Продаж, реструктуризація та кредитні канікули – експерти розповіли, що робити банкам з простроченими кредитами

За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках за 2023 рік становила 37,4%, тоді як у 2022 році вона перевищувала 38%. Тож за минулий рік обсяг NPL скоротився на 9,7 млрд грн і зараз становить 422,4 млрд грн. Через це банки недоотримують доходи, а клієнти мають погану кредитну історію.

Павло Матіяш, зазначив, що для оптимізації ситуації з непрацюючими кредитами важливо провести детальний аудит проблемного портфелю. Це дозволить оцінити реальний стан справ і визначити кредити, які є остаточно безнадійними та не підлягають поверненню. Після ідентифікації таких кредитів слід прийняти обґрунтоване рішення щодо їх списання. Списання безнадійних кредитів дозволить банкам звільнити резерви, що були сформовані майже під 100% суми цих кредитів .

“Щоб зменшити частку NPL, потрібно збільшити рівень та обсяги кредитування з метою формування нового портфелю та фінансування якісних клієнтів. Активне кредитування сприяє зростанню економіки, оскільки надає бізнесу необхідні ресурси для розвитку та розширення”, – каже Матіяш.

Зазвичай, скорочення обсягу непрацюючих кредитів відбувається переважно через їхнє списання або реструктуризацію. Але існує й альтернативний шлях – це продаж таких кредитів через державні онлайн-аукціони Прозорро. Продажі.Така практика вже існує: непрацюючі кредити банків-банкрутів реалізовує через систему Прозорро.Продажі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Переважна частка активів цих банків – саме права вимоги за кредитними договорами. Про це говорить Ілля Михайлов, голова Наглядової ради АТ “Прозорро.Продажі”.

З 2016 року ФГВ провів у системі понад 9 тисяч успішних аукціонів з реалізації прав вимоги за кредитами ліквідованих банків на майже 17 млрд гривень, з яких 3,8 млрд гривень – за 2023 рік

Він додає, що NPL – це активи з невисокою інвестиційною привабливістю і вони лише втрачатимуть в ціні . Тоді як зараз є ринок й інструмент онлайн-аукціонів, аби реалізовувати у прозорий спосіб та зменшувати обсяг непрацюючих кредитів у банківській сфері загалом.

Наталія Гуріна, заступниця голови правління Райффайзен Банку, пояснила, що першим і одним з найважливіших кроків для скорочення обсягів NPL є впровадження ефективної системи запобігати виникненню простроченої заборгованості за кредитом клієнта. Також банк проводить регулярний моніторинг та ідентифікує тих клієнтів, які з високою ймовірністю можуть мати потенційні труднощі зі своєчасним та повним обслуговуванням кредитів.

Ріпак: для чого використовується і що з нього роблять?

Ріпак набув широкої популярності зовсім недавно. Обробляти його як олійну культуру почали у ХІХ столітті. Втім, перші згадки про цю рослину з’явилися приблизно 4 тисячі років до нашої ери. Вченим досі не вдалося встановити місце походження ріпаку. Згідно з найпоширенішою версією, рослина з’явилася у середземноморському регіоні. Деякі вчені стверджують, що його батьківщиною були Англія та Нідерланди. Згодом культура поширилася Європою, досягнувши Німеччини, Польщі та України. Слід розглянути детальніше, що виготовляють з ріпаку .

Оцінку насіння ріпаку проводять під час навантаження зерна. Зробити це можна різним обладнанням, наприклад, пробовідбірником Пелікан.

Що таке ріпак?

Ріпак — це трав’яниста рослина сімейства Капустяних та Гірчичних. Назва ярих сортів культури – кольза. Ріпак – рослина висотою 30 см і більше. Довгий стрижневий корінь досягає глибини 2-3 м. Листя гладке, блакитно-зелене, з глибокими зубчиками. Підстави верхнього листя охоплюють стебло. Рослина має чотирипелюсткові жовті квітки в шипах. Кожен стручок має короткий носик та містить багато насіння.

Головна властивість ріпаку – його переробляють майже без відходів. Всі частини рослини придатні для обробки, тому все більше фермерів вважають за краще засіяти ріпаком свої землі.

Як вирощують ріпак?

Ріпак — це дворічна рослина, але більшість людей вирощують її як однорічну. Він добре росте при температурі від 10 до 30 °С. Ріпак невибагливий і тому є гарною покривною культурою. Рослина чудово почувається на сонці. У період активного зростання потрібно щонайменше 6 годин сонця щодня.
Для досягнення найкращих результатів потрібний дренований грунт з pH від 5,5 до 8,5. Культуру можна садити в засолений ґрунт.
Існують як ярі, так і озимі сорти ріпаку. Терміни посадки ярих та озимих сортів повинні відповідати термінам посіву, які використовуються для ярої або озимої пшениці. Культуру можна садити як навесні, так і восени. При посадці температура має бути вищою + 5 °С:

• весняні посіви дозрівають у серпні-вересні;
• врожай осінніх посівів дозріває до середини наступного літа.

Ріпак слід сіяти в землю, але для посадки можна використовувати контейнери. Цей спосіб особливо добрий для невеликих площ, де рослину садять для побутового використання. Визначити якість урожаю допоможе дільник проби зерна.

Ріпак чутливий до надлишку води, але й пересихання ґрунту йому не подобається. Земля завжди має бути схожа на добре віджату губку. Рясного поливу раз на тиждень зазвичай достатньо, у посушливі періоди – двічі.
Потреба у добривах варіюється в залежності від властивостей ґрунту та кількості опадів. Потреби додавання фосфору (P2O5) і калію (K2O) варіюються залежно від стану ґрунту. Сірка також важлива для виробництва олії. Азотні добрива додають за необхідності.
Рослину поїдають багато шкідників, включаючи капустяну моль, білянку, моль, совку. Небезпеку становлять ріпаковий квіткоїд і пильщик. Для боротьби потрібна своєчасна обробка хімікатами. Для оцінки зараженості врожаю знадобиться розсів РЛЗ-4 або схожий прилад.
Обладнання, необхідне для вирощування ріпаку та збирання врожаю, включає:

• трактор;
• рядову або розкидну сівалку;
• обприскувач для боротьби зі шкідниками;
• зернозбиральний комбайн;

Потрібен також транспорт для перевезення, аналогічний потребам інших дрібнонасінних зернових або олійних культур.

Ріпак – для чого потрібний?

Використання ріпаку: застосовується як харчова олія, для біодизельного палива, мастильних матеріалів та кормів. Це одна з найпопулярніших культур у Європі.

Що роблять з ріпаку

Аналіз даних підтверджує гіпотезу про те, що існує потенціал для розвитку ріпаку як універсальної, багатоцільової культури. Для виробництва використовуються різні частини ріпаку:

З насіння виготовляють олію. Воно використовується в кулінарії та косметології. З насіння також виготовляють біопаливо, мастильні матеріали, текстильні вироби. З залишків насіння роблять ріпакове борошно для худоби. Для зняття проби насіння підійде малогабаритний прес Пром-1.
З макухи виробляють корм для тварин. Він має багатий набір вітамінів та мікроелементів, тому худоба швидко росте і набирає масу.
Зі шроту (зеленої маси) також виготовляють корм.

Насіння містить близько 40% олії. У ньому велика кількість олеїнової кислоти, що робить його корисним у порівнянні з іншими оліями. Для точного аналізу складу потрібен аналізатор масової частки фосфоліпідів. У лабораторних дослідженнях допоможуть ваги середнього класу.

Для чого потрібний ріпак у машинному виробництві? Продукт є повноцінним мастильним матеріалом та присадкою до палива. Біодизельне паливо – лише одне з кількох кінцевих застосувань ріпакової олії.

Користь ріпаку велика. Макуха містить приблизно 36-38% білка і 2-4% жиру. Вона більш волога, ніж шрот, і містить 10-14% жиру. До того, корми з ріпаку містять багато мінеральних інгредієнтів – кальцій, залізо, марганець, фосфор, магній та селен. Ріпакова мука містить від 38 до 42% білка і корисні амінокислоти. Використання ріпаку: може бути кормовою добавкою в раціоні худоби.

Розглянемо використання ріпаку та менш популярне застосування – виробництво меду.
Ріпаковий мед – це монофлорний сорт, отриманий з пилку та нектару Brassica napus. Простіше кажучи, ріпаковий мед є наслідком запилення бджолами квіток ріпаку. Продукт можна визначити за білим або маслянисто-жовтим кольором, капустяним ароматом і трохи перцевим смаком.

Ріпак — це рослина майбутнього

Ріпак є дуже ефективним і недорогим джерелом енергії. В умовах постійно зростаючих цін на енергоносії це відкриває все більше користі. Найчастіше ріпакова олія використовується як джерело енергії на електростанціях.
Комбінована теплоелектростанція в гавані Райндорфер у Бонні (Німеччина) була першою, яка використовувала метиловий ефір ріпакової олії як джерело енергії. Це найбільше підприємство у Європі, що працює на біодизельному паливі.
Ще один приклад – будівля Deutsche Bank на березі річки Рейн у Бонні. Побудований у 1997 році, об’єкт має електричну потужність 600 кВт та теплову потужність 700 кВт. Два двигуни розміром із корабель забезпечують банк енергією. Щотижня вони спалюють понад 37 000 літрів ріпакової олії, щоб виробити енергію.

Основна перевага палива на ріпаковій олії – його ціна. Ринок швидко розширюється, розуміючи користь ріпаку. Вирощування ріпаку стає дедалі вигіднішим, а садити його можна у різному кліматі.
Тепер ви більше знаєте про те, що таке ріпак, що роблять з ріпаку та де він застосовується, тож можете ширше впроваджувати його до свого господарства та бізнесу.

