагогічною радою в кінці цього навчального року і враховуються при плануванні роботи на наступний навчальний рік, при розробці освітньої програми навчального закладу та навчальних планів.

Важливо! Вибір навчальної програми потрібно здійснювати з врахуванням того факту, що за програмо учні будуть навчатися 2 роки, тобто в 5 і 6 класах. Програми для 7 – 9 класів будуть обиратися згодом, після того, як будуть розроблені і презентовані МОН.

Що потрібно знати за вибір підручників?

1. Ознайомитися з усіма підручниками для 5 класу НУШ, що були представлені до конкурсного відбору можна на сайті Інституту модернізації змісту освіти (натискайте тут). Підручник має обов’язково відповідати тій програмі, яку ви обрали та затвердили рішенням педагогічної ради закладу.

3. Видавництва проводять серії вебінарів та онлайн-презентації своїх підручників, де можна детально ознайомитися із повним змістом підручника, дидактичними матеріалами та іншими корисними ресурсами для учнів і вчителів, які пропонують видавці. Детальну інформацію шукайте на сайтах видавництв. Нижче наводжу корисні покликання для вибору підручників 5 класу НУШ.

Цікаві пропозиції від видавництв:

“Хочу вчитись!”: освітнє середовище НУШ для 5 класу

Уже за кілька днів перші НУШівці (без урахування пілотних класів) розпочнуть навчання в середній школі. Ці діти вже звикли до нових підходів у навчанні, організації освітнього середовища, оцінюванні та побудові взаємин з однокласниками та вчителями. Натомість більшості педагогів середньої та старшої шкіл уже з 1 вересня потрібно буде впроваджувати всі ці зміни.

Під час вебінару House of Europe авторка підручників та методичних посібників для НУШ, тренерка НУШ, співавторка онлайн-курсів для вчителів Інна Большакова розповіла про основні відмінності НУШ і традиційної школи, особливості спілкування з дітьми офлайн та онлайн, а також дала поради щодо підвищення мотивації учнів.

СЕРЕДОВИЩЕ ЗІ ЗНИЖЕМНИМ РІВНЕМ РИЗИКІВ

Нова українська школа, безумовно, базується, зокрема й на найкращих здобутках традиційної освіти минулих років, але й має низку кардинальних відмінностей. Насамперед це – мета створення освітнього середовища. На відміну від традиційної школи, НУШ акцентує увагу не лише на академічному навчанні, а й соціально-емоційному розвитку.

Освітнє середовище має бути передбачуваним для дитини: коли вона знає, що її чекає в класі, рівень тривожності знижується, вивільняючи додатковий ресурс для продуктивного навчання. Таке середовище називається середовищем зі зниженим рівнем ризиків. Воно дає дитині впевненість та зміщує фокус із пристосування до його певних аспектів на те, як діяти в цьому середовищі та ефективно використовувати його для навчання.

Таке освітнє середовище, на відміну від традиційної школи, не обмежується будівлею навчального закладу та класом – отримувати знання можна де завгодно й у будь-який час.

Організація роботи в школі раніше ґрунтувалася на її зручності для вчителя. Наразі фокус зміщується до потреб дитини та спонукання її до навчальної діяльності. Зокрема й, це стосується і взаємин між учнями та з вчителем. Педагог лишається дорослим, але не вдається до авторитарності (я дорослий, ти маєш мене слухатись), а управляє класом та підтримує дитину на шляху здобуття знань і умінь.

Вибудовування балансу між авторитетом учителя та автономією учня – складний процес, але в ефективному управлінні класом і полягає мета роботи педагога: створення такого класного середовища, яке полегшує й підтримує як академічне навчання, так і соціально-емоційний розвиток учнів.

Баланс потрібен, аби педагог не “загрався” в авторитарність, не втратив своєї “дорослості” й не перейшов у позицію “дитина-дитина”, але, з іншого боку, і не скотився в панібратство. Такий “здоровий” баланс підтримується системою правил класу й теплими, дружніми стосунками між учнями і вчителем.

Тому педагогу важливо встановити доброзичливі взаємини з учнями й підтримувати індивідуальну траєкторію розвитку кожного й кожної, використовуючи прозорі та зрозумілі стратегії реагування на неналежну поведінку, а також залучати самих учнів до спостереження за власними діями та самооцінювання (рефлексії).

ПРАВИЛА СПІВІСНУВАННЯ

Найперше завдання вчителя в 5 класі – створити спільноту, яка навчатиметься за правилами, що розроблять учні спільно з учителем.

Правила демонструють, що можна робити в класі, а що – ні, відображають загальні очікування щодо поведінки всіх учасників освітнього процесу.

Правила працюють, якщо вони:

• чітко визначені;
• реалістичні;
• сфокусовані на попередженні деструктивної поведінки;
• призводитимуть до наслідків, якщо їх не дотримуватись (і треба бути готовими до того, що діти почнуть перевіряти наміри вчителя щодо наслідків);
• турботливі, тобто існують не для приниження учня (про порушення правил та наслідки варто говорити з дітьми без надмірної емоційності та моралізаторства);
• сформульовані без використання заперечення. Наприклад, “не зневажати” – “поважати”, “не запізнюватися” – “приходити вчасно”;
• без подвійних стандартів: правила перестають діяти, якщо комусь дозволено їх порушувати.

Наслідки порушення правил можуть бути такими:

• попередження після першого порушення;
• таймаут для учня, якщо порушення повторюється: вчитель перериває діяльність учня і пропонує обдумати поведінку, наприклад, за окремою партою;
• індивідуальна бесіда чи “аркуш для міркування” (пропонується описати у вигляді фактів, що сталося і як могло бути інакше);
• індивідуальна бесіда з підписанням поведінкового контракту (які зобов’язання бере на себе дитина, а які – вчитель);
• за умови подальшого систематичного порушення правил педагог може запропонувати учню написати лист-пояснення для школи;
• лист додому чи зустріч із батьками.

Розроблені разом з учнями правила класу варто оформити наочно та розмістити в спільному доступі.

Важливо водночас не плутати правила з рутинами. Останні є процедурами, які ми виконуємо автоматично (мозок не витрачає додаткову енергію на виконання цих дій): підняти руку, якщо треба щось сказати; ввімкнути камеру та вимкнути мікрофон на онлайн-уроці тощо.

Рутини роблять роботу в класі системною, налаштовують на робочу атмосферу, дозволяють зосередитися на тому, що відбувається. І вони, безумовно, важливі для організації роботи в класі, але їх не має бути забагато, щоби діти швидко до них адаптувалися. Для 5 класу важливо, аби всі вчителі дотримувались однакових рутин і правил.

І варто пам’ятати, що порушення правил тягнуть за собою наслідки. За відступ від рутин бувають нагадування, але не наслідки – дітям потрібен час на адаптацію.

ЯК РОЗВИВАТИ ДОВІРЛИВІ СТОСУНКИ З ДІТЬМИ

У початковій школі НУШ є практика ранкового кола. Доцільно лишити її для 5 класу, адже це коло, де дитина відчуває спільноту, у якій усі різні, але підтримують одне одного. Це прекрасна практика для встановлення довірливих стосунків між дітьми й дітьми та вчителем, яка може використовуватись і на офлайн-, і на онлайн-заняттях.

Ба більше, що дефіцит спілкування під час навчання онлайн у дітей впливає на їхні когнітивні здібності.

Завдання ранкового кола тут:

• перехід від “дому” до “школи” й долучення до шкільної спільноти;
• створення довірливих стосунків у класі;
• наслідування (я бачу, як спілкується вчитель, і намагаюся це робити так само).

УПРАВЛІННЯ КЛАСОМ ОФЛАЙН ТА ОНЛАЙН

Основні виклики в створенні освітнього середовища 5 класу НУШ під час війни:

• високий рівень тривожності й дітей, і дорослих;
• зниження працездатності учнів;
• їхні різні стартові (зокрема й технічні) можливості для навчання;
• формат навчання;
• новий зміст освіти, підходи до організації навчання.

Офлайн-класи дають можливість живого спілкування, обміну енергією, педагог швидше може помітити невербальні сигнали. Тут легше встановлювати правила та спостерігати за їх дотриманням.

Натомість онлайн відкриває доступ до ширшого вибору навчальних ресурсів. Тут на перший план виходить індивідуалізація навчання, тобто вибудовування траєкторії індивідуального навчання, коли кожен учень виконуватиме завдання, що відповідають його чи її можливостям. Однак у випадку дистанційної освіти складно створити класний колектив, тому обов’язково потрібно організовувати додаткові неформальні зустрічі для дружнього спілкування.

Зворотний зв’язок між учителем і учнем за умови асинхронного онлайн-навчання може відбуватися зі затримками, що не сприяє швидкому встановленню довірливого контакту так, як це можливо за очного навчання.

Але в будь-якому випадку першочергове завдання вчителя – створити клас, який працюватиме на основі спільних цінностей, прозорих правил, поваги та співпраці, а не конкуренції. Це сприятиме не лише зовнішній, але і внутрішній мотивації учнів до навчання.

Механізм “хочу вчитись” – дуже простий: ми хочемо робити те, від чого отримуємо задоволення (виділяється дофамін). Наприклад, учень зробив проєкт і вважає його надзвичайно вдалим, але він провалюється на загальному обговоренні. Очікування не справджується, дитина відчуває розчарування. Якщо учень вважає проєкт непоганим і натомість отримує захопливі відгуки, дофаміну виділяється чимало й дитина продовжує працювати в тому ж дусі. Коли очікування збігаються з результатом, дитина не перебуває в ейфорії, але відчуває впевненість у своїх силах.

А от коли учня цікавить проєкт, над яким він працює, то дофамін виділяється, незалежно від оцінки оточення, і з’являються бажання працювати та енергія на цю роботу. Таке зацікавлення виникає, коли клас безризиковий, спрямований на навчання, коли він є абсолютно прозорим, заснованим на цінностях і повазі.

Працездатність інших людей допомагає збільшити власну. Коли дитина перебуває в середовищі, де всі активно навчаються, спрацьовують так звані дзеркальні нейрони, і вона мимоволі береться за роботу.

Саме тому основне завдання освітнього середовища Нової української школи – створити спільноту, що навчається, атмосферу безпеки, поваги та взаємодії, де вчитель піклується про учня та допомагає йому / їй розвиватися.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos