Алергія: причини, симптоми, лікування, діагностика та коли слід викликати лікаря

Алергія – патологічна реакція імунної системи, пов’язана з підвищеною чутливістю до деяких речовин – алергенів. Для того щоб алергія виникла, мало тільки зіткнутися з її провокатором в навколишньому середовищі. В організмі повинна бути висока чутливість до цього провокатора, який в подальшому і буде алергеном: харчовий продукт, шерсть тварин, пил, квіти та інше.

При контакті з алергеном організм виробляє специфічні антитіла (IgE). Вони знаходяться на поверхні запальних клітин, які, у свою чергу, зустрічаються на слизовій оболонці дихальних шляхів, крові. Коли трапляється повторна зустріч алергену і антитіл, відбувається реакція. Вона провокує розвиток нежиті, закладеності носа, чхання, кашлю, почервоніння очей, проблем з диханням. За часом алергія може відбуватися протягом декількох хвилин, а може розтягнутися на кілька днів або тижнів.

Алергени можуть потрапляти в організм ззовні, їх називають екзоаллергенам. Ті, які виробляються самим організмом, називають ендоаллергенами або аутоімунними алергенами.

ВООЗ стверджує, що з алергічною реакцією хоча б раз в житті стикалися майже 90% населення планети.

Причини алергічних реакцій

Однозначно визначити причини, які провокують виникнення алергії, сучасна медицина не може. Але точно відомо лише те, що пов’язані вони зі спадковістю. Якщо обоє батьків алергіки, то і дитина, швидше за все, народиться зі схильністю до алергії. Якщо проблеми є тільки у одного з батьків, тоді шанси народити дитину алергіка знижуються до 30%.

Існують фактори, які є провокаторами початку алергічної реакції:

• Несприятлива екологічна ситуація в регіоні проживання;
• Часті стресові ситуації;
• Безконтрольне надлишкове приймання лікарських препаратів;
• Наявність в приміщенні великої кількості побутових алергенів: килимів, м’яких іграшок, на яких збирається пил, квітучих рослин, тварин;
• Безладне та нераціональне харчування;
• Порушення харчування матері під час вагітності;
• Раннє переведення малюка на штучне вигодовування;
• Паразитарні захворювання;
• Робота на шкідливому підприємстві.

Види алергії

Алергію можна розділити на кілька видів, залежно від того, що виступає провокатором її появи.

Респіраторна форма: алергічний риніт, риносинусит, бронхіальна астма. Остання визнана найбільш небезпечним видом респіраторної алергії.

Контактна (шкірна) форма: кропив’янка, атопічний дерматит, екзема, набряк Квінке (ангіоневротичний набряк). Через стрімкий розвиток, особливо, в області гортані, несе величезну небезпеку, оскільки ускладнює дихання та може призводити до летального результату без надання кваліфікованої медичної допомоги.

Харчова алергія: це алергія на харчові продукти або окремі їх компоненти. Найбільш виражені алергени – риба, молоко, курячий білок, горіхи. Крім того, провокувати виникнення алергічних реакцій можуть і харчові добавки, консерванти та барвники. Виявляється у вигляді гострого запалення шкіри, дихальної системи.

Алергія на укуси комах: реакція на отруту комах, яка потрапляє в організм після укусу або після контакту з продуктами життєдіяльності таких комах, як оси, бджоли. У місці ураження починає відчуватися свербіж, воно червоніє та опухає.

Алергія на ліки: проявляється дуже стрімко після початку приймання ліків або терапії. Особливо часто зустрічається після лікування антибіотиками. Щоб уникнути сильних алергічних реакцій, введення нового препарату необхідно починати з малих доз, поступово збільшуючи, постійно спостерігаючи за реакцією організму, особливо, у дітей.

Алергія на щеплення: каталізатором реакції є компоненти вакцини. Вони потрапляють безпосередньо в кров, тому реакція може бути як сповільненою, так і досить важкою.