Що таке ріпак і що з нього роблять

Озимий ріпак, а зовсім не соняшник, як думають багато хто, є найпоширенішою в світі олійною культурою. У складі його зерна міститься до 50% олії, до 30% білка, близько 7% клітковини і 25% безазотистих екстрактивних речовин. Саме виробництво масла є основною метою вирощування культури, причому використовують його не тільки в продуктових, але і в промислових цілях. Ріпак є не тільки найбільш поширеною, але і самою загадковою культурою. Про нього мало що відомо звичайним людям, і як правило, більшість інформації – негативна, хоча насправді, ріпак є джерелом вітамінів, мікроелементів, жирних кислот і навіть профілактикою холестерину.

Що таке ріпак?

Ріпаком іменують однорічна рослина, що відноситься до роду капуста (сімейство хрестоцвіті). Примітно, що диких предків у цієї культури немає, а з’явилася вона шляхом природного гібридного схрещування суріпиці і капусти, рослин, які є найближчими родичами ріпаку.

Розрізняють озимі та ярі сорти ріпаку, активний ріст і чудову життєстійкість яких забезпечує потужна коренева система, здатна заглиблюватися вглиб грунту на 2-3 метри.

Зовні ріпак можна розпізнати за високим круглим стеблах товщиною до 3 см і заввишки до 2 метрів і наявності на рослинах одночасно трьох видів листя (різані нижні, списоподібні середні і ланцетовидні; верхні). В період цвітіння ріпакові поля покриваються яскраво-жовтим квітковим килимом, після чого на культурі починають формуватися стручки з насінням довжиною до 12 див.

Одна з основних причин популярності ріпаку – невимогливість культури до умов вирощування. Рослині необхідне сонячне світло, волога і родючий грунт, а холоду для його росту і врожайності абсолютно не перешкода. В озимому ріпаку масла міститься більше, а зелена маса з’являється набагато раніше, ніж в інших культур. Ярий ріпак називають кользой і його вирощують переважно в умовах зимового континентального клімату.

Урожайність культури залежить не тільки від умов вирощування, але і від якості використовуваного посевмата. https://bizontech.ua/ пропонує широкий асортимент гібридний сортів ріпаку, серед яких можна підібрати найбільш відповідний для конкретних умов вирощування варіант.

Для чого використовується

Світовими лідерами з виробництва ріпаку є Канада і Китай, а також деякі країни Європи, хоча останнім часом спостерігається стійка тенденція до збільшення обсягів його виробництва і в країнах пострадянського простору.

Широка поширеність і затребуваність ріпаку пояснюється його користю та високою рентабельністю. Вирощування культури фактично безвідходне:

• з насіння роблять масло;
• з залишилося після виготовлення масла макухи – корм худобі;
• зелену масу навесні також використовують на кормові цілі, причому
  після її скошування рослина швидко відростає і дає відмінний урожай.

Основна мета вирощування ріпаку – виробництво масла, яке використовується не тільки в харчовій промисловості, але і в інших сферах промисловості:

• Кулінарії;
• Медицині та фармації;
• Виготовленні косметики і мила
• Металургійної галузі (основа мастильних засіб);
• В виробництві текстилю;
• В якості сировинної бази для экотоплива.

Спочатку, рапсове масло вважалося виключно технічним (містило значну кількість небезпечної ерукової кислоти і сірчані речовини, додавали маслу характерний запах). Ситуація кардинально змінилася після появи нових сортів культури, виведених селекціонерами в 1980-х роках. Їх зерна таких сортів почали виробляти олію з безпечним складом та цінними властивостями:

• високою прозорістю;
• здатність зберігати свою свіжість протягом тривалого періоду;
• значним вмістом олеїнової кислоти;
• вмістом вітаміну Е;
• активним противохолестериновим дією;
• доступною вартістю.

Технічне масло ріпаку використовується як основа для мастильних матеріалів, так як дешеве і більш тривала, ніж технічні склади. Більш того, з ріпаку навіть почали виробляти екологічно чисте і доступне пальне – біодизель.

Ріпакова олія

Рапсове масло — масло, що отримується з ріпаку, можна віднести до одного з найбільш поширених на загальносвітовому рівні, його виробництво становить близько 14% від загального обсягу виробництва рослинних олій.

Ріпак – однорічна рослина з сімейства Хрестоцвітних, його обробляють вже більше 6 тисяч років. Це холодостійка рослина, вона добре росте в умовах помірного клімату, але, на думку більшості дослідників, батьківщиною ріпаку є Середземномор’ї. Рослини ріпаку вимогливі до вологи.

Корінь ріпаку стрижневий, проростає в глибину грунту до 2 метрів, стебло пряме, покритий сизуватим нальотом, листя прикореневі розеткові та стеблові відрізняються між собою. Відносно великі квітки ріпаку в суцвітті у вигляді кисті мають жовте або біле забарвлення. Вони містять багато нектару, тому цінуються як медоноси.

Стручки ріпаку мають довжину до 10 см і завширшки до 3 см, зовні вони гладкі. В одному стручку до 15-30 кулястих насіння чорно-коричневого кольору, діаметром до 2,5 мм. Насіння дозрівають нерівномірно по висоті рослини, тому вони обов’язково зберігаються деякий час до переробки і дозрівають.

У сільському господарстві ріпак вирощують і як озиму, і як ярову культуру. До того ж ця рослина покращує структуру і родючість грунту, на якій зростає, збагачує її азотом. Після посіву в цьому місці зернових культур їх урожайність зростає.

Застосування ріпакової олії

Рапсове масло в натуральному вигляді використовують в їжу, з нього роблять майонез, маргарин. За своїми властивостями рапсове масло наближається до оливкової, воно прозоре, довго не псується на повітрі, не гіркне. Оптимальне співвідношення фізіологічно важливих кислот ставить користь рапсове масло на перше місце в порівнянні з іншими рослинними маслами.

Можливе застосування ріпакової олії не тільки як харчового продукту, але і як сировини для ряду технічних продуктів. З нього отримують ефір жирних кислот, які здатні знижувати цетанове число палива і застосовуються в якості біодизельного палива.

Каучукова промисловість, сталеливарне виробництво, мастильні матеріали, виробництво плівки – ось далеко не повний перелік застосування ріпакової олії в нехарчових цілях.

Відходи, одержувані від виробництва ріпакової олії (макуха), є хорошим кормом для тварин. Але і зелені частини рослин ріпаку з-за високого вмісту в них рослинного білка високо цінуються в сільському господарстві, їх дають тваринам в свіжому вигляді або в силосі.

Користь ріпакової олії

Ріпакова олія має приємний смак. Користь ріпакової олії полягає в наявності незамінних амінокислот у його складі, які не синтезуються в організмі людини – лінолевої і ліноленової.

Масло ріпаку містить багато вітаміну Е і А – природних антиоксидантів, які захищають клітини від ушкодження кисневими радикалами. Крім них в олії ріпаку багато вітамінів групи В.

Про значну користь ріпакової олії свідчить високий вміст в ньому мікроелементів: кальцію, міді, марганцю, магнію, цинку. Їх міститься у ріпаку більше, ніж у соєвій олії, а засвоюваність їх з ріпакової олії вище.

Олія з ріпаку позитивно позначається на обміні речовин, воно знижує вміст «шкідливого» холестерину, запобігає утворенню тромбів в судинах, попереджає розвиток раку грудей у жінок.

Застосування ріпакової олії у косметології в складі масок або ванн покращує здоров’я і зовнішній вигляд шкіри.

Шкода ріпакової олії

Шкода ріпакової олії полягає в наявності в традиційних сортах ріпаку до 50% ерукової кислоти. Особливість цієї кислоти у тому, що вона не здатна розщеплюватися ферментами організму, тому накопичується в тканинах і сприяє уповільненню росту, затягує настання статевої зрілості. Також ерукової кислоти призводить до порушень в роботі серцево-судинної системи, викликає цироз печінки і інфільтрацію скелетних м’язів. Безпечний поріг змісту цієї кислоти в олії становить 0,3 – 0,6%.

Крім того, шкода ріпакової олії обумовлюють сірковмісні органічні сполуки, які володіють токсичними властивостями – гликозинолати, тіоглікозіди та їх похідні. Вони негативно впливають на щитовидну залозу та інші органи, і надають маслу гіркий смак.

Селекціонери вивели сорти ріпаку, в яких вміст ерукової кислоти і тиогликозидов мінімально або зовсім зведено до нуля. Безэруковие сорту (Шпат, Агат, Промінь) значно знизили шкоду ріпакової олії.

Сорт ріпаку Канола не містить тиогликозидов. Масло, що отримується з нього, називають канольним, воно абсолютно безпечно для людини, і його використовують для смаження, заправки салатів і т. д.

Не рекомендується використовувати рапсове масло при його індивідуальної непереносимості, при діареї, жовчнокам’яній хворобі, хронічному гепатиті, так як воно негативно позначається на роботі печінки і всього травного тракту.

Олія рапсова

Цей продукт отримують з насіння ріпаку. Масло переважно харчове, але його також використовують в деяких промислових галузях – шкіряної, текстильної, миловарній, металургійної.

Вчені вважають, що вперше це масло виготовили в Середземномор’ї і стародавньої Індії. У цих областях, на Середньому Сході і в Піднебесній ріпак культивували з 4 століття до н. е. З 15 століття він з’явився на полях Бельгії і Голландії, пізніше поширився в Німеччину, Францію, Данію, Польщу, Швецію і Україну, оскільки його вирощування рентабельно, так як сім’я практично на 50% складається з олії.

Однак до середини минулого століття, що містяться в рапсовій олії тиоглюкозидов і ерукової кислоти, які вважаються небезпечними для здоров’я, його застосовували виключно в промисловості. Так, з нього отримували оліфу, робили мило, використовували у шкіряній і текстильній галузях. Революція в промисловості і застосування ріпакової олії сталася в 1961 р., коли в Канаді був виведений новий сорт під назвою «Канола» з низьким вмістом токсичних речовин. А в 1985 р. була визнана безпеку цього сорту для людини. Зараз Канада залишається, разом з Китаєм, лідером по виробництву саме харчового олії з ріпаку. Серед виробників цього продукту в Європі лідирують Польща і Чехія, за ними йдуть Великобританія, Франція, Фінляндія і Данія.

