Облік в неприбуткових організаціях

До неприбуткових організацій відносять підприємства, організації, установи, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Згідно з нормами Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковими є не всі неприбуткові організації (далі – НПО), а тільки ті з них, які не є платниками податку на прибуток згідно з п. 133.4 ПКУ (п.п. 14.1.121 ПКУ). В такому випадку вони мають відповідати наступним вимогам:

• якщо вони створені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• їхні установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного Кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ – тобто на забезпечення мети і цілей діяльності такої організації. Не стосується бюджетних установ;
• їхні установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації ОСББ, та житлово-будівельні кооперативи. Не стосується бюджетних установ;
• якщо вони внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств за визначеною структурою:
  • (0031) – бюджетні установи;
  • (0032) – громадські об’єднання;
  • (0033) – політичні партії;
  • (0034) – творчі спілки;
  • (0035) – релігійні організації;
  • (0036) – благодійні організації;
  • (0037) – пенсійні фонди;
  • (0038) – спілки;
  • (0039) – асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
  • (0040) – житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок і такий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом);
  • (0041) – дачні (дачно-будівельні) кооперативи;
  • (0042) – садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
  • (0043) – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
  • (0044) – професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок;
  • (0045) – організації роботодавців та їх об’єднання;
  • (0046) – сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;
  • (0047) – кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
  • (0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим п. 133.4 ПКУ, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

  Не можуть бути НПО: кредитні спілки, відокремлені підрозділи (представництва, філії) нерезидентів (так як вони не є юрособами), об’єднання підприємств, якщо їх метою є комерційна діяльність.

  Також різновидом НПО є бюджетні установи / організації (школи, інтернати, університети, лікарні і т.д.). У цій статті бюджетні організації не розглядаються, оскільки для них існує окремий бухгалтерський облік.

  Існують такі найпоширеніші помилкові твердження щодо неприбуткових організацій:

  1. Неприбуткова організація не може здійснювати підприємницьку діяльність

  НПО мають право здійснювати підприємницьку діяльність, якщо профільним законом для конкретної НПО не встановлена відповідна заборона. І, звичайно, тільки якщо ця діяльність відповідає меті, для якої НПО була створена. Так, наприклад, згідно зі ст. 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» № 987 від 23.04.1991 р., релігійні організації для виконання своїх статутних завдань можуть засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільсько-господарські та інші підприємства, а також благодійні заклади, що мають права юридичної особи.

  В ПКУ щодо цього немає жодних обмежень. Головне, щоб, здійснюючи підприємницьку діяльність, НПО продовжувала відповідати вимогам з п. 133.4 ПКУ. Тобто не розподіляла ці доходи і використовувала їх тільки на цілі, визначені п.п. 133.4.2 ПКУ. У такому разі отримання підприємницьких доходів не призведе до порушення вимог п. 133.4 ПКУ й оподатковувати податком на прибуток такі доходи не доведеться. Такий підхід підтверджує Мінфін (див. лист від 06.02.2019 р. № 11210-09-5/3214).

  Загалом, такий підхід підтримують і податківці (лист ДФСУ від 07.03.2017 р. № 4673/6/99-99-15-02-02-18, лист ГУ ДФС у м. Києві від 16.03.2017 р. № 5414/10/26- 15-12-05-11).

  Податківці, зокрема, допускають здійснення НПО таких господарських операцій:

  • продаж власних основних засобів (лист ДФСУ від 13.04.2017 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15, БЗ 102.04);
  • надання приміщень в оренду, зокрема, проф спілкою (див. лист ГУ ДФС в Одеській обл. Від12.09.2018 р. № 3993/ІПК/15-32-12-01-04);
  • розповсюдження сувенірної (рекламної) продукції, надання платних послуг благодійною організацією — тільки на некомерційній основі (без мети отримання прибутку) для досягнення статутних цілей (див. листи ДФСУ від 16.07.2019 р.№ 3294/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 13.06.2018 р.№ 2593/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 28.11.2017 р.№ 2746/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
  • надання рекламних послуг, послуг з користування інфраструктурою багатоквартирного будинку ОСББ (лист ДФСУ від 13.06.2019 р. № 2707/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 09.11.2018 р.№ 4770/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

  Крім того, податківці дозволяють ОСББ виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (лист ДФСУ від 13.06.2019 р. № 2708/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Щоправда, у листі йдеться тільки про самозабезпечення ОСББ такою альтернативною електроенергією, але обмежень на її продаж, на нашу думку, теж бути не повинно.

