Менделєєв був обраний професором Петербурзького технологічного інституту. У 1865 р. він захистив дисертацію "О соединениях спирта с водой" на ступінь доктора хімії, а в 1867 р. отримав кафедру неорганічної (загальної) хімії в університеті, яку і очолював протягом 23 років.

У 1867 році Менделєєв перейшов у Петербурзький університет на посаду професора хімії й повинен був читати лекції з неорганічної хімії. Однак, на його думку, ні в Росії, ні за кордоном не було курсу загальної хімії, який можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Іванович вирішив написати його сам.

Періодична класифікація елементів була запропонована в 1869 році Дмитром Івановичем Менделеєвим, видатним вченим – хіміком. Він винайшов, що розставляючи відомі елементи в порядку збільшення відносної атомної маси, їх хімічні та інші властивості регулярно повторюються.

Дмитро Іванович мав дивно чітке хімічне мислення і він завжди ясно уявляв кінцеву мету своєї творчої роботи: передбачення і користь. Менделєєв був обраний членом багатьох академій наук, іноземних наукових товариств. На його честь названо елемент № 101 – менделевій.

Менделєєв виявив, що залежність властивостей елементів і їхніх сполук від атомної маси є періодичною. У 1869 році він сформулював Періодичний закон: Властивості хімічних елементів, а також утворених ними простих і складних речовин перебувають у періодичній залежності від відносних атомних мас елементів.

Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках.

Дмитро Іванович Менделєєв — автор фундаментальних досліджень з хімії, фізики, метрології, метеорології, економіки, автор основних праць з повітроплавання, сільського господарства, хімічної технології, народної освіти та інших робіт, тісно пов’язаних з потребами розвитку …