Це масло займає третю сходинку у світовому виробництві, віддавши пальму першості соєвому і бавовняному. Продукт отримують екстракцією або пресуванням з подальшою переробкою. Для харчування та продажу через торговельні мережі призначені перший нерафінований і недезодорированний рафінований сорту. У харчових цілях допускають продукт, вміст ерукової кислоти в якому не перевищує 5%, а тиоглюкозидов – 3%.

Ріпакова олія має специфічний приємний смак і аромат, а по своїм смаковим якостям цей продукт не поступається навіть оливковому. Саме тому цей рослинний продукт швидко зміг завоювати популярність у Штатах, Європі, Азії та Австралії. Особливо масло цінують за здатність довго зберігати прозорість і не змінювати свого аромату, як це трапляється з соєвим і соняшниковою.

Олія з насіння звичайних сортів рослини продовжує використовуватися в промисловому хімічному, шкіряному, металургійному, миловарному, фарбувальній, текстильному та інших виробництвах. Широко використовується воно і в машинобудуванні. З кожним роком стає все популярнішим екологічно чистий вид біопалива на основі ріпакової олії.

Як вибрати

Якщо вам хочеться спробувати використовувати масло з насіння ріпаку, треба навчитися грамотно його вибирати. В першу чергу, вивчіть етикетку: на ній ви побачите вміст ерукової кислоти – вважається нормою 0,3-0,6%. Також може бути зазначено, що продукт гидрогенизирован – якщо це так, його купувати не варто.

Запах рапсового масла повинен бути досить приємним, а відтінок – світло-жовтим або просто жовтуватим, і краще, якщо в пляшці немає осаду – це означає, що продукт окислився і прогорк.

Як зберігати

Корисні якості ріпакової олії найкраще зберігаються у скляних ємностях. Навіть якщо ви придбали продукт в пластиковій пляшці, в домашніх умовах його краще перелити в банку і щільно закрити.

Зберігати масло радять в темному, досить прохолодному місці, захищаючи від прямих променів сонця. Звичайно, навряд чи з продуктом станеться щось страшне, але він може помутніти і втратити свій тонкий аромат. Також вітамін Е зберігає свої властивості найкраще в місці, недоступному для світла.

В кулінарії

Ріпакову олію використовують в кулінарії з недавніх часів. Раніше його, в основному, використовували в промисловості.

Завдяки сорту ріпаку з низьким вмістом ерукової кислоти можна використовувати його корисні властивості, не завдаючи шкоди організму.

Цей продукт відмінно підходить для маринадів, салатів, приготування майонезу. При цьому смажити на ньому не радять, так як при 180°С воно починає горіти і утворює канцерогенні речовини.

Тому краще використовувати рапсове масло сирим. Найпопулярнішим блюдом з цим продуктом є салат з моркви з чорносливом та курагою. Моркву потрібно натерти на тертці, нарізати підготовлені заздалегідь сухофрукти – промити, залити гарячою водою і почекати до охолодження – змішати їх з морквою, залити олією, посолити, додати свіжий сік лимона, насіння кропу або кмину і перемішати.

Калорійність

Калорійність олії з насіння ріпаку сягає 899 кКал. Але так як у великих кількостях цей продукт ніхто не їсть, то і боятися його шкоди для фігури не варто.

Харчова цінність в 100 грамах:

Корисні властивості ріпакової олії

Склад і наявність корисних речовин

Склад ріпакової олії дуже мало вивчений: відомо лише, що жири, яких в продукті практично 100%, містять ненасичені і насичені жирні кислоти. З мононенасичених відзначають наявність олеїнової – її більше, ніж інших, – эйкозеновой і ерукової, з поліненасичених – лінолевої і альфа-ліноленової.

В олії ріпаку, крім усього іншого, є чимало корисного вітаміну Е і потрібного нашому організму фосфору, каротиноїди. Також в насінні ріпаку безліч вітамінів В, цинку, магнію, міді, кальцію та інших елементів.

Корисні і лікувальні властивості

Саме із-за високого вмісту ненасичених жирних кислот олія стали рекомендувати додавати в раціон пацієнтів з недугами ШЛУНКОВО-кишкового тракту і кровоносної системи: вживання цього продукту попереджає тромбоутворення.

Ріпакова олія добре впливає на обмін речовин, прискорює регенерацію в клітинах і навіть сприяє схудненню, оскільки знижує кількість холестерину. Масло, яке пройшло особливу очищення, має у своєму складі більшу кількість самих різних жирних кислот, і тому корисніше, ніж дороге оливкова олія найвищої якості.

Сьогодні олія ріпаку все частіше використовують у здорових дієтах, замінюючи їм інші рослинні олії, чиє якість нижче, а засвоюваність – гірше.