Анафілактичний шок: Найбільш агресивний вид алергічної реакції. Розвивається стрімко, виникає при рецидивному попаданні в організм каталізатора алергії: ліків, харчових продуктів, хімічних препаратів, отрути комах.

Алергія при вагітності: пов’язана з гормональними змінами в організмі жінки. Оскільки в цей період заборонено приймати антигістамінні препарати, тому без консультації з лікарем, лікувати алергію неможна, щоб не нашкодити малюкові.

Симптоми алергії

Одним з найбільш поширених симптомів алергії є чхання. Завдяки йому організм позбавляється від подразників, одночасно з невеликою кількістю секреторної рідини. У випадку, коли це напад алергії, то чхання стає патологічно частим, без конкретної причини.

Під час алергії слизова носа запалюється і ущільнюється. Виникає закладеність носа та нежить. Нормальний відтік слизу ускладнений, при спробах висякатися закладеність тільки посилюється. При цьому, з носа постійно відбувається відтік прозорої рідини, не схожої на виділення при застуді.

Почервоніння очей, сльозогінність. Подразнення слизової оболонки ока – один з найбільш частих симптомів алергії. Очі сверблять, сильно червоніють, і ця симптоматика може тривати до декількох тижнів.

Кашель. При алергії він сухий, ніби дряпає горло, настільки сильний, що може провокувати блювоту. Пов’язано це з набряком дихальних шляхів, їх звуженням.

Задишка. Складнощі з вдихом і видихом дуже часте явище при алергії. Мають вони ту ж природу, що і кашель, дихання супроводжується свистом.

Почервоніння на шкірі, висипання, подразнення. Подразнення шкірних покривів, висип, свербіж характерні для контактної алергії. Можуть проявлятися у вигляді набряків на обличчі та інших частинах тіла.

Лікування алергії в домашніх умовах

Коли напад алергії захоплює зненацька, можна звернутися до простих та ефективних способів боротьби з цією хворобою в домашніх умовах. Але важливо пам’ятати про небезпеку самолікування та не захоплюватися ним.

У разі, коли алергія проявилася у вигляді свербіння та шкірних реакцій, можна полегшити свій стан, прийнявши холодний душ. Він сприяє звуженню судин та, як наслідок, через шкіру виділяється менше подразників. Якщо Ви впевнені, що у Вас немає алергії на трави, то свербіж та почервоніння допомагають знімати прохолодні ванни з ромашкою, чередою або кропивою. Вони заспокійливо діють на шкіру, допомагають її якнайшвидшому відновленню. Такий же ефект має алое вера (в чистому вигляді або у форматі гелю).

Коли алергічна реакція проявляється у вигляді нежиті, закладеності носа, чхання, то допомогти може полоскання носоглотки та горла. Це сприяє зниженню кількості виділеного слизу. Можна використовувати готовий аптечний розчин або приготувати його самостійно – на 1 літр чистої води додати 1 чайну ложку морської солі та прокип’ятити цю суміш протягом 3 хвилин. Далі потрібно дати охолонути та шприцом без голки вливати в кожну ніздрю. Повторювати 3-5 разів на день. Після використання шприца, кожен раз його потрібно дезінфікувати.

У боротьбі з кон’юнктивітом на допомогу прийде компрес з охолоджуючим ефектом. Це може бути або рушник, змочений у холодній воді, або ложки, попередньо залишені в морозильній камері, щоб вони охолонули. За умови, що немає алергії на ромашку, можна робити компреси з відваром цієї трави, прикладаючи ватні диски, змочені у відварі.

Задля профілактики виникнення алергії, варто дотримуватися наступних рекомендацій:

• Проводьте регулярне вологе прибирання у квартирі, витирайте пил.
• М’які іграшки також важливо регулярно прати, особливо, якщо в будинку є діти.
• Замініть пір’яні ковдри та подушки на синтетичні, вони гіпоалергенні.
• Для профілактики появи цвілі в приміщенні, встановіть осушувачі повітря, особливо у ванній та кухні.
• Температура повітря у квартирі повинна бути не вище 22 градусів.
• Очищувачі повітря допомагають позбутися алергенів та служать прекрасною профілактикою захворювань.
• Після повернення додому з вулиці важливо полоскати горло (досить навіть простої кип’яченої води). Часта зміна одягу, приймання душу 1-2 рази на день та профілактичне провітрювання вкрай необхідні людям, схильним до появи алергічних реакцій.

Важливо пам’ятати, що вищезазначені заходи не допоможуть позбутися від алергії, вони тільки полегшать симптоми, щоб Ви могли відвідати алерголога, який призначить відповідне лікування.

Перша допомога при гострій алергії

Місце контакту з алергеном варто ретельно промити теплою водою. Усунути подальший контакт з алергеном.

Коли реакція проявилася на шкірі, її необхідно охолодити, прикласти холодний компрес або лід на ділянку, що свербить.

Якщо раніше така реакція вже зустрічалася, Ви зверталися з нею до лікаря, та він призначав антигістамінний препарат, то можна прийняти його, в призначеному лікарем дозуванні. Але ніякої самодіяльності.

Якщо через 2-3 години не буде поліпшення стану, то необхідно звернутися до лікаря.

При важких формах алергічної реакції необхідно реагувати швидко, не панікувати. Залежно від того, яка форма алергічної реакції сталася, необхідно знати, як діяти до приїзду лікарів.

Набряк Квінке: до приїзду швидкої допомоги необхідно припинити контакт з алергеном, обмежити приймання їжі, бажано дати антигістамінний препарат та, по можливості, сорбент, щоб прискорити виведення провокатора алергічної реакції з організму.

Якщо зволікати з наданням першої допомоги, стан може перерости в анафілактичний шок.

Анафілактичний шок: варто обмежити контакт з алергеном. Людину потрібно покласти на бік таким чином, щоб виключити западання язика, ноги трохи підняти. Дати випити сорбент або, по можливості, промити шлунок, якщо алерген був прийнятий всередину. Контролювати стан потерпілого до приїзду лікарів.

Кропив’янка: як і в попередніх випадках, першочергово необхідно обмежити контакт потерпілого з алергеном, припинити приймання ліків, прийняти сорбент, антигістамінний препарат.

Що не треба робити при алергії

При алергії ні в якому разі не можна панікувати, тому що це веде до помилок, які можуть коштувати людині життя.

Якщо сталася сильна реакція, не можна давати антигістамінні препарати в дозах, що перевищують ті, які вказані в інструкції. Це може спровокувати інтоксикацію організму. Перед тим, як прийняти препарат, необхідно перевірити його термін придатності та не приймати, якщо терміни минули.

Не потрібно давати жарознижувальні препарати, навіть якщо людину морозить або у неї лихоманка.

Не потрібно піднімати голову потерпілого на підвищення, подушку або валик. Це буде заважати нормальному вдиху, який так необхідний, якщо стався набряк м’яких тканин.

Ні в якому разі не можна залишати людину на самоті, без контролю, навіть якщо швидка допомога вже їде. Погіршення стану може відбутися в будь-який момент, тому потрібно контролювати те, що відбувається.

Коли слід викликати лікаря

За лікарською допомогою необхідно звернутися, якщо алергічна реакція трапилася вперше. Правильно призначена терапія, виходячи з анамнезу хворого, допоможе ефективно справлятися з симптомами.

Консультація лікаря необхідна також, якщо напад алергії стався у дітей. В даному випадку категорично заборонено займатися самолікуванням та самостійним визначенням дозування лікарських засобів, оскільки безрецептурні препарати, обрані за чиєюсь рекомендацією, можуть нашкодити малюкові, а лікувати його надалі буде складніше. Крім того, алерголог в ході консультації дасть рекомендації по харчуванню, розповість, які продукти мають високі алергізуючі властивості, а також проконсультує щодо подальшої організації побуту, щоб виключити повторну реакцію.

