Конфедерація — це країна або утворення, схоже у своїй пірамідальній структурі на федерацію, але з не таким могутнім центральним урядом. Конфедерація може складатися з країн-членів, що тимчасово делегують свій суверенітет, які у своїх повноваженнях можуть вважатися цілком суверенними і залишають право на вихід.

Етимологія: лат., той, що входить до спілки, об'єднання У феодально-кріпосницькій Польщі учасники конфедерацій. Держави, що входять до складу конфедерації.

Теократична монархія (грец. theokratia — влада Бога) — форма правління, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках церкви, наприклад, Ватикан.

Федера́ція (лат. foederatio — об'єднання, союз, спілка, імперія) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави.

Ознаки конфедерації 1. Відсутність загальної для всієї конфедерації території і державного кордону. 2. Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.

Конфедера́ція (лат. confœderatio) — політичний союз, кожний член якого зберігає незалежність. Форма державного або соціального устрою. Конфедеративна держава має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації …