Зброя наступу: які західні танки, БМП і БТР допоможуть українській армії

Бронетехніка, і перш за все ударні танкові групи, маневрені БМП, а також бронетранспортери, прозвані “таксі до лінії фронту”, – один з головних факторів, який робить можливим будь-який наступ у сучасній високоінтенсивній війні.

“Броня” дозволяє не лише проривати ворожі укріпрайони та знищувати вогневі точки супротивника, а й зберігати при цьому життя бійців штурмових груп. Атака без бронетехніки, вважається, не лише має менше шансів на успіх, а й майже гарантовано призведе до більшої кількості втрат серед штурмовиків, навіть за умови виконання задачі.

Українське військово-політичне керівництво з кінця весни 2022-го заявляло про те, що для контрнаступу проти росіян лише піхоти недостатньо – потрібна артилерія та бронетехніка з достатньою вогневою міццю.

І якщо артилерію західні союзники почали давати з травня (нехай і в кількостях, достатніх лише для стримування “вогневого валу” росіян), то із західною бронетехнікою, яку можна вважати “атакувальною”, було важче – ЗСУ могли розраховувати лише на радянські танки чи БМП, які ще залишалися у країнах НАТО.

Тому села на Херсонщині десантникам доводилося штурмувати на легко- або взагалі неброньованих Humvee.

Утім, ситуація почала змінюватися в останні тижні – і ось вже у ЗСУ очікують на легендарні американські БМП Bradley, є всі шанси отримати німецькі танки Leopard-2 і все більше говорять про перспективи передачі основного танка армії США Abrams.

Яка ж техніка може допомогти українській армії не лише в обороні, а й в наступі?

M2A2 ODS Bradley

6 січня офіційно стало відомо про те, що США передадуть Україні 50 БМП Bradley.

Пізніше стало відомо, про яке саме покоління цих бойових машин йде мова (їх виробляють вже сорок років й існує багато різновидів Bradley) – ЗСУ отримують модифікацію M2A2 ODS.

ODS розшифровується як “Operation Desert Storm” – це машини, які американці модернізували після операції “Буря в пустелі”.

“Це потужна машина поля бою. Це повноцінна БМП – не MRAP (Машини з захистом від мін. – Ред.), не СБА (Спеціальний броньований автомобіль). Це машина, яка призначена для доставки піхоти до поля бою, прикриття вогневими засобами, знищення всіх типів сухопутних цілей і, при необхідності, тримати удар супротивника”, – пояснював в ефірі на каналі “Мілітарний” керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут.

Автор фото, defence.gov

Загалом Bradley розроблялися для протистояння радянським БМП-1 та БМП-2, тож їхня броня на певних відстанях повинна витримувати удар 30-мм автоматичних гармат, якими оснащені вироблені в СРСР БМП, а також великокаліберних кулеметів на зразок КПВТ, ДШК, НСВТ.

“Власне озброєння дозволяло як ефективно знищувати танки за рахунок комплексів TOW і TOW-2 (Важкі ракетні протитанкові комплекси. – Ред.), так і за рахунок 25-мм гармати Bushmaster з відстані півтора кілометра ефективно пробивати броню БМП-1 і БМП-2″, – додавав Тарас Чмут.

За його словами, зараз на російсько-українській війні у Bradley саме той супротивник, проти якого їх розробляли свого часу – радянські бойові машини.

Однак треба розуміти, що радянські та новіші російські БМП мають потужніше озброєння та нижчий профіль, що робить їх менш помітними на полі бою у порівнянні з досить високими Bradley. При цьому у радянських машин гірший огляд для екіпажу, гірша броня та електроніка.

“Найцінніше в Bradley, звичайно, не ПТРК TOW-2, не 25-мм гармата і броня, що тримає 30 мм снаряди і РПГ. Хоча машину довго модернізували для виживання саме на передку: кевларовий підбій, перенесення боєкомплекту вниз і назад, сталеві накладки, автоматична система пожежогасіння, збільшення ваги до 30+ тонн за рахунок броні з позбавленням можливості плавати, новий 600-сильний двигун. Найважливіше – нічний канал у водія, тепловізор у командира та тепловізійний канал у комбінованому прицілі в навідника. Плюс лазерний далекомір, навігатор і цифрова радіостанція”, – вважає військовий оглядач Кирило Данильченко.

“Тобто Bradley має значну перевагу в пошукових можливостях, у супроводі цілі, у збереженні ситуативної поінформованості через радіоканал і навігатор порівняно зі своїми пострадянськими “побратимами”, – додає він.

Крім того, в комплекті цих американських БМП йдуть “Джавеліни”, які можуть використовувати піхотинці, коли буде помічено ворожу бронетехніку (попередньо спішившись).

“Це техніка, на якій можна йти в наступ. На відміну від “мрапів”, на яких ми йшли на Херсонщині, або від всього “зоопарку”, з яким йшли на Харківщині. Але так само це техніка, на якій можна і стримати наступ, що зараз актуально на сході і в напрямку Запоріжжя. І можливо, в перспективі, на жаль, на півночі”, – резюмував Тарас Чмут.

Leopard-2

11 січня польський президент Анджей Дуда оголосив про передачу Україні роти (14 машин) танків Leopard-2.

Це основний бойовий танк (тобто машина з потужною гарматою і бронею, здатна виконувати різні задачі на полі бою) розроблявся у 1970-х у Німеччині також з прицілом для протидії радянським супротивникам – “Леопарди” мали стримувати радянські танки, які б проривалися до Західної Європи у разі Третьої світової війни.

Автор фото, kmweg.com

На озброєнні Бундесверу Leopard-2 з 1979 року і у вигляді різних модифікацій залишається головним танком німецької армії і одним з наймасовіших в арміях країн НАТО.

На думку більшості оглядачів, українська армія має шанс отримати Leopard-2 у версії 2A4, яка вироблялася з 1985 по 1992 рік.

“Причиною, чому саме версія Leopard 2A4 – банальна. Лише ця версія танка є у достатній кількості у строю та на складах можливих донорів. Зокрема Фінляндія має на складі 100 танків у цій версії, Іспанія – 108 Leopard 2A4 у строю (а також певна кількість на складі), Польща – 126, Німеччина мінімум 55 Leopard 2A4 на складі та понад 16 в аналогічному статусі у Норвегії та 36 у строю”, – пише видання “Defense Express”.

Сама ж ця бойова машина вважається досить сучасною як для танка з понад 30-річним стажем.

“Треба зазначити, що попри умовний рівень 90-х років, Leopard 2A4 вже має й тепловізори, й цифрову систему управління вогнем та всі інші особливості, якими відрізняються сучасні танки. І до цих ознак – лише за певними компонентами у РФ й доволі обмежено – наблизились лише на рівні середини 2010-х років, і навіть це висловлювання скоріш за все доволі комплементарне”, – додають у “Defense Express”.

Серед сильних сторін Leopard-2 також потужна 120-мм гармата Rh-120, яка завдяки згаданій цифровій системі наведення може вести вогонь на ходу на відстані до 5 км.

А броня башти з елементами титану та вольфраму може захистити від підкаліберних танкових снарядів радянського зразка на відстані до 1,5 км.

Водночас, ця німецька техніка, як і багато інших західних зразків, є досить дорогою в обслуговуванні – через це Польща у 2000-х ледь не відмовилася від закупівлі додаткових танків цього типу.

“Можна довго сперечатися, багато це чи мало танкова рота. Звичайно ж, на перший погляд, цього мало. Що ці 10 танків за умов реального бою. Але важлива не кількість, а прецедент. Адже там, де перша танкова рота, там і друга. А де друга там і. батальйон”, – пише військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір” Олександр Коваленко.

AMX-10 RC

Французький бронеавтомобіль з потужною 105-мм гарматою ще називають “колісним танком”, але через слабку броню таке визначення все ж помилкове – до танків броня AMX-10 RC все ж не дотягує.

Утім, це мобільний вогневий засіб, який здатний вести зустрічний бій. Під час Війни у Перській затоці на початку 1990-х досить успішно використовував ці бронеавтомобілі, зокрема і проти танків (зокрема Т-72 радянського виробництва, яких багато і на фронтах в Україні).

