Стаття 45. Організаційні форми підприємництва

1. Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

3. Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

• Стаття 1. Предмет регулювання
• Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання
• Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини
• Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин
• Стаття 5. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання
• Стаття 6. Загальні принципи господарювання
• Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської діяльності
• Стаття 8. Участь держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності
• Стаття 9. Форми реалізації державою економічної політики
• Стаття 10. Основні напрями економічної політики держави
• Стаття 11. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
• Стаття 12. Засоби державного регулювання господарської діяльності
• Стаття 13. Державне замовлення
• Стаття 14. Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності
• Стаття 15. Технічне регулювання у сфері господарювання
• Стаття 16. Дотації та інші засоби державної підтримки суб’єктів господарювання
• Стаття 17. Податки в механізмі державного регулювання господарської діяльності
• Стаття 18. Обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання
• Стаття 19. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
• Стаття 20. Захист прав суб’єктів господарювання та споживачів
• Стаття 21. Об’єднання підприємців
• Стаття 22. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки
• Стаття 23. Відносини суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування
• Стаття 24. Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки
• Стаття 24-1. Продаж, найм (оренда) об’єктів державної та комунальної власності
• Стаття 25. Конкуренція у сфері господарювання
• Стаття 26. Державна допомога суб’єктам господарювання
• Стаття 27. Обмеження монополізму в економіці
• Стаття 28. Природні монополії
• Стаття 29. Зловживання монопольним становищем на ринку
• Стаття 30. Неправомірні угоди між суб’єктами господарювання
• Стаття 31. Дискримінація суб’єктів господарювання
• Стаття 32. Недобросовісна конкуренція
• Стаття 33. Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання
• Стаття 34. Створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції
• Стаття 35. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
• Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею
• Стаття 37. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
• Стаття 38. Правила професійної етики у конкуренції
• Стаття 39. Захист прав споживачів
• Стаття 40. Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства
• Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство
• Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
• Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності
• Стаття 44. Принципи підприємницької діяльності
• Стаття 45. Організаційні форми підприємництва
• Стаття 46. Право найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці
• Стаття 47. Загальні гарантії прав підприємців
• Стаття 48. Державна підтримка підприємництва
• Стаття 49. Відповідальність суб’єктів підприємництва
• Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні
• Стаття 51. Припинення підприємницької діяльності
• Стаття 52. Некомерційне господарювання
• Стаття 53. Організаційні форми здійснення некомерційної господарської діяльності
• Стаття 54. Регулювання некомерційної господарської діяльності
• Стаття 55. Поняття суб’єкта господарювання
• Стаття 55-1. Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання
• Стаття 56. Утворення суб’єкта господарювання
• Стаття 57. Установчі документи
• Стаття 58. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
• Стаття 58-1. Печатки суб’єкта господарювання
• Стаття 59. Припинення суб’єкта господарювання
• Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання
• Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств
• Стаття 64. Організаційна структура підприємства
• Стаття 64-1. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) підприємства
• Стаття 65. Управління підприємством
• Стаття 66. Майно підприємства
• Стаття 67. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами
• Стаття 68. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
• Стаття 69. Соціальна діяльність підприємства
• Стаття 70. Об’єднання підприємств
• Стаття 71. Облік і звітність підприємства
• Стаття 72. Законодавство про підприємства
• Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства
• Стаття 73-1. Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість
• Стаття 73-2. Значні господарські зобов’язання державного унітарного підприємства
• Стаття 74. Державне комерційне підприємство
• Стаття 75. Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств
• Стаття 75-1. Державне некомерційне підприємство
• Стаття 75-2. Особливості господарської діяльності державних некомерційних підприємств
• Стаття 76. Казенне підприємство
• Стаття 77. Особливості господарської діяльності казенних підприємств
• Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства
• Стаття 78-1. Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість
• Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
• Стаття 80. Види господарських товариств
• Стаття 81.
• Стаття 82.
• Стаття 83. Державна реєстрація господарського товариства
• Стаття 84. Наслідки укладення угод до реєстрації господарського товариства
• Стаття 85.
• Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
• Стаття 89. Управління господарським товариством
• Стаття 90. Облік і звітність господарського товариства
• Стаття 93. Поняття підприємства колективної власності
• Стаття 94. Господарська діяльність кооперативів
• Стаття 95. Виробничий кооператив
• Стаття 96. Принципи діяльності виробничого кооперативу
