Кома, або, точніше, коматозний стан, – це стан глибокого пригнічення функцій центрально¿ нервово¿ системи, який характеризуºться втратою свідомості та реакцій на зовнішні подразники (звук, дотик, зміну температури тощо), розладом регуляці¿ життºво важливих функцій організму.

На цьому етапі відсутня свідомість, так само, як і реакція на зовнішні подразники. Зіниці звужені, на світло не реагують. Тонус м'язів знижений, іноді можуть спостерігатися судоми.

Кома може тривати декілька днів, тижнів чи навіть довше, якщо вона призведе до вегетативного стресу. За виключенням тих випадків, коли кома штучна, лікарі не можуть нормально передбачити, коли пацієнт прийде до тями.

У випадку багатьох пацієнтів, які опинилися в комі після неврологічних травм, недостатньо стандартної реабілітації тривалістю кілька тижнів або кілька десятків тижнів. Часто стан свідомості пацієнта починає покращуватися після багатьох місяців систематичної реабілітації.

Усі четверо пацієнтів перебували у комі та не реагували на зовнішній вплив. З дозволу їхніх сімей лікарі відключили систему життєзабезпечення, і згодом у них сталася зупинка серця, і вони померли. Вчені проаналізували дані про активність мозку з моменту припинення життєзабезпечення до смерті пацієнтів.

Надання першої допомоги потерпілому в стані коми Кома – це важкий несвідомий стан, що характеризується порушенням найважливіших функцій організму, відсутністю рефлексів і пригніченням свідомості. Кома може настати миттєво або розвинутися протягом кількох годин.

Насправді термін «кома» зазвичай застосовується при обстеженні та лікуванні хворих з 1-4 ступенем, причому у цій практичній термінології кому за тяжкістю наростання розрізняють від 1 до 4 ступеня: від …