“За своєю концепцією AMX-10RC – це машина для мобільної “війни патрулів”, для зустрічного бою без підготовки, коли перевага у дальності виявлення ворога завдяки сучаснішим засобам спостереження та значно більший калібр має визначальну роль”, – пишуть автори Defense Express.

Зараз французька армія взяла на озброєння більш новітні бойові розвідувальні машини Jaguar, тож AMX-10 RC списують, що і зробило можливою їхню передачу ЗСУ.

Проблемою, утім, є те, що вони використовують специфічні 105-мм снаряди, які вироблялися лише для її гармати і не уніфіковані з іншими калібрами армій НАТО. Утім, на складах французької армії мають залишатися ще достатньо боєприпасів до AMX-10 RC.

“Це не та зброя, яка змінює правила гри, але у цих бронемашин є своя ніша і тактична потреба”, – пояснює оглядач Кирило Данильченко.

“У противника зростає кількість швидко навчених частин на техніці з консервації, яку доведеться зупиняти та знищувати, попри те, що техніка ця далека від сучасної броні та динамічного захисту. Отже, 105-мм “таблетка” буде корисна. Саме тому AMX-10 RC їдуть на фронт в Україні”, – додає він.

Marder

Німецька БМП Marder фактично є аналогом американських Bradley – обидві бойові машини створювалися для боротьби проти радянських БМП та іншої бронетехніки.

І Marder має достатньо потужне озброєння для таких цілей.

“У Marder це 20-мм нестабілізована гармата Rheinmetall Mk 20 RH-202, яка має шалений темп стрільби у 800-1000 пострілів за хвилину. Але… на практиці вогонь з неї ведеться короткими чергами, а не шляхом “заливання” ворога вогнем. 20-мм боєприпас дозволяє пробивати у лобовій проекції всю легку бронетехніку радянського типу: БМП-1/2, всі БТРи та БМД”, – пише Defense Express.

Що ж до броні більш новітніх вже російських БМП-3 та БМД-4М, то тут вже питання має вирішитися на полі бою.

Самі ж Marder очікуються в ЗСУ у варіанті модернізації A3.

“Чудова оптика — приціл командира може вказувати цілі для навідника та повертати башту у бік загрози, тепловізор у навідника, тепловізор у командира, тепловізор на ПТРК Milan, прилад нічного бачення у мехвода”, – дає свою характеристику Кирило Данильченко.

“У будь-яку погоду на дистанції до 2000 метрів “Куниці” (Переклад слова Marder з німецької. – Ред.) з кінця 80-х років мали вирішальну перевагу в ідентифікації та супроводі цілі перед своїми радянськими побратимами. Бути в змозі ефективно воювати вночі і не могти цього робити – теж критична різниця”, – відзначає оглядач.

FV103 Spartan

Британський гусеничний бронетранспортер Spartan вже перебуває у ЗСУ – з відкритих джерел відомо, що таких машин в української армії вже кілька десятків.

Ці броньовики дуже швидкі (по трасі вони можуть їхати на швидкості до 90 км/год).

“Як на такий компактний БТР з довжиною корпусу в 5,16 метрів, Spartan має доволі пристойний рівень захисту: товщина алюмінієвого корпусу – 60 мм, лобові деталі витримують влучання куль 14,5 мм з дистанції 200 м, борт та корма – захищають від уламків снарядів і мін та вогнепальної зброї ворога”, – описує британські машини Defense Express.

Саме тому “Спартани” ще називають “таксі до лінії фронту”.

Недоліком тут є тільки невелика кількість десанту, який вони можуть перевозити – лише 4 бійця. З іншого боку, саме це дозволило Spartan отримати компактні розміри.

Крім того, ці БТР можуть спеціалізуватися на “доставці” спеціалізованих команд: спецпризначенців, розвідників, аеророзвідки.

“По суті, британський FV103 Spartan – це така собі компактна “танкетка”, призначена скоріше для ролі “броньованого таксі” для доставки на фронт. Але мала кількість десанту натомість компенсована швидкістю руху та рівнем захисту”, – додають у Defense Express.

