Шлях пошуків П’єра Безухова

Твір по роману Л. М. Толстого ” Війна і мир”. Вищі духовні моральні цінності, усвідомлення яких веде героїв до гармонії з миром, – от що затверджує російська класична Література XIX століття. У романі “Війна і мир” Л. М. Толстой на прикладі П’єра Безухова показує людину, що шукає істину і робить це не розумом, а серцем. На мій погляд, письменник не випадково звертається у своєму добутку до 1812 року. Події цього часу позначилися на людях різних слоїв, змусили їх по-новому осмислити життя, зрозуміти, що в ньому є самим коштовним і дорогим.

Тобто сама героїчна епоха 1812 року допомагає людині прийти до повної згоди з життям, знайти його зміст. П’єр Безухов – один із самих улюблених і дорогих Толстому героїв. Письменник показує його в постійному русі, у сумнівах і пошуках, у безперервному внутрішньому розвитку.

Толстой простежує, як змінюється характер П’єра Безухова, формує світогляд передової людини епохи – декабриста. Але життєвий шлях Пє’ра повний відкриттів і розчарувань, це не типовий шлях декабриста, а тільки особлива, толстовська версія цього шляху. На початку роману перед нами з’являється товстий, масивний парубок

з розумним, боязким і спостережливим поглядом. Пє’р Безухов емоційний, м’який, податливий, легко піддається чужому впливу, він виділяється серед інших відвідувачів світського салону своєю природністю, щирістю, простотою. Спочатку П’єр захищає ідеї французької революції, захоплюється Наполеоном, бажає то “зробити республіку в Росії, то самому бути Наполеоном…”. Не знайшовши ще сенсу життя, П’єр метається, а через свою наївність, довірливості, невміння розбиратися в людях робить помилки. Мені здається, що однією з таких помилок було його одруження на Елен Курагіної. Цим необдуманим вчинком П’єр позбавляє себе всякої надії на щастя. Він усвідомлює, що справжньої сім’ї у нього немає. У П’єра росте невдоволення самим собою. Він розходиться із дружиною, віддає їй значну частку свого багатства, після чого прагне знайти застосування своїм силам і здатностям в інших сферах життя. Розірвавши із дружиною, П’єр, по шляху в Петербург, чекаючи на станції у Торжку коней, задає собі нелегкі питання: “Що погано? Що добре? Що треба любити, що ненавидіти? Для чого жити, і що таке я…” Пошуки правди й сенсу життя приводять його до масонів.

Він жагуче бажає “переродити порочний рід людський”. У навчанні масонів П’єра зацікавили ідеї “рівності, братерства й любові”, воно дає героєві віру в те, що у світі повинне бути царство добра і правди, а вище щастя людини полягає в тому, щоб прагнути до їх досягнення. Тому П’єр Безухов починає пошуки можливостей для втілення справедливих і гуманних ідей у конкретну справу. Насамперед він вирішує полегшити долю кріпаків. Він співчуває їм і піклується про те, щоб покарання були тільки словесними, а не тілесними, щоб мужики не були обтяжені непосильною роботою, а в кожному маєтку були засновані лікарні, притулки і школи. Йому здається, що він знайшов нарешті мету і сенс життя: “И тільки тепер, коли я… намагаюся… жити для інших, тільки тепер я зрозумів усе щастя життя”. Цей висновок допомагає П’єру знайти теперішній шлях у його подальших шуканнях. Але незабаром наступає розчарування і у масонстві, тому що республіканські ідеї П’єра не розділялися його “братами”, і до того ж П’єр бачить, що і у середовищі масонів існують святенництво, лицемірство, кар’єризм. Все це приводить П’єра до розриву з масонами й до того, що він попадає в життєвий тупик і поринає в стан безпросвітної нудьги і розпачу. “До чого? Навіщо? Що таке діється на світі?” – ці питання не переставали тривожити Безухова. Ця внутрішня робота, що не припиняється, підготувала його духовне відродження в дні Вітчизняної війни 1812 року. Не будучи військовим, як Андрій Болконський, бажаючи розділити долю країни, виразити свою любов до батьківщини, П’єр бере участь у Бородінському бої. Він формує на свої гроші полк, бере його на забезпечення, а сам залишається в Москві, щоб вбити Наполеона як головного винуватця народних нещасть. І саме тут ми бачимо, як розкривається повною мірою доброта П’єра. Він не може бачити численні людські драми, залишаючись при цьому пасивним свідком, і тому, не думаючи про власну безпеку, захищає жінку, заступається за божевільного, рятує з палаючого будинку дитину. На його очах лагодять насильство й сваволя, стратять людей, обвинувачених у підпалах, яких вони не робили. Всі ці моторошні і тяжкі враження ще більше збільшуються обстановкою полону, де відбувається катастрофа віри П’єра в справедливий устрій миру, у людину й Бога. Але в убогому бараку відбувається його зустріч із Платоном Каратаєвим, що зблизила героя із простими людьми. Цей солдат змушує П’єра знову світле і радісно подивитися на світ, повірити в добро, любов, справедливість. У результаті спілкування із Платоном Каратаєвим П’єр знаходить “той спокій і достаток собою, до яких він марне прагнув колись”, він “…довідався не розумом, а всією істотою своєю, що людина створена для щастя, що щастя в ньому самому, у задоволенні природних людських потреб…” П’єр Безухов завжди шукав відповідь на питання: “У чому сенс життя?” “Він шукав цього у філантропії, у масонстві, у неуважності світського життя, у провині, у геройському подвигу самопожертви, у романтичній любові до Наташі. Він шукав його шляхом думки, і всі ці шукання і спроби обдурили його”.

Герой закономірно приходить до ідей декабристів, вступає в таємне суспільство, щоб вести боротьбу з усім тим, що заважає жити, принижує честь і гідність людини. У фіналі роману ми бачимо щасливу людину, у якої гарна сім’я, вірна й віддана дружина, що кохає і кохана. Таким чином, саме П’єр Безухов досягає в “Війні і мирі” духовної гармонії з навколишнім світом і із самим собою. Проблеми, підняті Толстим у романі “Війна і мир”, мають загальнолюдське значення. Його роман, за словами Горького, “документальний виклад всіх пошуків, які почала в XIX столітті особистість сильна, з метою знайти собі в історії Росії місце й справу…”.

Схожі твори:

1. Основні етапи духовних пошуків Пьєра Безухова Життєвий і творчий шлях Толстого був органічно пов’язаний з епохою, і сам носив епохальний характер. Його шлях – це історія в особистісному її вираженні. Толстой зробив глибинну перебудову літератури і всієї художньої свідомості в цілому. Як вчитель і мудрий пророк, що намагався знайти істину в особистому і громадському житті, він.
2. У чому сенс духовних пошуків Андрія Волконського і П’єра Безухова Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати й кидати, знову починати, й знову кидати, й вічно боротися й втрачати. А спокій – душевна підлота. Л. М. Толстой У кожного письменника власний погляд на свій час, свій вибір героїв. Це визначається особистістю автора, його світоглядом, його розумінням призначення людини.
3. Шлях шукань Пьера Безухова (по романі “Війна й мир”) Вищі духовні моральні цінності, усвідомлення яких веде героїв до гармонії з миром, – от що затверджує російська класична Література XIX століття. У романі “Війна й мир” Л. Н. Толстой на прикладі Пьера Безухова показує людину, що шукає істину й робить це не розумом, а серцем. На мій погляд, письменник не.
4. Шлях П’єра Безухова до щастя Великий письменник Л. М. Толстой все життя присвятив пошукам істини. Він повторював одну й ту ж саму молитву: “Господи! Навчи мене жити!” Питання про сенс життя стало головним у роботі над романом “Війна і мир”. Основне завдання Толстого – розкрити внутрішній світ улюблених героїв, з яких найбільш співзвучним письменнику був.
5. Шлях пошуків Андрія Болконського Твір по роману Л. М. Толстого ” Війна і мир”. У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой говорить про шляхи розвитку Росії, про долі народу, його ролі в історії, про взаємини народу і дворянства, про ролі особистості в історії. Письменник розкриває в романі значення Вітчизняної війни 1812 року, допомагає.
6. Шлях Пьера Безухова на щастя Шлях Пьера Безухова на щастя. Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати й кидати, і знову починати й знову кидати, і вічно боротися й втрачати. А спокій-щиросердечна підлість. Л. Н. Толстой Життя великого письменника Л. Н. Толстого складалося з моральних шукань Все життя він повторював ту саму молитву:”Господи.
7. Виснажливий шлях пошуків 4 жовтня 1957 року ракета вивела на орбіту штучний супутник Землі. Це був перший крок в освоєнні космосу. Без ракети-носія не могло навіть ітися про космічні польоти. Очолював цю велику справу Головний конструктор, академік, українець за походженням Сергій Корольов. Підвищена вимогливість, стислі терміни завершення завдань, новизна, яка приховувала не лише.
8. Як я розумію образ П’єра Безухова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” Одним з улюблених персонажів Льва Миколайовича Толстого у романі “Війна і мир” є П’єр Безухов. П’єр, яким бачить його читач, людина розумний, добрий. Проте, в цьому герої присутні і деякі негативні якості, наприклад, неуважність, відсутність ініціативи. Протягом усього роману П’єр Безухов зайнятий пошуком сенсу життя. свого місця в світі, гармонії.
9. Життєві пошуки Андрія Болконського та П’єра Безухова Життєвий шлях головних героїв “Війни і миру” князя Андрія Болконського та графа П’є’ра Безухова – це болісний пошук разом із Росією виходу з особистого та суспільного розладу до “миру”, до розумного й гармонійного життя людей. Андрія, і П’єра не задовольняють дрібні, егоїстичні інтереси “вищого світу”, пустомельство у світських салонах. Душа.
10. Порівняльна характеристика Андрія Болконського і П’єра Безухова Чому П’єр Безухов і Андрій Болконський ставляться до числа улюблених героїв Лева Толстого? Адже натури цих персонажів зовсім різні. Уже в салоні А. Шерер Андрій нагадує нудьгуючого Онєгіна, якому світські вітальні набридли. Якщо П’єр по наївності благоговіє перед салонними гостями, то Болконський, маючи великий життєвий досвід, нехтує особами, що зібралися.
11. Образ Пьера Безухова в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Судячи з непрямих авторських натяків, Пьеру в мо-мент появи в Петербурзі близько 21 року. Він рассе-ян, товстий і незграбний. На початку роману він ще гуляла й безобразник. Його життя – типове життя “золотої молоді” – хаотична й нерозумна. Уперше Толстой показує нам Пьера в салоні Ганни Павлівни Шерер як явний.
12. Образ П’єра Безухова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Молодого П’єра Безухова Л. М. Толстой показує нам уперше в салоні Ганни Павлівни Шерер як явного порушника як громадського спокою, так і плавного плину вечора взагалі. Його від усіх у вітальні відрізняє розумний, спостережливий погляд. Саме він, а не величезний ріст або коричневий фрак вселяє Ганні Павлівні занепокоєння. П’єра привітають.
13. Стендаль “Червоне і чорне”. Шлях Жульєна Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? Образ головного героя УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 6 Тема. Стендаль “Червоне і чорне”. Шлях Жульєна Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? Образ головного героя Мета: розкрити образ головного героя твору, з’ясувати засоби його змалювання та втілення в.
14. Простежте духовні пошуки сенсу буття, втілені в образах Андрія Болконського та П’єра Безухова (за романом Л. Толстого “Злочин і кара”) Простежте духовні пошуки сенсу буття, втілені в образах Андрія Болконського та П’єра Безухова (за романом Л. Толстого “Злочин і кара”). Життєвий шлях головних героїв “Війни і миру” князя Андрія Болконського та графа П’є’ра Безухова – це болісний пошук разом із Росією виходу з особистого та суспільного розладу до “миру”, до.
15. Загальне й відмітне в поглядах Андрія Болконского й Пьера Безухова Чернишевський указував, що особливістю реалізму Толстого є зображення їм внутрішнього психологічного процесу человеческой життя, “діалектика душі” чолостоліття. Товстої велика увага приділяє внутрішньому життю героїв. Його герої катуються відповісти на вічно існуючі вопроси: “Що таке добро й зло? Навіщо я живу й хто я такий? У чому сенс життя людини? ”.
16. “Жити для інших…” Духовні шукання Андрія Болконського і П’єра Безухова – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” “Жити для інших…” Духовні шукання Андрія Болконського і П’єра Безухова Головні герої роману Андрій Болконський і П’єр Безухов долають шлях пошуків і сумнівів. Князь Андрій переживає смугу розчарувань, гірких хибних думок, перш ніж осягає безперечну істину – жити треба.
17. “Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи падіння?” Аналізуючи різних літературних героїв, завжди можна дати їм якусь оцінку з точки зору їх загальних життєвих досягнень. Зокрема, це можна зробити і відносно головного героя роману Стендаля “Червоне і чорне” Жульєна Сореля. Однозначної відповіді на питання про те, чи є його життєвий шлях шляхом злету або падіння, дати не можна.
18. Злиття особистого з громадянським, із життям народу – високий моральний ідеал Л. М. Толстого, що втілився в образі П’єра Безухова І. Вступ. Герої Л. М. Толстого – люди своєї доби з усіма їхніми чеснотами й вадами. Д. Головна частина. Становлення особистості П’єра Безухова – результат величезної праці Над собою. 1. Риси, що виділяють П’єра серед вищого світу (наївність, безпосередність, щирість). 2. Вади характеру П’єра Безухова (незмога відмовитися від нав’язаної ролі.
19. Духовні пошуки Пєра Безухова Твір по роману Л. М. Толстого “Війна і мир”. Толстой думав над написанням роману про декабристів. Тому ця тема знаходить висвітлення й в “Війні і мирі”. Толстой хотів простежити яким чином, при яких життєвих обставинах пробудилися в людині з аристократичного середовища в епоху війн 1805-1812 років та совість і те.
20. Заклик до пошуків людського щастя у творчості Чехова Наближався до заходу XIX століття. Століття, початок якого, осяяне полум’ям Вітчизняної війни 1812 року, дало гігантський поштовх розвитку національної самосвідомості російського народу. Століття, що приніс світову славу російської літератури, живопису, музиці, науці. Гігантський зліт культури – і в той же час неграмотність, невігластво, нестерпна потреба основної маси народу. Громадські протиріччя.

Шлях шукань Пьера Безухова (по романі “Війна й мир”)

Вищі духовні моральні цінності, усвідомлення яких веде героїв до гармонії з миром, – от що затверджує російська класична Література XIX століття. У романі “Війна й мир” Л. Н. Толстой на прикладі Пьера Безухова показує людину, що шукає істину й робить це не розумом, а серцем. На мій погляд, письменник не випадково звертається у своєму добутку до 1812 року. Події цього часу позначилися на людях різних станів, змусили їх по-новому осмислити життя, зрозуміти, що в ній є самим коштовним і дорогим. Тобто сама героїчна епоха 1812 року допомагає людині

Пьер Безухов – один із самих улюблених і дорогих Толстому героїв. Письменник показує його в постійному русі, у сумнівах і пошуках, у безперервному внутрішньому розвитку. Товстої простежує, як міняється характер Пьера Безухова, формує світогляд передової людини епохи – декабриста

Але життєвий шлях Пьера, повний відкриттів і розчарувань, це не типовий шлях декабриста, а тільки особлива, толстовська версія цього шляху. На початку роману перед нами з’являється товстий, масивний парубок з розумним, боязким і спостережливим поглядом. Пьер Безухов

емоційний, м’який, податливий, легко піддається чужому впливу, він виділяється серед інших відвідувачів світського салону своєю природністю, щирістю, простотою

Спочатку Пьер захищає ідеї французької революції, захоплюється Наполеоном, бажає те “зробити республіку в Росії, те самому бути Наполеоном…” Не знайшовши ще сенсу життя, Пьер метається, а через свою наївність, довірливості, невміння розбиратися в людях робить помилки. Мені здається, що однієї з таких помилок було його одруження на Элен Курагиной. Цим необдуманим учинком Пьер позбавляє себе всякої надії на щастя. Він усвідомлює, що теперішньої сім’ї в нього немає. У Пьере росте невдоволення самим собою

Він розходиться із дружиною, віддає їй значну частку свого стану, після чого прагне знайти застосування своїм силам і здатностям в інших сферах життя. Розірвавши із дружиною, Пьер, по шляху в Петербург, чекаючи на станції в Торжке коней, задає собі нелегкі питання: “Що погано? Що добре? Що треба любити, що ненавидіти?

Для чого жити, і що таке я…” Пошуки правди й сенсу життя приводять його до масонів. Він жагуче бажає “переродити порочний рід людський”. У навчанні масонів Пьера залучають ідеї “рівності, братерства й любові”, воно дає героєві віру в те, що у світі повинне бути царство добра й правди, а вище щастя людини полягає в тому, щоб прагнути до їхнього досягнення. Тому Пьер Безухов починає пошуки можливостей для втілення справедливих і гуманних ідей у конкретне діло

Насамперед він вирішує полегшити доля кріпаків. Він співчуває їм і піклується про те, щоб покарання були тільки увещательными, а не тілесними, щоб мужики не були обтяжені непосильною роботою, а в кожному маєтку були засновані лікарні, притулки й школи. Йому здається, що він знайшов нарешті мету й сенс життя: “И тільки тепер, коли я… намагаюся… жити для інших, тільки тепер я зрозумів усе щастя життя”.

Цей висновок допомагає Пьеру знайти теперішній шлях у його подальших шуканнях. Але незабаром наступає розчарування й у масонстві, тому що республіканські ідеї Пьера не розділялися його “братами”, і до того ж Пьер бачить, що й у середовищі масонів існують святенництво, лицемірство, кар’єризм. Все це приводить Пьера до розриву з масонами й до того, що він попадає в життєвий тупик і поринає в стан безпросвітної нудьги й розпачу

“До чого? Навіщо? Що таке діється на світі?

” – ці питання не переставали тривожити Безухова. Ця не внутрішня робота, що припиняється, підготувала його духовне відродження в дні Вітчизняної війни 1812 року. Не будучи військовим, як Андрій Болконский, бажаючи розділити долю країни, виразити свою любов до батьківщини, Пьер бере участь у Бородінському бої. Він формує на свої засоби полк, бере його на забезпечення, а сам залишається в Москві, щоб убити Наполеона як головного винуватця народних нещасть. І саме тут ми бачимо, як розкривається повною мірою доброта Пьера.

Він не може бачити численні людські драми, залишаючись при цьому пасивним свідком, і тому, не думаючи про власну безпеку, захищає жінку, заступається за божевільного, рятує з палаючого будинку дитини. На його очах лагодять насильство й сваволя, стратять людей, обвинувачених у підпалах, яких вони не робили. Всі ці моторошні й тяжкі враження ще більше збільшуються обстановкою полону, де відбувається катастрофа віри Пьера в справедливий пристрій миру, у людину й Бога. Але в убогому бараку відбувається його зустріч із Платоном Каратаевым, що зблизила героя із простими людьми

Цей солдат змушує Пьера знову світле й радісно подивитися на мир, повірити в добро, любов, справедливість. У результаті спілкування із Платоном Каратаевым Пьер знаходить “той спокій і достаток собою, до яких він марне прагнув колись”, він “…довідався не розумом, а всією істотою своїм, що людина створена для щастя, що щастя в ньому самому, у задоволенні природних людських потреб…” Пьер Безухов завжди шукав відповідь на питання: “У чому сенс життя?

” “Він шукав цього у філантропії, у масонстві, у неуважності світського життя, у провині, у геройському подвигу самопожертви, у романтичній любові до Наташе. Він шукав цього шляхом думки, і всі ці шукання й спроби обдурили його”. Герой закономірно приходить до ідей декабристів, вступає в таємне суспільство, щоб вести боротьбу з усім тим, що заважає жити, принижує честь і достоїнство людини. У фіналі роману ми бачимо щасливої людини, у якого гарна сім’я, вірна й віддана дружина, що любить і любимо

Таким чином, саме Пьер Безухов досягає в “Війні й світі” духовної гармонії з навколишнім світом і із самим собою. Проблеми, підняті Толстим у романі “Війна й мир”, мають загальнолюдське значення. Його роман, за словами Горького, – “документальний виклад всіх шукань, які почала в XIX столітті особистість сильна, з метою знайти собі в історії Росії місце й справа…”

Схожі твори:

1. Образ Пьера Безухова в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Судячи з непрямих авторських натяків, Пьеру в мо-мент появи в Петербурзі близько 21 року. Він рассе-ян, товстий і незграбний. На початку роману він ще гуляла й безобразник. Його життя – типове життя “золотої молоді” – хаотична й нерозумна. Уперше Толстой показує нам Пьера в салоні Ганни Павлівни Шерер як явний.
2. Образ Пьера Безухова (по романі Л. Толстого “Війна й мир”) Образ Пьера Безухова, як і всіх позитивних героїв Толстого, дається в розвитку. Товстої показує, як протягом 15 років під впливом умов російського суспільно-політичного життя й дворянського побуту формується світогляд майбутнього декабриста, складається його характер. Незмінної залишається тільки доброта Пьера, його щирість, почуття правди, стремление перешикувати на розумних початках життя російського.
3. Шлях Пьера Безухова на щастя Шлях Пьера Безухова на щастя. Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати й кидати, і знову починати й знову кидати, і вічно боротися й втрачати. А спокій-щиросердечна підлість. Л. Н. Толстой Життя великого письменника Л. Н. Толстого складалося з моральних шукань Все життя він повторював ту саму молитву:”Господи.
4. Шляхи духовних шукань улюблених героїв Л. Н. Толстого (По романі “Війна й мир”) 1. Л. Н. Толстой – творець добутку загальнонаціонального масштабу. 2. На шляху до Істини (Андрій Болконский, Пьер Безухов). 3. Життя в єднанні зі своїм народом. Роман Л. Н. Толстого “Війна й мир” – добуток історичного масштабу, що показує нам широку панораму життя російського суспільства першої третини XIX століття. У цьому.
5. Загальне й відмітне в поглядах Андрія Болконского й Пьера Безухова Чернишевський указував, що особливістю реалізму Толстого є зображення їм внутрішнього психологічного процесу человеческой життя, “діалектика душі” чолостоліття. Товстої велика увага приділяє внутрішньому життю героїв. Його герої катуються відповісти на вічно існуючі вопроси: “Що таке добро й зло? Навіщо я живу й хто я такий? У чому сенс життя людини? ”.
6. Переказ другого розділу роману “Війна й мир”: Сцена пояснення Пьера з Элен Ситуація розв’язалася в день іменин Элен, коли в будинок до Курагиним були запрошені рідні й друзі: “Всім цим рідним і друзям дано було почувати, що в цей день повинна зважитися доля, іменинниці”. Товстої описує оздоблення їдальні, у якій вечеряють гості, розмови, що ведуться за столом, анекдот, розказаний князем Василем, щоб.
7. Як я розумію образ П’єра Безухова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” Одним з улюблених персонажів Льва Миколайовича Толстого у романі “Війна і мир” є П’єр Безухов. П’єр, яким бачить його читач, людина розумний, добрий. Проте, в цьому герої присутні і деякі негативні якості, наприклад, неуважність, відсутність ініціативи. Протягом усього роману П’єр Безухов зайнятий пошуком сенсу життя. свого місця в світі, гармонії.
8. Образ П’єра Безухова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Молодого П’єра Безухова Л. М. Толстой показує нам уперше в салоні Ганни Павлівни Шерер як явного порушника як громадського спокою, так і плавного плину вечора взагалі. Його від усіх у вітальні відрізняє розумний, спостережливий погляд. Саме він, а не величезний ріст або коричневий фрак вселяє Ганні Павлівні занепокоєння. П’єра привітають.
9. Пьер Безухов у романі Л. Н. Толстого Війна й мир Пьер Безухов один з улюблених героїв Толстого. Життя Пьера це шлях відкриттів і розчарувань, шлях кризовий і багато в чому драматичний. Пьер натура емоційна. Його відрізняють розум, схильний до мрійливого філософствування, неуважність, слабість волі, відсутність ініціативи, виняткова доброта. Головна риса героя шукання оуспокоения, згоди із самим собойп, пошуки життя, що.
