Поздовжня плоскостопість – це деформація стопи, при якій відбувається зниження висоти поздовжнього склепіння. Кістки скелета стопи, що з'єднані між собою численними зв'язками, створюють єдине за формою утворення, що нагадує арку. Опорними ділянками є: ззаду – бугор п'яти, а спереду – головки плеснових кісток.

Другий ступінь супроводжується болем при швидкій ходьбі. Якщо вчасно не почати лікування, то почне розвиватися важка форма. Третій ступінь — найвищий рівень плоскостопості, який проявляється через вроджений дефект.

Ноги болять постійно по всій довжині — до стегон та сідниць, можливий розвиток супутніх патологій у вигляді артрозу, деформації хребта та появи суглоба Шарко. Значно зростає навантаження на хребет, внаслідок чого порушується працездатність і стає неможливою навіть короткострокова ходьба у звичайному взутті.

Двобічна поперечна плоскостопість – це деформація стопи, при якій з'являється опущення поперечного зводу. Це може призвести до вальгусної деформації великого пальця (hallux valgus), коли він відхиляється назовні.

Саме тому з плоскостопістю не беруть в армію: високі фізичні навантаження під час служби можуть призвести до травм хребта. Якщо не лікувати плоскостопість, деформація стоп посилюється, з'являються п'яткові шпори, хворобливі кісточки на великих пальцях, мозолі тощо.

Розбіжність між першим пальцем і плеснової кісткою виражається в ступенях плоскостопості: 1 ступінь – кут розбіжності менше 20 градусів; 2 ступінь – кут до 35 градусів; 3 ступінь – більше 35 градусів.

Поздовжня плоскостопість 2 ступеня спостерігається у 24% населення з діагнозом ущільнення склепіння стопи. У більшості випадків базовою причиною розвитку даного виду деформації є поганий …