Challenger 2

Утім, звісно, що головною зброєю атаки були і залишаються танки, а саме важкі основні бойові танки, як згаданий Leopard.

І тут для ЗСУ все більше позитивних новин, адже після німецьких “Леопардів” ЗСУ можуть розраховувати на британський основний танк Challenger 2.

На службі у британській армії вони з 1998 року і мають певні особливості у порівнянні з німецьким Leopard та американським Abrams.

Перш за все мова про снаряди.

“Challenger 2 потребує своїх боєприпасів, як бронебійно-підкалібрних, так і осколково-фугасних, включно з унікальними HESH – бронебійно-фугасними снарядами. Останні дозволяють доволі ефективно знищувати укріплення та легкоброньовану техніку противника на дальностях до 8 км, що приблизно на 3-5 км більше за можливості підкаліберних боєприпасів, а також виводи з ладу танки противника за рахунок значних пошкоджень без пробиття броні”, – описує британський танк Defense Express.

Також він має особливу броню, особливості якої британські виробники намагаються тримати у секреті.

“Щодо системи управління вогнем, то звісно мова йде про цифрову систему, командирську панораму, тепловізори, лазерні далекоміри й все інше, що є стандартним для сучасних танків. Для розуміння, навіть у механіка водія є тепловізійна камера заднього ходу. Також треба відзначити високу швидкість перенесення вогню, башта на 360 градусів обертається лише за 9 секунд. Для Т-72 цей показник складає від 20 секунд”, – додають у Defense Express.

“Передача навіть ротного комплекту в 12 танків для ЗСУ – це уже суттєвий крок для Великої Британії. Для якої зараз послати бойову групу навіть в 15 танків для підтримки “східного флангу” НАТО – уже небувалого масштабу маневр”, – відзначає військовий оглядач Іван Киричевський.

M1 Abrams

Зрештою, є ще одна знакова бойова машину, яку поки що Україні не передають, але більшість українських військових оглядачів вважають, що рано чи пізно це все ж станеться.

Мова про американський основний бойовий танк M1 Abrams – найбільш поширений танк в армії США.

Багато в чому він нагадує німецький Leopard-2 – вони фактично мали одного попередника, який спільно розробляли американські та німецькі конструктори.

Так само американський та німецький танки мають аналогічні 120-мм гармати.

Та й головна мета, під яку створювався Abrams така сама – протистояння з радянськими танками.

Автор фото, defense.gov

“Вогнева потужність машин ідентична, система управління вогнем, за рахунок новіших пакетів оновлення Abrams може вважатися кращою, але не факт, що ЗСУ отримають останні версії M1A1. Рівень бронювання американської машини цілком можливо вважати кращим за Leopard 2A4”, – порівнюють Abrams та Leopard-2 у Defense Express.

Окрім того, Abrams стоїть на озброєнні польської армії і підготовка українських екіпажів цілком може відбуватися там.

Як би там не було, прецедент передачі німецьких та британських важких бойових машин цілком може повторитися.

І загалом парк атакувальної бронетехніки, яка скоро має опинитися в ЗСУ, зростає досить стрімко (з останнього – шведські БМП Strf 90 з 40-мм автоматичною гарматою).

Утім, проблемою такого “зоопарку” різної західної техніки є саме її різнорідність.

“Проблема, що ці машини не нові, а вживані. Це означає, що вони сипляться. Запчастини подекуди неможливо знайти. А її треба ремонтувати і обслуговувати: від мастил до якоїсь деталі, яка зламалася і її немає”, – нарікав у згаданому ефірі Тарас Чмут.

А оглядач Володимир Кухар попереджає, що навіть таких кількостей, які має отримати Україна, замало у світлі масштабу мобілізації в Росії (нехай і на застарілій техніці).

“Нам дадуть БМП. Америка дасть 50, Німеччина 40. БМП може не лише транспортувати бійців, але й брати участь у боях. 90 БМП – це приблизно 90 відділень або 30 взводів або 10 рот. Тобто за призначенням ними можна укомплектувати “аж” цілу бригаду”, – писав він на початку січня.