Алергія при вагітності – також привід звернутися до лікаря. Вагітним жінкам заборонено приймати антигістамінні препарати, щоб не нашкодити майбутній дитині, тому тільки лікар підкаже, як боротися з проявами алергії та уникнути її надалі.

Коли треба викликати невідкладну медичну допомогу

Швидку допомогу варто викликати, коли алергічна реакція розвивається стрімко, є підозра на загрозу життю людини.

Симптоми, які вимагають невідкладної медичної допомоги:

• Складнощі з вдихом або ковтанням.
• Лихоманка, рясне потовиділення.
• Стрімке зниження артеріального тиску.
• Блідість шкірних покривів.
• Сплутаність думок.
• Сильні набряки на обличчі або горлі.
• Втрата свідомості.

При виклику бригади швидкої допомоги важливо розповісти, що спровокувало алергічну реакцію, яка перша допомога вже була надана, в якому стані знаходиться потерпілий. Це полегшить лікарям визначення тактики надання допомоги.

Правильне діагностування та лікування алергії може істотно підвищити якість життя хворих, та навіть привести до одужання.

Перший візит до алерголога – що варто знати?

Турбує нежить або сльозяться очі? Такі симптоми краще не ігнорувати, адже це може бути алергія. А якщо ми вже на обліку у алерголога? Говоримо з лікарем Евою Требас-П’єтрас про те, як підготуватися до візиту в алергологічний диспансер, як він проходить і як виглядає діагностика.

___________________________________

Ева Требас-П’єтра – алергологиня і завідувачка відділення алергології та легеневих захворювань обласної лікарні ім .Стефана кардинала Вишинського в Любліні.

—Згідно з науковими даними, близько 40% з нас мають алергію. Є люди, які не знали про це роками, вони часто ігнорують симптоми і купують ліки без рецепта. Як ви думаєте, звідки ця тенденція і чи може вона стати небезпечною?

Лікарка Ева Требас-П’єтрас: – Людей із симптомами алергії стає все більше, і це пов’язано з кількома факторами. По-перше, це наші гени. По-друге, це середовище, в якому ми живемо. Навколишнє середовище, в якому жили наші дідусі, бабусі та батьки, було іншим, тобто чистим і позбавленим великої кількості хімікатів, що розпилювалися в атмосфері. Це означає, що вони жили в більш здоровому світі з точки зору розвитку алергії. Третій елемент, найважливіший, це спосіб життя, який ведемо. Ми постійно піддаємося різного роду радіації, стресу і шкідливих факторів у їжі. Ці вищезазначені елементи призводять до зростання кількості людей із симптомами алергії. Але чи небезпечні вони для нас? Спочатку здається, що вони не загрожують життю. Якщо у людини є симптоми алергічного риніту, тобто чхання і виділення з носа, і нічого більше з ним не відбувається, здається, що йому нічого не загрожує. Але згідно з клінічними дослідженнями, алергічний риніт при неправильному лікуванні може призвести до поширення запального процесу на нижні дихальні шляхи і розвитку бронхіальної астми. Тоді виникає серйозна проблема, яка може загрожувати життю, якщо астма пов’язана з важкою алергією та важким перебігом. Однак, якщо ці симптоми алергії не турбують і ми приймаємо власні ліки, тобто ліки, що відпускаються без рецепта, стан не змінюється. Симптоми можуть зникати, але поки невідомо, чому вони з’являються. Найголовніше в лікуванні – виявити причину і запобігти її.

– Коли симптоми мають насторожити і спонукати звернутися до алерголога?

– Момент аналізу має відбутися, коли симптоми настільки неприємні, що дезорганізують наше нормальне функціонування. Варто звернути увагу на себе і відповісти на питання: чи симптоми вже дезорганізують наше життя і чи виникають вони регулярно щороку. Якщо ми розуміємо, що вони повторюються, особливо в певну пору року, то саме час піти до алерголога і пройти обстеження. Ми повинні знати, що це може бути не простий синусит через кондиціонер, а інший фактор.