10. Шлях пошуків П’єра Безухова Твір по роману Л. М. Толстого ” Війна і мир”. Вищі духовні моральні цінності, усвідомлення яких веде героїв до гармонії з миром, – от що затверджує російська класична Література XIX століття. У романі “Війна і мир” Л. М. Толстой на прикладі П’єра Безухова показує людину, що шукає істину і робить.
11. Сцена пояснення Пьера й Элен (аналіз епізоду роману “Війна й мир” Л. Н. Толстого) Ми не утомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? Величезний дарунок і художня неповторність дозволили Толстому показати життя цілого народу, цілих націй, цілої країни, ім’я кото-рій – Росія. Герої його роману-епопеї ” Війна й мир”, як позитивні, так і негативні, ставляться, насамперед, до середовища вищого, правлячого дворянства. Товстої.
12. Шлях П’єра Безухова до щастя Великий письменник Л. М. Толстой все життя присвятив пошукам істини. Він повторював одну й ту ж саму молитву: “Господи! Навчи мене жити!” Питання про сенс життя стало головним у роботі над романом “Війна і мир”. Основне завдання Толстого – розкрити внутрішній світ улюблених героїв, з яких найбільш співзвучним письменнику був.
13. Духовні шукання толстовських героїв (по романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) Другу половину XІX століття називають епохою “великих романів” у російській літературі. Для письменників Росії літературна творчість була не стільки відображенням дійсності, скільки служінням істині, бажанням показати людству шлях духовного порятунку. Згадаємо хоча б роман Достоєвського “Злочин і покарання”. Не стало виключенням і творчість Л. Н. Толстого, що все-таки не дає.
14. ТЕПЕРІШНЄ ЖИТТЯ В РОМАНІ Л. Н. ТОЛСТОГО “ВІЙНА Й МИР” Теперішнє життя поняте невизначене, для кожного чоло-століття різне. У всіх людей є свої цінності, свої ідеали. Каж-Дый людина індивідуальна. У відповідності зі своїми поглядами, похилостями своєї душі він обирає для себе теперішнє життя й шлях до неї. Але часто, представлена здалеку й розпливчасто обкреслена, при її досягненні виявляється зовсім інший.
15. Шлях шукань Андрія Болконського Шкільний твір за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”. У романі “Війна і мир” є ряд персонажів, завдяки яким читач краще розуміє риси, властиві російському національному характеру, усвідомлює справжнє значення Вітчизняної війни 1812 року, бачить долю російського народу, взаємовідносини різних верств суспільства між собою, а також ту роль, яку.
16. Основний філософський конфлікт князя Андрія й Пьера Основний філософський конфлікт виникає між двома головними героями роману – князем Андрієм і Пьером. Виразити цей конфлікт неможливо, використовуючи лише їхнє внутрішнє мовлення. Необхідно дійсне зіткнення думок, і в книгу вводиться діалог – розмова двох героїв. Із самого початку проводиться паралель: князь Андрій – Пьер. У них різні погляди на.
17. “Жити для інших…” Духовні шукання Андрія Болконського і П’єра Безухова – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” “Жити для інших…” Духовні шукання Андрія Болконського і П’єра Безухова Головні герої роману Андрій Болконський і П’єр Безухов долають шлях пошуків і сумнівів. Князь Андрій переживає смугу розчарувань, гірких хибних думок, перш ніж осягає безперечну істину – жити треба.
18. Шляхами випробувань – до становлення гідної особистості(образ П’єра Безухова за романом Л. Толстого “Війна і мир”) Вперше я познайомилася з романом Л. Толстого “Війна і мир”, коли подивилася його екранізацію. Тоді мене захопив образ Наташі Ростової – втілення безпосередньості, жіночності й ніжної чутливості. Та ось я прочитала сам твір, мов би пропустила через себе кожну його сторінку, і раптом побачила надзвичайної чистоти й порядності образ, який.
19. ОБРАЗ НАТАШИ РОСТОВОЙ У РОМАНІ “ВІЙНА Й МИР” Наташа Ростова центральний жіночий персонаж роману й, мабуть, самий улюблений в автора. Товстої представляє нам еволюцію своєї героїні на п’ятнадцятирічному, з 1805 по 1820 рік, відрізку її життя й протягом більш ніж півтори тисячах сторінок роману. Тут усе: і сума ідей про місце жінки в суспільстві й сім’ї, і думки.
20. Роль епізоду “Перший бал Наташи Ростовой” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Роль епізоду “Перший бал Наташи Ростовой” у романі Л. Н. Толстого ” Війна й мир” Перший бал Наташи Ростовой самі сторінки, що запам’ятовуються, роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”. Адже тут ми можемо розглянути багато чого з того, що було або буде, а також розглянути характери головних героїв. Бал.

Характеристика Пьера Безухова, образ, описание, внешность, характер | “Война и мир”

Граф Пьер Безухов является одним из главных героев выдающегося романа “Война и мир” Льва Толстого.

Ниже представлен цитатный образ и характеристика Пьера Безухова в романе “Война и мир”, описание внешности и характера Пьера, его происхождения, воспитания и пр.

Характеристика Пьера Безухова в романе “Война и мир”

“Граф Петр Кириллович нас никогда не забывал.” (том 2 часть 5 глава VIII)

Пьер является незаконнорожденным сыном богатого графа Кирилла Безухова. У старого графа нет официальных детей, все они являются незаконнорожденными, однако Пьер является его любимым ребенком:

“Этот толстый молодой человек был незаконный сын знаменитого екатерининского вельможи, графа Безухова, умиравшего теперь в Москве. “ (том 1 часть 1 глава II)

“Ведь у него только незаконные дети. Кажется… и Пьер незаконный. “ (том 1 часть 1 глава VII)

“Репутация графа Кирилла Владимировича известна… Детям своим он и счет потерял, но этот Пьер любимый был. “ (том 1 часть 1 глава VII)

“. Пьера отец очень любил, занимался его воспитанием и писал государю. “ (том 1 часть 1 глава VII)

“Пьер с десятилетнего возраста был послан с гувернером-аббатом за границу, где он пробыл до двадцатилетнего возраста.” (том 1 часть 1 глава V)

Пьер Безухов является лучшим другом князя Андрея Болконского. Молодые люди знакомы с детства:

“. вошел массивный, толстый молодой человек с стриженою головой, в очках, светлых панталонах по тогдашней моде, с высоким жабо и в коричневом фраке. “ (том 1 часть 1 глава II)

“. Пьер был несколько больше других мужчин в комнате. “ (том 1 часть 1 глава II)

“Он, нагнув голову и расставив большие ноги, стал доказывать Анне Павловне. ” (том 1 часть 1 глава II)

“Толстый, выше обыкновенного роста, широкий, с огромными красными руками. “ (том 1 часть 1 глава V)

Пьер Безухов является физически сильным мужчиной:

“Его схватили за руки; но он был так силен, что далеко оттолкнул того, кто приблизился к нему.” (том 1 часть 1 глава II)

“Образуйте мне этого медведя. ” (князь Василий о Пьере, том 1 часть 1 глава III)

При этом, когда большой и сильный Пьер улыбается, его лицо кажется детским, добрым и даже глуповатым:

“У него, напротив, когда приходила улыбка, то вдруг, мгновенно исчезало серьезное и даже несколько угрюмое лицо и являлось другое – детское, доброе, даже глуповатое и как бы просящее прощения. ” (том 1 часть 1 глава IV)

Пьер Безухов живет и воспитывается за границей в течение 10 лет и возвращается в Россию в возрасте 20 лет, в начале романа (в 1805 г.):

“Для Пьера, воспитанного за границей. ” (том 1 часть 1 глава II)

“. только что приехал из-за границы, где он воспитывался. “ (том 2 часть 2 глава VI)

“. Пьер с десятилетнего возраста был послан с гувернером-аббатом за границу, где он пробыл до двадцатилетнего возраста. “ (том 1 часть 1 глава V)

После смерти отца Пьер Безухов становится очень богатым человеком и получает титул графа:

“…Сорок тысяч душ и миллионы. “ (том 1 часть 1 глава VII)

Безухов ничем не занимается, нигде не служит и ведет разгульный образ жизни (в то время среди дворян было принято служить или в армии, или чиновником):

“Он нигде не служил еще, только что приехал из-за границы, где он воспитывался, и был в первый раз в обществе.” (том 1 часть 1 глава II)

“. Пьер уже три месяца выбирал карьеру и ничего не делал. “ (том 1 часть 1 глава V)

“. Пьер так и не успел выбрать себе карьеры в Петербурге и действительно был выслан в Москву за буйство. ” (том 1 часть 1 глава XIII)

“– . Кавалергард ты будешь или дипломат? – спросил князь Андрей

– Можете себе представить, я все еще не знаю. Ни то, ни другое мне не нравится. “ (том 1 часть 1 глава V)

Смотрите: Жизненный путь Пьера Безухова

Пьер является добродушным, скромным и простым человеком:

“Но вся его рассеянность и неуменье войти в салон и говорить в нем выкупались выражением добродушия, простоты и скромности.” (том 1 часть 1 глава V)

“Пьер снял очки, отчего лицо его изменилось, еще более выказывая доброту. ” (том 1 часть 1 глава VI)

“. Пьер улыбнулся своею доброю улыбкой. “ (том 1 часть 1 глава XIII)