  НПО також можуть бути засновниками підприємств, немає заборони на отримання дивідендів (див. листи ДФСУ від 15.08.2019 р. № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 21.03.2018 р. № 1154/6/99- 99-15-02-02-15/ІПК, лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 12.09.2018 р. № 3993/ІПК/15-32-12-01-04, лист ДФСУ).

  А ось, наприклад, приватна школа, що здійснює навчання на платній основі, не може бути НПО і має бути виключена з Реєстру (лист ДФСУ від 31.05.2019 р. № 2504/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

  Також не буде порушенням неприбуткового статусу отримання доходів неприбутковою організацією у вигляді відсотків від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, якщо такі кошти будуть використані для здійснення їхньої статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб.

  2. Неприбуткова організація не веде бухгалтерський облік

  Усі неприбуткові організації (як будь-які юрособи) зобов’язані вести бухгалтерський облік (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, далі — Закон про бухоблік).

  При цьому, наказ про облікову політику, кошторис (фінансовий план) є обов’язковими основами ведення бухгалтерського обліку НПО.

  Неприбуткові організації користуються загальними правилами НП(С)БО або МСФЗ, тобто можуть добровільно користуватися МСФЗ і звітувати. В наказі про облікову політику при цьому зазначають про вибір обліку за МСФЗ.

  Згідно з НП(С)БО 25, НПО складають скорочену фінансову звітність мікропідприємства у складі Балансу і Звіту про фінансові результати за формами № 1-мс і № 2-мс. Хоча за бажанням вони можуть подавати і повний комплект фінансової звітності.

  Водночас, згідно роз’яснення з Бази Знань (БЗ) 102.20.02 від 31.10.2019 р., Податківці стверджують, що НПО (крім малих і мікропідприємств) повинні подавати повний пакет фінзвітності у складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річних звітів (форми 1 — 5).

  НПО мають право застосовувати спрощений План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186, див. п. 2 цього наказу), або загальний План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291).

  Згідно з п. 7 П(С)БО 25 непідприємницькі товариства можуть:

  • обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
  • не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного здійснення;
  • поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

  Однак, в обліку неприбутківців все ж є особливості, а точніше, одна риса, яка притаманна фактично усім неприбутковим організаціям – цільове фінансування. Адже, як відомо, облік останнього регулюється спеціальними правилами при визнанні доходів (у НП(С)БО 15). До того ж, неприбуткові організації можуть користуватися спеціальними правилами з НП(С)БО 25 щодо «спрощеного» обліку для мікропідприємств (пп. 2 п. 2 та п. 7 р. І НП(С)БО 25).

  Наявність кошторису є важливою складовою бухгалтерського обліку.

  Цей документ має містити співставлення доходів і витрат НПО (джерела надходження, напрями використання отриманих доході з прив’язкою до статутної діяльності). Даний документ підтверджує відсутність розподілу доходу (прибутку) між учасниками та зв’язок доходів і витрат зі статутною діяльністю НПО.

  НПО складають і подають:

  • звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації;
  • фінансову звітність (на загальних підставах, тобто повну за НП(С)БО 1 або скорочену за НП(С)БО 25 – роз’яснення ДПС у 102.20.02 ЗІР);
  • Податкову декларацію з податку на прибуток, якщо була втрата статусу неприбутковості або якщо є виплати нерезидентам;
  • декларації з інших податків, якщо вони сплачуються, на загальних підставах.

  3. НПО не є платниками податку на додану вартість.

  Якщо за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій (операцій постачання товарів, робіт, послуг, що підлягають оподаткуванню) перевищує 1 млн гривень – виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.

  4. НПО не може мати прибуток та відповідне сальдо на рахунку 44 «Нерозподілений прибуток»

  Ключовою вимогою є не наявність прибутку, а його використання на статутні цілі або заплановане використання. Отже, доходи можуть перевищувати витрати, а залишок на субрахунку 441 бути може і це не загрожує втратою «неприбуткового» статусу (лист ДПС від 16.10.2019 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

  5. НПО не є платниками податку на прибуток, поки не порушать вимоги ПКУ щодо дотримання статусу неприбутковості

  НПО, виплачуючи дохід нерезидентам-юридичним особам за видами доходів, переліченими у пункті 141.4.1 ПКУ, можуть виступити податковими агентами щодо податку на репатріацію. Це можуть бути роялті, інжиніринг, послуги фрахту, добровільні пожертви та інші види доходів, перелічені у пункті ПКУ вище.

  Отже, НПО, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, подають до контролюючого органу разом зі Звітом про використання прибутків (доходів) неприбуткової організації Податкову декларацію з податку на прибуток із заповненням рядка 23 ПН Декларації та додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації. Інші показники Декларації не заповнюються, інші додатки до Декларації не подаються. Така декларація подається лише за результатами року.

  Якщо НПО перераховує кошти нерезиденту за товари, роботи, послуги, відсутні в переліку п. 141.4.1 ПКУ, жодного обов’язку сплатити податок не виникає.

  Ризики для статусу неприбутковості

  Деякі операції (назвемо їх ризиковими) можуть загрожувати тим, що організацію виключать з Реєстру неприбуткових. Через це вона втратить свій статус неплатника податку на прибуток і буде змушена звітувати і розраховувати податок на прибуток на загальних підставах.

  НПО, яка порушила «неприбуткові вимоги», у строк, передбачений для місячного Звітного періоду, повинна подати Звіт, нарахувати і сплатити податкове зобов’язання, розраховане відповідно до балансової вартості активів, використаних не за цільовим призначенням.

  У разі виявлення контролерами порушення, податкові зобов’язання нараховують не на суму операцій нецільового використання активів, а на суму всіх операцій, починаючи з місяця порушення. В такому разі не уникнути також штрафу згідно з п. 123.1 ПКУ, а можливо й пені.

  НПО, виключена з Реєстру у зв’язку із порушенням «неприбуткових» вимог, може знову зареєструватися «неприбутківцем» тільки з наступного року. А ось у разі добровільної розреєстрації таких обмежень немає.

  Серед операцій, які можуть спричинити втрату «неприбуткового» статусу, можна виділити такі:

  Здійснення витрат, не передбачених кошторисом. Пояснимо на прикладі ОСББ: Голова правління не має права витрачати кошти понад суми, зазначені у кошторисі. Аби здійснити такі витрати, необхідно обов’язково внести зміни до кошторису і затвердити їх на загальних зборах чи, принаймні, оформити окремим загальним рішенням зборів. Також у статуті може бути прописано поріг вартості договору для попереднього погодження на загальних зборах (ст. 10 Закону № 2866). Наприклад, договори понад певну суму потребують попереднього погодження на загальних зборах.

  Тобто, здійснивши перевитрати (витрати понад суми, затверджені кошторисом), правління фактично порушило б вимоги статуту ОСББ та Закону № 2866. Договір, укладений головою ОСББ понад кошторис, можуть визнати недійсним (Рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2017 р. у справі №910/11079/17). Тобто, здійснивши перевитрати (витрати понад суми, затверджені кошторисом), правління фактично порушило б вимоги статуту ОСББ та Закону № 2866. Договір, укладений головою ОСББ понад кошторис, можуть визнати недійсним (Рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2017 р. у справі №910/11079/17).

  Перевищення адміністративних витрат благодійної організації більше 20% доходу за рік

  Якщо фінзвітність благодійна організація складає за НП(С)БО 25: сума за Дт 92 за рік < 20% суми з рядка 2280 форми №2-мс.

  Якщо фінзвітність благодійна організація складає за НП(С)БО 1: сума з рядка 2130 ф. №2 < 20% суми рядків (2000 + 2120 + 2200 + 2220 + 2240) ф. №2.

  Розподіл доходів серед учасників (членів) організації

  Виплата матеріальної допомоги працівникам:

  • якщо неоподатковувана (матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування тощо, не входить до фонду оплати праці) – розподіл доходів і загроза для «непідприємницького» статусу;
  • Виняток: Якщо матеріальна допомога оподатковувана (яка входить до фонду оплати праці) не загроза для неприбуткового статусу.

  Таким чином, бухгалтерський облік у неприбуткових організаціях має певні особливості та вимагає дотримання загальновстановлених правил, що відповідають нормам профільного законодавства.

  Валерія Герасименко, консультантка, відділ податкового та юридичного консультування, KPMG в Україні

  Застосування КЕКВ: що зміниться з 1 січня

  Нещодавно Мінфін наказом № 636 1 вирішив змінити підхід щодо застосування КЕКВ для деяких видатків. Відразу заспокоїмо: суттєвих змін Інструкція № 333 2 не зазнала, але є багато нюансів, які варто розглянути детально.

  1 Наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» від 27.10.2020 р. № 636.

  2 Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

  Як розпоряднику чи одержувачу бюджетних коштів не помилитись при плануванні та здійсненні тих чи інших видатків? Впевнені — бухгалтер знає, де шукати відповіді на подібні запитання. Звертаємось до головної помічниці — Інструкції № 333.

  Адже саме цей документ допомагає правильно визначити, який КЕКВ застосовувати при здійсненні поточних та капітальних видатків.

  Протягом багатьох років розпорядники звикли сприймати цей документ виключно як довідник, в якому можна знайти правильну відповідь, оскільки в тексті Інструкції № 333, зокрема в главі 1, зазначено, що вона призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів.

  Але цього разу Мінфін вирішив трохи пом’якшити призначення цієї Інструкції та прибрав згадування про чітке розмежування видатків, залишивши лише згадку про розмежування.

  При цьому, як і раніше, основна мета економічної класифікації видатків — забезпечити єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

  Отже, наразі Мінфін наказом № 636 вирішив змінити підхід щодо застосування КЕКВ для деяких видатків. Відразу заспокоймо: суттєвих змін Інструкція № 333 не зазнала. Більша частина унесених коректив та уточнень до неї спрямована на забезпечення відповідності її норм вимогам чинного законодавства. Важливо те, що зміни щодо застосування КЕКВ розпорядникам необхідно враховувати вже зараз, тобто в цьому році на етапі планування видатків за кошторисом на 2021 рік.

  Це тому, що зміни до Інструкції № 333 наберуть чинності з 01.01.2021 р.

  Та не будемо гаяти часу, переходимо до справи та детально пояснимо всі нововведення.

  По-перше, привертає увагу те, що нарешті Мінфін виключив такі терміни, як «активне» та «пасивне» мережеве обладнання, залишивши лише загальний термін «мережеве обладнання». Це вже давно слід було зробити. Адже така термінологія в Інструкції № 333 тільки збивала с пантелику бухгалтера.

  Отже, відтепер, для того щоб правильно запланувати видатки на придбання мережевого обладнання, розпоряднику достатньо керуватись загальними правилами для розмежування такого обладнання.

  Так, у разі придбання комплектувальних виробів і деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп’ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з’єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо); мережевого обладнання (патч-панелей, конекторів, роз’єднувачів, шаф тощо) слід застосовувати КЕКВ 2210 (п.п. 8 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333).

  Натомість якщо плануєте придбати мережеве та телекомунікаційне обладнання, яке можна розглядати як окремий об’єкт ОЗ, тоді видатки на його придбання плануйте за КЕКВ 3110 (п.п. 10 п.п. 3.1.1 Інструкції № 333).

  Єдина згадка про пасивне обладнання залишилась в п.п. 13 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

  А тому за КЕКВ 2240 здійснюйте видатки на оплату пасивного обладнання (монтажних шаф, монтажних коробів, кабелеводів, кабелів, з’єднувачів, розеток, кріплень, комутаційних панелей тощо), якщо зазначене обладнання є невід’ємною частиною послуг.

  По-друге, з переліку видатків, передбачених за КЕКВ 2240, Мінфін виключив ті видатки, які належать до адміністративних послуг.

  Нагадаємо, що адміністративна послуга — це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону (п. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. № 5203-VI).

  Це стосується видатків на реєстрацію транспортних засобів та оформлення прав водія.

  Відтепер такі видатки слід здійснювати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Це й не дивно. Адже саме за цим кодом установи здійснюють видатки зі сплати податкових, неподаткових та інших платежів на безповоротній основі (включаючи плату за адміністративні послуги). Крім того, з переліку видатків, закріплених за КЕКВ 2240, відтепер виключено видатки на оплату таких адміністративних послуг, як:

  • отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави;

  • реєстрація в Державному реєстрі правочинів;

  • реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна.

