Урочистий — сповнений величі; який викликає почуття піднесеності, небуденності.
урочистий
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | урочистий | урочиста |
| Родовий | урочистого | урочистої |
| Давальний | урочистому | урочистій |
| Знахідний | урочистий, урочистого | урочисту |
ЗАГАЛОМ, присл. 1. У цілому, разом; повністю.
донька
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Давальний | доньці | донькам |
| Знахідний | доньку | доньок |
| Орудний | донькою | доньками |
| Місцевий | на/у доньці | на/у доньках |
Виплетений з лози виріб для зберігання чи перенесення чогось українською мовою звуть кошик, набагато рідше – корзина. Тож краще казати кошик квітів. Читач Володимир із Полтави просить пояснити, де ставити наголос у слові корисний. Сучасний літературний наголос – на другому складі: корисний.
М. Н. О. П. Р. С. Т. У. Ф. Х. Ц. Ч. Ш. Щ. Ь. Ю. Я. урочисто. Тлумачення із "Словника української мови"* УРОЧИСТО (ВРОЧИСТО). Присл. до уроч и стий.