Есенціальних кислот, що грають в нашому організмі найважливішу роль, в олії з насіння ріпаку більше, ніж в оливковій: дані речовини потрібні для клітинних мембран, мають сильні антиоксидантні властивості, а також гарантують синтез простагландинів, які в організмі виконують багато важливих функцій, включаючи і функцію медіаторів.

Цей продукт добре пом’якшує, зволожує, живить і відмінно відновлює шкіру, тому застосовується в дерматології. Стерильний олію використовують у фармакології, готуючи з них розчини для ін’єкцій.

Дуже цікавими вважаються властивості олії з ріпаку, корисні жінкам. Так, доведено, що воно здатне запобігти раку грудей, оскільки в ньому є рослинний аналог естрадіолу, жіночого статевого гормону. Саме він вважається головним гормоном здоров’я жінок, так як відповідає за готовність до зачаття, а це найважливіша функція.

Пару років тому вчені з США проводили опитування в Сан-Франциско: з’ясувалося, що серед жінок, які користуються при готуванні рапсовим та оливковою оліями, у кілька разів нижчий ризик захворюваності на рак молочних залоз, ніж у тих, хто купував інші рослинні продукти, а особливо гідрогенізовані жири.

Якщо оцінити рослинні олії за змістом потрібних для нормальної роботи серця жирних кислот, то оливкова олія буде на першому місці, а на другому – ріпакову.

Використання в косметології

Харчові сорти ріпакової олії використовують як основу для мазей, препаратів по догляду за волоссям і шкірою.

А ванни для тіла з цим продуктом пом’якшують шкіру і дозволяють зробити її ніжною. Для такої ванни потрібно склянку молока, чверть склянки морської солі, столова ложка соди, чайна ложечка кукурудзяного крохмалю, 2 столові ложки олії з ріпаку, пара крапель масла лаванди, жменя квіток лаванди і пів чайної ложечки екстракт липи. Цей засіб використовується в косметології, як протизапальний протимікробний і заспокійливий компонент. Радять все ретельно змішати і додати у ванну. Приймати таку ванну потрібно 15-20 хвилин.

Небезпечні властивості ріпакової олії

Це масло протипоказано при загостреннях жовчнокам’яної хвороби і хронічного гепатиту, діареї, а також індивідуальної непереносимості.

Пам’ятайте, що при приготуванні їжі, в процесі тривалого і сильного нагрівання всі властивості масла губляться, їх замінюють токсичні сполуки. Тому, щоб уникнути шкоди ріпакової олії, його варто використовувати виключно в холодному вигляді як заправку, уникаючи температури більш 160ºC.

Ріпак: корисні властивості і склад

Ріпак – рослина, яка належить до сімейства хрестоцвітних, роду капусти. Дика трава суріпиця і городня (культурна) капуста – його найближчі родичі. Необхідно відзначити, що на відміну від них, ріпак не має жодного дикорослого предка. Дана культура, це природно утворений гібрид капусти і суріпиці, що має повний набір «батьківських» хромосом, а отже це самостійна і повноцінна культура.

Його хорошу життєстійкість забезпечують довге 2 і 3-х метрові коріння. Під час свого цвітіння, він має яскраво-жовтий колір, а коли цей процес завершується, з’являються стручки, які містять всередині насіння.

До складу ріпаку входить: масло, білок, клітковина, фосфоліпіди (з підвищеним вмістом негидратируемих форм). Також в ньому знаходиться багато пігментів групи хлорофілів. У традиційних сортах відзначається високий вміст ерукової кислоти (до 50 %), а в нових – воно знижено до 0.

Найбільше ріпак використовують для виготовлення олії. Зміст ріпакової олії дуже корисно для організму людини. Адже в ньому містяться: вітаміни А, D, E, антиоксиданти і лінолева (омега 3), олеїнова (омега-9) та ліноленова (омега 6) жирні кислоти. Омега 3 і 6 беруть участь в утворенні активних речовин і клітинної оболонки, а також приймає участь в регулюванні фізіологічних функцій.

Ріпак дає високу врожайність і за нього дають високу ціну на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тому він має популярність серед наших аграріїв. Його вирощують в Центрі, на Півдні і на Сході України. У кожній галузі є свої особливості в цьому процесі. Наприклад, у Кіровоградській області це трохи ризиковано, так як там є дефіцит вологи. При вирощуванні ріпаку в даній області, головне – не упустити момент вологи починаючи з липня до серпня, посіяти і отримати сходи. Аналогічна ситуація і в Черкаській області.

Види ріпаку, їх відмінність

Розрізняють два видів ріпаку – ярий та озимий. Між ними існують такі відмінності:

– В насінні озимого ріпаку більше масла, ніж у насінні ярого.

– Озимий ріпак не любить континентальний зимовий клімат, а ярої – любить.

– Озимий сорт дає дуже рано зелену масу, яка за змістом білка порівнюється з люцерною. А ось якщо провести скошування ярого сорту до цвітіння, то надземна частина швидко відросте і дасть новий урожай.