  З огляду на те, що зазначені видатки є різновидом адміністративних послуг, зрозуміло, що здійснювати їх необхідно за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

  Інші зміни, внесені до Інструкції № 333, не такі вже й суттєві. Адже вони переважно спрямовані на виправлення застарілих формулювань, раніше наведених у цій Інструкції. Оскільки деякі видатки в цьому документі були вжиті неправильно термінологічно, Мінфін провів роботу над помилками та виправив стилістичні помилки, змінивши формулюваннях деяких витрат.

  Наприклад, яскравим прикладом є зміна видатків з оплати послуг із вивезення відходів, їх утилізації та знешкодження на термін «поводження з відходами», оскільки саме така термінологія вживається в законодавстві.

  Не секрет, що плутанина в Інструкції № 333 саме із правильним вживанням цих термінів збивала з пантелику при застосуванні КЕКВ для оплати таких послуг.

  Також уточнення внесено до КЕКВ 2240 стосовно оплати палітурних послуг (раніше було — палітурні роботи). Справа в тому, що при укладанні договору на надання послуг з переплетення документів вживають саме такий термін, як палітурні послуги, а не палітурні роботи. Та й формулювання «роботи» у коді, який має назву «Оплата послуг», було зовсім «не в тему».

  Крім того, до Інструкції № 333 додано деякі видатки, про які раніше взагалі у цьому документі не було ніякої згадки. Та це й не дивно, адже в сучасних умовах з’являються нові види діяльності та послуг, щодо яких бюджетні установи є замовниками (споживачами).

  Тому сподіваємось, що завдяки змінам, внесеним до Інструкції № 333, при укладанні договорів з постачальниками установам не доведеться сперечатись щодо зручних формулювань предмету договору.

  Тож розглянемо зміни, які стосуються застосування окремих КЕКВ.

  Для наочності наведемо інформацію про зміни у таблиці нижче.

  КЕКВ, суть змін

  2113 «Суддівська винагорода»

  п.п. 2.1.1.3 п.п. 2.1.1

  Мінфін додав новий КЕКВ 2113, за яким можна здійснювати видатки на виплату:

  1) суддівської винагороди за встановленими посадовими окладами; надбавки за вислугу років; доплати за перебування на адміністративній посаді в суді, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;

  2) допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної відпустки;

  3) вихідної допомоги у разі виходу у відставку.

  Зазначимо, що поява окремого КЕКВ для виплати суддівської винагороди пов’язана з вимогами ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус судів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII. Саме в цій статті передбачено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

  Тож у зв’язку з цим нещодавно економічна класифікація видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11, була доповнена новим кодом видатків — 2113 «Суддівська винагорода». Зазначені зміни до економічної класифікації було внесено наказом Мінфіну від 15.10.2020 р. № 615

  2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»

  п.п. 4 п.п. 2.2.1

  Уточнення стосується планування та здійснення видатків установами (організаціями), які не мають медичного кабінету чи пункту. Так, Мінфін уточнив, що за цим КЕКВ здійснюють:

  • видатки на придбання аптечок та їх поповнення (у тому числі дорожніх);

  • видатки на придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, якщо установа (організація) не має медичного кабінету чи пункту.

  Як бачимо, по суті у плануванні таких видатків нічого не змінилося. Законодавець лише змінив формулювання цієї норми в Інструкції № 333.

  Детальніше про те, як таким установам (організаціям) правильно придбавати та обліковувати будь-які вироби медичного призначення чи дезінфекційні засоби, ми розповідали в статті «Маски, рукавички, антисептики: КЕКВ + бухоблік» 3 .

  А от що стосується установ (організацій), які мають медичний кабінет чи пункт, то для них все залишилось без змін. Вони, як і раніше, планують та здійснюють видатки на придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»

  п.п. 10 п.п. 2.2.1

  Відтепер за цим КЕКВ також дозволяється придбавати продукти харчування з метою використання у навчальному процесі. Це уточнення цілком доречне. Адже за цим КЕКВ установи також здійснюють придбання реактивів, хімікатів, біопрепаратів, насіння, добрив тощо (у тому числі для науково-дослідних робіт, наукових цілей, лабораторних досліджень (випробувань) та навчального процесу).

  Але, як і раніше, придбання продуктів харчування для лікувально-профілактичних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти та інших установ (організацій) здійснюють за КЕКВ 2230 «Продукти харчування»

  2230 «Продукти харчування»

  п.п. 1 п.п. 2.2.3

  Мінфін узагальнив перелік закладів освіти, які здійснюють планування видатків на придбання продуктів харчування. Тож по суті при здійсненні таких видатків для закладів освіти (а саме загальноосвітних навчальних закладів, дитячих будинків, дитячих дошкільних установ, профтехучилищ, вищих закладів освіти) нічого не змінилося

  2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»

  абз. 1 п.п. 1 п.п. 2.2.4

  Відтепер за цим КЕКВ можна планувати оплату послуг сторонніх фахівців, незалежно від того, є такі фахівці юридичними особами чи фізичними особами — підприємцями

  абз. 7 п.п. 1 п.п. 2.2.4

  Цілком справедливе уточнення внесено стосовно оплати палітурних послуг (раніше було — палітурні роботи). Оскільки при укладанні договору на надання послуг з переплетення документів вживають саме такий термін, як палітурні послуги, а не палітурні роботи.

  До того ж замовники при визначенні предмету закупівлі відповідно до ДК 021:2015 4 використовують аналогічний за назвою код 79971200-3 «Палітурні послуги». Тож, впевнені, завдяки унесеним змінам до Інструкції № 333 предмет договору на надання послуг з переплетення документів (палітурних послуг) відтепер буде співпадати з кодом згаданого класифікатора. Начебто дрібниця, але все ж таки менше буде питань з боку Казначейства на етапі реєстрації зобов’язань за таким договором

  4 Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

  абз. 9 п.п.1 п.п. 2.2.4

  Майте на увазі: за цим КЕКВ відтепер не слід планувати видатки на оплату таких адміністративних послуг, як:

  • отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави;

  • реєстрація в Державному реєстрі правочинів;

  • реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна.

  Це пов’язано з тим, що зазначені видатки є різновидом адміністративних послуг. Отже, здійснювати їх з 01.01.2021 р. слід за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»

  абз. 10 п.п.1 п.п. 2.2.4

  Розширено перелік видатків, що здійснюють за цим КЕКВ. Зокрема, оплату послуг, що надаються у сфері управління державними деривативами, та оплату послуг з відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах також слід здійснювати за КЕКВ 2240

  абз. 12 п.п.1 п.п. 2.2.4

  Мінфін уточнив, що за цим КЕКВ здійснюють оплату послуг та відшкодування витрат, пов’язаних із наданням безоплатної правової допомоги.

  Зазначимо, що під безоплатною правовою допомогою розуміють правову допомогу, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Таку допомогу надають у формі надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Нині порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р. № 3460-VI

  абз. 13 п.п.1 п.п. 2.2.4

  Доповнено перелік послуг, які установи оплачують за цим КЕКВ. Зокрема, оплату послуг, пов’язаних із розробкою дизайну інформаційних стійок, президій, сцени, інших тимчасових споруд, установи можуть здійснювати за КЕКВ 2240

  п.п. 3 п.п. 2.2.4

  За цим КЕКВ відтепер слід планувати не тільки оплату послуг з харчування на період проведення того чи іншого заходу, але й оплату кейтерингових послуг.

  Що це за послуги? Це послуги з організації доставки, приготування та подачі їжі в тому місці, яке вказав замовник. До складу основних кейтерингових послуг включають:

  • приготування та доставку готових страв у зазначене місце;

  • приготування та подачу страв безпосередньо на місці проведення заходу;

  • подачу страв та напоїв;

  • послуги обслуговуючого персоналу (кухари, прибиральники, офіціанти та інші);

  • оренду посуду, меблів, декорацій, освітлювальних приладів та інших атрибутів.

  Тож установи, в яких відсутнє обладнання, необхідне для приготування їжі, або ж обслуговуючий персонал, можуть укладати договір на надання кейтерингових послуг. У такому разі для планування зазначених витрат та оплати таких послуг слід застосовувати саме КЕКВ 2240.

  А ось детальніше про те, як установі-замовнику здійснювати закупівлю кейтерингових послуг, можна дізнатись в окремому документі, який нещодавно розробив Мінекономрозвитку. Маємо на увазі Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджені наказом Мінекономрозвитку від 30.10.2020 р. № 2208

  п.п. 5 п.п. 2.2.4

  Зверніть увагу: за цим КЕКВ відтепер не слід планувати видатки на оплату таких адміністративних послуг, як:

  • реєстрація транспортних засобів;

  • оплата оформлення прав водія.

  Це пов’язано з тим, що зазначені видатки є різновидом адміністративних послуг.