-Як виглядає шлях до візиту до алерголога? Куди вам потрібно піти в першу чергу?

– Найпростіший спосіб – попросити у сімейного лікаря направлення до спеціаліста, алергологічного диспансеру. Якщо нас щось турбує з осені до весни, то до алерголога варто йти на початку літа, тобто в той час, коли у нас ще немає гострих симптомів. Потім, коли ми йдемо до фахівця і вже чуємо, що він проводить аналізи, варто запитати, наприклад, свого сімейного лікаря чи іншого спеціаліста, чи варто нам припинити прийом ліків, які ми зараз приймаємо, до проведення аналізів. Часто буває так, що пацієнти самі купують різні засоби в аптеці, але сімейний лікар ще й виписує антигістамінні препарати чи краплі в ніс, що не дозволяє швидко поставити діагноз. Якщо пацієнт приймає їх, слід припинити і почекати 10-14 днів перед тестуванням. Якщо ми ставимо діагноз у той час, коли у нас немає жодних симптомів, це добре, тому що нам не потрібно припиняти прийом ліків або чекати, поки потенційний алерген у навколишньому середовищі заспокоїться та зникне. Тому найкращий час для діагностики – коли ми здорові. Коли є клінічні симптоми, їх потрібно лікувати, а не діагностувати. Хоча, звичайно, бувають і ситуації більшої необхідності. Наприклад, коли пацієнт після тривалого очікування нарешті потрапляє в клініку і записується на прийом. Тоді краще не втрачати віри і не відкладати цей візит, наприклад, на півроку, а скористатися цією датою.

-Припустимо, ми вже записалися на прийом до алерголога. Як виглядає такий візит і як до нього підготуватися пацієнту? Що може запитати лікар в алергологічному диспансері?

– Коли ми йдемо до алерголога, добре мати при собі всі попередні аналізи, які робив сімейний лікар чи інший спеціаліст. Це можуть бути аналізи крові, мазки або радіологічні дослідження. Алерголога все цікавить. Це дозволяє нам дивитися на пацієнта в цілому, а не тільки на застуду, яка виникає в даному місяці. Також варто заздалегідь розпитати своїх рідних, чи були у когось проблеми з алергією. Також фахівець запитає про сезонність симптомів. Третє, про що запитає алерголог, — інтенсивність симптомів. Він захоче знати, чи симптоми однакові цілий рік, чи вони стають особливо серйозними в певний час. Інше питання, про яке я зазвичай запитую, це домашні тварини, з якими ми постійно контактуємо, або про хобі, пов’язані з тваринами, наприклад, розведення птахів, курей, голубів, канарок, папуг. Це може бути пов’язано із захворюваннями пацієнта. Ми також завжди запитуємо про будь-які попередні спроби лікування, що пацієнт застосовував до цього часу та з якими результатами. Буває, що у випадку з безрецептурними антигістамінними препаратами пацієнт уже приймав різні, але вони йому зовсім не допомогли. Також запитуємо, чи добре почувається пацієнт після всіх прийомів їжі, тобто чи є у нього метеоризм, біль у животі, печія. Чому ми хочемо це знати? Тому що, коли є відчуття печіння в роті, біль у шлунку або погане самопочуття після їжі, наприклад, салату з яблук, моркви або селери, це сигнал, що ви можете мати справу з перехресною реакцією з алергенами навколишнього середовища. Тоді ми знаємо, на чому зосереджуємося в діагностиці.

-Що робити далі, якщо ваш лікар підозрює алергію? Які аналізи можна здати? Який з них буде найважливішим і чи буде спектр тестів однаковим для кожної алергії?