– Ярий ріпак поширений менше, ніж озимий, так як він дає менше врожаю і вимагає більше догляду. Плюс його насіння цінності менше ціни.

В Україні, а також в Європі користується попитом озимий ріпак.

Де застосовується культура

На сьогоднішній день, 80 % вирощеної культури переробляють на масло, а його в свою чергу використовують в кулінарії: готують соуси, салати, закуски, смажать на ньому картоплю і м’ясо, а також виготовляють маргарин. Воно становить гарну конкуренцію оливковій олії. Ріпакову олію використовують добре в технічних цілях, в якості біопалива. Це допомагає зберігати зовнішню середу. Адже на відміну від природної нафти, паливо з рапсової олії швидко розкладається і не створює небезпеки.

Для тваринництва використовують зелену масу, сіно і трав’яне борошно з ріпаку, в якості корму для худоби.

Кожен аграрій зацікавлений в отриманні максимального врожаю і намагається дотримуватися всі необхідні технології. Адже ріпак вигідно вирощувати і він не має проблем із реалізацією. Компанії, які відмінно вивчили ринок знають, що головне – співпраця з постійними постачальниками насіння і добрив. Це забезпечить стабільний прогноз витрат на осінню посівну 2023 року і збереже потужне становище України, як експортера ріпаку.

Ця рослина – однорічна, тому потребує щорічного посіві. Придбати якісне насіння ріпаку 2023 посівного року – це першочергове завдання кожного аграрного підприємства. Компанія » Бізон-Тех, має хороший асортимент насіння – допоможе відмінно з нею впоратися!

Що таке ріпак: опис рослин, особливості вирощування, господарське значення

Світ диких і культурних рослин багатий та різноманітний і значну частину з них більшість людей ніколи не зустрічали у своєму житті, це стосується і ріпаку.

Хоча багато хто може згадати як виглядає його найближчий родич — суріпиця. Саме вона цвіте суцільним жовтим килимом на луках і полях, схожі суцвіття має і ріпак.

Багато тлумачні словники повідомляють, що ріпак — це маслиничное рослина з сімейства Хрестоцвітних. Постараємося розібратися що таке ріпак і, як використовується масло, отримане з нього.

• Ріпак, ботанічні характеристики
• Для чого і як вирощується ріпак
• Ріпакова олія як продукт харчування

Ріпак, ботанічні характеристики

Трав’яниста однорічні рослина ріпак відноситься до роду Капуста родини Хрестоцвіті (Капустяні). На відміну від багатьох культурних родичів, ріпак не має єдиного дикорослого предка.

Генетичні дослідження показали, що ріпак є природнім гібридом, який містить повні, диплоїдні, набори хромосом батьківських форм. Для нього це суріпиця і капуста городня. Розрізняють дві форми, озиму і ярову.

Коріння озимого ріпаку проникають у грунт на три метри, у ярого — на два метри. На глибині приблизно 40 см стрижневий корінь починає галузиться і розростатися горизонтально.

Наземні частини рослини мають висоту від метра до двох. Стебла прямі, круглі, в діаметрі у деяких сортів до трьох сантиметрів.

Від стебла відходить два — три десятки гілок першого порядку. Стебла покриті восковим нальотом, мають зелену або сизу забарвлення.

Від інших родичів з родини Хрестоцвіті ріпак легко відрізнити по листю. На стеблі розташовані листя відразу трьох видів. Нижні листя, сильноизрезанние, з округлою верхньою частиною, мають черешки і зібрані в прикореневу розетку.

Середні листки довгі, копьеобразние. Листя розташовані вгорі рослини, сидячі, ланцетоподібні, з цілісним краєм і розширеним підставою. Листя має восковий наліт і зелено — синій або фіолетовий колір.

Зустрічаються різновиди як з великою кількістю листя, так і зі слабким облиственеем.
Квітки жовті, зібрані в щитки. Плід — стручок довжиною до 10 — 12 см, поділений по всій довжині пленчатой перегородкою.

У кожному стручку приблизно на три десятка кулястих насіння темного забарвлення. Примітно, що насіння ріпаку надзвичайно дрібні.

Якщо покласти на терези одну тисячу насіння ярого ріпаку, то їх вага не перевищить п’яти грамів, а у ріпаку озимого — семи грамів.Розмножується ріпак насінням, які не втрачають схожості до шести років.

Ця стаття допомогла багатьом городникам перестати надриватися на своїй ділянці і при цьому отримувати щедрий врожай

Ніколи б не подумала, що для того, щоб отримати кращий урожай на своїй присадибній ділянці за всю свою «дачну кар’єру», мені й треба-то всього-навсього, перестати надриватися на грядках і довіритися природі. Скільки себе пам’ятаю, кожне літо я проводила на дачі. Спочатку на батьківській, а потім ми з чоловіком купили свою. З ранньої весни і до пізньої осені весь вільний час йшло на посадку, прополку, підв’язку, обрізку, полив, збір врожаю і, нарешті, на консервацію і спроби зберегти врожай до наступного року. І так по колу.

