РИБОНУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ (РНК) (лат. acidum ribonukleinicum) — органічні біополімери, які входять до складу всіх живих клітин і складаються з великої кількості рибонуклеотидів, з'єднаних між собою 3ў,5ў-фосфодіефірними зв'язками.

Рибонуклеїнова кислота, РНК — клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що замість урацила містить тимін).

Основна функція іРНК — зняття інформації з ДНК і перенесення її до місця синтезу білка — на рибосоми.

Її роль полягає в генетичному кодуванні інформації, що міститься в ДНК, та її передачі до того місця, де відбувається безпосередній синтез білків. Рибосомна РНК. Це найпоширеніша з усіх рибонуклеїнових кислот.

Ма́трична рибонуклеї́нова кислота́ (мРНК, менше-вживаний синонім — інформаційна РНК або іРНК) — тип РНК, що відповідає за перенесення інформації про первинну структуру білків від ДНК до місць синтезу білків.

Послідовність нуклеотидів «кодує» інформацію про різні типи РНК: кодуючі — матричні (мРНК) — та некодуючі — рибосомні (рРНК), транспортні (тРНК), каталітичні та інші. Всі ці типи РНК синтезуються на основі ДНК у процесі транскрипції.

Що таке РНК людини? РНК – рибонуклеїнова кислота, одна з трьох молекул, що містяться в клітинному ядрі. Вона бере участь у кодуванні та вираженні генів.