Тема художнього твору
5 клас
(від грец. thema – те, що лежить в основі, покладено в основу) – це те, про що розповідає письменник.
Наприклад: Тема оповідання А. Лотоцького «Михайло-семиліток» – боротьба киян проти печенігів.
Композиція – зумовлена змістом побудова художнього твору, розміщення і співвідношення всіх його частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів.
Сюжет (від франц. sujet – тема, предмет) – пов’язані між собою події, у яких розкриваються характери персонажів і розв’язуються суперечки між ними.
початок твору, де читач знайомиться з місцем подій, персонажами тощо. Це частина твору, розміщена до події, яка є зав’язкою твору. Іноді експозиція може бути відсутньою.
подія, з якої починає розгортатися дія оповідання.
Кульмінація
(від лат. culmen – вершина) – це момент найбільшої напруги, особливо загострених суперечностей у житті героїв.
остання подія, яка завершує низку подій оповідання.
Сюжетні елементи оповідання А. Лотоцького «Михайло-семиліток»
змалювання облоги Києва печенігами
2. Зав’язка (зачин) – це епізод, з якого починається твір
ворожбит підбурює віддати князенка в заклад
3. Розвиток дії – це перебіг подій, описаних у творі
розповідь про підступний план печенігів, роздуми князя, народне віче
Михайло-семиліток постає перед киянами в силі та сяйві своєї величі та рятує місто від печенігів
5. Розв’язка – це завершальний момент твору
останнє слово Михайлика до киян та його зникнення
Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.
© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.
✅Що таке експозиція в літературі? Визначення і приклади
Читаючи літературний твір, ми часто не звертаємо увагу на те, що він складається з безлічі елементів, які в сукупності утворюють сюжет.
Кожна частина книги утворює інтригу, яка змушує нас перегортати сторінки і дочитувати написане до кінця. Першим вступним елементом практично в будь-якому творі є експозиція.
Вона хоч і не впливає на розгортання подій, але дозволяє нам зрозуміти характери персонажів і життєві обставини, в яких вони знаходяться.
Що означає слово «експозиція»?
Термін «експозиція» походить від латинського слова expositio, що в перекладі означає «виклад, виставляння напоказ».
Під цим поняттям ховається розстановка героїв, демонстрація причин і обставин, які передують початку подій.
Тобто автор «виставляє напоказ» вихідні відомості про персонажів і дозволяє зрозуміти ситуацію, в якій формувалися їхні характери.
Що таке експозиція?
Простими словами, експозиція – це вступ до твору. Її може і не бути в сюжеті, але якщо вона все-таки є, то грає важливу роль в розкритті особистісних якостей персонажів і суспільного середовища, в якій вони перебувають.
З її допомогою читачеві вдається зрозуміти, що собою представляє той чи інший герой, де він живе, чим займається, що його оточує. В експозиції може описуватися природа місцевості, обстановка в будинку, роки життя персонажа, що передували сюжетом, і багато іншого.
Такий вступ може розташовуватися на самому початку твору або слідувати за розв’язкою, а його розмір варіюється від декількох рядків або одного розділу до чверті книги. Чим більше оповідання, тим більше уваги в ньому приділяється всіляким дрібницям і тонкощам характерів персонажів.
Часто в експозиції розкривається певна передісторія, завдяки якій можна в повних фарбах усвідомити всю подальшу суть подій.
Які бувають види експозиції?
Вибір розташування експозиції багато в чому залежить від авторського задуму твору. По суті, виділяють три види вступу, які розміщуються в різних місцях книги.
Пряма експозиція (найбільш поширена) зустрічається на початку подій, тобто письменник дає читачеві необхідну інформацію про героїв, а потім переходить до викладу решти сюжету. Завдяки подібному побудови твору вдається зберегти хронологічну послідовність подій.
Затримана експозиція може розташовуватися в центрі твору, що дозволяє автору підігріти цікавість читача і пограти з його уявою. Спочатку в книзі описується якась історія, а тільки після цього ми отримуємо можливість познайомитися з героями і їх життєвими обставинами. Зворотну експозицію розміщують в кінці книги.
Найчастіше подібним засобом користуються в детективних романах, де важливу роль відіграє необхідність збереження інтриги до останніх сторінок.
Крім основних видів експозиції, в деяких романах зустрічається так звана “міжісторія”, коли окремі описи зустрічаються протягом усього сюжету.
Приклади експозиції в літературі
Знайти експозицію в різних творах досить просто, адже до неї відносяться будь-які описи персонажів і обставин. Наприклад, в «Мертвих душах» Гоголя вона знаходиться після зав’язки і в кінці твору. Спочатку автор описує побутову та історичну обстановку свого оповідання, а в закінченні розкриває характер основної діючої особи – Чичикова.
У романі «Як гартувалася сталь» використовується пряма експозиція, тобто на самому початку твору Микола Островський описує сцени з дитинства Павки Корчагіна, його шкільні проблеми, роботу в кубової, а тільки після цього приступає до зав’язки.
Якщо розглядати приклади за обсягом експозиції, то досить великий вступ можна знайти в п’єсі «Гроза» Олександра Островського. Занурення у світ «темного царства» тут ведеться протягом усього 1-го акту і частково зачіпає 2-ий акт.
Серед творів, що мають коротку експозицію, можна виділити оповідання «Спілка рудих» Конан Дойля, де вступу присвячено всього кілька перших рядків, або казку «Ріпка», в якій зав’язці передують тільки три слова: «Посадив дід ріпку».
Таблиця з поясненнями на тему: “Експозиція в літературі: Визначення та ілюстрації”
| Аспект | Визначення та функції | Приклади та цікаві факти |
|---|---|---|
| Основне визначення | Експозиція – це вступна частина твору, де автор представляє головних персонажів, обставини та середовище, в якому відбуваються події. | – |
| Функція | Встановлення контексту історії, допомагає читачеві зрозуміти основний фон та сетинг. | – |
| Види експозиції | Пряма (автор прямо пояснює обставини) та непряма (читач дізнається про обставини через дії та діалоги персонажів). | Пряма: пояснення історії родини у “Гордості та упередженні” Джейн Остін. Непряма: розуміння характеру Гамлета через його дії та слова. |
| Важливість у сюжеті | Встановлює основу для подальшого розвитку сюжету та конфліктів. | – |
| Експозиція у різних жанрах | Важлива в усіх жанрах, але особливо в детективах та фантастиці, де світ твору часто відрізняється від реального. | Фантастика: “Гаррі Поттер” Джоан Роулінг – введення у світ чарівництва. Детектив: “Вбивство в Східному експресі” Агати Крісті – представлення персонажів та обставин злочину. |
| Техніки в експозиції | Опис, діалог, внутрішні думки персонажів, листи, щоденники, спогади. | “Дон Кіхот” Сервантеса – використання описів та діалогів для введення головного героя та його світу. |
Висновок
Експозиція в літературі відіграє критичну роль у створенні основи для розуміння історії, персонажів та середовища. Вона може бути виконана різними способами, але завжди має на меті залучити читача, надати необхідний контекст і встановити тон для всієї історії.
Ефективна експозиція є ключем до залучення уваги читача та створення інтригуючої основи для подальшого розвитку сюжету.