“Або можна використовувати БМП як допоміжний вогневий засіб. Так тепер часто використовують танки, яких теж не вистачає. Розподілити по три на роту чи батальйон і тонким слоєм розмастити по довшій лінії фронту. БМП нам необхідно не сотню, а багато сотень”, – додавав він.

Утім, альтернатив, крім західної техніки, в української армії все одно немає.

Росія поспішатиме перехопити ініціативу на фоні новин про майбутні постачання нам західної броні, резюмував у фейсбуку ще один військовий оглядач фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков.

“Поспішати значить робити помилки і кидати в бій сили без належної підготовки та забезпечення. Це у свою чергу створює основу для нашої успішної оборони і переходу до контрнаступу після успішного освоєння західної допомоги”, – пише він.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на нашTelegramабоViber!

Також на цю тему

Грецький вогонь: РПГ, автомати, ракети. Як Афіни підтримують українську армію

Надіславши автомати, РПГ та некеровані ракети, Греція вже увійшла до довгого списку країн, які надали військову підтримку Україні. Ця підтримка не надто помітна, проте в сукупності це значний внесок у справу перемоги українців.

На сьогодні майже всі країни-члени ЄС і НАТО тією чи іншою мірою надали військову підтримку Україні в її боротьбі з російською армією. Хоча найбільшу громадську увагу привернула передача Словаччиною батареї ЗРК С-300ПМУ та постачання США та Великобританією ПТРК Javelin і NLAW, багато інших країн також зробили свій внесок.

Однією з таких країн стала Греція, яка зобов’язалася надати військову допомогу Україні вже 27 лютого. Допомога включала 20 тисяч автоматів Калашникова, 815 одноразових ракетних установок РПГ-18 та невідому кількість 122-мм некерованих ракет. Незабаром після цього в Україну було відправлено щонайменше два літаки з озброєнням і боєприпасами, тому ця зброя вже використовується проти російських військ.

Фокус переклав новий розбір аналітиків Стейна Мітцера та Йоста Оліманса, авторів військового блогу Oryx, присвячений постачанню грецького озброєння для ЗСУ.

Друзі греки. Як Еллада підтримує українську армію

Із того часу Грецію неодноразово згадували як можливе джерело додаткових систем озброєння для української армії.

Зокрема, Греція має у своєму розпорядженні величезний арсенал зброї радянського виробництва, з якою українські війська вже знайомі (на відміну від більшості західних типів озброєнь, що їх постачають нині). Серед них — ЗРК С-300ПМУ-1, “Тор-М1” і 9К33 “Оса”, а також реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), бойові броньовані машини (ББМ) та інше обладнання. Безперечно, з цієї причини США розглядали Грецію як потенційне джерело радянської зброї, яка могла б негайно надійти на озброєння.

Аналогічні плани будувалися й щодо Кіпру про постачання ЗРК “Бук-М1” і “Тор-М1”. Тим не менш, на початку квітня грецький уряд офіційно відмовився від постачання такого озброєння на тій підставі, що він ставить під загрозу власну обороноздатність країни, а пізніше підтвердив відсутність намірів надсилати додаткове військове обладнання в Україну.

Хоча заяви грецького уряду напевно розчарували Україну, у якої мало інших можливостей придбати далекобійніші ЗРК типу “Тор” і “Бук”, Греція ризикує серйозно послабити свої позиції проти Туреччини, втративши сучасну зброю типу “Оси” й “Тор-М1”. США пообіцяли виплатити компенсацію країнам, які вирішать постачати Україні висококласну зброю, або тимчасово розгорнути в цих країнах американське озброєння. Але насправді дуже мало західних систем можуть замінити ті, що нині використовуються в Греції. Грецькі збройні сили не змогли б дозволити собі придбати нові системи через обмежене фінансування, а постачання запасних систем зі США, як очікується, викличе запеклі заперечення з боку Туреччини.

Греція є єдиною країною НАТО, яка експлуатує ЗРК “Тор”. Утім, Польща, Болгарія та Румунія також мають значну кількість систем 9К33 “Оса” і тому є розумнішими джерелами такого озброєння.

Зокрема, С-300ПМУ-1 є одним із найцінніших активів Греції (принаймні, на папері). С-300ПМУ-1, які Греція отримала від Кіпру в результаті кіпрської ракетної кризи наприкінці 1990-х років, буксируються напівпричепами КрАЗ-260Б, на відміну від важчих гусеничних машин або вантажівок МАЗ-543М, які часто використовують у зв’язці із С-300. Розгортання одних лише радарних систем ПМУ-1 може зайняти до двох годин, що значно знижує їхню тактичну мобільність і наражає ці системи на загрозу з боку російських БПЛА. Україна вже переконалася в цьому на власному досвіді, втративши в перші дні війни 12 напівпричіпних пускових установок 5П851А, які використовуються зі ЗРК С-300ПТ.

Грецька батарея С-300ПМУ-1, яка зараз розміщена на острові Крит

Хоча постачання близько 20 тисяч автоматів Калашникова, 815 РПГ-18 і 122-мм некерованих реактивних снарядів для РСЗВ БМ-21 або RM-70 не дотягують до постачань важчого озброєння, ця зброя все ж таки становить певний інтерес. Наприклад, історія того, як Греція отримала 20 тисяч автоматів АК, щонайменше інтригує.

За домайданного уряду Януковича Україна прагнула заробити на тіньових угодах зі зброєю, не особливо цікавлячись покупцями. Коли грецька влада отримала інформацію про те, що судно “Нур-М”, яке йшло під прапором Сьєрра-Леоне до пункту призначення в Туреччині, насправді перевозило озброєння, призначене для Сирії або Лівії, невідомо, якій стороні в цих країнах призначалася зброя. Тому анонімний український чиновник заявив, що про угоду проговорився не хто інший, як Росія.

Вантаж із 56 контейнерів зі зброєю, включаючи 20 тисяч автоматів АК, донедавна перебував під арештом у Греції. Таким чином, завадивши Україні експортувати цю зброю, Греція повернула її в Україну, де її використовують у війні проти російської армії замість нескінченних громадянських воєн у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Ще десять років тому ніхто й не міг подумати про таке.

Три місяці Великої війни. Розгром ворога під Києвом, ленд-ліз та битва за Донбас

Крім різних типів російських систем ППО, Греція також має різноманітний арсенал інших систем озброєння радянського виробництва, включаючи модернізовані бойові машини піхоти БМП-1А1 “Ост”, більше сотні 122-мм РСЗВ РМ-70, протитанкові керовані ракети (ПТУР) 9М111 “Ф та 9М133 “Корнет”, а також гармати ЗУ-23. Усі ПТРК, крім “Корнета”, були отримані із запасів колишньої НДР, а це означає, що Греція має запросити дозвіл Німеччини на їх передачу Україні. Оскільки Україна вже отримала значну кількість БМП-1 з Польщі та Чехії, а також сотні БТР із кількох інших країн, дозвіл Німеччини буде не найбільшою перешкодою, проте це постачання може вважатися надмірним.

Рішення грецького уряду не постачати додаткове озброєння, зокрема ЗРК, безперечно, розчарує Україну. Однак це цілком очікувано з огляду на весь контекст ситуації. Надіславши автомати, РПГ і некеровані ракети, Греція вже увійшла до довгого списку країн, які надали військову підтримку Україні. Ця підтримка не надто привертає увагу громадськості, але разом зробить значний внесок у справу українців.

РПГ — що це таке? Розшифровка, визначення, переклад

Абревіатура РПГ в російській мові може означати як мінімум дві абсолютно не пов’язані один з одним речі.

По-перше, це російський варіант абревіатури RPG, яка розшифровується як Role Playing Game, то є «рольова гра». Сьогодні це, як правило, комп’ютерні ігри, мультиплеєрні, де герої спілкуються в режимі онлайн.

По-друге, це РПГ «ручний протитанковий гранатомет», який по-англійськи хоч і має схожу скорочена назва, однак розшифровується зовсім інакше: Rocket-propelled grenade. Це зброя дозволяє стріляти по танках з плеча піхотинця спеціальними важкими снарядами.

Ви дізналися, звідки походить слово РПГ, його пояснення простими словами, переклад, походження і сенс.