  Тож установам, які придбали транспортний засіб, видатки за зазначені послуги слід планувати на 2021 рік за КЕКВ 2800.

  Відмітимо, що, як і раніше, за КЕКВ 2240 установи здійснюють такі видатки щодо транспортних засобів:

  • проведення експертної оцінки транспортних засобів;

  • технічний огляд транспортних засобів;

  • навчання на курсах водіїв;

  • медичний огляд водіїв (у тому числі водіїв транспортних засобів спеціального призначення).

  З огляду на це, решту видатків, з якими стикаються установи при реєстрації транспортних засобів, а саме: послуги з реєстрації (перереєстрації) авто (у тому числі й за бланк свідоцтва), сплата податків і зборів (наприклад, пенсійного збору), відтепер слід здійснювати за КЕКВ 2800.

  А ось за номерні знаки по-старому доведеться сплачувати за КЕКВ 2210 (п.п. 16 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333)

  п.п. 12 п.п. 2.2.4

  Доповнено перелік видатків, які установи здійснюють при оплаті послуг з технічного обслуговування обладнання та адміністрування програмного забезпечення. Зокрема, це оплата послуг з технічного обслуговування та ремонту офісної техніки та післягарантійного обслуговування програмного забезпечення систем баз даних

  п.п. 14 п.п. 2.2.4

  Мінфін уточнив, що за цим КЕКВ можна планувати та здійснювати оплату послуг з поводження з відходами, у тому числі біовідходами, відходами із вмістом дорогоцінних металів або шкідливих речовин тощо (крім послуг, які відносяться до комунальних послуг).

  Таке уточнення має суттєве значення, оскільки раніше Інструкція № 333 дозволяла за цим КЕКВ здійснювати оплату послуг із вивезення відходів, їх утилізації та знешкодження. Тоді як при поводженні з відходами варто керуватись саме термінологією Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (ср. ).

  Так, у цьому Законі визначено, що поводженням з відходами є дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Як бачимо, такі операції з відходами, як збирання, перевезення, утилізація тощо, є складовими частинами терміна «поводження з відходами».

  При цьому, як і раніше, оплату інших комунальних послуг, у тому числі послуг з поводження з побутовими відходами, установи здійснюють за КЕКВ 2275

  п.п. 20 п.п. 2.2.4

  Мінфін розширив перелік витрат, які установи оплачують за цим КЕКВ. Зокрема, за КЕКВ 2240 здійснюють:

  • оплату (відшкодування) витрат експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків і потерпілих, які залучаються органами досудового розслідування, органами прокуратури, судом або органами, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення;

  • оплату інших послуг (винагороди) експертів, спеціалістів, перекладачів;

  • оплату послуг з доставки померлих на судово-медичну експертизу

  п.п. 32 п.п. 2.2.4

  Доповнено перелік витрат, які установи можуть оплачувати за цим КЕКВ. Зокрема, відтепер витрати на оплату послуг за проведення акредитаційної процедури установи також здійснюють за КЕКВ 2240

  п.п. 33 п.п. 2.2.4

  Мінфін доповнив перелік витрат, які установи-закупівельники сплачують за організацію та проведення тендерів. Зазначимо, що в цьому році Держказначейство у своєму листі від 20.03.2020 р. № 16-06-06/5514 розглядало питання щодо визначення КЕКВ для виплати централізованій закупівельній організації винагороди за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. Але відповіді у цьому листі фахівці так і не надали.

  Відтепер це питання врегульовано в Інструкції № 333. Отже, за КЕКВ 2240 здійснюють видатки на виплату винагороди за організацію та проведення тендерів в інтересах замовників відповідно до законодавства.

  Разом із тим видатки на проведення торгів із закупівлі товарів, робіт та послуг (а саме: видатки на розробку і розсилання документації конкурсних торгів, запрошення до участі в процедурах закупівель та підготовці засідань комітету з конкурсних торгів із закупівлі товарів, робіт і послуг тощо) здійснюють за відповідними КЕКВ бюджету залежно від економічної суті платежу. Тоді як оплату послуг сторонніх фахівців (адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, фізичних осіб — підприємців, юридичних осіб та суб’єктів господарювання) зі створення та розміщення рекламної та інформаційної продукції здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»

  2260 «Видатки та заходи спеціального призначення»

  п.п. 5 п.п. 2.2.6

  Доповнено перелік видатків та заходів спеціального призначення. Відтепер за цим КЕКВ також дозволено здійснювати видатки на придбання та супроводження автоматизованої системи спеціального призначення

  2274 «Оплата природного газу»

  п.п. 2.2.7.4 п.п. 2.2.7

  Мінфін поставив крапку у вирішенні питання оплати вартості замовленої потужності, яку постачальники природного газу включають до кінцевої вартості природного газу.

