Земля перетворюється на “Планету сміття” – дослідження

Велика проблема тут полягає у тому, що більша частина пластикової продукції ‎використовується упродовж короткого періоду часу перед тим, як опинитися на смітнику – ‎як, наприклад, пластикові пакети чи упаковки.‎

Більш як 70% загальної продукції пластику зараз перебуває у сміттєвих стоках, які ‎здебільшого прямують на сміттєзвалища – хоч велика їх частина все ще забруднює ‎довколишнє середовище, включно з океанами.‎

‎”Ми швидко прямуємо до того, щоб стати “Планетою пластику”, і якщо ми не хочемо жити ‎в такому світі, тоді там треба змінити своє ставлення до того, як ми використовуємо деякі ‎матеріали, зокрема пластик”, – заявив у коментарі BBC News індустріальний еколог із ‎університету Каліфорнії д-р Роланд Ґеєр.‎

Його із колегами нове дослідження з’явилося у науковому журналі Science Advances. ‎Його назвали одним із перших справді глобальних оцінок того, скільки пластику виробило ‎людство, як цей матеріал у різних формах використовується і чим це все може закінчитися.‎

• Упродовж історії людство виготовило 8,3 мільярда тонн пластику;‎
• Половина цих обсягів виготовлена упродовж останніх 13 років;‎
• Близько 30% цих обсягів досі перебувають у використанні;‎
• Із того пластику, який опинився на смітнику, менш як 9% були перероблені;‎
• ‎12% були спалені, ще 79% знаходяться на сміттєзвалищах;‎
• Найкоротше використовується пакувальний пластик – в середньому менш як рік;‎
• Найдовше пластикова продукція використовується у будівництві і машинному устаткуванні;‎
• Нинішні тенденції прогнозують, що до 2050 року людство виготовить 12 млрд пластику;‎
• У 2014 році у Європі перероблялося 30% пластику, у Китаї – 25%, у США – 9%.‎

Пластикова упаковка продуктів харчування використовується здебільшого всього один раз, перш ніж опинитися на сміттєзвалищі – в кращому разі, а в гіршому – у океані

Без усіляких сумнівів, пластик – диво-матеріал. Його можливості адаптації і довговічність вплинули ‎на те, що його виробництво за останні роки прискорилося до рівнів, що перевищують ‎виробництво сталі, цементу чи цегли.‎

Від початку масового виробництва у 1950-х роках полімери оточують нас усюди – вони ‎вбудовані буквально у все, від обгорток їжі до одягу, від частин літаків до вогнезахисної продукції.‎

Але саме дивовижні якості пластику призвели до проблеми, яка нині набуває обертів.‎

Жоден із використовуваних у широкому обігу видів пластику не розкладається. Єдиний ‎спосіб перманентно позбутися його – це нагріти до руйнівних температур, тобто або піддати ‎процесу, відомому як піроліз, або ж просто спалити, хоч другий варіант несе за собою ‎шкідливі викиди і негативні наслідки для здоров’я.‎

Тим часом пластикове сміття росте довкола нас горами. За словами д-р Ґеєра і колег, у світі стільки ‎пластикового брухту, що достатньо, аби заповнити ним ущент таку країну, як Аргентина. Тож ‎їхня команда сподівається, що дослідження дасть новий поштовх дискусії про боротьбу ‎із пластиком.‎

‎”Наша мантра така, що ви не можете впоратися із тим, чого не виміряли, – пояснює д-р Ґеєр. ‎‎- Тож наша ідея полягала у тому, щоб оприлюднити цифри і не говорити світові, що світ має ‎робити, а натомість розпочати справжню, концентровану дискусію”.‎

Обсяги переробки пластику зростають, і новітня хімія пропонує деякі біодеструктивні ‎альтернативи, але виробництво нового пластику таке дешеве, що їм важко впоратися зі свіжовиготовленою пластиковою продукцією.

Із сучасними темпами і тенденціями, аж до 2060 року ми зможемо переробляти старого пластику більше, ніж виробляємо нового

‎У 2015 році та ж команда – у складі також Дженни Джамбек із університету Джорджії і Кари ‎Лавендер Лоу із Морської освітньої асоціації – оприлюднила звіт, який порахував загальні ‎обсяги пластику, які щороку потрапляють у світовий океан: 8 мільйонів тонн.‎

Конкретно ця цифра у останні роки, ймовірно, викликала найбільше занепокоєння, оскільки ‎була чітким доказом, що частина цього викинутого людьми матеріалу потрапляє у харчовий ‎ланцюжок, адже риба й інші морські жителі харчуються мікрочастинками пластику.‎

Д-р Ерік ван Себіль із університету Утрехта в Нідерландах – океанолог, який досліджує, як пластик потрапляє у ‎моря і океани. Коментуючи нову доповідь колег, він сказав: “Ми стикаємося із цунамі із ‎пластикового сміття, і ми маємо щось із цим зробити”.‎

‎”Світова сміттєва індустрія має об’єднати свої зусилля і переконатися, що постійно зростаючі гори ‎пластикового сміття не потрапляють у довкілля”, – зазначив він.‎

‎”Ми маємо радикально змінити те, як ми поводимося із пластиковим сміттям. Із нинішніми ‎трендами аж у 2060 році ми досягнемо того, що більше пластику буде перероблятися, ніж ‎стікати у сміттєзвалища і губитися у довкіллі. Це, вочевидь, надто повільно; ми не можемо ‎так довго чекати”, – пояснив він у коментарі BBC News.‎

Його колега із університету Плімута у Британії Річард Томпсон каже: “Якщо пластикова ‎продукція вироблятиметься із врахуванням можливості її переробки, її можна буде ‎переробляти багато разів. Дехто може припустити, що пляшку можна переробити 20 разів. А ‎це вже значне зменшення обсягів сміття. Наразі нас обмежує поганий дизайн”.‎

Д-р Ґеєр пояснив це на прикладі: “Святий Грааль переробки – це залишити матеріал у ‎використанні, за можливості, назавжди. Але виходить так, що у нашому дослідженні лише ‎‎90% матеріалу, який доходить до переробки – які ми, здається, порахували як 600 мільйонів ‎тонн – переробляються лише один раз”.‎

Екологічна катастрофа: головні загрози нашій планеті у п’яти графіках

Понад 500 експертів з 50 країн попереджають про це у великому звіті ООН, який опублікували цього тижня.

У ньому йдеться про втрати, яких світ зазнав протягом останніх 50 років, і про досить похмуре майбутнє для десятків і сотень тисяч видів.

Цей документ, розроблений Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистем (IPBES), має допомогти створити план термінового порятунку природи.

То що ж нам відомо про здоров’я планети з точки зору біорізноманіття (різноманітність живих істот на Землі та екосистеми, у яких вони живуть)?

1. Світове біорізноманіття швидко зникає

Так звана Червона книга Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) – перелік видів, які перебувають під загрозою – є критичним показником нашого впливу на природу.

В межах цього проекту було оцінено майже 100 000 видів. Із них понад чверті загрожує вимирання, починаючи від лемурів Мадагаскару до земноводних, таких як жаби і саламандри, і рослин, таких як хвойні та орхідеї.

Така оцінка не є остаточною, і ми навіть достеменно не знаємо, скільки тварин, грибів і рослин є на нашій планеті. Цифри коливаються від приблизно двох мільйонів видів до приблизно одного трильйона, але більшість експертів каже про 11 мільйонів видів або менше.

Вчені вважають, що Земля рухається до “масового вимирання” – шостого за останні півмільярда років.

“Зараз є переконливі докази того, що наша планета втрачає види з тривожною швидкістю”, – розповів професор Александр Антонеллі, науковий директор Королівських ботанічних садів К’ю.

Останній раз подібна ситуація траплялась близько 66 мільйонів років тому, коли на Землю впав астероїд, однак зараз, за словами пана Антонеллі, в усьому винні люди.

Поточні показники вимирання приблизно у 1000 разів перевищують ті, що були до появи людини, і очікується, що в майбутньому ці показники будуть приблизно у 10 тисяч разів вищими.

Останній самець північного білого носорога на ім’я Судан помер у березні 2018 року

Регіони з надзвичайним різноманіттям життя викликають особливе занепокоєння, наприклад Африканський континент, який є останнім місцем на Землі, де мешкає ціла низка великих ссавців.

Згідно з дослідженням, опублікованим минулого року IPBES, дії людства можуть призвести до вимирання половини африканських птахів і ссавців до кінця 2100 року.

Там також йдеться, що протягом останнього десятиліття скоротилась кількість 42% наземних видів тварин і рослин в Європі та Центральній Азії.

2. Серед найбільших загроз для дикої природи – втрата середовища проживання, зміна клімату та забруднення

Згідно з нещодавнім дослідженням, хоча зміна клімату є зростаючою загрозою, основними факторами зниження біорізноманіття залишаються втрата природного середовища існування через використання земель для вирощування продуктів харчування, палива та деревини, а також надмірна експлуатація рослин і тварин людьми шляхом вирубування лісів, полювання і риболовлі.

Такі ссавці як панголіни, наприклад, опинились на межі вимирання через незаконне полювання задля їхніх панцирів та м’яса. Нераціональне вирубування лісів сприяє зникненню мавп рінопітеків у М’янмі, а розширення сільського господарства знищує таких тварин, як гепарди.

“Уряди країн зосередилися набагато більше на зміні клімату, аніж на втраті біорізноманіття або деградації земель, – повідомив ВВС голова правління IPBES, професор Боб Вотсон. – Однак усі три чинники однаково важливі для добробуту людини”.

3. Тварини і рослини зникають – і так само зникає їхнє середовище існування

Деградація земель через людську діяльність негативно впливає на добробут щонайменше 3,2 мільярдів людей і підштовхує планету до шостого масового вимирання, повідомляє IPBES.

Основними факторами є нераціональне сільське та лісове господарство, зміни клімату, а в деяких районах – розширення міст, доріг та видобування корисних копалин.

Деградація земель зокрема включає втрату лісів, і хоча в усьому світі ці втрати сповільнюються завдяки лісовідновленню та новим насадженням, втрати лісів прискорюються в тропічних лісах, які мають одні з найвищих рівнів біорізноманіття на Землі.

У 2018 році було втрачено близько 12 мільйонів гектарів лісів у тропічних регіонах світу, що дорівнює 30 футбольним полям щохвилини, повідомляє нещодавній звіт.

4. Зміни у середовищах існування призводять до втрати біорізноманіття

За даними IPBES, лише чверть земель на Землі є фактично вільною від впливів людської діяльності. Передбачається, що до 2050 року їхня кількість скоротиться до однієї десятої.

“Питання землекористування є ключовим для основних екологічних проблем, які ми наразі маємо”, – розповіла BBC News професор Мерседес Бустаманте з університету Бразилії.

З 2001 року Індонезія втратила мільйони гектарів первинних тропічних лісів. Втрати у 2018 році зменшилися приблизно на 40% завдяки жорсткішому законодавству та вологому періоду, завдяки якому було менше лісових пожеж, але попри це плантації пальмової олії поступово зруйнували єдине середовище, де залишилися зникаючі популяції орангутанів.

IPBES прогнозує, що у низинних лісах Південно-Східної Азії, на таких островах як Борнео і Суматра можуть зникнути кожен третій вид птахів і майже чверть усіх ссавців – якщо виродження лісів продовжуватиметься такими ж темпами.

5. Зникають деякі з останніх великих тропічних лісів

У регіоні Амазонки знаходиться найбільший у світі тропічний ліс, у якому досі продовжуть відкривати нові види рослин і тварин.

Рондонія, що знаходиться у західній частині долини Амазонки, найбільше у цьому регіоні постраждала від вирубування лісів. Дерева вирубують задля вирощування сільськогосподарських культур або для створення пасовищ, а також з метою лісозаготівель і видобутку копалин.

З часом пейзаж перетворюється на поєднання клаптиків полів, поселень і залишків лісу.