Для чого і як вирощується ріпак

Промислові посіви ріпаку зумовлені його застосуванням в народному господарстві. Насамперед вирощують цю культуру для наступних цілей:

• вироблення технічних масел та біопалива
• виробництво миючих засобів та косметики
• одержання харчового рослинного масла
• заготівля зелених кормів
• використання в основі комбікормів

Вирощують ріпак двома способами. У середині серпня виробляють посів озимого ріпаку. Посів роблять рядами з шириною міжрядь 45 — 50 див. Навесні сходи озимого ріпаку витримують заморозки до мінус 4 градусів.

Зацвітає через місяць після початку весняного росту, тривалість цвітіння — один місяць. Загальна тривалість вегетаційного періоду більше трьохсот днів.

Слід зазначити, що як кормова культура озимий ріпак не має собі рівних, так як одним з перших дає зелену масу, а при переробці за кількістю білка порівняємо з люцерною.

До недоліків можна віднести невисоку зимостійкість Рекомендований до вирощування в регіонах з м’якими зимами, такими як Північний Кавказ, західні області України. До кращих сортів озимого ріпаку відносяться:

• Ювілейний
• Дублянський
• Київський 18
• Немерчанский 2268
• Митницкий 2

Ярий ріпак має другу назву — кольза. Сіють його ранньою весною разом з ранніми яровими злаками. Прибирають урожай в кінці липня. У багатьох регіонах рекомендований для вирощування як кормова культура, таким чином, його вирощують в Прибалтиці, Білорусії, Казахстані, Сибіру, Україні.

Перше скошування зеленої маси виробляють до початку цвітіння, з залишеної оттави наземні частини швидко відростають. Найпоширенішими сортами ярого ріпаку є:

• Львівська
• Кубанський
• Васильківський
• Східно — Сибірський

Вегетаційний період у кользи дорівнює в середньому ста дням. І озимі та ярі сорти ріпаку чуйні на внесення органічних і мінеральних добрив. Добре ростуть при внесенні гною і повного комплексного мінерального добрива.

Світовими лідерами з вирощування ріпаку є Канада і КНР. В даний час зростає популярність біопалива з насіння ріпаку, при додаванні до рапсовому маслу порівняно дешевих інгредієнтів, таких як каустична сода і метиловий спирт можна отримати відмінне дизельне паливо.

Для одержання однієї тонни потрібно тонна олії, трохи більше ста літрів спирту і десять кілограм каустичної соди. Собівартість тонни такого палива для дизеля майже в два рази дешевше від солярки, пропонованої на АЗС.

В даний час залишається відкритим питання використання ріпакової олії як харчового продукту і тут є свої особливості.

Ріпакова олія як продукт харчування

У роки Другої світової війни на прохання країн — союзниць у Канаді збільшили посівні площі для рапсу, з якого виготовляли паливно — мастильні матеріали для військової техніки.

Технічні олії з нього добре «прилипали» до металевим частинам, що знижувало витрати технічних рідин і збільшувало термін експлуатації зброї і техніки.

Але в мирні роки на ринок повернулися азіатські виробники ріпаку, а потреба в рапсовій олії технічного призначення впало. Те що було придатне для залізних машин, не дуже підходив для людей.

Спроби випускати продуктове ріпакова олія не увінчалися успіхом. Масло виходило зеленого кольору, з гірким присмаком і з не дуже гарним запахом. Воно стійко ігнорувалося покупцями.
Крім того, рапсова олія негативно позначалося на серці і судинах. Всі небажані якості пов’язані з великою кількістю хлорофілу, ерукової кислоти і гликозинолатов.

Перед генетиками стояло важке завдання вивести сорти в насінні яких вміст цих речовин прагнуло б до нуля. При цьому була потрібна досить висока зимостійкість.

Підсумком такої роботи стала реєстрація в Канаді олії з ріпаку торгової марки Canadian Oil, Iow Acid, що в перекладі означало канадське масло з низькою кислотністю, скорочено — канола. Називатися каноли могло масло, в якому ерукової кислоти було не більше двох відсотків.

В даний час не вщухають суперечки про користь і шкоду для здоров’я людини рослинної олії з цієї культури. Його дуже часто включають до складу маргаринів, використовують при приготуванні фаст-фуду, напівфабрикатів, кондитерських виробів, чіпсів, попкорну і навіть дитячого харчування.

При цьому на етикетках не завжди є інформація про зміст ріпакової олії в продуктах, а назва канола відомо не всім споживачам. Противники ріпакової олії як продукту харчування стверджують, що вивести його з організму повністю не можна, воно залишає сліди на серці і судинах.

Прихильники наполягають на тому, що користь олії з ріпаку в високий вміст олеїнової кислоти, цим воно схоже на оливкову олію.

Сьогодні на споживчому ринку приблизно 14% всього рослинного масла припадає на олію з ріпаку, а вибір завжди залишається за споживачем.

Відео про посіві ріпаку: