Бобові у сівозміні: значення, чергування та переваги

Перед агрономом, фермером постійно постає питання — як побудувати сівозміну, аби «набір» вирощуваних культур був затребуваним ринком, виробництво було прибутковим, і водночас не виснажувались ґрунти, а застосована технологія не перевантажувала її «хімією».

Чудовий спосіб значною мірою врівноважити ці завдання — ввести до сівозміни бобові культури. Природа наділила їх здатністю засвоювати один з головних поживних елементів — азот — безпосередньо з повітря. І «ділитися» ним із наступними культурами. І це не всі корисні властивості бобових. Про які іноді варто нагадувати, коли говоримо про збалансоване господарювання.

Значення бобових культур у забезпеченні народонаселення світу білками, та й узагалі у вирішенні продовольчої проблеми, визнала навіть ООН, яка з нинішнього року встановила Міжнародний День бобових, який відзначатиметься щорічно 10 лютого.

В Україні ситуація з цими культурами за декілька десятків років змінювалась, із об’єктивних і не дуже причин. На пам’яті ще багатьох сучасників — радянське сільське господарства, в якому з бобових передусім сіяли горох та кормові трави. Також традиційною на той час вважалася квасоля.

В «нові» часи до переліку основних і найпоширеніших культур нині увійшла соя. Натомість горох і квасоля відійшли на другий план. А порівняно недавно почала зростати зацікавленість нутом, сочевицею, машем тощо — культурами, які поки що залишаються нішевими, але поступово набирають обертів. Бо попит на них на ринку дедалі зростає.

За даними Держкомстату України, у 2018 році урожай зернобобових було зібрано з площі 555,2 тис. га, загальним обсягом у 953,95 тис. т, й середньою врожайністю 1,72 т/га. З них горох зібрали з площі 425,7 тис. га, обсягом 774,91 тис. т з урожайністю 1,82 т/га. Квасолю — з площі 40,3 тис. га, обсягом 71,19 тис. т і врожайністю 1,77 т/га. Нут відповідно — 44,7 тис. га, 53,05 тис. т, 1,18 т/га, Сочевицю — з 24,4 тис. га, обсягом 19,54 тис. т, урожайністю 0,8 т/га.

Сою наш Держстат відносить до олійних і до зазначених вище загальних цифр вона не увійшла, а окремо статистичні дані по цій культурі за 2018 р. такі: зібрана площа 1728,5 тис. га, валовий збір — 4461,31 тис. т, середня врожайність — 2,58 т/га.

Тож освіжимо пам’ять — чим же корисні ці культури загалом у сівозміні.

7 причин вирощувати бобові

Не беручи до уваги ринкові чинники та важливість бобових як продукту харчування, зосередимось на агрономічному аспекті.

Цю властивість зазвичай вважають головною. Адже решта культур є лише споживачами цього елементу. Тоді як бобові, засвоюючи його з «повітря», збагачують ґрунт уже в такому вигляді, який наступна культура засвоюватиме легше. Відповідно — можна зменшити норми внесення азоту, зекономивши кошти та зменшуючи хімічне навантаження на ґрунт і загалом довкілля.

Вважається, що зернобобові (соя, горох, сочевиця, нут, чина, вика, люпин та ін.) за оптимальних умов вирощування засвоюють із повітря за допомогою бульбочкових бактерій приблизно 2/3 азоту від загального вмісту в рослинах і 1/3 — використовують із ґрунту. При цьому багаторічні трави, такі як конюшина і люцерна, накопичують навіть більше азоту, ніж згадані культури.

1. Збагачення ґрунту органікою та його оздоровлення

Бобові культури, їхні залишки, є найкращим поживним матеріалом для корисної мікрофлори.

«Тільки в рослинах бобових культур співвідношення вуглецю до азоту 15:1. Тож як кореневі, так і стеблові залишки є дуже якісним матеріалом для мікроорганізмів. На мою думку, це найцінніше, що дають бобові культури взагалі. Вони підтримують здоров’я ґрунту і його високу мікробіологічну активність», — зазначає Володимир Іванюк, консультант з агрономії, експерт із сівозміни.

Завдяки цій властивості бобові також використовують як сидерати. Найкраще для такого агротехнічного заходу підходять конюшина, люцерна, еспарцет, нут, горох, боби, соя, сочевиця, вика, люпин, квасоля. Вважається, що три врожаї бобових сидератів дають такий самий ефект, що і повна норма гною.

Також під покровом зернобобових культур ґрунт зберігає свою будову, менше ущільнюється і краще зберігає вологу у верхніх шарах.

Окрім азоту, бобові культури наповнюють поверхневий шар ґрунту калієм, кальцієм, фосфором.

Так, за допомогою ризосферних мікроорганізмів і кореневих виділень зернобобові культури переводять важкорозчинні фосфати ґрунту в доступні для рослин форми.

Більшість шкідників і хвороб зернобобових культур не вражає рослини інших сімейств, тому вони кращі як попередник зернових та інших наступних культур і з фітосанітарного погляду.

Більшість бобових, за винятком сої, мають короткий період вегетації. За рахунок цього можна оптимізувати агротехнічні роботи в господарстві, раціонально розподілити людські, технічні і фінансові ресурси. А ще — дати можливість землі відпочити. Наприклад, горох збирають у липні, сочевицю — в кінці липня, на початку серпня, квасолю і нут — теж у серпні. Тож до сівби озимих, для яких ці культури є найкращими попередниками, є ще час підготуватися і людям, і ґрунту.

А ще інтенсивне зростання і раннє змикання рядків забезпечують зернобобовим культурам суцільного посіву значну перевагу порівняно з багатьма бур’янами і досить високу чистоту полів від бур’янів після збирання врожаю.

Оскільки у зернобобових більш заглиблена і розгалужена коренева система, вони можуть використовувати більшу кількість вологи, що міститься в глибоких шарах ґрунту, тож здатні краще витримати посуху. Що в сучасних умовах дуже актуально.

А глобальне потепління, як і «локальне» потепління, яке на наших територіях спостерігається в останні роки, змушує звернути увагу і на стійкість більшості зернобобових до високих температур. Особливо аграріям півдня.

Оскільки в органічному виробництві для живлення можна використовувати лише гній чи компост, то єдиним способом отримання азоту в органічному землеробстві залишається введення до сівозміни бобових.

Звісно, що кожна культура має свої особливості, розглянемо деякі з них.

Соя

Наразі — найбільша за площею бобова культура в Україні. У багатьох господарствах вирощується як одна з базових, адже в ній поєднались економічна й агрономічна складові.

Соя має здатність ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти важ­ко­роз­чинні спо­лу­ки з нижніх ґрун­то­вих шарів, таким чином вона вклю­ча­є їх у кру­го­обіг жив­лен­ня наступних культур. Після се­бе соя за­ли­шає 60-80 кг/га азо­ту, 20-30 кг/га фо­с­фо­ру і 35-45 кг/га калію. Оскільки інокуляція сої є практично невід’ємною агротехнічною операцією, після себе вона також залишає насичений мікробіотою ґрунт.

Завдяки своїй глибокій і добре розгалуженій кореневій системі, соя забезпечує велику кількість кореневої біомаси, поліпшує характеристики ґрунту, підвищує його родючість, зберігає вологу. І проведені дослідження в різних країнах, і практика, показують, що соя як попередник позитивно впливає на урожайність наступних за нею пшениці та кукурудзи.

АгроЕкспедиція Соя 2018

В одному із зарубіжних досліджень було встановлено, що 90-100% листя сої опадає під час фізіологічного дозрівання. Воно містить чистої речовини азоту близько 110 кг/га. Також під час тривалих досліджень сівозмін соя-кукурудза і соя-сорго було встановлено, що кукурудза і сорго отримали від сої 65 кг/га і 80 кг/га азоту відповідно. При дозріванні в коренях і основі стебла сої може міститися 37 кг/га азоту, і 30-68 кг/га в надземної частини рослин (за винятком насіння). Весь цей азот доступний для використання наступними культурами. У цьому дослідженні було встановлено, що кукурудзі, посіяної після сої, потрібно близько половини дози азотних добрив, від тієї, яку кукурудза потребувала б у разі монокультурної сівозміни.

Оскільки ця культура досить теплолюбна і водночас здатна утримувати вологу, то певний час дуже виручала аграріїв південних областей. Однак оскільки в останні роки погодні умови тут стають жорсткішими, посушливі періоди стають тривалішими, нестача вологи відбивається і на вирощуванні сої.

«Це дуже добрий попередник для багатьох культур, але ми вже починаємо думати, чим можемо замінити сою у своїй сівозміні. Адже, як відомо, вона дуже потребує вологи у період цвітіння. На який останнім часом у нас в регіоні припадали посухи. Через що падають врожаї. Хоча раніше ми були дуже нею задоволені. На наступний сезон запланували ще 500-600 га під сою, подивимось на результат. Якщо він нас не влаштує, розширюватимемо площі під горохом, звернемо увагу на нут», — зазначає Анатолій Савсюк, агроном СВК ім. Фрунзе, розташованого у Кропивницькій області й загально площа оброблюваних земель якого становить 7 тис. га.

З недоліків сої для сівозміни можна назвати більш пізні терміни збирання порівняно з іншими бобовими. А також «спільні» хвороби з деякими культурами. Наприклад, склеротиніоз, через який краще уникати «спарки» соя-соняшник.

Втім, попит на ринку і чималі переваги сої як попередника «закріплюють» сою в сівозмінах як одну з культур-лідерів за площами посівів. І своїх позицій вона здавати не збирається.

Горох

Опитані нами експерти вважають, що горох — незаслужено «відсунута» на межу з нішевими культура. Звісно, така ситуація склалася передусім через кон’юнктуру ринку. Але ця культура має багато переваг у сівозміні навіть порівняно з соєю.

«Свого часу горох мав статус на рівні з основними польовими культурами. Сьогодні його загнали в нішеві. Хоча позаминулого, 2017 року він трохи розправив плечі, й тоді зібрали понад мільйон тонн, але ринок знову не хоче випускати горох на широкі лани — низькі ціни ставлять перепони для зростання площ. При тому що як попередник — це культура номер один. І хоч швидкі гроші на ньому наразі не дуже заробиш, але пролонговану вигоду можна отримати пізніше. За рахунок кращих врожаїв наступної культури і навіть тієї, яку посієте через 2 роки», — стверджує Микола Малієнко, директор СТОВ «Перемога» (Київська обл.).

За його словами, у господарстві були випадки, коли азот зовсім не вносили й отримували після гороху урожай озимої пшениці на рівні 6-7 т/га, причому якість зерна була на рівні ІІ класу. Після пшениці сіяли соняшник, знову ж таки, не застосовуючи азотних добрив. І отримували урожай насіння у межах 4 т/га.

Горох як попередник для озимих культур дає відразу кілька відчутних переваг. Насамперед приріст врожайності озимої пшениці після гороху вищий, ніж після інших культур. А також пшениця краще розвивається, менше хворіє, поліпшується баланс азоту, зменшується мінералізація гумусу, підвищується родючість ґрунту. Горох, як типовий представник бобових, має здатність накопичувати білок і формувати урожай способом фіксації азоту через бульбочкових бактерій. Це дає змогу обійтися обмеженим внесенням мінеральних азотних добрив. Процеси біологічної фіксації азоту відчутно сприяють збагаченню ґрунту органічною речовиною. Крім цього, пожнивні рештки гороху містять досить велику кількість фосфору і калію, а за рахунок короткого вегетаційного періоду він рано звільняє поле і утворюється певний проміжок часу для накопичення вологи. Цей момент дуже важливий при вирощуванні тієї ж озимої пшениці після гороху.

«Загалом, накопичення біологічно зв’язаного азоту це головна властивість гороху. Але, крім цього, він переводить у більш доступні форми фосфор, що теж дуже важливо. Якщо ж порівнювати горох із соєю, то у них, наприклад, різна будова рослини. Горох формує основний масив своєї кореневої системи у верхньому шарі ґрунту — десь на 10-15 см. Може бути трошки глибше відгалуження. Тоді як коріння сої більш витягнуте і проникає на глибину до 2-2,5 м. Горох економніше використовує запаси вологи у ґрунті. Сої потрібно удвічі-втричі більше вологи, ніж гороху. Також насправді після гороху лишається все ж таки більше біологічно зв’язаного азоту. Тому я б сказав, що горох кращий попередник для озимої пшениці», — зазначає Микола Малієнко.

Є також думка, що роль гороху (а також і сої) у вирощуванні на еродованих ґрунтах не оцінена належним чином. Завдяки симбіотичній фіксації атмосферного азоту, який є елементом першого мінімуму в таких ґрунтах, а також здатності мобілізувати і засвоювати важкодоступні форми поживних речовин, ці культури мають потужний фітомеліоративний потенціал.

Тож тут залишається лише сподіватися, що ринок нарешті повернеться обличчям до гороху і він посяде належне місце у сівозмінах вітчизняних аграріїв.

«Судячи з реалізації насіння, яке наша компанія виростила для реалізації в сезоні 2018 року, чітко спостерігається тенденція падіння попиту на цю культуру. В минулому році на цей час ми реалізували близько 400 т насіння, на сьогодні ми реалізували лише десь у межах 25 т. Катастрофічний спад — наочний. Відповідно доводиться і нам, як насіннєвій компанії, скорочувати площі під горохом. Минулого року сіяли 470 га, цього річ запланували лишень 170 га. Хоча нещодавно я читав аналітичний прогноз, у якому зазначено, що Китай збирається збільшити імпорт гороху з 1,3 млн т до 2 млн т, а в Індії значний неврожай, цієї культури. Тому цілком імовірно, що в новому сезоні все ж можна очікувати підвищення цін», — додав Микола Малієнко.

Квасоля

Також традиційно українська культура, якій довелося пережити кризу, яка лиш недавно отримала поки що невелике, але таки друге дихання.

Квасоля збагачує ґрунт азотом, поліпшує його структуру, рано звільняє поле, залишаючи після себе чисті від бур’янів площі, які можна використовувати під озиму пшеницю, ячмінь. Натомість сама вона має пізні терміни сівби, що полегшує організацію весняно-польових робіт. До того ж її можна використовувати для пересівання площ загиблих озимих культур.

Сівообіг: що після чого садити на городі та дачі, таблиця сумісності

Одне з найбільших досягнень сільського господарства – це чергування різних культур на одному чи кількох земельних наділах. Або коротко – сівозміна. Саме цей агротехнічний прийом дозволяє регулярно збирати підвищений урожай, перешкоджає виродженню рослин та підвищує родючість землі.
Сьогодні ми поговоримо про принципи сівозміни, сусідство на грядках, а крім того, як реалізувати цей агротехнічний метод на своїй земельній ділянці.

Що таке сівозміна, і навіщо вона потрібна

Сівообіг – це регулярна зміна культур, що ростуть на тому самому місці на городі. При цьому подібна ротація проводиться за чітко окресленими принципами.

Справа в тому, що постійно вирощуючи рослини на одних і тих же місцях свого городу, ви виснажуєте землю. За зиму вона не встигає заповнити дефіцит тих чи інших мікроелементів. Наприклад, коренеплодам для формування потрібно більше фосфору, аніж іншим овочам. Тому якщо вирощувати на грядках тільки коренеплоди, то утворюється дефіцит фосфору.

Щоб такого не траплялося, використовують сівозміну.

Цікаво, що чим довше ви не висаджуватимете рослини на старих грядках, тим краще. Складні, продумані схеми кілька полів складаються десяток років. Найпростіше — на кілька років, зазвичай 3, рідше 4 роки.

Але, навіть використовуючи найпростішу схему, чергування сімейств або груп культур, ви побачите різницю у прирості кількості отриманих овочів та їх смакових властивостей.

ВАЖЛИВО! Вирощування представників однієї родини на постійному місці збільшує концентрацію у ґрунті патогенних мікроелементів.

Потреба рослин у поживних речовинах

Визначити приналежність рослин до одного сімейства – це лише половина справи. Ще один важливий фактор, який слід враховувати при сівозміні – потреба рослин у поживних речовинах.

Підбираючи культури для наступної посадки, слід знати, що не можна одну і ту ж грядку кілька років поспіль засаджувати культурами з високою потребою в мікроелементах.

• Культури з високою потребою у поживних речовинах: капуста, картопля, ревінь, селера, спаржа, гарбуз, шпинат;
• Культури з середньою потребою в поживних речовинах: баклажан, квасоля, диня, кольрабі, цибуля, огірок, редька, буряк, томат, хрін, шпинат;
• Рослини з невеликою потребою у поживних речовинах: горошок, кущова квасоля, цибуля, пряні трави, редис, салат.

Правильна сівозміна виглядає так: у перший рік на грядці вирощують саму «ненажерливу» культуру, у наступні – рослини з другої та третьої груп, на четвертий рік вносять добрива та знову висаджують культуру з високою потребою у поживних речовинах.

Таким чином, виходить, що кожна рослина має повертатися на своє початкове місце не раніше ніж через 4 роки. Щоб це вийшло, найкраще ділити ділянку на невеликі грядки, і щороку зрушувати культури на сусіднє місце.

Що таке спільні посадки і які культури сумісні

Крім сівозміни допомагає зібрати підвищені врожаї та захистити посадки від патогенної мікрофлори такий метод, як спільні посадки.