– Найголовніше – анамнез. Наступне – додаткові лабораторні дослідження. При риніті робляться мазки з носа. Це простий тест, який покаже, які клітини присутні в епітелії пацієнта. Якщо є підтвердження того, що під мікроскопом є велика кількість еозинофілів, ми вже знаємо, що маємо справу з алергічним або еозинофільним ринітом. Ми також пропонуємо шкірні тести. Іншим діагностичним методом, коли ми підозрюємо контактну алергію , пов’язану з хімікатами, металами чи ліками, є патч-тести. У нас є інструмент під назвою «тест на антитіла IgE», який включає кілька методів дослідження. Для цього тесту береться кров, і пацієнту не потрібно припиняти прийом антигістамінних препаратів за два тижні. Зупинити їх – велика помилка. Також ми використовуємо компонентну діагностику, тобто дослідження крові, які не потребують відміни ліків. У цьому дослідженні ми розбиваємо алергени на основні фактори. Наприклад, береза ​​містить кілька різних інгредієнтів, які викликають алергічні реакції, а деякі з них можуть викликати перехресні реакції, найчастіше з харчовими продуктами. Перед нами відкривається дуже цікаве майбутнє в алергології, адже ми перетворюємося на Шерлока Холмса.

-У який момент відвідування алергологічного диспансеру недостатньо і алерголог може прийняти рішення направити пацієнта в стаціонар?

– Тоді, якщо ми маємо справу з серйозними формами алергічних реакцій. Це анафілактичний шок, генералізована кропив’янка, з якою пацієнт не може впоратися в домашніх умовах, суперінфекції атопічного дерматиту в запущених формах. Ми направляємо пацієнтів з астматичними захворюваннями, з якими вони не можуть впоратися, а також коли наші поточні методи не дають результатів або ми хочемо поглибити діагностику. Часто використовуємо цей варіант у випадку кропив’янки, яка є загадковою хворобою. У лікарняній палаті проводимо провокацію з препаратом або іншою речовиною, щоб оцінити, як пацієнт реагує на цей інгредієнт. Якщо виникає анафілактичний шок або інша генералізована реакція, ми можемо негайно діяти в лікарні та вводити ліки.

– Які пацієнти найчастіше потрапляють у відділення лікарні?

– Більшість наших пацієнтів страждають на атопічний дерматит у важкій формі та хронічну генералізовану кропив’янку. У відділенні також є пацієнти з вродженим ангіоневротичним набряком, у яких в генах є певний фактор, який перешкоджає виробленню певного білка. У таких людей, наприклад, під час інфекції, травми або фізичних вправ, виникає набряк, який може розташовуватися в області горла, голови або різних частин тіла. Типовому протиалергічному лікуванню не підлягає. Вроджений ангіоневротичний набряк є рідкісним захворюванням. На даний момент під нашим наглядом перебуває кілька пацієнтів із таким захворюванням.

-На завершення, як ми можемо заохотити людей не недооцінювати алергію та її лікування?

– Серед пацієнтів побутує думка, що від застуди не вмираєш і до лікаря йти не треба. Але проблема не в цьому, а в тому, що алергічні захворювання прогресують. Якщо ми нічого не робимо з ними контрольованим і правильним чином, хвороба може стати дуже неприємною і навіть вимагати госпіталізації. Одним з відмінних методів профілактики алергії є імунотерапія. Це звільняє пацієнта від хвороби, необхідності пам’ятати про ліки і необхідності чогось уникати, а також знижує ризик розвитку бронхіальної астми. Пацієнти починають повертатися у світ здорових і забувати про свою хворобу. Але не кожна людина може бути кваліфікована для такого виду лікування. Він повинен відповідати декільком критеріям. Ми також проводимо медикаментозні програми, в рамках яких біологічно лікуємо пацієнтів з важкою бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, кропив’янкою та ХАЕ. Якість життя цих пацієнтів незрівнянно краща, ніж до програми. Тому варто добре діагностувати та швидко кваліфікувати пацієнта для лікування, яке принесе йому полегшення. Люди з хронічними алергічними захворюваннями, особливо молоді люди, які вступають у доросле життя, не можуть зосередитися на навчанні чи роботі, тому що вони зосереджені на лікуванні своїх недуг. Чим швидше ми визначимо причину та знайдемо спосіб належного її лікування, якість життя цих пацієнтів та їх майбутнє будуть зовсім іншими.