• Стаття 97. Загальні умови створення виробничого кооперативу
• Стаття 98. Членство у виробничому кооперативі
• Стаття 99. Права та обов’язки членів виробничого кооперативу
• Стаття 100. Майно виробничого кооперативу
• Стаття 101. Управління виробничим кооперативом
• Стаття 102. Загальні збори членів виробничого кооперативу
• Стаття 103. Правління виробничого кооперативу
• Стаття 104. Виконавчий директор виробничого кооперативу
• Стаття 105. Спостережна рада виробничого кооперативу
• Стаття 106. Ревізійна комісія (ревізор) виробничого кооперативу
• Стаття 107. Господарська діяльність виробничого кооперативу
• Стаття 108. Майнова відповідальність виробничого кооперативу
• Стаття 109. Припинення виробничого кооперативу
• Стаття 110. Інші питання діяльності виробничого кооперативу
• Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації
• Стаття 112. Підприємства об’єднань громадян, релігійних організацій
• Стаття 113. Приватні підприємства
• Стаття 114. Фермерське господарство
• Стаття 114-1. Сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське кооперативне об’єднання
• Стаття 116. Підприємство з іноземними інвестиціями
• Стаття 117. Іноземне підприємство
• Стаття 118. Поняття об’єднання підприємств
• Стаття 119. Види об’єднань підприємств
• Стаття 120. Організаційно-правові форми об’єднань підприємств
• Стаття 121. Статус підприємства-учасника об’єднання підприємств
• Стаття 122. Управління об’єднанням підприємств
• Стаття 123. Майнові відносини в об’єднанні підприємств
• Стаття 124. Вихід учасника з об’єднання. Припинення об’єднання підприємств
• Стаття 126. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
• Стаття 127. Інші форми об’єднання інтересів підприємств
• Стаття 128. Громадянин у сфері господарювання
• Стаття 129. Особливості статусу іноземних суб’єктів господарювання
• Стаття 130. Кредитні спілки у сфері господарювання
• Стаття 131. Особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання
• Стаття 133. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
• Стаття 134. Право власності-основне речове право у сфері господарювання
• Стаття 135. Організаційно-установчі повноваження власника
• Стаття 136. Право господарського відання
• Стаття 137. Право оперативного управління
• Стаття 139. Майно у сфері господарювання
• Стаття 140. Джерела формування майна суб’єктів господарювання
• Стаття 141. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
• Стаття 142. Прибуток (доход) суб’єкта господарювання
• Стаття 143. Цінні папери у складі майна суб’єктів господарювання
• Стаття 144. Підстави виникнення майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання
• Стаття 145. Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання
• Стаття 146. Приватизація державних та комунальних підприємств
• Стаття 147. Гарантії та захист майнових прав суб’єктів господарювання
• Стаття 148. Особливості правового режиму використання природних ресурсів у сфері господарювання
• Стаття 149. Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання
• Стаття 150. Використання природних ресурсів на праві власності
• Стаття 151. Використання природних ресурсів на праві користування
• Стаття 152. Права суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
• Стаття 153. Обов’язки суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
• Стаття 154. Регулювання відносин щодо використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
• Стаття 155. Об’єкти прав інтелектуальної власності
• Стаття 156. Правомочності щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
• Стаття 157. Правомочності щодо використання торговельної марки
• Стаття 159. Правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційного найменування
• Стаття 160. Правомочності щодо використання географічного зазначення
• Стаття 161. Використання назви країни походження товару
• Стаття 162. Правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційної таємниці
• Стаття 163. Цінні папери у господарській діяльності
• Стаття 167.
• Стаття 172. Законодавство про корпоративні права держави
• Стаття 173. Господарське зобов’язання
• Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов’язань
• Стаття 175. Майново-господарські зобов’язання
• Стаття 176. Організаційно-господарські зобов’язання
• Стаття 177. Соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання
• Стаття 178. Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання
• Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов’язання
• Стаття 180. Істотні умови господарського договору
• Стаття 181. Загальний порядок укладення господарських договорів
• Стаття 182. Особливості укладання попередніх договорів
• Стаття 183. Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
• Стаття 184. Особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів
• Стаття 185. Особливості укладання господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, ярмарках та публічних торгах
• Стаття 186. Укладання організаційно-господарських договорів
• Стаття 187. Укладання господарських договорів за рішенням суду
• Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
• Стаття 189. Ціна у господарських зобов’язаннях
• Стаття 190. Вільні ціни
• Стаття 191. Державні регульовані ціни
• Стаття 192. Законодавство про ціни і ціноутворення
• Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов’язань
• Стаття 194. Виконання господарського зобов’язання третьою особою
• Стаття 195. Передача (делегування) прав у господарських зобов’язаннях
• Стаття 196. Виконання господарських зобов’язань, у яких беруть участь кілька управнених або кілька зобов’язаних суб’єктів
• Стаття 197. Місце виконання господарського зобов’язання
• Стаття 198. Виконання грошових зобов’язань
• Стаття 199. Забезпечення виконання господарських зобов’язань
• Стаття 200. Гарантія забезпечення виконання господарських зобов’язань
• Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов’язань
• Стаття 202. Загальні умови припинення господарських зобов’язань
• Стаття 203. Припинення господарського зобов’язання виконанням або зарахуванням
• Стаття 204. Припинення господарського зобов’язання за згодою сторін чи у разі поєднання його сторін в одній особі
• Стаття 205. Припинення господарського зобов’язання у разі неможливості виконання
• Стаття 206. Розірвання господарського зобов’язання
• Стаття 208. Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним
• Стаття 209. Неспроможність суб’єкта підприємництва
• Стаття 210. Кредитори неплатоспроможних боржників
• Стаття 211. Заходи щодо запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва
• Стаття 212. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
• Стаття 213. Майнові активи неплатоспроможного боржника
• Стаття 214. Державна політика з питань банкрутства
• Стаття 215. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство
• Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин
• Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання
• Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності
• Стаття 219. Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності
• Стаття 220. Прострочення боржника
• Стаття 221. Прострочення кредитора
• Стаття 222. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
• Стаття 223. Строки реалізації господарсько-правової відповідальності
• Стаття 224. Відшкодування збитків
• Стаття 225. Склад та розмір відшкодування збитків
• Стаття 226. Умови і порядок відшкодування збитків
• Стаття 227. Солідарне відшкодування збитків
• Стаття 228. Регресні вимоги щодо відшкодування збитків
• Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань
• Стаття 230. Штрафні санкції
• Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
• Стаття 232. Порядок застосування штрафних санкцій
• Стаття 233. Зменшення розміру штрафних санкцій
• Стаття 234. Обов’язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов’язання в натурі
• Стаття 235. Оперативно-господарські санкції
• Стаття 236. Види оперативно-господарських санкцій
• Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій
• Стаття 238. Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання
• Стаття 239. Види адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 240. Безоплатне вилучення прибутку (доходу)
• Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція
• Стаття 244. Застосування антидемпінгових заходів
• Стаття 245. Припинення експортно-імпортних операцій. Застосування індивідуального режиму ліцензування
• Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб’єкта господарювання
• Стаття 247. Ліквідація суб’єкта господарювання, діяльність якого суперечить закону чи його установчим документам
• Стаття 248. Державна реєстрація ліквідації суб’єкта господарювання
• Стаття 249. Гарантії прав суб’єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 250. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 251. Накладання штрафів за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
• Стаття 252. Адміністративна відповідальність громадян-підприємців та посадових осіб
• Стаття 253. Вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу)
• Стаття 254. Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання
• Стаття 255. Відшкодування збитків
• Стаття 256. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей
• Стаття 257. Процесуальні засади розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію
• Стаття 258. Загальні умови, що визначають особливості регулювання господарських відносин
• Стаття 259. Види господарської діяльності та їх класифікація
• Стаття 260. Галузі економіки та їх класифікація
• Стаття 261. Галузі сфери матеріального виробництва
• Стаття 262. Продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання
• Стаття 263. Господарсько-торговельна діяльність
• Стаття 264. Матеріально-технічне постачання та збут
• Стаття 265. Договір поставки
• Стаття 266. Предмет, кількість і асортимент поставки
• Стаття 267. Строки і порядок поставки
• Стаття 268. Якість товарів, що поставляються
• Стаття 269. Гарантії якості товарів. Претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів
• Стаття 270. Комплектність товарів, що поставляються
• Стаття 271. Положення про поставки і Особливі умови поставок
• Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
• Стаття 273. Особливості виконання договорів контрактації
• Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації
• Стаття 275. Договір енергопостачання
• Стаття 276. Кількість і якість енергії. Строки, ціни та порядок розрахунків за договором енергопостачання
• Стаття 278. Товарні ринки
• Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
• Стаття 284. Умови договору оренди
• Стаття 285. Основні права та обов’язки орендаря
• Стаття 286. Орендна плата
• Стаття 287. Оренда державного та комунального майна
• Стаття 288. Суборенда державного та комунального майна
• Стаття 289. Викуп (приватизація) об’єкта оренди
• Стаття 291. Припинення договору оренди
• Стаття 292. Лізинг у сфері господарювання
• Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання
• Стаття 294. Зберігання у товарному складі
• Стаття 295. Агентська діяльність
• Стаття 296. Підстави виникнення агентських відносин
• Стаття 297. Предмет агентського договору
• Стаття 298. Схвалення угоди, укладеної комерційним агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням повноважень
• Стаття 299. Немонопольні і монопольні агентські відносини
• Стаття 300. Передача прав комерційного агента
• Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах
• Стаття 302. Обов’язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах
• Стаття 303. Відповідальність за порушення агентського договору
• Стаття 304. Припинення агентського договору
• Стаття 305. Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання
• Стаття 306. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
• Стаття 307. Договір перевезення вантажу
• Стаття 308. Приймання вантажу до перевезення
• Стаття 309. Зміна умов перевезення
• Стаття 310. Одержання вантажу в пункті призначення
• Стаття 311. Плата за перевезення вантажів
• Стаття 312. Договір мультимодального перевезення
• Стаття 313. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу
• Стаття 314. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу
• Стаття 315. Порядок вирішення спорів щодо перевезень
• Стаття 316. Договір транспортного експедирування
• Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві
• Стаття 318. Договір підряду на капітальне будівництво
• Стаття 319. Генеральний підрядник і субпідрядник
• Стаття 320. Права замовника
• Стаття 321. Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво
• Стаття 322. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво
• Стаття 323. Умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві
• Стаття 324. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
• Стаття 325. Інноваційна діяльність
• Стаття 326. Інвестування інноваційної діяльності
• Стаття 327. Види інноваційної діяльності
• Стаття 328. Державне регулювання інноваційної діяльності
• Стаття 329. Державні гарантії інноваційної діяльності
• Стаття 330. Державна експертиза інноваційних проектів
• Стаття 331. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
• Стаття 332. Законодавство про інноваційну діяльність
• Стаття 333.
• Стаття 334. Правовий статус банків
• Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України
• Стаття 336. Організаційно-правові форми банків
• Стаття 338. Кооперативні банки
• Стаття 339. Банківські операції
• Стаття 340. Депозитні операції банків
• Стаття 341. Розрахункові операції банків
• Стаття 342. Банківські рахунки
• Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків
• Стаття 344. Міжнародні розрахункові операції
• Стаття 345. Кредитні операції банків
• Стаття 346. Кредитування суб’єктів господарювання
• Стаття 347. Форми та види банківського кредиту
• Стаття 348. Контроль банку за використанням кредиту
• Стаття 349. Кредитні ресурси
• Стаття 350. Факторингові операції
• Стаття 351. Лізингові операції банків
• Стаття 352. Страхування
• Стаття 353.
• Стаття 354.
• Стаття 355.
• Стаття 356.
• Стаття 357.
• Стаття 358.
• Стаття 359.
• Стаття 360.
• Стаття 361.
• Стаття 362. Аудиторська діяльність
• Стаття 363. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит
• Стаття 364. Аудитор і суб’єкти аудиторської діяльності
• Стаття 365-1. Лотерейна діяльність в Україні
• Стаття 366. Договір комерційної концесії
• Стаття 367. Форма договору комерційної концесії
• Стаття 368. Комерційна субконцесія
• Стаття 369. Винагорода за договором комерційної концесії
• Стаття 370. Обов’язки правоволодільця
• Стаття 371. Обов’язки користувача
• Стаття 372. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії
• Стаття 373. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача
• Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії
• Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця
• Стаття 376. Правове регулювання комерційної концесії
• Стаття 377. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 378. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції
• Стаття 380. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 381. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій
• Стаття 382. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
• Стаття 383. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
• Стаття 384. Митне регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 385. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 386. Валютні рахунки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 387. Валютна виручка від зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 388. Одержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності кредитів в іноземних фінансових установах
• Стаття 389. Захист державою прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 390. Іноземні інвестори
• Стаття 391. Види іноземних інвестицій
• Стаття 392. Форми здійснення іноземних інвестицій
• Стаття 393. Оцінка іноземних інвестицій
• Стаття 394. Правовий режим іноземних інвестицій
• Стаття 396. Діяльність суб’єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
• Стаття 397. Гарантії здійснення іноземних інвестицій
• Стаття 398. Гарантії переказу та використання доходів від іноземних інвестицій
• Стаття 399. Гарантії іноземним інвесторам у разі припинення інвестиційної діяльності
• Стаття 400. Законодавство про іноземні інвестиції
• Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 402. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 403. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
• Стаття 404. Державні гарантії інвестицій у спеціальній (вільній) економічній зоні
• Стаття 405. Законодавство, що діє на території спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 406. Концесія
• Стаття 411. Виключна (морська) економічна зона України
• Стаття 412. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України
• Стаття 413. Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-захисних та інших охоронних зонах, на територіях і об’єктах, що особливо охороняються
• Стаття 414. Спеціальний режим господарювання в окремих галузях економіки
• Стаття 415.
• Стаття 416. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації
• Стаття 417. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану
• Стаття 418. Гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання

Організаційно-правові форми бізнесу: яку вибрати?

Сьогодні ми поговоримо про те, що таке організаційно-правова форма діяльності, і як визначити, яку організаційну форму вибрати для бізнесу, на що слід звертати увагу.

Отже, вибір організаційно-правової форми ведення діяльності – це один з найважливіших моментів, з якими стикається будь-який починаючий підприємець , який бажає відкрити свій бізнес .

• простота і зручність ведення діяльності;
• майбутні витрати бізнесу, пов’язані зі сплатою податків, а значить – і прибуток;
• ступінь і частота контролю з боку державних органів;
• кількість, періодичність здачі і складність звітності, яку потрібно буде здавати в різні державні структури;
• необхідність утримання в штаті бухгалтера, касира та інших співробітників;
• багато інших важливих моменти, від яких значною мірою залежить успіх в майбутньому справі.

Думаючи про те, яку організаційно-правову форму вибрати для своєї діяльності, потрібно обов’язково врахувати такі моменти:

• чи плануєте ви займатися бізнесом самостійно або будете наймати керуючого (директора)?
• ви поодинці будете фінансувати свою справу або будете залучати партнерів / інвесторів?
• наскільки масштабним буде ваш бізнес, який планується місячний і річний оборот?
• щ о пріоритетнішою для вашого бізнесу: готівкові або безготівкові розрахунки?
• р озглядаєте ви можливість в майбутньому продати свій бізнес?
• і т.д.

Від цих та інших моментів буде залежати вибір організаційно-правової форми діяльності. Перш, ніж розглянути основні види таких форм, потрібно розуміти, що це взагалі таке.

Організаційно-правова форма діяльності – це форма ведення господарської діяльності суб’єкта, закріплена законодавством країни, яка визначає права та обов’язки цього суб’єкта, а також порядок розпорядження його активами і майном.

Оскільки цей сайт відвідують жителі різних країн, до того ж, в кожній країні законодавство періодично змінюється, я не буду розглядати вибір організаційно-правової форми діяльності з прив’язкою до якихось законів, цифрам, ставками і т.д. Я опишу загальні моменти, які підійдуть для будь-якої країни, ну а кожному бізнесмену, починаючому свою справу, настійно рекомендую щільно зайнятися вивченням актуальною законодавчої бази, що стосується його виду бізнесу і обраної організаційно-правової форми підприємства.

Отже, існує кілька організаційних форм ведення підприємницької діяльності. Найбільш поширеними серед них для малого і середнього бізнесу є ІП – індивідуальний підприємець (в ряді країн ПП – приватний підприємець, ФОП – фізична особа-підприємець і т.д.) і ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю. Швидше за все, вибирати доведеться саме між цими двома організаційно-правовими формами діяльності. Однак, в ряді випадків більш придатними можуть виявитися такі форми ведення бізнесу як АТ (акціонерне товариство) або НКО (некомерційна організація), або ще якісь інші (кооперативи, об’єднання і т.д.).

Розглянемо всі основні організаційно-правові форми діяльності, їх переваги та недоліки.

ІП, ПП (індивідуальний чи приватний підприємець).

ІП (ПП, ФОП) відрізняється від всіх інших організаційних форм тим, що бізнесмен може вести комерційну діяльність без створення юридичної особи, від свого імені. Це найбільш проста організаційно-правова форма діяльності для малого бізнесу.

Переваги IP:

• ІП найпростіше відкрити і закрити, в порівнянні з іншими формами бізнесу;
• Витрати на відкриття ІП також мінімальні;
• Не потрібно вести бухгалтерський облік;
• Можливість використовувати спрощені схеми оподаткування;
• Підприємець є єдиним власником свого бізнесу.

Недоліки ІП:

• Підприємець несе необмежену відповідальність всім своїм майном, в т.ч. і особистим;
• складніше отримати кредит для бізнесу ;
• Складніше юридично грамотно об’єднати або роз’єднати капітал з партнерами;
• Не можна перевищувати законодавчо встановлені обмеження про грошові обороти;
• У багатьох випадках потрібно платити податки і страхові внески, навіть якщо діяльність не ведеться або збиткова.

ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю).

Товариство з обмеженою відповідальністю – це вже організаційно-правова форма юридичної особи, найпростішого підприємства для ведення бізнесу, якщо можна так висловитися. Ця форма теж, як і ІП, є дуже поширеною для малого і середнього бізнесу. Відповідальність засновників ТОВ обмежена, що видно вже з назви.

Переваги ТОВ:

• Простота створення ТОВ в порівнянні з іншими організаційно-правовими формами юридичних осіб;
• Дає можливість грамотно розподілити частки в бізнесі між декількома засновниками;
• У багатьох країнах в ТОВ може бути 1 засновник;
• Засновники ТОВ не ризикують особистим майном, а несуть відповідальність строго в рамках коштів, внесених ними до статутного капіталу ТОВ;
• Мінімально можливий статутний капітал ТОВ невеликий;
• ТОВ, як підприємству, можна скористатися банківськими кредитними послугами для юросіб, які за своїми умовами вигідніше, ніж для фізосіб (ІП);
• У ряді випадків ТОВ теж може працювати за спрощеною системою оподаткування і при цьому не вести бухгалтерський облік, або вести його в спрощеному вигляді;
• ТОВ легко продати як бізнес – досить внести зміни до складу засновників.

Недоліки ТОВ:

• Можуть виникнути розбіжності між засновниками, які складно вирішити (наприклад, якщо 2 засновника з частками по 50%, як це часто буває);
• Для прийняття деяких рішень (наприклад, зміни засновника) необхідна згода всіх інших засновників ТОВ;
• Більше витрати на створення ТОВ в порівнянні з ІП;
• Більш складна процедура закриття ТОВ в порівнянні з ІП ​​(часто вона затягується на довгі місяці).

АТ (акціонерне товариство).

Товариство з обмеженою відповідальністю – більш складна організаційно-правова форма юридичної особи, яку є сенс використовувати в тому випадку, коли фінансування бізнесу планується здійснювати за рахунок залучення ресурсів обмеженого або необмеженого кола інвесторів. Ці інвестори стануть акціонерами товариства.

АТ може бути двох типів: закрите (ЗАТ) і відкрите (ВАТ). У першому випадку акції товариства розподіляються строго між обмеженою кількістю акціонерів-засновників, у другому – випускаються у вільний обіг і придбати їх може будь-хто. Кожен акціонер має не тільки право на отримання дивідендів від прибутку АТ, а й право на свій голос в управлінні суспільством.

АТ веде повну бухгалтерську звітність, крім цього, здійснює всі дії, пов’язані з веденням реєстру акціонерів. Свою звітність АТ зобов’язане публікувати у відкритому доступі, а кожен випуск акцій реєструвати в спеціальній державній службі. Власникам АТ необхідно мати в штаті висококваліфікованого бухгалтера і юриста, які будуть відслідковувати всі зміни в законодавстві, щоб нічого не порушити, адже за це покладаються чималі штрафи.

У той же час, АТ вважається організаційно-правовою формою підприємства, більш захищеною від рейдерства, в порівнянні з ТОВ, особливо, якщо це ВАТ з безліччю дрібних акціонерів. В акціонерному товаристві легко вийти зі складу засновників: для цього просто потрібно продати свої акції. Правда, для цього повинен знайтися бажаючий їх купити.

АТ – це організаційно-правова форма юридичної особи, яку переважно використовувати для створення великого бізнесу. Великі торгові, будівельні, виробничі, транспортні компанії, банки, фінансові структури створюються у формі АТ.

НКО (некомерційна організація).

У ряді випадків є сенс використовувати таку організаційно-правову форму підприємства як некомерційна організація. Уже виходячи з назви, НКО не може ставити собі за мету заробляння прибутку: всі грошові кошти, зароблені компанією, повинні спрямовуватися на досягнення її цілей і завдань. Зазвичай це якісь соціальні, гуманітарні, освітні цілі і т.п.

У той же час, НКО може вести комерційну діяльність, прибуток від якої буде надходити її засновникам, припустимо, у вигляді виплати заробітної плати.

Зазвичай некомерційні організації мають багато податкових пільг: вони можуть бути звільнені від сплати податку на прибуток і ПДВ, що, звичайно ж, використовують для отримання вигоди бізнесмени.

У формі НКО зручно відкривати бізнес в сфері освіти, навчання, проведення курсів та тренінгів, ЗМІ, створення будь-яких громадських організацій, структур, об’єднань, клубів за інтересами тощо

На закінчення хочу відзначити, що в деяких випадках можна вести бізнес без освіти ІП і юридичної особи, наприклад, так можна відкрити фермерське господарство .

Це була загальна, вступна інформація про те, що таке організаційно-правова форма діяльності, які основні види організаційних форм користуються популярністю, в чому їх плюси і мінуси. Сподіваюся, що це допоможе вам у загальних рисах визначитися з тим, яку організаційно-правову форму вибрати для бізнесу, ну а в деталях, повторюся, обов’язково потрібно вивчати актуальне законодавство.

На цьому все. Успіхів вам у бізнесі! побачимося на фінансовому генії !