Ідея полягає у наступному. Деякі висаджені поряд культури мають сприятливий вплив на своїх сусідів, відганяючи паразитів та перешкоджаючи поширенню грибкових, бактеріальних та вірусних хвороб.

Розглянемо найяскравіші приклади. Майже всім відомо, що цибулю треба садити поряд із морквою. Ці рослини відганяють одна від одної паразитів.

• Або, наприклад, базилік, який покращує смак помідорів, що ростуть поруч із ним;
• Часник і цибуля добре ростуть поруч із полуницею та суницею. Також до вподоби їм сусідство з коренеплодами, помідорами;
• Полуниця, у свою чергу, чудово уживається з пасльоновими, горохом. Комфортно почувається поруч із салатом та кукурудзою;
• Морква цілком може сіяти поруч із посадками пасльонових, у тому числі, і картоплі. Добре перемежувати її грядки із салатною зеленню та редисою. Те саме можна сказати і про буряки;
• Томати, перці та баклажани люблять рости поруч із пряними травами (базиліком, коріандром). Також їх можна розташувати біля капусти;
• Якщо говорити про огірки, то їх висівати бажано поблизу бобових. Прекрасно сусідить цей овоч із соняшником, кропом. Останні дві культури сприятливо впливають смакові якості огірків;
• Картопля досить вибагливий овоч, але грядки можна розбавити посадками шпинату, редиски та квасолі.

НА ЗАМІТКУ! При підборі «сусідів» необхідно мати на увазі їх вимоги до освітленості, структури та типу ґрунту. А ще зважати на схожість періодів вегетації.

Складаємо зразкову схему дачної ділянки з розміщенням грядок

Досвідчені дачники розпочинають підготовку до дачного сезону заздалегідь. Після розміщення на грядках овочевих культур попереднього року складається план їх детального перебування. Цю роботу можна виконати на аркуші міліметрівки та у спеціальному дачному зошиті. Не варто покладатися на власну пам’ять, тому що через 2-3 роки все переплутається, а цикл сівозміни повинен мати 5 років (в ідеалі кожну культуру бажано повертати на колишнє місце через 5 сезонів).

Маючи план своєї ділянки, розподіляємо культури на грядках за принципом уживаності. Наприклад, не рекомендується на сусідніх грядках розташовувати баклажани і томати, огірок і редис, буряк та квасолю. Хорошими сусідами стануть цибуля та морква, огірок та кукурудза, білокачанна капуста та буряк. З усіма культурами уживається кабачок та перець.

Оскільки картопля часто обробляється беззмінно, то для відновлення родючості та оздоровлення ґрунту необхідно використовувати підзимні посіви сидератів (наприклад, озиме жито). Розбиваємо ділянку на дві частини: одну виділяємо під ранні сорти картоплі, іншу – під пізні. На другий рік частина ділянки, що звільнилася після ранньої картоплі, засіваємо сидератом і на наступний рік займаємо пізніми сортами. Так виходить спрощений варіант сівозміни.

Дуже зручно користуватися заздалегідь підготовленою схемою сівозміни на 5 років уперед. Нижче наведемо приклад схеми для нашої ділянки з 16 грядками для основних культур. Також варто помічати на якій грядці та в який рік проводилося внесення свіжого гною.

Здійснити всі вимоги сівозміни практично в умовах обмеженої площі насправді дуже складно.

Але є 3 грубі помилки, припускатися яких не можна:

• Повертати культуру на колишнє місце раніше ніж через 3 роки;
• Вибирати як попередника культуру з однієї родини;
• Після коренеплодів садити коренеплоди.

Обов’язково потрібно враховувати сумісність культур при близькій посадці, але іноді небажане сусідство може стати неминучим. У нашому прикладі грядка баклажан сусідить з томатами, що небажано з погляду поширення хвороб, але самі собою рослини один одного не пригнічують.

При складанні схеми сівозміни овочевих культур треба обов’язково враховувати, коли на дільниці вносився гній. Наприклад, посаджені після свіжого внесення гною, коренеплоди матимуть викривлену потворну форму, а самі плоди володітимуть низькими смаковими якостями.

Рекомендується вносити свіжий гній під капусту, огірки, кабачки та гарбуз. Отже ці культури повинні йти першими у сівозміні після заправки ґрунту свіжою органікою. Картопляю у такому разі можна садити лише на третій рік.

Сівообіг на городі, таблиця посівів та посадок, попередники та послідовники

У наступній таблиці ми зібрали основну інформацію щодо сумісності основних овочів і про те, які культурні рослини потрібно ротувати при вирощуванні на своїй дачі.

Декілька слів про умовні позначення:

• По вертикалі «що садимо», по горизонталі «після чого саджаємо»;
• Знаком «+» відзначені ті культури, які є добрими попередниками один для одного при вирощуванні на тому самому місці;
• Знаком “-” відзначені ті рослини, які краще не чергувати при вирощуванні на одній земельній ділянці;
• Порожні графи позначають, що видимого впливу попередня рослина не надає.

Попередні, ущільнені та повторні посіви

На невеликих городніх ділянках важливим є отримання можливо більшого врожаю з одиниці площі. Одним із доцільних методів досягнення цього є спільне вирощування, повторні посіви та попередній висів сидератів, що дозволяють протягом одного сезону на одній і тій же площі обробляти кілька городніх культур.

Багато овочевих культур дозрівають від одного до трьох місяців після посіву. А насіння моркви, петрушки, пастернаку, перші 30-40 днів росте дуже повільно, займаючи на грядці мало місця. Невикористовувана площа може успішно застосовуватися для ущільнювальних посівів.

Повторні посіви можуть проводитися після збирання ранніх сортів картоплі та капусти, які забираються вже на початку червня. Попередні посіви можуть розташовуватися на місцях посадки розсади або теплолюбних рослин, які висаджуються приблизно на місяць пізніше.

Що після чого садити

Тепер приділимо трохи більше уваги тому, які рослини потрібно підібрати для посадки вдома, поширеним садово-городнім культурам.

Що садити після часнику

Почнемо із часнику. На його місце можна висадити представників сімейства хрестоцвітів. Крім них, допускається вирощування перців або будь-яких інших представників сімейства пасльонові.

Що можна посадити після полуниці

Раз на чотириріччя її можна міняти місцями із салатною зеленню. Також можете на цьому ж клаптику землі в один рік посадити капусту або часник.

НА ЗАМІТКУ. Ідеально вирощувати цю ягідну культуру на одному місці протягом 4 років і через такий самий проміжок часу повертати її назад.

Що садити після цибулі

Сійте моркву або представника пасльонових (баклажани, томати). Також після цибулі добре сходить такий коренеплід, як буряк.

Посадка культур після моркови

Слідом за цим коренеплодом можна посадити картоплю чи перець. Допустимо посіяти тут помідори.

Що краще посадити після буряків

Там, де раніше були буряки, добре приживаються рослини з цибулинної родини. Допустимо висадити тут помідори.

Що садити після помідорів

Томати крім прекрасних плодів хороші тим, що на їхньому місці чудово почувається безліч рослин. Наприклад, представники гарбузових (ті ж кабачки чи цукіні), салатна зелень, коренеплоди. Непогано на цих грядках росте капуста.

Що садити після перців

Аналогічно томатам перці залишають добре підготовлений грунт для салатної зелені, огірків, різних коренеплодів.

Що посадити після капусти

Тут можна висадити під зиму сидерати. Весною цілком добре розташуються на капустяних грядках коренеплоди і гарбузові рослини.

Посадка після огірків

На звичному місці огіркових батогів у наступному дачному сезоні можна посіяти сівок або часник. Добре тут вродиться картопля. А можна дати землі відпочити та посіяти сидеральні культури.

Що посадити після картоплі

Тут салатна зелень, овес і капуста ростуть цілком добре. Також можна посіяти кілька кущів огірків або просто поміняти ці овочеві культури місцями.

НА ЗАМІТКУ. Картоплю допустимо вирощувати на старих грядках протягом 2 років поспіль за умови обов’язкового осіннього та весняного підживлення поживними складами.

Посівне планування

Овочева сівозміна культур сприяє накопиченню поживних речовин у ґрунті, оздоровлює її від збудників хвороб та зимуючих стадій комах-шкідників. Компонування та спільне вирощування створюють можливості збирання підвищених урожаїв. Таблиця сівозміни має бути у кожного овочівника-любителя. Доцільно запам’ятати принципи плодозміни за різними ознаками:

• За типом господарсько цінної частини врожаю у прямому та зворотному порядку коренеплоди змінюються плодами, потім листові овочі – квіти;
• На підставі приналежності до біологічного сімейства: рослини із сімейства гарбузових, бобових, маревих та капустяних змінюються пасльоновими.

Що після чого садити

Крім чітких уявлень про послідовність, важливо знати ряд правил, що відносяться до грунтової родючості та сприятливого фітосанітарного режиму:

• Одна й та сама культура не повинна оброблятися на одному місці довше одного року. Навіть якщо культури різні, але належать до одного і того ж ботанічного сімейства, вони не повинні слідувати одна за одною, оскільки вони ушкоджуються одними і тими самими шкідниками і однаково реагують на токсини ґрунту;
• Ґрунт корисно залишати під «паром», нічого не саджаючи протягом 1-2 років, протягом сезону ділянку прополюють і розпушують, при необхідності поливають;
• Рослини, які вирощувалися на ділянці минулого року, залишають після себе обсяги кореневих залишків, які потім перегнивають і створюють у ґрунті запас необхідних макро- та мікроелементів. Крім того, кущі з глибокопроникною кореневою системою насичують ґрунт киснем і роблять його вологопроникним;
• Бадилля овочевих культур і квітів значно збагачує грунт органічною речовиною, а ділянка виглядає чистою та охайною;
• Рослини, що виділяють речовини, що відлякують комах-шкідників, дозволяють значно знизити пестицидне навантаження на ґрунт та навколишнє середовище;
• Щорічне вирощування високовимогливих рослин до рівня мінерального харчування відчутно виснажує ґрунт.

Порада! Бадилля овочевих та квіткових культур використовуйте для отримання компосту та створення теплих грядок!

Якщо дотримуватися вищевказаних правил, накопичення поживних речовин та оздоровлення ґрунту відбуватиметься у системному та цілеспрямованому порядку. Садівникам-городникам необхідно вести щоденник, куди заносити записи про всі маніпуляції в саду та на городі.

Використання змішаних посадок

Ряд досліджень та практичний досвід овочівників свідчить про позитивний ефект змішаних посадок овочів. Найбільш підходять схеми посадки, що включають:

• Цибуля + морква;
• Редис + морква;
• Цибуля + капуста;
• Буряк + капуста.

Насіння сіє рядками, що чергуються, при цьому вони допомагають один одному підніматися і захищають від можливих шкідників. При плануванні спільних посадок овочів важливо брати до уваги їхнє ставлення до освітленості.

Серед овочів немає тіньолюбних культур. За повної відсутності прямих сонячних променів вони перестають розвиватись і дають урожай поганої якості.

Таблиця 1 – Відношення овочевих культур до рівня освітленості.

Рекомендація! Найчастіше поєднуйте посадку овочів з часником, коріандром, ромашкою, чебрецем, селерою – ці рослини відлякують комах-шкідників на городі і створюють продуктивні суміщені посіви.

Що після цього садити не можна: таблиця

У таблиці ми зібрали невдалі приклади сівозміни. Усю інформацію розподілили по культурам, щоб її було простіше сприймати.

Таблиця сумісності овочевих культур

Урожайність і зростання, і розвиток рослин залежить від їхньої сумісності на сусідніх грядках. Невдале сусідство може зашкодити рослинам, інколи ж навіть занапастити їх.

У таблиці описуються культури, які можна й категорично забороняється висаджувати поблизу.

Таблиця сумісності овочевих культур

Що таке багатопільний сівооборот

Багатопільна сівозміна схожа на звичайну. Вся площа, що є в розпорядженні, ділиться на певну кількість ділянок. Наприклад, на чотири. На кожному їх саджається своя культура. Потім щорічно посадки змінюються.

Наприклад, на 1 ділянці сіють горох, на 2 – капусту, на 3 – буряки, на 4 – картоплю. Наступного року культури змінюються. На 1 ділянці висаджується капуста, на 2 – буряк, на 3 – картопля, на 4 – горох.

Як можна помітити, культури зсуваються від 4 ділянки до 3 тощо.

Подібним чином можна розпланувати сівозміну на кілька років.

Але метод має недолік. Справа в тому, що площі, які займаються різними овочами, часто відрізняються. Наприклад, під картоплю завжди відводиться більша частина дачної ділянки. А ось капусти або буряків садиться 2-3 грядки максимум.

Внесення добрив при сівозміні

Спираючись на те, що всі культури мають різне відношення до ґрунту, у сівозміні необхідно враховувати і момент внесення основного добрива.

Так, під капусту (це найвибагливіша в цьому відношенні культура), картоплю, огірки доцільно вносити гній, вони дуже вимогливі до харчування. А ось томати, морква, цибуля, буряк краще реагують на це добриво, внесене під їхній попередник. Горох, зелені та суниця обходяться органікою, загорнутою в ґрунт під попередник попередника.

Крім того, повна норма основного добрива вноситься під найвибагливішу з культур, під решту овочів добрива застосовуються з урахуванням післядії основного добрива. (Для довідки: у перший рік рослини виносять з гною до 30% азоту, 30% фосфору та 50% калію, отже, вносити гній щороку недоцільно).

Приклад. У сівозміні капуста – огірки – томати – морква найвигіднішим моментом внесення повної норми гною виступає осінь перед посадкою капусти.

Що таке сидерати, і як вони впливають на ґрунт

Сидерати – це зелені добрива. Сидеральні культури – це рослини, які благотворно впливають на структуру та склад ґрунту. Вони вирощуються для відновлення органіки та гумусу, містять корисні органічні речовини, виводять мінеральні солі.

Також посіяні під зиму сидерати захищають ґрунт від вимерзання та утримують сніг на ділянці, що надалі веде до насичення ґрунту вологою.

Ще одна корисна властивість сидеральних культур – їхня здатність стимулювати розвиток корисної мікрофлори, яка пригнічує патогени і не дає поширюватися захворюванням. Плюс сидерати «забивають» бур’яни.

Сидерати можна вирощувати одночасно з основними овочами, а можна сіяти їх раніше, потім скошувати та закладати у ґрунт, як органічне добриво.

ЦІКАВО. Один з найпопулярніших сидератів, гірчиця, удвічі корисніший за гній як добрива.

Принципи сівозміни

Сівообіг овочів на грядках (таблиця порядку висадки представлена ​​далі у статті) планується з урахуванням ротації – терміну перебування рослин на ділянці грунту, що обробляється на поточному етапі вирощування.

Складають розклад посадок за роками з поступовою зміною, як культур, що вирощуються, так і оброблюваних територій. Це є основним принципом сівозміни.

Наприклад, для висадки у ґрунт рослин, що належать до олійних культур, сприятливий період відновлення грунту чи засіву його іншими культурами дорівнює 8 років. Для вирощування бобових, овочевих та зернових культур цей інтервал становить 3-4 роки.

Облік ротації необхідний як здоров’я і врожайності саджанців, але й збереження сільськогосподарської придатності ділянки. Кожна рослина має свій прийнятний період зростання на певній місцевості, в процесі якого в прикореневий грунт потрапляють фітотоксичні виділення.

Ця особливість життєвого циклу саджанців називається аллелопатією. Її призначення полягає у придушенні розвитку конкуруючих рослин, хоча деякі культури здатні входити до симбіозу один з одним. Шкідливі речовини, що виділяються рослинами в рамках алелепатії, називаються колінами.

Незважаючи на те, що ці фітотоксини покликані стримувати зростання сусідніх представників інших ботанічних сімейств, занадто висока їх кількість у ґрунті отруює і сама рослина:

• На зростання цукрових буряків чи шпинату їх власні коліни починають негативно впливати після кількох років;
• Горох, капуста, редиска і морква не так схильні до отруєння своїми фітотоксинами;
• Колини цибулі-порею та кукурудзи майже не впливають на їх розвиток. У зв’язку з цим при плануванні чергування сімейств рослин на грядках корисно буде визначити допустимий період ротації культур, що висаджуються.

Надземна частина саджанців також виділяє шкідливі речовини, тому завжди корисно залишати їх у ділянці як добрива. Просушування грунту під сонцем після перекопування і частий полив ділянки деякою мірою очищають грунт від колінів, що накопичилися.

При складанні порядку плодозміни важливим критерієм є рослини-попередники. Сівообіг планують на підставі потреб господарів городу, стану ґрунту та сумісності саджанців з рослинами-сусідами та культурами, що раніше виросли на їх місці.

Останнє запобігає поганому впливу несприятливих попередників, яке також можна присікти, здійснивши проміжний зрівняльний засів. Він повертає ґрунт у вихідний стан і є гарним варіантом для невеликих городів.

У рамках зрівняльного посіву зазвичай висаджують:

Ці зернові культури мають необхідні властивості для ліквідації слідів попередніх рослин. Сівообіг виконується способами, зумовленими умовами вирощування.

