Кут загострення (β) – це кут, укладений між передньою поверхнею різця і головною задньою поверхнею різця. Величина цього кута впливає на міцність ріжучої частини інстру- менту і на відвід тепла від ріжучої частини різця.

β – кут загострення – кут між передньою і задньою поверхнями різця. δ – кут різання – кут між передньою поверхнею різця і площиною різання. Кути в плані вимірюються в основній площині (рис.

Після визначення головного переднього кута і головного заднього кута підраховують: кут різання – по формулі δ = 90°- γ; кут загострення – по формулі β = 90°-α-γ.

Головний задній кут α – це кут, що утворюється між головною задньою поверхнею і площиною різання. Кут загострення β – це кут, що утворюється між передньою і задньою поверхнями різця.

До елементів робочої частини належать передня поверхня 1, якою сходить стружка, головна 4 і допоміжна 5 задні поверхні, головне 2 і допоміжне 3 різальні ребра та вершина різця 6.

Передньою гранню називається поверхня різця, по якій сходить стружка. Головна і допоміжна задні грані різця звернені до оброблюваної заготовки.

Кут загострення вибирається залежно від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення: для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун ) — 70 °; для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза ) — 60 °;