ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ

Особисте страхування – галузь страхування, у якій об’єктом страхових відносин є життя, здоров’я та працездатність людини і яке спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підвищення рівня свого фінансового добробуту [50].

Наведене визначення особистого страхування свідчить проте, що воно провадиться на випадок смерті страхувальника чи застрахованого, тимчасової або постійної втрати ними працездатності, дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення строку дії договору страхування або до визначеної у договорі події.

Особливістю цієї галузі є поєднання в її рамках усіх видів страхових послуг, що забезпечують страховий захист життя, здоров’я фізичної особи та дають змогу накопичити додаткову пенсію.

У складі особистого страхування функціонує три підгалузі: страхування життя, страхування від нещасних випадків та медичне страхування.

На відміну від об’єктів майнового страхування, об’єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки. З цієї причини вважається, що в особистому страхуванні не відбувається компенсації страхових збитків, матеріальної шкоди, а виплати страховика на користь страхувальника чи його родини мають характер фінансової допомоги, за рахунок якої останні намагаються запобігти матеріальним труднощам, що виникають у разі смерті чи інвалідності.

Необхідно знати також про те, що виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати фізична особа за державним соціальним страхуванням.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов’язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов’язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

За формою проведення особисте страхування може бути класифіковане на добровільне і обов’язкове. На сьогодні в Україні обов’язковість поширюється на медичне страхування; особисте страхування медичних та фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків; особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони й членів добровільних народних дружин (команд); страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя та здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини; особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; страхування життя та здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи; страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфекційного захворювання, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб; страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров’я за рахунок коштів ліцензіатів.

Добровільні види особистого страхування:

• 1. страхування життя;
• 2. страхування від нещасних випадків;
• 3. медичне страхування (безперервне страхування здоров я);
• 4. страхування здоров я на випадок хвороби;
• 5. страхування медичних витрат.

В таблиці 5.1. наведено динаміку валових страхових премій та виплат за договорами добровільного особистого страхування на страховому ринку за 2005-2011 p.p. і розраховано рівень страхових виплат по відношенню до страхових премій.

Статистика свідчить, що динаміка страхових премій із страхування життя в досліджуваному періоді була нерівномірною. Низький рівень страхових впиши по відношенню до страхових премій пояснюється тим, що договори страхування життя укладаються на тривалий період часу і тому значні виплати очікуються в майбутньому. З добровільного особистого страхування обсяг валових премій та страхових виплат впевнено зростав. Проте рівень страхових виплат не був стабільним і найнижчого значення досяг у 2011 році, склавши 39,8%. Варто зазначити, що у 2005 році цей показник був значно вищим – 51,7%. Зменшення рівня валових страхових виплат може розглядатися як негативна тенденція. Але остаточні висновки необхідно робити лише після встановлення всіх факторів, що сформували таке співвідношення.

Таблиця 5.1. Динаміка валових страхових премії та виплат за договорами добровільного особистого страхування на страховому ринку України за 2005-2011 роки

Особисте страхування

Життя і здоров’я безцінні – але їх ціну ми по-справжньому відчуваємо тільки в ті моменти, коли їм завдано шкоди. Захворювання і травми, на жаль, зустрічаються досить часто – на транспорті, на виробництві і навіть у побуті.

Навіщо потрібна послуга особистого страхування

Що компенсує особисте страхування

Особисте страхування дозволяє компенсувати шкоду, заподіяну здоров’ю, або отримати матеріальну компенсацію витрат в непоправних випадках. При добровільному медичному страхуванні застрахованій особі організовується необхідне медичне обслуговування, і навіть оплачуються призначені лікарем медикаменти.

Чи є страхування життя і здоров’я обов’язковим або добровільним

Страхування життя і здоров’я громадян може здійснюватися як у формі обов’язкового, так і в формі добровільного страхування. Наприклад, обов’язкове страхування пасажирів здійснюється перевізником, і його вартість уже включена в ціну квитка. Всі водії підлягають обов’язковому страхуванню водіїв на транспорті.

Добровільне особисте страхування та його види

Добровільне особисте страхування має кілька видів. Наприклад, страхування від нещасного випадку передбачає виплату в розмірі чітко визначеного відсотка від страхової суми в залежності від характеру і тяжкості травми. Страхування на випадок захворювання передбачає фіксовану виплату за фактом захворювання (за кожен день непрацездатності або у формі фіксованої суми). Нарешті, добровільне медичне страхування передбачає організацію і оплату медичних послуг у разі захворювання або травми. При цьому, укласти договір страхування може як окремий громадянин, так і підприємство щодо своїх співробітників, а також батьки щодо неповнолітніх дітей. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: в разі укладення договору особистого страхування щодо повнолітніх третіх осіб, від них має бути отримана письмова згода на таке страхування.

Як можна застрахуватися і що для цього потрібно

Який термін дії договору страхування? Чи можу я його змінити?

Термін дії договору страхування – 9 місяців. Встановити інший термін дії договору за цією програмою наразі не є можливим.

Я хочу, щоб договір набув чинності із завтрашнього дня. Це можливо?

Ні. Договором страхування передбачена так звана «тимчасова франшиза» в 14 днів. Це зроблено для дотримання принципу ймовірності та випадковості настання страхової події.

Які витрати покриває страхова компанія?

Договір страхування покриває такі витрати: • Комп’ютерна томографія органів грудної клітини після встановлення Застрахованій особі діагнозу Covid-19 (1 раз протягом курсу); • Витрати на лікарське забезпечення для проведення амбулаторно-поліклінічного та стаціонарного лікування.

Яким чином повинен бути встановлений діагноз?

Факт інфікування Застрахованої особи вірусом COVID-19 (коронавірус) повинен бути підтверджений результатами лабораторних тестів (методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) або іншим методом, затвердженим розпорядженням МОЗ України (за виключенням будь-якого експрес-тестування).

Чи покриваються страхуванням витрати на діагностику в разі позитивного результату?

Який порядок отримання страхового відшкодування?

У разі отримання позитивного результату ПЛР-тесту, застрахований звертається в лабораторію, де робить КТ легенів, а потім – до лікувального закладу, де йому призначають відповідне лікування. Всі документи (чеки, медичні призначення) надаються в страхову компанію, яка протягом 3-5 днів відшкодовує понесені витрати на лікування.

Чи залежить розмір виплати від тяжкості захворювання (наприклад, від того, чи був застрахований госпіталізований)?

Ні, в межах страхової суми покриваються всі понесені витрати на лікування, незалежно від того, чи здійснювалася госпіталізація.

Лікар прописав вітаміни та імуномодулятори. Чи відшкодує страхова компанія їх вартість?

Так, в межах страхової суми будуть покриті всі призначення лікаря, включаючи пробіотики, вітаміни та ін.

Чи можливо застрахуватися від нещасного випадку не на рік, а на менший термін?

Так, можливо. Термін договору визначається за згодою сторін і може бути менше 1 року – наприклад, на час проведення спортивного змагання.

Від чого залежить сума виплат?

Сума виплат безпосередньо залежить від розміру страхової суми за договором страхування. Умови розрахунку виплат також визначені в договорі страхування. • При розрахунку за таблицею виплат, сума відшкодування залежить виключно від характеру травми, і не залежить від тривалості непрацездатності. • При виплаті фіксованої суми за кожен день непрацездатності, береться до уваги тривалість перебування на лікарняному, а характер травми на суму виплат не впливає. У будь-якому випадку, розмір виплат не залежить від суми витрат на лікування, рівня медичного закладу, де виявлялися медичні послуги, та інших чинників (вік застрахованого, рівень його доходу, наявність утриманців та ін.).

Чи залежать виплати за договором страхування від НС від виплат, отриманих за іншими договорами (наприклад, ДМС, або обов’язкового страхування від нещасного випадку на виробництві)?

Життя і здоров’я людини – безцінні, тому не існує обмежень щодо граничної суми виплат у зв’язку з отриманою травмою. Якщо у відношенні застрахованого діє кілька договорів страхування від нещасного випадку – виплати будуть проведені за кожним таким договором без обмежень.

Чи можна застрахувати від нещасного випадку третю особу?

Так, за умови, що застрахований напише відповідну заяву. Без додаткових заяв можна укласти договір лише щодо найближчих родичів. Також, згідно зі ст. 3 Закону України «Про страхування», страхувальник може призначити вигодонабувачів, яким буде здійснюватися виплата, виключно за згодою застрахованої особи.

Що таке «таблиця виплат», за якою визначаються суми, належні до виплати?

