Нафта

На́фта — горюча корисна копалина; складна суміш вуглеводнів різних класів із невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук.

Зміст

Загальні відомості

За хімічною природою і походженням близька до природних горючих газів, озокериту та асфальту. Іноді всі горючі копалини об’єднують під назвою петролітів і відносять до більшої групи каустобіолітів — горючих мінералів біогенного походження, які містять також антрацит, вугілля буре, вугілля кам’яне, сланці, торф. Нафта утворюється разом із газоподібними вуглеводнями на глибині понад 1,2–2 км; залягає на глибинах від десятків метрів до 5–6 км. На глибинах понад 4,5–5 км переважають газові та газоконденсатні поклади з незначною кількістю легких фракцій. Максимальну кількість покладів нафти розташовано на глибині 1–3 км. Поблизу земної поверхні нафта перетворюється на густу мальту, асфальт та інші сполуки (бітумінозні піски й бітуми).

Характеристика

Фізичні властивості

Густа масляниста рідина, від світло-бурого до чорного кольорів.

Середня молекулярна маса — 220–300 г/моль (рідко 450–470). Густина — 0,65–1,05 г/см 3 (нафта густиною нижче 0,83 — легка; 0,831–0,860 — середня; вище за 0,860 — важка).

Температура застигання — від -60 до +30 °С (залежить переважно від умісту в нафті парафіну та легких фракцій).

В’язкість — від 2 до 266 мм 2 /с для різних нафт (визначають за температурою та фракційним складом нафти, умістом смолисто-асфальтенових речовин).

Хімічний склад

Нафта — суміш близько 1 000 речовин, з яких більшість — рідкі вуглеводні (понад 500 або 80–90 мас. %) та гетероатомні органічні сполуки (4–5 мас.%), переважно сірчисті (близько 250), азотисті (понад 30) і кисневі (близько 85), а також металоорганічні сполуки (переважно ванадієві та нікелеві).

• розчинені вуглеводневі гази (від десятих часток до 4 %);
• вода (від слідів до 10 %);
• мінеральні солі (головним чином хлориди, 0,1–4 000 мг/л і більше);
• розчини солей органічних кислот;
• механічні домішки (частинки глини, піску, вапняку).

• вуглеводні парафінові (30–35, рідше 40–50 об’ємних %);
• нафтенові (25–75 %);
• ароматичні (10–20, рідше до 35 %);
• змішаної (гібридної) будови (парафіно-нафтенові, нафтено-ароматичні тощо).

У нафті виявлено понад 50 хімічних елементів. Основні, %: вуглець 80–88; водень 11,0–14,5; сірка 0,01–6 (рідко до 8); кисень 0,005–0,7 (рідко до 1,2); азот 0,001–1,8.

У нафті також присутні, %: ванадій (10-5–10-2), нікель (10-4–10-3), хлор (від слідів до 2·10-2 %).

Основу технологічної класифікації нафти складає поділ за вмістом сірки:

• клас I (до 0,5% S) — малосірчисті;
• клас II (0,5–2 % S) — сірчисті;
• клас III (понад 2% S) — високосірчисті.

Технологічні властивості

Нафта — легкозаймиста рідина, температура спалаху від -35 до +120 °С (залежить від фракційного складу і вмісту в ній розчинених газів). Питома теплота згоряння (нижча) — 43,7–46,2 МДж/кг. Нафта розчинна в органічних розчинниках, за звичайних умов не розчиняється у воді, але може утворювати з нею стійкі емульсії.

Для відділення від нафти води і розчинених у ній солей та газів проводять зневоднення, знесолювання та дегазацію нафти.

Походження

Походження нафти і газу є дискусійним у геології від 16 ст. Вирішення проблеми походження нафти і формування її родовищ дозволить обґрунтовано підходити до пошуку та розвідки нафтових родовищ, оцінювання їхніх запасів.

Родовища

Поклади нафти у світі

Світові розвідані запаси нафти оцінювали

нерозвідані — 52–260 млрд т.

У 20 ст. спостерігалася тенденція росту розвіданих запасів, у 21 ст. вони скорочуються.

За даними ОПЕК, станом на 2018 найбільше доведених запасів нафти (включно з нетрадиційними родовищами) є у

• Венесуелі (25,5 % загальносвітових запасів);
• Саудівській Аравії (22,4 %);
• Ірані (13,1 %);
• Іраку (12,2 %);
• Кувейті (8,5 %);
• Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ; 8,2 %).

Запаси першої десятки країн на 2018 (млрд барелів):

• Венесуела — 302,81;
• Саудівська Аравія — 267,03;
• Канада — 175,00;
• Іран — 155,60;
• Ірак — 145,02;
• Кувейт — 101,50;
• ОАЕ — 97,80;
• РФ — 80,00;
• Лівія — 48,36;
• Нігерія — 36,97.

Багато країн не оприсутнюють даних своїх запасів.

Великі нафтогазоносні осадові басейни приурочені до внутрішньоплатформних, внутрішньоскладчастих, складчастоплатформних та крайових прогинів, а також до периокеанічних платформних областей. Родовища нафти виявлено на всіх континентах (окрім Антарктиди) і на значних площах акваторій. У світі відомо понад 30 тисяч родовищ нафти, з них 15–20 % — газонафтові. Близько 85 % світового видобутку нафти дають 5 % родовищ.

Поклади нафти в Україні

У межах України виділяють 4 нафтогазоносні провінції: Дніпровсько-Прип’ятську; Балтійсько-Переддобруджинську; Карпатську; Причорноморсько-Північно-Кавказько-Мангишлацьку. Наприкінці 20 ст. початкові потенційні ресурси нафти України оцінювали в 1,33 млрд т, газового конденсату — 376,2 млн т. Державним балансом запасів корисних копалин України враховано понад 130 родовищ нафти і понад 150 родовищ газового конденсату. Розвіданість початкових потенційних ресурсів нафти складала 33,0 %, газового конденсату — 37,0 %; ступінь виробленості — відповідно 21,6 % та 15,9 %.

Станом на 2000 Державним балансом України враховувалося 320 родовищ вуглеводневої сировини, 138,283 млн т нафти, 1 118 млрд куб. м³ газу, 79 483 тисяч т конденсату.

Станом на 2019 балансові (видобувні) запаси нафти складають 99 986 тисяч т, із них у розробці — 82 325 тисяч т.

Додатково

Серед основних дискусійних питань щодо походження нафти: про походження «природної нафти» як комплексу газоподібних, рідких і твердих вуглеводних сполук, вторинний характер залягання нафтових бітумів і відсутність у нафті залишків вихідної органічної тканини. Донедавна не було єдності думок у питанні про органічне чи неорганічне походження нафти. Більшість геологів підтримують думку про наявність двох механізмів утворення нафти: органічного — із залишків живої матерії та неорганічного — з еманацій верхньої мантії Землі. Ці механізми мають вагомі геологічні та хімічні підтвердження.

Література

1. Довідник з нафтогазової справи / За заг. ред. В. С. Бойка, Р. М. Кондрата, Р. С. Яремійчука. Львів : Місіонер, 1996. 620 с.
2. Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу : в 2 т. Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. Т. 1. 551 с.
3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
4. Mabro R. Oil in the 21st century: Issues, Challenges and Opportunities. Oxford : Oxford University Press, 2006. 351 p.
5. Бойко В. С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ. 4-те вид., допов. Київ : Міжнародна економічна фундація, 2008. 484 с.
6. Vassiliou M. Historical Dictionary of the Petroleum Industry. 2nd ed. Lanham : Rowman & Littlefield, 2018. 593 p.
7. Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів : ФОП Халіков Р. Х., 2019. 302 с.
8. Мінеральні ресурси України. URL: http://minerals-ua.info/#team
9. Erdöl // Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe. URL: https://www.bgr.bund.de/DE/Themen/Energie/Erdoel/erdoel_node.html
10. OPEC Share of World Oil Reserves, 2018 // Organization of the Petroleum Exporting Countries. URL: https://www.opec.org/opec_web/en/data_graphs/330.htm

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Бойко В. С. Нафта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Нафта (дата звернення: 23.02.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

§ 35. Нафта

Нафта — густа масляниста рідина чорного, темно-коричневого чи зеленувато-бурого кольору. Буває також майже білою та прозорою. Нафта — це суміш різних рідких речовин. Вона містить розчинений газ. Від інших рідин нафту можна відрізнити за особливим запахом (вона пахне гасом).

Нафта легша за воду. Вона не розчиняється у воді й плаває на її поверхні.

Нафта легко займається і горить жовтувато-тьмяним кіптявим полум’ям. Під час горіння нафти виділяється в півтора раза більше тепла, ніж під час горіння найкращого кам’яного вугілля. У природі нафта залягає переважно глибоко в землі (мал. 10). Інколи вона просочується на поверхню землі, утворюючи нафтові калюжі.

В Україні про нафту знають з давніх часів. Нафтовий промисел у Прикарпатті є одним з найстаріших у Європі. Нафту видобували тоді досить простим способом: копали колодязі й з них відрами вичерпували нафту.

Зараз у місцях, де знаходять нафту, ставлять нафтові вишки. За допомогою спеціальних машин у землі бурять глибокі отвори — свердловини. Як тільки свердловина досягає нафтоносного шару, нафта сама піднімається на поверхню землі. Іноді зі свердловин вириваються нафтові фонтани. Якщо нафта не піднімається, її викачують помпами. Нафту широкими трубами транспортують у сховища, а з них — на нафтопереробні заводи. Частину нафти перекачують у залізничні цистерни, танкери. Таким способом її доставляють у міста, до яких не прокладено нафтопроводи.

Нафта — цінна корисна копалина. Її називають «чорним золотом». З неї виробляють бензин, гас, дизельне пальне та інше паливо. Нафту застосовують для виготовлення й інших корисних продуктів: вазеліну, мазуту, парафіну, мастил. На хімічних заводах із нафтопродуктів виготовляють штучний каучук, фотоплівку, пластмаси, гуму, ліки та багато іншого (мал. 11).

Про нафту в Україні відомо ще з тринадцятого століття. Почали видобувати її ще 300 років тому на Прикарпатті. Спочатку нафту діставали з глибини 4-6 метрів. Корисну копалину використовували для освітлення приміщень, а також як мастило. Через це, можливо, називали її «маззю».

• 1. Де в природі є родовища нафти?
• 2. Як видобувають нафту?
• 3. Що виготовляють з нафти?

• 2. Нафта вилилася з бака і загорілась. Її почали гасити водою, але нафта продовжувала горіти. Поміркуйте і скажіть, чому нафту, яка горить, не можна загасити водою.