Його ділять на 3 основні форми, що застосовуються залежно від пропорції рослин, що вирощуються, і незадіяного грунту:

• При спеціальній формі плодозміни на 40-60% ділянки вирощують 1-3 види рослин, що позитивно впливають на стан ґрунту або мають особливі вимоги догляду (рослини лікувального призначення, коноплі технічні, рис, баштанні культури);
• Кормовий тип сівозміни має на увазі вирощування рослин відповідного призначення на більшій частині ділянки;
• У польовому розпорядку мінімум 50% території віддається під засів технічних, овочевих та зернових культур (цукровий буряк, соняшник, ріпак).

Грунт, що не використовується для засіву протягом періоду вегетації, називають чистою парою. Цій землі не дають простоювати і обробляють всю теплу пору року, її рихлять, виконують меліорацію ділянки та проводять очищення від бур’янів, хвороб та шкідників. Ця підготовка необхідна для подальших посівів.

У сівозмінах виділяють ланки, що є періодами чергування 2-3 культур або підготовкою чистої пари та наступними циклами вирощування 1-3 культур.

Приклад ланок сівозміни для відновлення родючості ґрунту в полі:

• Парова ланка – чиста пара та озимі рослини;
• Просапна ланка – просапні та зернові культури;
• Трав’яна ланка – конюшина, озимі культури та просапні.

Як краще розпланувати посадки з урахуванням сівозміни

Насамперед, складіть докладний список тих культур, які ростуть на вашому городі щороку.

Далі визначте кількість ділянок, на яких ви чергуватимете культури.

Наступний крок – це визначення, яким способом сівозміни ви користуватиметеся. Є 5 способів: за групами, за вимогливістю до ґрунту, за сімействами, за впливом на ґрунт і за кращим попередником.

Ми радимо проводити ротацію овочів за попередниками. Звичайно, цей спосіб є досить складним, але він дає вам простір для маневру. Особливо актуально, якщо більшу частину городу у вас займає одна рослина. Наприклад, картопля. Крім того, цей спосіб забезпечить найбільш повноцінну сівозміну.

Характеристики городніх культур та організація плодозміни

Українські городники навіть на невеликих ділянках примудряються щорічно вирощувати десятки різновидів овочевих та зелених культур. За ботанічною «спорідненістю» та специфікою обробітку їх можна розділити на наступні групи:

Виділяючи місце під посадку декоративних рослин, також необхідно враховувати їхню приналежність до певних сімейств.

Крім того, є сенс враховувати і такий очевидний факт, як зниження кількості бур’янів на тих ділянках, які минулого сезону були зайняті рослинами, що формують потужну листову масу (представниками гарбузової, качанної капустою, високорослими томатами тощо). Найпростішим варіантом городньої сівозміни може вважатися проста заборона на розміщення культур, що належать до тих же сімейств, які щойно росли на грядці. Це, як мінімум, захистить нові посадки від збудників хвороб, що накопичилися в грунті.

З урахуванням зазначених у таблиці особливостей «ротацію» городніх рослин можна спланувати відповідно до наступних принципів:

1. «Гірки-корінці». На грядці чергують рослини з поверхневими і потужними корінням, що ущільнюють і розпушують грунт. Наприклад, томати – з морквою, а огірки – з буряком;
2. «За вимогливістю до родючості». Контакт із активною органікою більшість городніх рослин переносить погано. Оптимальним варіантом вважається внесення в землю перепрілого гною або перегною восени, під перекопування. У наступні сезони культури на свіжоудобрених ділянках повинні розміщуватися в послідовності, що враховує їхню вимогливість до родючості. Наприклад, гарбузові чи капустяні – пасльонові – парасолькові чи мареві – цибульні – бобові. При цьому важливо не забувати про індивідуальну здатність кожної культури виснажувати ґрунт, «витягуючи» з нього конкретні речовини, та вносити відповідні мінеральні підживлення;
3. «За кращим попередником». Спосіб максимально використовує інформацію про городові культури. У мережі він представлений у вигляді численних таблиць, що відображають усі «взаємини» популярних рослин. Щоправда, щороку підбирати найкращий варіант розміщення не так просто, особливо, якщо весь город займає невелику площу. У подібних випадках має сенс поставитися до цього методу «без фанатизму» та спланувати плодосмін, виключивши лише неприпустимі поєднання «попередник-послідовник».

Залежно від потужності та глибини залягання кореневої системи рослини «витягують» поживні речовини з різних шарів ґрунту.

Варіанти чергування, що має негативні наслідки при вирощуванні поширених овочів на невеликих ділянках, наведемо у таблиці:

Окремо варто сказати про садову суницю (полуницю). Культура має поверхневу кореневу систему та середню вимогливість до родючості ґрунту, але потребує періодичного «оновлення», а отже – додаткової площі для щорічної висадки молодих рослин.

Полуниця добре відгукується на калійно-фосфорні підживлення, що вносяться на етапі цвітіння та формування зав’язей.

Як правило, площу під ягідником розбивають на 4 грядки, на трьох з яких розміщують суниці кущі різного віку, а на четвертій – бобові або цибульні. Наприкінці сезону найстаріші кущі полуниці викопують і знищують, грядку перекопують і удобрюють під весняну посадку цибулі, ярого часнику, бобів чи квасолі, а на колишню «бобову» висаджують молоді суничні «розетки». При щорічному повторенні ягідна ділянка функціонує у своєму режимі сівозміни. У разі переміщення всієї плантації важливо знати, що після пасльонових та огіркових не можна садити суницю протягом 3-4 років.

Дачникам початківцям організація плодозміни є надзвичайно складною справою, але це не так.

Найбільш наочним плануванням території виходить у вигляді тривимірного зображення – моделі 3d.

Навіть за повної відсутності городнього досвіду можна вирішити завдання, підійшовши до неї грамотно та систематично:

• Заздалегідь (ще взимку) оцінити реальні потреби сім’ї в урожаї як у кількісному, так і якісному відношенні;
• Скласти список необхідних культур, спланувати приблизно майбутніх рослин кожного виду;
• Намалювати план городу, поділений на грядки необхідного розміру;
• Намітити розміщення культур на грядках, враховуючи такі фактори, як осіннє внесення органіки, можливості поливу, торішнє розташування «попередників»;
• Під час посіву та посадок на городі слідувати наміченому плану та вести журнал, фіксуючи «поточне» розміщення культур на грядках.

Для організації простого варіанта плодозміни достатньо розділити наявну земельну площу на 4-5 зон.

Зонування роблять умовним або чітко розмежованим за допомогою спеціальних конструкцій та елементів садового дизайну: високих грядок, шпалер, доріжок, живоплотів та ін.

Посадка груп рослин (з наступною «ротацією») може бути, наприклад, такою:

1. Перша зона – кабачки, патисони, огірки;
2. Друга – часник, цибуля «на ріпку» та «на перо»;
3. Третя – капуста (качанна, пекінська, цвітна, броколі);
4. Четверта – перці, баклажани, томати;
5. П’ята – морква, буряк, редька, дайкон.

Журнали посівів та плани посадок необхідно зберігати рік у рік. Погоджуючись з ними і дотримуючись правил сівозміни, розміщувати культури на городі в оптимальному режимі не так вже й складно.

Що не варто садити поряд

Ще одне важливе зауваження щодо сусідства культур. Більшість споріднених рослин добре сусідять одна з одною. Але є деякі винятки, про які слід пам’ятати.

Пасльонові краще не садити поруч через те, що вони схильні до тих самих захворювань, і великий ризик швидкого поширення інфекції.

Окремий випадок – це посадка поряд солодкого та гострого перцю. Відбувається перезапилення, і солодкий перець стає гірким.

Також не люблять жити поруч із «родичами», морква, пастернак та огірок. Останні взагалі, будучи вирощеними неподалік кабачків, втрачають свій приємний смак.

Часник погано росте поруч із капустою. Так само як і цибуля. А ось разом поблизу один від одного вони вживаються цілком нормально.

Капусту варто розсаджувати з такими рослинами, як суниця садова, представники сімейства бобові.

Огірки не вітають сусідство з «родичами» з гарбузом та картоплею.

Таблиця сімейств

Нижче наведено таблицю, яка допоможе розібратися, яка рослина до якого сімейства належить.

Часті помилки при сівозміні

Найчастіша помилка полягає в неправильно підібраних попередниках і послідовниках при сівбі або висадження поруч рослин, що не поєднуються .

Також досить часто дачники думають, що при використанні сівозміни не потрібно вносити добрива або підгодовувати рослини. Це хибна думка. Посадки все одно потребують регулярного підживлення та поливу. Поступово ви знизите кількість добрив, що вносяться, але перші роки після початку сівозміни підгодовувати потрібно обов’язково.

Іноді трапляється таке, що сусіди підібрані вдало, але вегетаційні періоди або вимоги до догляду у рослин різняться. Таким чином, овочі треба підбирати не тільки за загальною абстрактною сумісністю, але і за термінами їх вегетації, а також вимогами до догляду.

Змішані посадки

При змішаному методі посадки овочів на городі поруч ростуть різні продукти землеробства, підібрані за сумісністю. Цей спосіб посадки дозволяє раціонально використовувати та легше відновлювати родючість ґрунту. Взаємний вплив рослин дозволяє здійснити захист від хвороб природним шляхом, покращується смак овочів.

При змішаній посадці враховуються різні вимоги щодо освітленості, вітрозахисту, потреби в мінеральних добривах та термінах дозрівання. Інтервал між овочевими культурами треба збільшувати. Застосування таблиць сівозміни овочевих культур дозволить отримувати високі врожаї, а роботу на дачі зробить приємною.

Відповіді на часті запитання

Чи можна організувати сівозміну на 6 сотках?

Сівообіг можна проводити на городі будь-якого розміру. Важливо лише правильно розпланувати послідовність вирощування культур.

Це вирішувати лише вам. Але врахуйте, що поступово земля втрачає свої родючі властивості. Вирощування різних рослин на тому самому ділянці дозволить відновитися родючості грунту.

То що ж можна посадити поряд із помідорами?

Найкращий сусід – це базилік, який покращить смак плодів.

Виходить, що картоплю не можна садити на одному місці? Як бути тоді?

Можна, але обов’язково треба вносити добрива, щоб заповнювати ресурси ґрунту. Але через пару-трійку років краще все одно змінити місце посадки картоплі на своїй дачній ділянці.

Сівообіг з використання в їжу

Всі овочі по вживанню в їжу поділяються на вегетативні, у яких використовуються коріння, бульби і листя, а також плодові.

Вегетативні культури:

• Картопля відносять до бульбоплодів;
• Морква, буряк, редис — до коренеплодів;
• Цибуля та часник — до цибульних;
• Капусту, салат – до капустяних;
• Петрушку, м’яту, базилік – до пряних.

Плодові рослини:

• Помідори, баклажани, перець – до пасльонових;
• Квасоля, горох – до бобових;
• Огірок, кабачок, гарбуз – до гарбузових;
• Кукурудзу – до злаків.

Кожна сім’я використовує різні овочі. Але при вирощуванні на дачі треба отримувати високу врожайність. Тому треба чергувати грядки. Правильне чергування відображено у таблиці.

Таблица 3. Сівооборот на дачетаблиця

Сівообіг проходить за чотири роки: пасльонові та гарбузові стають на місце коренеплодів та цибульних, які переміщуються на місце бобових. Бобові займають четверте місце, а капустяні та пряні переміщуються на перше місце. У наступні роки переміщення відбувається аналогічним чином. Сівообіг має здійснюватися безперервно.

Про автора

Молодий, але досвідчений агроном із багаторічним досвідом у сфері сільського господарства. Моє захоплення роботою з землею та рослинами почалося ще з дитинства, коли я допомагав на сімейній фермі. За ці роки я накопичив велику кількість знань та практичних навичок якими хочу поділитись із своєю аудиторією.
Запрошую вас читати мої статті та використовувати ці знання для розвитку вашого господарства.