Оксидами називаються складні речовини, до яких входять два елементи, один з яких Оксиген. Осно́вні оксиди — це оксиди, яким відповідають основи. Осно́вними оксидами є, наприклад, Na2O, K2O, CaO, MgO. Амфотерними називають такі оксиди, які взаємодіють як з кислотами, так і з основами, утворюючи сіль і воду.

Оксиди є найпоширенішими сполуками на Землі: до цього класу належить вода, пісок, вуглекислий газ, оксид алюмінію та оксид заліза, які є основою багатьох мінералів, тощо.

Оксидами називають складні речовини, які складаються з двох хімічних елементів, одним з яких є Оксиген. В оксидах хімічний елемент Оксиген має валентність ІІІІ, ступінь окиснення -2.

Розчинні у воді основи називаються лугами. Оксиди, гідрати яких є основами, називають основними оксидами. До них належать, в основному, оксиди I і II валентних металів. Загальна формула основ — Me n ( OH ) n , де n — валентність елемента.

1. Основні оксиди, утворені лужними і лужноземельними металами, взаємодіють з водою, утворюючи розчинні у воді основи — луги.

Окси́ди (також застаріле о́кисли) — неорганічні бінарні сполуки, до складу яких входить кисень у ступені окиснення -2. В таких сполуках кисень може зв’язуватися лише з менш електронегативними елементами, тобто з усіма, окрім фтору (такі сполуки вважаються фторидами кисню). Відомі …