Діастола — це процес, під час якого серце повертається до свого розслабленого стану. Протягом цього періоду відбувається перфузія серцевого м'яза.

Під час діастоли відбувається відновлення довжини м'язів, оскільки вони більше не напружені. Цей короткий період, коли шлуночки втягують в себе кров, в медицині ще називається vis a fronte. На процес релаксації впливають як кальцієва АТФ-аза саркоплазматичного ретикулуму так і натрій-кальцієвий обмінник.

Систола і діастола разом складають серцевий цикл. У серцевому циклі три фази: систола передсердя (0,1 с), систола шлуночків (0,3 с) і спільна пауза — діастола (0,4 с). Один цикл триває 0,8 секунди (за частоти серцевих скорочень 75 уд./хв.).

Клапани запобігають рухові крові у зворотному напрямку. У серцевому циклі кожне з передсердь скорочується, через отвір нагнітаючи кров у відповідний шлуночок, після чого скорочуються шлуночки, виштовхуючи кров у велике і мале кола кровообігу.

Си́стола (грец. ἡ συστολή —стискання, скорочення, зменшення) — скорочення шлуночків і передсердь під час серцевого циклу. При цьому відбувається викидання крові в аорту з лівого шлуночка та легеневу артерію — з правого.

Серце знаходиться у центрі грудної клітки, у нижній частині переднього середостіння, на сухожильному центрі діафрагми, між правою і лівою плевральними порожнинами.

Фізіологічний процес, що відбувається під час діастоли наступний: як тільки тиск в лівому шлуночку стає меншим ніж тиск передсердя, відкривається мітральний клапан і кров надходить у шлуночок. Після відкриття клапану тиск в шлуночку продовжує падати. При розслабленні шлуночок втягує в себе …