Он добрый, умный, славный и смешной человек, по мнению окружающих:

“В глазах света Пьер был большой барин, несколько слепой и смешной муж знаменитой жены, умный чудак, ничего не делающий, но и никому не вредящий, славный и добрый малый.” (том 2 часть 3 глава IX)

Его подруга детства Наташа Ростова и лучший друг Андрей Болконский тоже считают Пьера смешным человеком:

“А знаешь, этот толстый Пьер, что против меня сидел, такой смешной! — сказала вдруг Наташа, останавливаясь.” (том 1 часть 1 глава XVII)

“Это самый рассеянный и смешной человек, но самое золотое сердце.” (том 2 часть 3 глава XXIV)

У Пьера золотое сердце, по мнению его лучшего друга Андрея Болконского:

“И такая высокая, небесная душа, этот молодой Безухов. ” (Друбецкая о Пьере, том 2 часть 1 глава II)

“. все те качества, которых не было у Пьера и которые ближе всего можно выразить понятием – силы воли. ” (том 1 часть 1 глава VI)

“. как это бывает с людьми, называемыми бесхарактерными. “ (том 1 часть 1 глава VI)

“. он, как говорится, не умел войти в салон и еще менее умел из него выйти, то есть перед выходом сказать что-нибудь особенно приятное. “ (том 1 часть 1 глава V)

“. ухватил Бориса за руку снизу с свойственною ему быстротой и неловкостью. “ (том 1 часть 1 глава XIII)

“. Пьер. неловко сидел посредине гостиной на первом попавшемся кресле, загородив всем дорогу. “ (том 1 часть 1 глава XV)

“Большая часть гостей, знавшая его историю с медведем, любопытно смотрели на этого большого, толстого и смирного человека, недоумевая, как мог такой увалень и скромник сделать такую штуку с квартальным.” (том 1 часть 1 глава XV)

Рассеянный и неловкий Пьер не умеет вести себя в высшем свете:

“. вся его рассеянность и неуменье войти в салон и говорить в нем. ” (том 1 часть 1 глава V)

“. мечтательного философствования (к чему особенно был склонен Пьер). ” (том 1 часть 1 глава VI)

Пьер Безухов является непрактичным человеком. Он не умеет управлять своими имениями и заниматься хозяйственными делами, поэтому его управляющий легко обманывает и обкрадывает его:

“. Пьер не имел той практической цепкости, которая бы дала ему возможность непосредственно взяться за дело, и потому он не любил его и только старался притвориться перед управляющим, что он занят делом. ” (том 2 часть 2 глава X)

“Кроме того каждый год главноуправляющий писал то о пожарах, то о неурожаях, то о необходимости перестроек фабрик и заводов. И так, первое дело, представившееся Пьеру, было то, к которому он менее всего имел способности и склонности — занятие делами.” (том 2 часть 2 глава X)

“. ту недостававшую Пьеру практическую цепкость. ” (том 2 часть 3 глава I)

При этом Пьер Безухов хорошо относится к своим слугам и редко ругает их:

“. Дурак! ск*тина! – закричал Пьер, что редко с ним случалось, ругая своего кучера. “

Пьер Безухов женится на развратной и пустой девушке Элен Курагиной. Их брак оказывается неудачным. Супруга не любит Пьера и обманывает его с другими мужчинами:

“Часто, глядя на ее успех в глазах старых и молодых мужчин и женщин, Пьер не мог понять, отчего он не любил ее. Да я никогда не любил ее, говорил себе Пьер; я знал, что она развратная женщина, повторял он сам себе, но не смел признаться в этом.” (том 2 часть 1 глава VI)

В 1812 г. во время Отечественной войны Пьер оказывается в плену у французов, оккупирующих Москву. Жизнь в плену меняет мировоззрение героя. Он обретает душевный покой, который безуспешно искал много лет:

“. Пьер почти не изменился в своих внешних приемах. На вид он был точно таким же, каким он был прежде. Так же, как и прежде, он был рассеян и казался занятым не тем, что было перед глазами, а чем‑то своим, особенным. ” (том 4 часть 4 глава XIII)

“Он долго в своей жизни искал с разных сторон этого успокоения, согласия с самим собою. и все эти искания и попытки обманули его. И он, сам не думая о том, получил это успокоение и это согласие с самим собою только через ужас смерти, через лишения и через то, что он понял в Каратаеве.” (том 4 часть 2 глава XII)

Спустя 6 лет брака, в 1812 г., Элен Безухова внезапно умирает. В 1813 г. Пьер женится на своей подруге детства Наташе Ростовой. В их счастливом браке рождается четверо детей:

“. Наташа вышла замуж ранней весной 1813 года, и у ней в 1820 году было уже три дочери и один сын. “

Это был цитатный образ и характеристика Пьера Безухова в романе “Война и мир”: описание внешности, характера и личности героя, его воспитания, занятий и т.д.