ПРЕДМЕТ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СПРАВИ

Господарські операції – об’єкт бухгалтерського обліку та предмет бухгалтерського справи

Історично бухгалтерський облік був визначений як система, яка вимірює, обробляє і передає облікову інформацію.

Об’єктом вимірювання в бухгалтерському обліку виступають господарські операції, що є фактами господарської діяльності і що роблять вплив на фінансове становище організації.

За визначенням, наведеним у бухгалтерському словнику, “господарські операції – це окремі господарські дії, що викликають зміни в обсязі, складі, розміщенні та використанні коштів, а також у складі і призначення джерел цих коштів”.

Факт господарської діяльності визначається як найважливіша категорія бухгалтерського обліку, виступаюча елементом господарського процесу. Він означає стан, дія чи подія, що приводить до констатації наявних коштів та джерел організації або до зміни в їх складі.

Сукупність фактів господарської діяльності являє собою об’єкти, що характеризують процеси діяльності та результати діяльності. Угруповання фактів господарської діяльності передбачає їх фіксацію, відображення інформації в первинних документах та реєстрацію в поточному обліку.

Факти господарської діяльності надають постійний вплив на валюту балансу. Воно веде до зміни величини статей як активу, так і пасиву балансу. Однак існуючі факти господарської діяльності можуть впливати одночасно і на статті активу, і на статті пасиву балансу.

У міжнародній і російській практиці ведення бухгалтерського обліку існують класифікації фактів господарської діяльності. Основою класифікації є економічний і юридичний зміст відбиваного на рахунках факту господарської діяльності. Класифікацію фактів господарської діяльності можна узагальнити і представити таким чином, як показано в табл. 4.1.

Класифікація фактів господарської діяльності

Факти господарської діяльності

Характеристика фактів господарської діяльності

Зачіпають тільки господарюючий суб’єкт

Зачіпають взаємини господарюючого суб’єкта з зовнішньою інфраструктурою

В результаті їх здійснення організація забезпечує себе активами

В результаті цих операцій здійснюється виробничий процес господарюючого суб’єкта

В результаті цих операцій відбувається збут і продаж продукції, робіт або послуг господарюючого суб’єкта

В результаті цих операцій здійснюється досягнення цілей, що стоять перед підприємством

В результаті цих операцій здійснюються капітальні вкладення підприємства

В результаті цих операцій здійснюються фінансові вкладення підприємства

У таблиці наведено далеко не повний перелік фактів господарської діяльності. У процесі забезпечення діяльності підприємства за гроші (Д) купуються необхідні виробничі запаси (ПЗ), тобто Сировина і матеріали. Потім в процесі виробництва придбані сировину і матеріали піддаються обробці (НЗВ), в результаті чого виходить готова продукція (ГП). Третій процес – реалізація виробів. Виручка від продажу (Д) не тільки покриває всі витрати на виробництво і реалізацію продукції, але і приносить прибуток, що позначається штрихом при букві Д (Д ‘). Отриманий прибуток, у свою чергу, використовується для розширення виробництва, житлового і культурного будівництва та матеріального заохочення працівників організації; служить джерелом доходів державного бюджету країни (через оподаткування).

Наочно зв’язок між різними видами операцій можна побачити на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Зв’язок між видами господарських операцій

Ці три фази нерозривно пов’язані один з одним, одна випливає з іншої, і всяка наступна фаза неможлива без попередньої. Природно, не слід розуміти так, що організація кілька днів займається тільки постачанням, потім одним лише виробництвом і, нарешті, кілька останніх днів місяця здійснює продаж своєї продукції. На ділі щодня проводяться операції, пов’язані і з постачанням, і з виробництвом, і з продажем:

• • на зв’язку 1-2 виникають ситуації, які розглядаються спільно фахівцями з управлінського обліку, менеджерами з постачання та виробництва (система поставок, договорів; оцінка виробничих запасів, організація складського обліку, система вхідного контролю, розрахунки з постачальниками, аналіз якості поставок та кредиторської заборгованості );
• • на зв’язку 2-3 ситуації вирішуються спільно фахівцями з маркетингу, менеджерами по виробництву, фінансового менеджменту та податкового обліку (калькулювання собівартості продукції, ціноутворення, оцінка якості продукції, оцінки НЗВ і готової продукції, розрахунки з покупцями, аналіз дебіторської заборгованості, податкове декларування і складання фінансової звітності);
• • на зв’язку 3-1 ситуації аналізуються спільно з керівництвом (розподіл прибутку, розрахунки з засновниками та акціонерами, складання прогнозів на наступний обліковий рік, контроль за формуванням справ в архіви, формування облікової політики на наступний рік і бюджетне планування).

На всіх етапах повинна бути забезпечена система внутрішнього контролю. Питання виміру господарських операцій та аналізу ситуацій часто вимагають альтернативних рішень. Спеціаліст з бухгалтерського справі (головний бухгалтер, бухгалтер-ревізор, бухгалтер-аудитор) зобов’язаний запобігати нормативно-правові порушення і втрату очікуваного прибутку, запропонувати порядок виправлення виявлених помилок. Схема аналізу ситуації може виглядати наступним чином (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Схема аналізу ситуації

Наприклад, організація уклала зі страховою компанією договір на страхування своїх працівників від нещасних випадків терміном на один рік. Всю страхову суму організація перерахувала страховику єдиним платежем і абсолютно обгрунтовано включила її в собівартість. Фахівець, проте, вказав, що при цьому були занижені податок на прибуток і податок на майно. Зауважимо, що витрати за такими договорами, навіть досить істотні, не завжди правильно відображаються в обліку.

Кожна господарська операція, яка відбувається в організації, змінює або розмір майна, або величину джерел його формування, або одночасно і величину майна, і його джерела формування. При цьому зміни можуть бути як у бік збільшення, так і зменшення, валюта балансу також змінюється.

Господарські операції відбуваються в організації, за ознакою їх впливу на величину активу і пасиву бухгалтерського балансу бувають чотирьох типів.

Операції першого типу змінюють склад майна, тобто зачіпають тільки актив балансу. У цьому випадку валюта балансу не змінюється.

Отримано в касу організації з розрахункового рахунку в банку 15 тис. Руб. Дана операція зачіпає дві статті балансу: “Каса” і “Розрахунковий рахунок”, які характеризують розміщення коштів і знаходяться в II розділі активу балансу. Виконання цієї господарської операції означає, що за статтею “Каса” кошти збільшилися на 15 тис. Руб., А за статтею “Розрахунковий рахунок” – зменшилися на 15 тис. Руб., Тобто відбулося переміщення коштів усередині активу балансу, і в цілому валюта балансу не змінилася.

Якщо позначимо підсумок активу балансу А, підсумок пасиву балансу – П, зміни, що відбуваються в бухгалтерському балансі під впливом господарської операції, – І, і позначимо цифровими індексами відповідні типи операцій (1, 2, 3, 4), то вплив господарських операцій першого типу можна виразити у вигляді такої формули:

Операції другого типу змінюють джерела формування майна організації, тобто зачіпають тільки пасив балансу. У цьому випадку валюта балансу не змінюється.

Частина прибутку звітного року використана для поповнення резервного капіталу організації на суму 100 тис. Руб. Ця господарська операція зачіпає статті пасиву балансу “Нерозподілений прибуток звітного року” і “Резервний капітал”, які характеризують джерела формування майна організації та знаходяться у розділі III пасиву балансу “Капітал і резерви”. Виконання цієї господарської операції означає, що за статтею “Нерозподілений прибуток звітного року” сума на 100 тис. Руб. зменшилася, а але статті “Резервний капітал” – на 100 тис. руб. збільшилася, тобто відбулося переміщення сум всередині пасиву балансу, і в цілому валюта балансу не змінилася. Дані операції можна представити наступною формулою:

Операції третього типу змінюють актив і пасив балансу в бік збільшення на одну і ту ж суму.

Організація взяла короткостроковий кредит на суму 500 тис. Руб. і зарахувала його на розрахунковий рахунок. Таким чином, зобов’язання організації збільшилася на 500 тис. Руб., Актив балансу збільшився на ту ж суму. Операції третього типу можна записати у вигляді такої формули:

Операції четвертого типу змінюють одночасно величину майна та джерела його формування. При цьому зміни відбуваються в бік зменшення, причому валюта балансу по активу і пасиву зменшується на рівну величину.

Видана з каси заробітна плата працівникам організації у сумі 15 тис. Руб.

Ця господарська операція зачіпає дві статті балансу: “Грошові кошти”, яка знаходиться в розділі II активу балансу “Оборотні активи” і “Кредиторська заборгованість”, яка відображається у розділі V пасиву балансу “Короткострокові зобов’язання”.

Виконання цієї господарської операції означає, що за статтею “Грошові кошти” сума зменшилася на 15 тис. Руб., Але одночасно зменшилася сума і за статтею “Кредиторська заборгованість” на 5 тис. Руб., Так як при видачі заробітної плати заборгованість організації працівникам зменшується . Валюта балансу і в активі, і в пасиві зменшилася на 15 тис. Руб.

Вплив господарської операції четвертого типу на бухгалтерський баланс можна виразити у вигляді такої формули:

Як видно з наведених у прикладах формул, рівність валюти активу і пасиву балансу при впливі будь-якого типу господарської операції зберігається.

Ці формули застосовні не тільки для відображення впливу різних видів господарських операцій на бухгалтерський баланс, але й для організації бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності організації, оцінки її фінансово-майнового стану в умовах використання різних засобів обчислювальної техніки.

При цьому слід мати на увазі, що як актив, так і пасив балансу представляють собою суму всіх складових їх статей, кожна з яких має відповідний код, виходячи з типової затвердженої звітності, а кожна зі статей в залежності від її економічного змісту і поставленої мети може бути представлена у вигляді математичної формули.

Так, у розділі II активу балансу “Оборотні активи” відбивається стаття “Запаси”, яка, зокрема, включає вартість матеріалів, що враховуються в її складі.

Якщо залишки матеріалів у грошовій формі позначимо Ом, залишки окремих видів матеріалів, виражені в натуральних вимірах, – q, ціни відповідних матеріалів, за якими їх залишки враховуються на підприємстві, – р, кількість одиниць того чи іншого виду матеріалу – 1, 2, 3 , . п, то величина запасів за матеріалами (3) може бути представлена у вигляді такої формули:

Використання обчислювальної техніки для складання бухгалтерського балансу можливо за допомогою прикладних програм 1C, “Турбо Бухгалтер” та інших, а також при включенні в арсенал бухгалтера пакетів прикладних програм (ППП) у програмі “Excel” персонального комп’ютера. Складання бухгалтерського балансу в умовах автоматизації обліку полягає в ув’язці закодованих відповідних статей балансу і синтетичних рахунків згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку. Такий взаємозв’язок забезпечується попередньо складеної таблицею, яка знаходиться в пам’яті комп’ютера і передбачає відповідність рахунків бухгалтерського обліку певною статтею бухгалтерського балансу. Етапу остаточної роздруківки бухгалтерського балансу передують етапи збору та обробки даних, складання машинограми – відомості обліку в аналітичному обліку і машинограми – відомості в синтетичному обліку, виділення інформації, необхідної для заповнення Головної книги. Об’єднання даних по кожному об’єкту і по організації в цілому в кілька разів збільшує обсяг інформації і даних, для чого потрібні комп’ютери, засоби автоматизації, засоби зв’язку та інші складові, що дозволяють бухгалтеру без помилок вести бухгалтерський облік.

У практичній роботі бухгалтер постійно вирішує три проблеми:

• 1) коли відбулася господарська операція (проблема ідентифікації);
• 2) яке вартісне вираження господарської операції (проблема оцінки);
• 3) яким чином повинні бути класифіковані господарські операції (проблема класифікації).

Зазначені проблеми лежать в основі майже всіх ключових питань сучасного бухгалтерського обліку. Бухгалтери дотримуються загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і використовують підхід, сприяючий розумінню основних бухгалтерських ідей. Однак необхідно пам’ятати, що існують різні способи вирішення цих проблем.

Проблема ідентифікації полягає в тому, що необхідно визначити, коли повинна бути зареєстрована господарська операція. Наприклад, організація замовляє, отримує і оплачує комп’ютер. Питається, яке з нижчеперелічених дій має бути зареєстровано в якості торгової операції:

• 1) співробітник організації направляє у відділ постачання заявку на покупку комп’ютера;
• 2) відділ постачання спрямовує замовлення на покупку постачальнику;
• 3) постачальник відвантажує комп’ютер;
• 4) організація отримує комп’ютер;
• 5) організація отримує рахунок від постачальника;
• 6) організація оплачує рахунок.

Від відповіді на це питання залежить величина фінансового результату за звітний період.

Традиційно бухгалтерія дотримується правила, згідно з яким господарська операція повинна бути зареєстрована на момент переходу права власності від продавця до покупця і виникнення зобов’язання оплати. Таким чином, в залежності від особливостей договору поставки, моментом здійснення господарської операції вважаються дії 3 або 4. Цього положення будемо дотримуватися і ми.

Разом з тим у багатьох невеликих організаціях господарська операція реєструється при отриманні рахунку (дія 5) або його оплаті (дія 6), оскільки саме ці дії означають передачу права власності на річ.

Заздалегідь певний момент часу, в який повинна бути зареєстрована господарська операція, називається точкою ідентифікації.

Ще складніше питання з урахуванням збільшення вартості.

Візьмемо як приклад рекламне агентство, що розробляє для клієнта програму рекламних заходів. Співробітники можуть працювати над проектом по кілька годин на день протягом тижня. Питається, коли повинно бути зареєстровано збільшення вартості: у міру розробки проекту або після завершення роботи?

Зазвичай реєстрація здійснюється в момент завершення проекту, коли клієнту виставляється рахунок. Однак при великих термінах розробки може бути досягнута домовленість з клієнтом про те, що рахунки виставляються у міру завершення ключових етапів.

Проблема оцінки – сама суперечлива в бухгалтерському обліку. Згідно загальноприйнятим бухгалтерським принципам всі активи, пасиви, власний капітал, доходи і витрати відображаються за первісною вартістю, часто званої фактичною собівартістю.

Вартість – це ціна господарської операції в точці її ідентифікації. Тому мета бухгалтерського обліку полягає не в знаходженні “вартості”, яка може змінюватися після здійснення господарської операції, а у визначенні вартості на момент здійснення господарської операції. Така практика називається принципом вартості. У цьому випадку бухгалтер зареєструє нову господарську операцію з новою ціною, і будуть виявлені прибуток або збиток.

Принцип вартості відповідає стандарту проверяемости. Вартість можна перевірити, так як вона є результатом дій незалежних покупців і продавців, домовлятися про ціну. Вона об’єктивна, оскільки може бути підтверджена свідоцтвами, виникаючими під час здійснення господарської операції (купча, інші первинні документи).

Проблема класифікації – це запис господарських операцій в системі рахунків. Вибір рахунків впливає на фінансові результати організації. Наприклад, те, яким чином буде класифіковано придбання дрібного інструменту, як витрати на ремонт або як купівля обладнання (коштів) відіб’ється на величині прибутку.

Сама класифікація залежить не тільки від правильного аналізу сутності кожної господарської операції та її впливу на результати роботи організації в цілому, але також і від логічної конструкції системи (плану) рахунків.

Теорія і практика зарубіжних країн вважають за необхідне відображати в активі або цінності, що знаходяться у власності організації (дія 3 або 4), або вдачі вимоги на цінності (дія 5 або 6). Юридично обидва рішення рівноцінні.

Вивчення бухгалтерської справи дозволяє придбати знання та вміння у прийнятті важливих для підприємства управлінських рішень.

У сучасних умовах становлення ринкової економіки та вдосконалення управління, вироблення нової стратегії розвитку організацій посилюється роль і значення бухгалтерського обліку. Замість простого облікового органу бухгалтерія стає одним з найважливіших підрозділів, що визначають фінансову стратегію фірми і впливають на розвиток її господарської діяльності факторів.

Важливим напрямком поліпшення роботи будь бухгалтерії є вдосконалення організації та ведення діловодства в цьому підрозділі.

В цілому бухгалтерський облік виконує функції особливої інформаційно-технічної системи, що забезпечує безперервність і стійкість роботи організації, передбачуваність її фінансового результату.

Облікова політика організації, грамотний аналіз фінансово-господарської діяльності, взаємодія з податковими службами – це принципові, ключові моменти в роботі будь-недержавної структури, що володіє повною самостійністю і виживати в умовах гострої конкурентної боротьби.

Основи бухгалтерії. Господарська операція

Пропонуємо поговорити про господарські операції. Ви напевно чули цей термін і маєте власне уявлення про те, що він означає. Якщо ви маєте певний стаж бухгалтерської роботи, то для вас — це добре відома інформація. Якщо ж ви робите лише перші кроки у світі бухгалтерії, то пропонуємо ознайомитися з корисною інформацією про те, що ж, власне, являє собою господарська операція.

Якщо говорити простіше, то підприємство здійснює багато різних господарських операцій щоденно: відвантаження товару, отримання авансу від покупців, перерахування оплати постачальнику, нарахування зарплати, отримання готівкової або безготівкової виручки, видача чи отримання позики та багато інших. Кожна така операція має вплив на активи чи пасиви.

Проведення господарської операції на підприємстві від бухгалтера потребує двох необхідних речей.

По-перше, кожна господарська операція обов’язково фіксується в первинному документі. Тобто під кожну господарську операцію ми повинні мати первинку.

До речі, первинними є документи в письмовій або електронній формі, які і містять відомості про господарські операції.

Приклади первинних документів такі: видаткова накладна або акт виконаних робіт чи наданих послуг; податкова накладна (якщо ви — платник ПДВ), бухгалтерська довідка та ін.

Первинні документи є підставою для бухобліку господарських операцій. Тобто ними підтверджують дії або події, які викликають зміни в структурі активів, зобов’язань та власному капіталі підприємства.

Тільки поглянувши на такий документ, бухгалтер розмірковує, який рахунок потрібно дебетувати, а який — кредитувати.

По-друге, господарська операція повинна бути зафіксована у бухобліку бухгалтерським записом — відповідною проводкою.

Зверніть увагу: треба дотримуватися саме цієї послідовності. Спочатку первинка, потім запис у бухобліку на підставі первинки. Запис до облікових регістрів здійснюється після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Бухгалтерський запис (проводка), не підтверджений документами, вважається необґрунтованим і неправильним.

Отже, далі — висновки нашої статті.

• господарська операція викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства;
• кожна господарська операція обов’язково фіксується в первинному документі;
• господарська операція повинна бути зафіксована в бухобліку бухгалтерським записом — відповідною проводкою;
• потрібно дотримуватися саме цієї послідовності: спочатку первинка, потім запис у бухобліку на підставі первинки.