Таблиця виплат – це додаток до договору страхування, в якому прописані розміри виплат у відсотках від страхової суми по кожній конкретній травмі.

Якщо застрахований отримує одночасно кілька травм – яким чином визначається сума, що підлягає виплаті?

У цьому випадку виплати, належні по кожній окремій травмі, підсумовуються. У будь-якому випадку, загальна сума виплати не може перевищити 100% страхової суми за договором.

Чи буде передбачена виплата, якщо застрахований зазнав травми в результаті грубої необережності?

Страхова компанія має право відмовити у виплаті, якщо застрахований навмисно виявився в місцях підвищеної травмонебезпечності (наприклад, на будівництві, на полюванні), отримав травму в стані сп’яніння, здійснював правопорушення, навмисне заподіяв травму сам собі.

Якщо застрахований отримав травму, наприклад, граючи в футбол, при цьому у нього в договорі не була передбачена опція «Спорт і тренування» – чи може він розраховувати на отримання страхового відшкодування?

Якщо травма отримана в результаті непрофесійних занять спортом – наприклад, застрахований грав в футбол з дітьми – виплата буде здійснена.

Хто отримає страхову виплату в разі смерті застрахованого, якщо в договорі страхування не буде зазначено вигодонабувача?

У цьому випадку право на отримання виплати отримують спадкоємці застрахованого. Право на отримання і черга спадкування визначається відповідно до чинного законодавства. В цьому випадку, нотаріус повинен оформити свідоцтво про право на спадщину. При цьому страхова виплата може бути здійснена не раніше ніж через 6 місяців після смерті застрахованої особи – саме такий термін встановлюється нотаріусами для подачі заяви про право на спадщину усіма зацікавленими особами.

В чому полягає різниця між страхуванням від нещасного випадку та добровільним медичним страхуванням?

При страхуванні від нещасного випадку виплата здійснюється за фактом отримання травми. Сума відшкодування при цьому залежить або від характеру травми (виплата за «таблицею виплат»), або від тривалості непрацездатності (виплата по днях непрацездатності), і не залежить від суми витрат на лікування або рівня медичного закладу, де виявлялися медичні послуги. У той же час, за договорами медичного страхування страхова компанія займається організацією і наданням медичних послуг, як в разі захворювання, так і в результаті нещасного випадку. Застрахований не отримує виплату в грошовій формі – йому надаються і оплачуються консультації лікарів, медикаменти, процедури та ін.

Чи можливо отримати медичне обслуговування в лікувальному закладі вищого класу, ніж зазначено в договорі страхування?

Так, можливо, при цьому застрахованій доведеться сплатити різницю між вартістю послуг в клініці, рекомендованої асистансом, і в обраному ним закладі. УВАГА! При бажанні обслуговуватися в клініці вищого рівня, будь ласка, обов’язково попередньо узгодьте це з асистуючою компанією.

Чи покривається договором страхування лікування хронічних захворювань?

Договір ДМС передбачає тільки лікування загострень хронічних захворювань. Лікування захворювання в стадії ремісії в страхове покриття не включено.

Чи потрібно при укладанні договору ДМС проходити медогляд?

Ні, договір ДМС укладається без попереднього медогляду. Однак, дія договору страхування не поширюється на лікування захворювань, діагностованих до початку дії договору (за винятком загострень хронічних захворювань).

Чи може застрахований наполягати на обслуговуванні в конкретній клініці?

Побажання застрахованого щодо організації медичного обслуговування є пріоритетними для асистуючої компанії. Безумовно, береться до уваги в першу чергу те, чи працює дана клініка зі страховими компаніями, чи є в клініці необхідні фахівці, а також чи можливо записатися на прийом на найближчий час. У будь-якому випадку, всі медичні призначення попередньо узгоджуються з застрахованим.

Чи може застрахований обслуговуватися в медичній установі, з яким у асистуючої компанії немає договору про співпрацю?

Порядок дії застрахованого в даному випадку, в тому числі і порядок взаєморозрахунків сторін, необхідно обов’язково узгодити з представником асистуючої компанії. Можливий варіант, що клініка виставить рахунок на асистуючу компанію, яка його оплатить, або застрахований оплатить послугу самостійно, після чого подасть документи на компенсацію витрат у страхову компанію.

Що робити, якщо в результаті форс-мажорних обставин застрахований потрапив до лікувального установа не за посередництва асистуючої компанії (наприклад, перебуваючи в несвідомому стані)?

В такому разі, необхідно якомога швидше зв’язатися з представником асистуючої компанії постфактум і повідомити про місцезнаходження застрахованого, його стан і обслуговування.

Чи може від імені застрахованого звернутися до асистуючої компанії інша людина – наприклад, родич або колега?

Якщо звернення пов’язане з наданням лікування самому застрахованому, який знаходиться у важкому стані і не може говорити – будь-яка людина може від його імені зв’язатися з асистуючою компанією з приводу організації необхідного медичного обслуговування. Однак, якщо картка застрахованої буде використана для організації медичної допомоги іншій особі – це буде розцінюватися як порушення умов договору, і медичні послуги надані не будуть.

Чи може застрахований наполягати на заміні призначених ліків?

Медичні призначення здійснює лікар у присутності застрахованого. Спочатку доктор ознайомлює застрахованого з призначеним лікуванням, після чого телефонує до асистуючої компанії і повідомляє призначений діагноз і призначені препарати. Застрахований може висловити свої побажання лікарю на етапі узгодження. У виняткових випадках (наприклад, якщо призначеного препарату немає в аптеках) диспетчер асистуючої компанії може в телефонному режимі узгодити з застрахованим заміну даної позиції на аналогічний препарат.

Чи може застрахований попросити додатково включити в рахунок вітаміни або інші імуностимулюючі препарати?

Всі призначення здійснює виключно медичний працівник, який проводить прийом і лікування пацієнта, відповідно до затверджених протоколів лікування. Препарати, отримані в порядку самолікування, договором не покриваються, а якщо в результаті їх прийому настало погіршення здоров’я – страхова компанія має право відмовити в наданні медичних послуг з лікування таких ускладнень.

Чи може застрахований за договором ДМС оформити лікарняний лист, або це право мають тільки терапевти сімейної медицини?

Застрахований може оформити лікарняний лист, однак про необхідність його отримання він повинен повідомити диспетчеру асистуючої компанії на етапі первинного звернення. В цьому випадку, застрахований буде спрямований на обслуговування в клініку, яка має право оформляти лікарняні листи – навіть якщо він зареєстрований в іншому населеному пункті.

Стаття 6. Добровільне страхування та його види

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування.

Видами добровільного страхування можуть бути:

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

4) страхування здоров’я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

21 – 1 ) страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням його обов’язків

21 – 2 ) страхування життя і здоров’я волонтерів на період надання ними волонтерської допомоги;

22) страхування сільськогосподарської продукції;

22 – 1 ) страхування ризику фінансових втрат, викликаних кризовою ситуацією на об’єкті критичної інфраструктури;

23) інші види добровільного страхування.

Страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

• Стаття 29. Недійсність договору страхування
• Стаття 1. Поняття страхування
• Стаття 2. Страховики
• Стаття 3. Страхувальники
• Стаття 4. Предмет договору страхування
• Стаття 5. Форми страхування
• Стаття 6. Добровільне страхування та його види
• Стаття 7. Види обов’язкового страхування
• Стаття 8. Страховий ризик і страховий випадок
• Стаття 9. Страхова сума, страхова виплата, страхове відшкодування і франшиза
• Стаття 10. Страховий платіж, страховий тариф
• Стаття 11. Співстрахування
• Стаття 12. Перестрахування
• Стаття 13. Об’єднання страховиків
• Стаття 14. Товариства взаємного страхування
• Стаття 15. Посередницька діяльність у сфері страхування
• Стаття 16. Договір страхування
• Стаття 17. Правила страхування
• Стаття 18. Укладання і початок дії договору страхування
• Стаття 19. Валюта страхування
• Стаття 20. Обов’язки страховика
• Стаття 21. Обов’язки страхувальника
• Стаття 22. Зміна страхувальника-фізичної особи в договорі страхування
• Стаття 23. Наслідки втрати страхувальником прав юридичної особи
• Стаття 24. Наслідки визнання страхувальника-фізичної особи недієздатним
• Стаття 25. Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування
• Стаття 26. Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні
• Стаття 27. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки
• Стаття 28. Припинення дії договору страхування
• Стаття 29. Недійсність договору страхування
• Стаття 30. Умови забезпечення платоспроможності страховиків
• Стаття 31. Страхові резерви
• Стаття 32. Фонди страхових гарантій
• Стаття 33. Особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності страховиків
• Стаття 34. Публікація страховиками річних балансів
• Стаття 35. Державний нагляд за страховою діяльністю
• Стаття 36. Функції Уповноваженого органу
• Стаття 37. Права Уповноваженого органу
• Стаття 38. Ліцензування страхової діяльності
• Стаття 40. Таємниця страхування
• Стаття 41. Взаємовідносини страховика і держави
• Стаття 42. Гарантії прав та законних інтересів страховиків
• Стаття 43. Ліквідація, реорганізація та санація страховика
• Стаття 44. Страхування іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб на території України
• Стаття 45. Розгляд спорів
• Стаття 46. Міжнародні договори та міжнародне співробітництво
• Стаття 3. Діяльність на ринку страхування
• Стаття 4. Класи страхування
• Стаття 5. Відокремлені підрозділи страховика
• Стаття 6. Діяльність страховика-нерезидента
• Стаття 7. Діяльність філії страховика-нерезидента
• Стаття 8. Організаційно-правова форма страховика
• Стаття 9. Найменування страховика
• Стаття 10. Учасники страховика
• Стаття 11. Ліцензування діяльності із страхування
• Стаття 12. Документи, які подаються для отримання ліцензії
• Стаття 13. Порядок розгляду пакета документів та підстави для відмови у видачі ліцензії
• Стаття 14. Зміна обсягу ліцензії
• Стаття 15. Ліцензування діяльності філії страховика-нерезидента
• Стаття 16. Авторизація діяльності з надання супровідних послуг
• Стаття 17. Статутний капітал страховика
• Стаття 18. Структура власності та істотна участь у страховику
• Стаття 19. Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у страховику
• Стаття 20. Наслідки порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у страховику
• Стаття 21. План діяльності страховика
• Стаття 22. Загальні вимоги до системи управління страховика
• Стаття 23. Органи управління та контролю страховика
• Стаття 24. Загальні збори акціонерів (учасників) страховика
• Стаття 25. Рада страховика
• Стаття 26. Виконавчий орган страховика
• Стаття 27. Керівники страховика
• Стаття 28. Система внутрішнього контролю страховика
• Стаття 29. Управління ризиками
• Стаття 30. Контроль за дотриманням норм (комплаєнс)
• Стаття 31. Актуарна функція
• Стаття 32. Внутрішній аудит
• Стаття 33. Аутсорсинг
• Стаття 34. Забезпечення безперервної діяльності страховика
• Стаття 35. Обов’язок страховика щодо інформування Регулятора
• Стаття 36. Пов’язані із страховиком особи
• Стаття 37. Регулятивний капітал страховика
• Стаття 38. Вимоги до платоспроможності страховика
• Стаття 39. Капітал платоспроможності при оцінці платоспроможності страховика за базовим підходом
• Стаття 40. Мінімальний капітал при оцінці платоспроможності страховика за базовим підходом
• Стаття 41. Спрощений підхід до оцінки платоспроможності
• Стаття 42. Додаткові вимоги до капіталу платоспроможності
• Стаття 43. Технічні резерви
• Стаття 44. Вимоги до інвестиційної діяльності страховика
• Стаття 45. Покриття технічних резервів активами
• Стаття 46. Особливості здійснення капіталізації (збільшення статутного капіталу) страховика за спрощеною процедурою
• Стаття 47. Облік та звітність страховика
• Стаття 48. Звіт про платоспроможність та фінансовий стан страховика і страхової групи
• Стаття 49. Зовнішній аудит страховика
• Стаття 50. Розкриття інформації
• Стаття 51. Загальні умови реорганізації страховика
• Стаття 52. Реорганізація страховика шляхом приєднання за спрощеною процедурою
• Стаття 53. Умови передачі страхового портфеля
• Стаття 54. Договір про передачу страхового портфеля
• Стаття 55. Дозвіл на передачу страхового портфеля
• Стаття 56. Повідомлення страхувальників про передачу страхового портфеля
• Стаття 57. Запровадження тимчасової адміністрації
• Стаття 58. Вимоги до тимчасового адміністратора
• Стаття 59. Права та обов’язки тимчасового адміністратора
• Стаття 60. Страхування та оплата праці тимчасового адміністратора
• Стаття 61. Способи виходу страховика з ринку
• Стаття 62. Добровільний вихід з ринку
• Стаття 63. Особливості ліквідації страховика за рішенням його загальних зборів
• Стаття 64. Особливості передачі страхового портфеля в межах процедури добровільного виходу з ринку
• Стаття 65. Виконання страхового портфеля
• Стаття 66. Вихід з ринку за рішенням Регулятора
• Стаття 67. Загальні засади здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів
• Стаття 68. Найменування страхового посередника
• Стаття 69. Розрахунки за договорами страхування та перестрахування за участю страхових посередників
• Стаття 70. Винагорода за реалізацію страхових та/або перестрахових продуктів
• Стаття 71. Реалізація страхових та/або перестрахових продуктів
• Стаття 72. Право на діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів
• Стаття 73. Вимоги до осіб, які здійснюють діяльність (виконують трудові обов’язки) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів
• Стаття 74. Договір страхування відповідальності страхових посередників
• Стаття 75. Виконання трудових обов’язків з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів керівниками з реалізації страховика та страхового посередника
• Стаття 76. Виконання трудових обов’язків з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів працівниками з реалізації страховика
• Стаття 77. Здійснення діяльності з реалізації страхових продуктів страховими агентами та додатковими страховими агентами
• Стаття 78. Здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів страховими та перестраховими брокерами
• Стаття 79. Система реєстрації страхових посередників
• Стаття 80. Інформація, що міститься в Реєстрі посередників
• Стаття 81. Реєстрація страхових посередників
• Стаття 82. Виключення запису з Реєстру посередників
• Стаття 83. Навчальні програми, за якими здійснюється підготовка та підвищення кваліфікації страхових посередників
• Стаття 84. Навчання осіб, які здійснюють діяльність (виконують трудові обов’язки) з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів
• Стаття 85. Переддоговірні відносини
• Стаття 86. Інформація про страховий продукт, яка надається клієнту до укладення договору страхування
• Стаття 87. Інформація про страховика, яка надається клієнту до укладення договору страхування
• Стаття 88. Інформація про страхового посередника, яка надається клієнту до укладення договору страхування
• Стаття 89. Договір страхування
• Стаття 90. Сторони договору страхування та інші особи, які зазначаються в договорі страхування
• Стаття 91. Обов’язки страхувальника
• Стаття 92. Обов’язки страховика
• Стаття 93. Страховий ризик і страховий випадок
• Стаття 94. Страхова сума, франшиза і страхова виплата
• Стаття 95. Страховий тариф, страхова премія
• Стаття 96. Валюта договору страхування
• Стаття 97. Укладення договору страхування
• Стаття 98. Строк і територія дії договору страхування
• Стаття 99. Порядок дій при укладенні договору страхування
• Стаття 100. Заміна сторін у договорі страхування
• Стаття 101. Наслідки визнання фізичної особи-страхувальника недієздатною або обмежено дієздатною
• Стаття 102. Порядок та умови здійснення страхових виплат
• Стаття 103. Особливості отримання страховиком, об’єднаннями страховиків інформації та відомостей, пов’язаних із страховим випадком
• Стаття 104. Відмова у здійсненні страхових виплат
• Стаття 105. Припинення договору страхування
• Стаття 106. Недійсність договору страхування
• Стаття 107. Відмова від договору страхування
• Стаття 108. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки
• Стаття 109. Особливості договору страхування життя
• Стаття 110. Особливості договору пенсійного страхування
• Стаття 111. Договір співстрахування
• Стаття 112. Порядок укладення договору перестрахування
• Стаття 113. Таємниця страхування
• Стаття 114. Державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринку страхування
• Стаття 115. Особливості нагляду за страховими групами
• Стаття 116. Інспекційні перевірки
• Стаття 117. План відновлення діяльності страховика
• Стаття 118. План фінансування страховика
• Стаття 119. Коригувальні заходи
• Стаття 120. Заходи раннього втручання
• Стаття 121. Заходи впливу
• Стаття 122. Порядок застосування коригувальних заходів, заходів раннього втручання та заходів впливу
• Стаття 123. Особливості застосування заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії
• Стаття 124. Особливості застосування заходу впливу у вигляді віднесення страховика до категорії неплатоспроможних