  Аналогічну думку щодо можливості включення до кінцевої вартості природного газу вартості замовленої потужності Мінекономрозвитку висловив у листі від 30.09.2019 р. № 3304-04/39989-07 «Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства».

  Отже, за КЕКВ 2274 установи оплачують природний газ, включаючи оплату послуг з розподілу природного газу, зберігання, постачання та транспортування (у тому числі оплату потужності)

  2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм,

  не віднесені до заходів розвитку»

  п.п. 11 п.п. 2.2.8.2

  У зв’язку з реформою вищої освіти застаріла термінологія Інструкції № 333 відредагована. Тож за цим КЕКВ видатки здійснюють заклади фахової передвищої та вищої освіти відповідно до нормативно-правових актів

  2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»

  п.п. 7 п.п. 2.4.1

  Мінфін уточнив, що до поточних трансфертів належать видатки на надання субсидій, дотацій, поточних трансфертів юридичним особам, іншим бюджетам, грантів юридичним та фізичним особам. У зв’язку з цим перелік видатків, що здійснюють за цим КЕКВ, доповнено грантами, що надаються на безоплатній та безповоротній основі для реалізації проєктів

  2730 «Інші виплати населенню»

  п.п. 16 п.п. 2.5.3

  У зв’язку з реформою вищої освіти застаріла термінологія Інструкції № 333 відредагована. Тож за цим КЕКВ здійснюють видатки на пільговий проїзд студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти

  п.п. 19 п.п. 2.5.3

  Мінфін уточнив перелік видатків, що здійснюють за цим КЕКВ. Зокрема, це стосується видатків на виплату різного виду допомог сім’ям та державної соціальної допомоги різним верстам населення

  2800 «Інші поточні видатки»

  пп. 4, 13, 14 п. 2.6

  Мінфін змінив перелік видатків, що здійснюють за цим КЕКВ. Зокрема, до інших поточних видатків відтепер також відносять:

  • виплату роялті (плату (винагороду) за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності);

  • відшкодування моральних збитків та майнової шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду (незалежно від того, чи не визначено рішенням суду сутності платежу);

  • оплату витрат виконавчого провадження;

  • виплати за державними деривативами та видатки, пов’язані із здійсненням правочинів із державними деривативами, у тому числі сплату комісійних зборів, комісійної винагороди банку при купівлі, обміні (конвертації) валютних коштів та комісійних витрат банків-кореспондентів, штрафів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, сплата яких пов’язана із здійсненням платежів за державними деривативами

  3160 «Придбання землі та нематеріальних активів»

  Уточнення стосується планування та здійснення видатків на придбання землі та нематеріальних активів. Так, Мінфін уточнив, що за цим КЕКВ здійснюють придбання нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми та використовуються підприємством, установою (організацією) в процесі її господарської діяльності більше року, а саме:

  • право на користування природними ресурсами та право на знаки для товарів і послуг, крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

  • авторські та суміжні права (літературні, художні та музичні твори, відеофільми, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, програми для комп’ютерної техніки, бази даних тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

  Разом з тим із переліку зазначених активів виключено виплату роялті, тобто періодичні відрахування, які за договором сплачує ліцензіат за право користування предметом договору — винаходом, патентом, виданням книги, прокатом кінофільму, постановкою п’єси, виконанням авторської музики тощо

  3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»

  п.п. 3 п.п. 3.2.1

  У зв’язку з реформою вищої освіти застаріла термінологія Інструкції № 333 відредагована. Тож за цим КЕКВ здійснюють капітальні видатки заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи відповідно до нормативно-правових актів

  Як бачимо, зміни, внесені до Інструкції № 333, не назвеш суттєвими, але їх багато та вони почнуть працювати з 01.01.2021р.

  Цей матеріал допоможе вам швидко зорієнтуватись в оновлених вимогах Інструкції № 333 та не помилитись при застосуванні КЕКВ.