Опіковий шок – процес, що виникає в організмі під впливом термічної травми при порушенні механізмів ауторегуляції, які стають не здатними підтримати нормальний кровотік у життєво важливих органах.

Опіковий шок – це стан організму, який виникає внаслідок поверхневих і глибоких опіків площею 15 % і більше і характеризується порушенням життєво важливих функцій організму, гемодинаміки, дихання, обмінних і нейрогуморальних процесів. Клініка опікового шоку.

Цей стан виникає при поверхневих опіках, якщо ними зайнято більше 30 % тіла у дорослих; при глибоких опіках (3-4-й ступенів) — більше 10 % тіла у дорослих і 5 % у дітей; у ослаблених осіб із супутніми захворюваннями може розвиватися при глибоких опіках 3 % поверхні тіла.

охолодження обпечених ділянок, накладання асептичної пов'язки, іммобілізація ліктьової вени, введення кровозамінників та сольових розчинів, препаратів які впливають на реологічні властивості крові, термінова госпіталізація машиною швидкої допомоги.

На основі отриманих даних нами зроблено висновки, що найбільш загрозливими ускладненнями опікової хвороби є поліорганна недостатність, яка зумовлена вкрай тяжкою інтоксикацією, а також пневмонія, токсичний гепатит, гостра серцева недостатність та сепсис.

Ступінь опіків опіки першого ступеня: відбувається порушення епідермального шару, шкіра червона, трохи здулася; опіки другого ступеня: з'являються пухирі та спостерігається відшарування шкіри; опіки третього ступеня: спостерігається некроз тканин, шкіра стає білою, утворюється кірка; є також опіки четвертого ступеня.

Опіковий шок — вид шоку в людини, при якому виникає загроза для життя внаслідок дії опікових чинників. Найвизначнішими патофізіологічними механізмами у виникненні опікового шоку є гіповолемія та больовий синдром. У комбустіології важливим у практичному плані є діагностика …